ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
01 жовтня 2024 року Черкаси справа №925/108/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби України у місті Черкаси Черкаської області про зміну способу та порядок виконання наказу у справі №925/108/21
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради (вул.Байди Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 33457208)
про визнання права власності, визнання недійсним рішення міської ради та скасування рішення про реєстрацію речового права,
представники сторін у судове засідання не з`явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 555» задоволено частково, визнано недійсними рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 «Про визначення балансоутримувачем нежитлових приміщень департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради» в частині (пункт 17) внесення доповнення до переліку об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління (додаток №1 рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003) у розділ 16 «Нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення» та включення об`єкту пункт 214 «Нежитлові приміщення по вул. Кобзарській, 103»; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54870344 від 30.10.2020, яке прийняте на підставі рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 та рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 (запис №38935784 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право комунальної власності Черкаської міської ради; стягнуто з Черкаської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 555» 4540,00 грн судового збору та 3333,33 грн витрат на надання правничої допомоги.
Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 16.11.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 у справі №925/108/21 залишено без змін.
18.02.2022 Господарським судом Черкаської області видано відповідні накази.
19.09.2024 до суду надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у місті Черкаси Черкаської області про зміну способу та порядку виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 у справі №925/108/21 про стягнення 4540,00 грн судового збору та 3333,33 грн витрат на надання правничої допомоги. Заява мотивована тим, що Черкаська міська рада не обслуговується в Управлінні Державної казначейської служби України та не має відкритих рахунків в органах Казначейства. Враховуючи те, що в Управління Державної казначейської служби України у місті Черкаси відсутні механізми стягнення коштів з боржника - Черкаської міської ради, який не має відкритих рахунків в органах Казначейства, наказ суду залишається невиконаним. Система органів місцевого самоврядування у місті Черкасах має певні особливості, які полягають в розподілі повноважень Черкаської міської ради та її виконавчого комітету між відповідними структурними підрозділами департаментами/управліннями Черкаської міської ради, які визначені головними розпорядниками бюджетних коштів. І саме департаменти/управління, як юридичні особи головні розпорядники бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, мають відкриті рахунки в органах казначейства та обслуговуються в Управлінні Управління Державної казначейської служби України у місті Черкаси. З метою виконання судових рішень відповідно до статті 1291 Конституції України, рішенням Черкаської міської ради №55-9 від 28.03.2024 затверджено Програму забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки. Відповідальним виконавцем Програми забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки визначено Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради. Враховуючи те, що органи Казначейства можуть здійснювати безспірне списання коштів за рахунок бюджетних асигнувань боржників з рахунків, які відкриті в органах Казначейства, а у Черкаської міської ради відсутні відкриті рахунки в органах Казначейства, тому, враховуючи вищевикладені обставини, єдиним можливим способом виконання наказу суду від 18.02.2022 у цій справі, є зміна зазначення особи з якої необхідно стягнути кошти, стягнення яких покладено на Черкаську міську раду, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.09.2024 заяву Управління Державної казначейської служби України у місті Черкаси про зміну способу та порядок виконання наказу у справі №925/108/21 призначено до розгляду у судовому засіданні о 15 год 00 хв 01.10.2024.
Представники Управління та Черкаської міської ради 01.10.2024 подали суду спільну заяву про розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання наказу у справі №925/108/21 без їх участі, при вирішенні питання поклалися на розсуд суду.
Третя особа (її представник) у судове засідання 01.10.2024 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином, будь-яких заяв про відкладення розгляду заяви чи розгляд заяв без їх участі суду не надала.
Розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби України у місті Черкаси Черкаської області про зміну способу та порядок виконання наказу, суд зазначає, що за приписам частин 1 та 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).
Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, який встановлений у статті 16 Цивільного кодексу України.
Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
В той же час, порядок виконання рішення це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб`єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.
Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов`язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Підпунктом 2 пункту 4 Порядку визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів, тобто є виконавцями цих рішень.
Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 пункту 5 Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів.
Підпунктом 3 пункту 9 Порядку визначено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Згідно з пунктом 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Пунктом 26 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Згідно з пунктом 31 Порядку у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи. Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Отже, з огляду на зазначені приписи законодавства, Черкаська міська рада є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо.
У підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частини 1, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з частиною 2 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. При цьому, згідно з підпунктом 27 пункту 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Черкаська міська рада не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету Черкаської територіальної громади та не включена до мережі головних розпорядників коштів міського бюджету при виконанні програм і заходів державного та місцевих бюджетів.
28.03.2024 Черкаська міська рада прийняла рішення «Про затвердження Програми забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки», якою визначила Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради відповідальним виконавцем програми та суб`єктом виконання майнових зобов`язань Черкаської міської ради на підставі рішень судів.
Наказ Господарського суду Черкаської області від 18.02.2024 у справі №925/108/21, який виданий на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у частині стягнення з Черкаської міської ради 4540,00 грн судового збору та 3333,33 грн витрат на надання правничої допомоги, включено до Програми забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки (Т.2, а.с.220).
Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради відповідно до Положення про управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, який затверджений рішенням Черкаської міської ради №27-1 від 14.07.2022, є виконавчим органом Черкаської міської ради та підконтрольний і підзвітний Черкаській міській раді. Основними напрямками діяльності департаменту є організація та ведення претензійної і позовної роботи, представництво інтересів Черкаської міської ради, її виконавчих органів та Черкаського міського голови в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів; участь в організації виконання та здійснення контролю за виконанням судових рішень виконавчими органами Черкаської міської ради. Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради є одним з головних розпорядників бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, має відкриті рахунки в органах Казначейства та обслуговується в Управлінні.
Отже, враховуючи викладене, суд зауважує, що виконання рішення суду у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради відповідатиме вимогам Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011.
З метою виконання ухваленого у справі рішення суд дійшов висновку змінити порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021, шляхом стягнення з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 555» 4540,00 грн судового збору та 3333,33 грн витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Заяву Управління Державної казначейської служби України у місті Черкаси Черкаської області про зміну способу та порядок виконання наказу у справі №925/108/21 задовольнити.
2.Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, на виконання яких Господарським судом Черкаської області 18.02.2022 було видано відповідний наказ таким чином:
«Стягнути з Черкаської міської ради (вул.Байди Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 25212542) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (вул.Байди Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 38764676 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 555» (вул.Гоголя, 555, м.Черкаси, 18016, ідентифікаційний код 43605301) 4540,00 грн судового збору та 3333,33 витрат на правову допомогу».
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 03.10.2024.
Суддя О.І.Кучеренко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122087667 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Кучеренко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні