Ухвала

від 03.10.2024 по справі 925/1217/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" жовтня 2024 р. м. Черкаси Справа № 925/1217/24

Суддя Господарського суду Черкаської області Зарічанська З.В., розглянувши заяву Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго", ідентифікаційний код 33648312, вул. В`ячеслава Чорновола. буд. 72-А, м. Сміла, Черкаський р-н, Черкаська обл., 20701

про видачу судового наказу,

УСТАНОВИЛА:

30.09.2024 за допомогою системи "Електронний суд" до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" про видачу судового наказу з вимогою стягнути з Приватного підприємства "Обрії" 48 755,60 грн заборгованості за договором ПТ-103/1 купівлі-продажу (поставки) теплової енергії від 02.01.2022, втрати від інфляції у розмірі 3 448,14 грн, три відсотка річних у сумі 1 730,92 грн, пеню у розмірі 7 283,01 грн.

Вказана заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором ПТ-103/1 купівлі-продажу (поставки) теплової енергії від 02.01.2022, внаслідок чого виникла заборгованість.

Дослідивши матеріали заяви, суддя встановила, що крім основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат, заявник вимагає стягнути також пеню.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. (ч. 6 ст. 232 ГК України)

З викладеного випливає, що положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до п. 4.9. Договору купівлі-продажу (поставки) теплової енергії № ПТ-103/1 від 02.01.2022, оплата вартості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється Споживачем шляхом 100 % оплати такої вартості у безготівковому порядку або готівкою до каси Постачальника у строк до 10 (десятого) числа місяця, який слідує за розрахунковим.

Тому заявник має право на стягнення пені, нарахованої протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане, наприклад за заборгованістю за листопад 2022 року нарахування пені слід починати з 11.12.2022 до 10.06.2023 (оскільки умовами договору не передбачено нарахування пені за інший період, ніж той, що встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України), тоді як заявник починає нарахування з 30.09.2023 до 29.03.2024. Так за кожним із заявлених періодів.

Отже, суддя встановила, що у заявника не виникло права грошової вимоги на стягнення з боржника пені за заявленими ним періодами поза межами шестимісячного строку від дня, коли відповідне зобов`язання повинно бути виконане. Отже, заявник просить стягнути суму пені, нараховану за період, за який у нього не виникло право грошової вимоги - права на стягнення пені, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставою для відмови у видачі наказу.

Суддя зазначає, що, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України). Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження. Підсумовуючи викладене, суддя дійшла висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства "Обрії" 7 283,01 грн пені на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. (ч. 2 ст. 152 ГПК України)

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. (ч. 2 ст. 151 ГПК України)

Керуючись ст. 150, 152, 153, 154, 234, 254 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИЛА:

Відмовити Комунальному підприємству "Смілакомунтеплоенерго" у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення з Приватного підприємства "Обрії" пені у розмірі 7 283,01 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Копію ухвали надіслати КП "Смілакомунтеплоенерго" через систему "Електронний суд", ПП "Обрії" - засобами поштового зв`язку.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА