Постанова

від 24.09.2024 по справі 523/14488/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5207/24

Справа № 523/14488/23

Головуючий у першій інстанції Кремер І.О.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляючи компанія «Теремок»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 11 березня 2024 року, ухвалене Суворовським районним судом м. Одеси у складі судді Кремер І.О., в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Теремок» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 рок позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що позивачці на праві приватної власності належить житлова квартира у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 (57). Згідно технічного паспорта опалення у квартирі позивачки здійснюється від котельні, яка розташована у дворі будинку. Позивачка зазначає про те, що система опалення змонтована з порушення норм та правил монтажу, оскільки у зимовий період, коли подається тепло від автономної котельні, у квартирі позивачки, яка знаходиться на другому поверсі, температура не перевищує 15-16 градусів, тоді як у інших квартирах, що знаходяться на верхніх поверхах, гарячі батареї, що забезпечує інші квартири хорошим опаленням. В результаті цього, ОСОБА_1 у зимовий період змушена додатково опалювати приміщення своєї квартири за допомогою конвертора. При цьому, позивачка повинна подвійно сплачувати плату і за опалення, і за використання електроенергії.

06 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до директора ТОВ «УК «Теремок» з проханням демонтувати батареї опалення в її квартирі та відключити від автономного опалення. Дана заява була прийнята бухгалтером ТОВ «УК «Теремок», однак, відповідь на вказану заяву позивачка не отримала.

Окрім того, позивачка зазначає про те, що дії відповідача зі збору коштів за теплопостачання в літній період є неправомірними, оскільки відповідач таким чином намагається погасити заборгованість інших мешканців будинку перед компанією, незаконно стягуючи кошти.

У зв`язку з цим, із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на ст. 6, 19 Закону України «Про теплопостачання» просила суд визнати протиправними дії ТОВ «УК «Теремок», що полягають у не відключенні житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 (57) від мережі автономного опалення, та зобов`язати ТОВ «УК «Теремок» відключити житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (57) від мережі автономного опалення.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 11 березня 2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Теремок» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11.03.2024 як ухвалене без дослідження в повній мірі письмових доказів, ненадання їм належної правової оцінки, не взяття до уваги та не розгляд її клопотання щодо виклику та допиту свідків, нероз`яснення її права на проведення додаткового будівельно-технічного експертного дослідження, скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги та визнати дії ТОВ «Управляюча компанія «Теремок», що полягають у не відключенні квартири, що розташована в АДРЕСА_2 ), яка належить позивачці, на праві приватної власності, від мережі автономного опалення, протиправними; зобов`язати ТОВ «УК «Теремок» відключити належну позивачці квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (57) від мережі автономного опалення.

Доводами апеляційної скарги є помилковість посилань суду в обґрунтування відмови у задоволенні її позову на Висновок експерта № 3-1159.23 від 27.11.2023 про те, що відключення квартири позивачки від системи центрального опалення без впливу на мікроклімат та тепловитрати сусідніх приміщень в опалювальний період технічно неможливе, а також, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи обставини того, що система опалення у житловому будинку за вказаною адресою змонтована з порушенням норм та правил. Саме через наведене суд дійшов помилкового висновку про неможливість зобов`язання відповідача здійснити дії щодо відключення квартири позивачки, оскільки таким втручанням в систему опалення будуть порушені права інших мешканців будинку, у зв`язку з чим її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Звертає увагу, що жодних документів на систему опалення житлового будинку в АДРЕСА_3 у відповідача не міститься, тому незрозумілим є експертний висновок, крім того, експертиза проведена без участі позивачки, експерт не заходив до неї в квартиру.

Судом не прийнято процесуальних рішень по клопотаннях позивачки про допит свідків та про витребування додаткових доказів.

Матеріали справи містять недостовірну інформацію про неявку позивачки 05.12.2023 та 24.01.2024, а розгляд справи навмисно відкладався та затягувався.

Цитує норми ст. 6 Закону України «Про теплопостачання», ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з огляду на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та просив стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу відповідачу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн.

У судовому засіданні позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 вказаної норми суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зіст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено та ніким по справі не оспорюється, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житлова квартира у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджено наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 337199382 від 28.06.2023.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управитель багатоквартирного будинку фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором

Згідно з умовами Договору № 1 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 27.06.2022 та Актом приймання передачі будинку АДРЕСА_3 , від 27.06.2022, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Пересипський будинок» передав в управління ТОВ «УК «Теремок» багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3 .

Згідно п. 3.1. Договору № 1 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 27.06.2022 на час укладення нових договорів з Управляючою компанією щодо надання послуг в електро-, водо-, тепло- постачання, вивозу ТПВ, вартість цих послуг буде сплачуватись ТОВ «УК «Теремок».

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «УК «Теремок» та ОСОБА_1 виникли правовідносини з надання - з одного боку, та споживанню - з іншого боку, комунальних послуг по опаленню, які врегульовано нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

По справі встановлено, що опалення будинку за адресою: АДРЕСА_3 здійснюється автономно, тобто від котельні, що розташована на подвір`ї вказаного будинку, та яка забезпечує власників квартир теплом. Послуги за опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж за вказаною адресою здійснюються відповідачем.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу надання їй відповідачем послуг з теплопостачання неналежної якості, оскільки, на думку позивачки, система опалення змонтована з порушення норм та правил монтажу, через що в квартирі позивачки, яка знаходиться на другому поверсі, в зимовий період температура не перевищує 15-16 градусів, через що вона змушена опалюватися альтернативними джерелами, витрачаючи на це додаткові кошти крім плати за теплопостачання, тому способом захисту своїх порушених прав ОСОБА_1 обрала вимогу про відключення її житлової квартири за адресою: АДРЕСА_4 від системи автономного опалення будинку, що здійснюється від котельні, що розташована на подвір`ї вказаного будинку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з недоведеності позовних вимог ОСОБА_1 протягом розгляду справи, оскільки здійснення власником квартири своїх прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами, правилами експлуатації будинку, оскільки останні розробляються спеціалістами у галузі теплопостачання з урахуванням відповідних будівельних норм та правил і доведеною відповідачем неможливості відключення квартири позивачки від загальнобудинкової системи експертним висновком, що таким втручанням в систему опалення будуть порушенні права інших мешканців будинку.

Переглядаючи вказане судове рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» система автономного теплопостачання, котельня є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Витрати на утримання котельні, яка є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, відносяться до житлової послуги, яка в свою чергу входить до складу житлово-комунальних послуг.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Виходячи з положень частини 1 статті 17, статті 20, частини 6, 7, 8 статті 22, частини 4 статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше (ч. 1 ст. 12 Закону); витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 1 ст. 12 Закону); невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч. 3 ст. 12 Закону); співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги ( п.п. 1, 5, 1 ч. 1 ст. 7 Закону).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок оплати, перелік та розмірі внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до встановлених у статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» обов`язків співвласників, співвласники зобов`язані, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників тощо.

По справі ніким не заперечується, що опалення будинку АДРЕСА_3 здійснюється автономно, тобто від котельні, що розташована на подвір`ї вказаного будинку та яка забезпечує власників квартир теплом. Послуги за опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж за вказаною адресою надаються відповідачем.

Послуга з опалення, відключення від опалення квартири в багатоквартирному житловому будинку тощо врегульована Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 іншими актами тощо, що вказує на те, що відмова споживача від опалення окремої квартири в багатоквартирному житловому будинку незалежно від того чи має будинокчи опалення будинку в цілому здійснює теплопостачальна організація, не бути одностороннім (лише з боку споживача), оскільки система опалення багатоквартирного будинку проектується при його будівництві, всі її складові взаємопов`язані та об`єднані, відключення окремих квартир призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, тому «втручання» у цілісну взаємодіючу систему не може здійснюватися самовільно власником квартири без відома та погодження з «відповідальними» за роботу всієї внутрішньобудинкової системи опалення, котельні тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З приписами ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

На виконання свого процесуального обов`язку позивачкою не надано доказів того, що система опалення у будинку АДРЕСА_3 змонтована з порушенням діючих ДБН, через що температурний режим в її квартирі не відповідає нормативам.

Сама по собі відсутність доказів того, що відповідач у визначений законом строк не відповів на звернення позивачки з цього питання, не свідчить автоматично і про невідповідність температурного режиму в квартирі позивачки діючим нормам і стандартам.

Вказаного доводи апеляційної скарги не спростовують.

Судом вірно взято до уваги та позивачкою не спростовано доведеної належними доказами стороною відповідача обставини неможливості відокремлення (відключення) квартири позивачки від системи опалення всього будинку шляхом надання суду Висновку експерта № 3-1159.23 від 27.11.2023 за результатами проведення будівельно технічного експертного дослідження, складеного судовим експертом Кріві К.В.

Так, із дослідженого судом Висновку експерта № 3-1159.23 від 27.11.2023 вбачаються наступні обставини.

Житлова квартира АДРЕСА_5 розташована на 2-му поверсі, справа та зліва від якої розташовані аналогічні квартири, а під нею, на 1-му поверсі нежитлові приміщення, над квартирами 2-го поверху розташований суміщений дах. За результатами обстеження було виявлено, що у коридорі 2-го поверху, де розташована вказана квартира, влаштована ніша опалення з колекторним розведенням опалювальних труб. Колектор або, як кажуть, гребінка пристрій для раціонального розподілу теплоносія за підключеними контурами, мінімальна кількість яких становить 2 одиниці. Пристрій застосовується при влаштуванні радіаторного опалення та теплої підлоги.

Гребінка це відрізок труби з відводами меншого діаметру, ніж корпус, на якому вони встановлені. Колектори монтуються в кількості 2 штук для забезпечення роботи подачі та обратки.

Гребінка, труби опалення, які влаштовані у ніші на 2-му поверсі прибудови будинку 37-Т, виготовлені з поліпропілену, на трубах влаштована запірна арматура. До кожної квартири другого поверху проходять окремі труби опалення (подача та обратка), які прокладені у підлозі, тобто змонтоване променеве опалення (прокладання до кожного встановленого радіатора окремої подачі та обратки). Далі труби заведені у квартиру та підведені до радіатору опалення, що було визначено за результатами обстеження.

Досліджуючи, чи технічно можливе відключення квартири АДРЕСА_6 ( АДРЕСА_7 від системи центрального опалення без впливу на мікроклімат та тепловитрати сусідніх приміщень в опалювальний період, експертом було розглянуто на прикладі двох випадків:

1 - температура подачі води в трубах опалення однакова для всіх квартир, тобто в усіх квартирах 2-го поверху, а також у приміщеннях 1-го поверху підтримується однакова комфортна температура. За таких умов, з часом, стіни, перекриття будинку, а також усі речі, які перебувають в приміщеннях усіх квартир, нежитловому приміщенні прогріваються до певної комфортної температури. Тобто з часом процес теплообміну між конструкціями будинку, речами, зокрема між квартирами стає мінімальним або зовсім припиняється.

2 - температура подачі води в трубах опалення однакова для всіх квартир, за винятком однієї квартири, у даному випадку квартири АДРЕСА_6 ( АДРЕСА_5 ), яка може бути відключена від системи опалення. За таких умов, з часом, стіни, перекриття квартири, а також усі речі, які знаходяться в ній, охолонуть та будуть передавати холодні потоки до сусідніх приміщень, у зв`язку з чим температура у сусідніх приміщеннях почне падати. Тобто з часом процес теплообміну між конструкціями будинку, речами квартири АДРЕСА_5 та сусідніми квартирами, приміщеннями, збільшиться, а саме: холодні потоки квартири АДРЕСА_5 будуть охолоджувати сусідні квартири та приміщення будинку (приміщення загального користування будинку, нежитлові приміщення 1-го поверху), а сусідні квартири та приміщення (приміщення загального користування будинку, нежитлові приміщення 1-го поверху) навпаки будуть обігрівати квартиру АДРЕСА_5 , що призведе до зменшення температури приміщень, які будуть віддавати своє тепло квартирі АДРЕСА_5 . За таких умов, для підтримання комфортної температури у сусідніх приміщеннях, до стану, який був до відключення квартири, у даному випадку № 57, необхідно буде підвищувати температуру в цілому у системі опалення, що призведе до додаткових витрат та навантажень на систему.

Слід зазначити, що у разі відсутності опалення у квартирі, в даному випадку № 57 (225), в зимовий період, з часом відбудиться погіршення технічного стану як квартири, такі конструкцій будинку в цілому (в межах неопалювальної квартири), а також сусідніх приміщень, зокрема: підвищення вологості, виникнення грибково-цвілевих сполук, відставання оздоблювальних матеріалів від основи (шпалер, фарби тощо), деформації дерев`яних конструкцій (елементів), розшарування бетонних конструкцій тощо.

Таким чином, експертом ОСОБА_2 було зроблено висновок про те, що відключення квартири АДРЕСА_7 від системи центрального опалення без впливу на мікроклімат та тепловитрати сусідніх приміщень в опалювальний період технічно неможливе.

Вказаний висновок зроблений в порядку ст. 106 ЦПК України, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку, тому є належним та допустимим доказом.

Посилання позивачки на те, що експерт не потрапляв до неї в квартиру, і таке дослідження проведено без її участі, не спростовує вказаних висновків, оскільки предметом експертного дослідження були саме технічна можливість відключення квартири АДРЕСА_7 від системи центрального опалення без впливу на мікроклімат та тепловитрати сусідніх приміщень в опалювальний період.

Посилання заявниці на не виклик судом свідків та не дослідження додаткових доказів не заслуговує на увагу, оскільки в апеляційній скарзі вказаних клопотань не міститься, і з огляду на притаманну доказам таку властивість як допустимість (ст. 78 ЦПК України) обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У справі, де предметом доказування є технічна можливість відключення квартири позивачки від внутрішньо будинкової системи опалення, саме експертний висновок, а не показання свідків, є допустимим доказом.

Як і не може свідчити на користь обґрунтованості позовних вимог в наведеній частині і посилання заявниці на неврахування судом наданого позивачкою листування мешканців будинку у групі з приводу якості опалення в квартирах.

Судом вірно підсумовано, що здійснення власником квартири своїх прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами, правилами експлуатації будинку, оскільки останні розробляються спеціалістами у галузі теплопостачання з урахуванням відповідних будівельних норм та правил.

Доводи апеляцінйої скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки.

Відповідно до ст. 375 ЦПКУкраїнисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу - як у першій заяві по суті справи на стадії апеляційного перегляду судового рішення - відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Теремок» в особі директора Дудко О.М. заявило про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн, які просило стягнути з позивача на користь відповідача.

Вказане клопотання подано з дотриманням строку, передбаченого ч. 8ст. 141 ЦПК України, та до нього долучені докази надсилання позивачці.

До відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Теремок» в особі директора Дудко О.М. на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством у зв`язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, надав:

- договір про надання правової допомоги від 13 вересня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Теремок» в особі директора Дудко О.М. та адвокатським об`єднанням «НЕКСТ ЛЕВЕЛ» в особі керуючого партнера Базилюка К.В., відповідно до розділу 3 якого «Оплата послуг» визначено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором встановлюється в рахунку-фактурі. Клієнт зобов`язаний сплатити вартість послуг протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, у якому зазначено перелік послуг з надання правої допомоги та їх вартість (п. 3.1.); за результатами розгляду справи та отримання адвокатським об`єднанням та/або клієнтом рішення суду, адвокатське об`єднання направляє клієнту акт приймання передачі послуг (п. 3.2.);

- рахунок-фактура №1 від 19 вересня 2024 року.

Згідно цього рахунку-фактури вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг становить 5000 грн, з яких: консультування замовника 2 години 500 грн, вивчення та аналіз на відповідність вимогам діючого законодавства матеріалів 2 години 500 грн, підготовка відзиву на апеляційну скаргу 4 години 4000 грн.

Судові витрати складають судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третястатті 137 ЦПКУкраїни).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання прозменшеннявитрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шостастатті 137 ЦПКУкраїни).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостоїстатті 137 ЦПКУкраїнизменшеннясуми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання прозменшеннясуми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПКУкраїни суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Колегія суддів враховує, що хоча позивачка і не подала клопотання прозменшеннявитрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляла, проте, як зазначалося, правнича допомога, надана ТОВ «УК «Теремок» в суді апеляційної інстанції, полягала у поданні відзиву, доводи якого фактично зводяться до доводів відзиву на позовну заяву, наданого тим самим представником відповідача в суді першої інстанції, тому оцінка його підготовки у розмірі 4000 грн вочевидь не відповідає вимогам обґрунтованості, а щодо консультування замовника та вивчення та аналізу на відповідність вимогам діючого законодавства матеріалів, то таке було здійснено представником в суді першої інстанції також під час формування своєї позиції по справі щодо невизнання позову та обґрунтування такого.

Велика Палата Верховного Суду у постановві від 26 червня 2024 року справа № 686/5757/23 наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, колегія суддів дійшла переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - відзиву на апеляційну скаргу, зміст якого частково дублює зміст відзива на позовну заяву, за підготовку яких питання про відшкодування витрат мало вирішуватися в суді першої інстанції.

Тому заявлений відповідачем розмір судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, підлягаєзменшеннюдо 3000,00 грн.

Вказане цілком узгоджується із вимогами ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі витрати пов`язані із розглядом справи, до них призвело оскарження позивачкою судового рішення, і визначений судом розмір є обґрунтованим та пропорційним відповідно до ціни позову, значення справи для сторін, тощо.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 11 березня 2024 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_8 (57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Теремок» (ЄДРПОУ 44701472, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19, оф. 414 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 03 жовтня 2024 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.В. Кострицький

Ю.П. Лозко