Ухвала

від 02.10.2024 по справі 947/30021/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/30021/24

Провадження № 1-кс/947/13259/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001040 від 23.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000001040 від 23.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури.

Заявник у клопотанні посилається на те, що потерпілий просить накласти арешт на все нерухоме майно ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ», код ЄДРПОУ 30588167, з метою збереження вказаного нерухомого майна, а також можливого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у подальшому (зокрема, в рамках поданого потерпілим цивільного позову у кримінальному провадженні).

Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на об`єкт нерухомості, а саме, на комплекс експедирування, загальною площею 423.2 кв.м., з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1309257351237, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ», код ЄДРПОУ 30588167, з метою збереження вказаного нерухомого майна, а також можливого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у подальшому (зокрема, в рамках поданого потерпілим цивільного позову у кримінальному провадженні).

Представник цивільного позивача звертається з клопотанням про арешт майна з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_4 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання про арешт майна підтримав та просив задовольнити.

Слідчий просив розглянути клопотання без його участі, клопотання про арешт майна просив задовольнити.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною другоюст.173КПК Українивстановлено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідностідо ч.2ст.171КПК України,у клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1) підстави імету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Крім того, заявник у клопотанні зазначає, що частка у статутному капіталі ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» та ТОВ «АТС УСПІХ» постановою слідчого від 23.09.2024 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що заявником під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Представник потерпілого у клопотанні визначив метою накладення арешту на вказане майно його збереження як речового доказу та подальшого відшкодування шкоди як потерпілому, однак не обґрунтував конкретну мету арешту майна, а лише формально посилався на положення ст.170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

За такихпідстав,уданомукримінальному провадженні,наданомуетапі йогорозслідування,клопотанняцивільногопозивача не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності в клопотанні належного обґрунтування підстав та мети для накладення арешту.

На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.

Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність такого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню заявнику.

Згідно вимог ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001040 від 23.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України повернути цивільному позивачу.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1