Ухвала

від 30.09.2024 по справі 761/35784/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35784/24

Провадження № 1-кс/761/23835/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Київ

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Фастова Київської області, громадянина України, який здобув вищу освіту, працює заступником директора з експорту у ТОВ «Завод Кобзаренка», одружений, має двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000287 від 27.03.2024,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000287 від 27.03.2024 року.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000287 від 27.03.2024 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В рамках даного провадження 06.08.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

07.08.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 04.10.2024 року.

У свою чергу, 24.09.2024 постановою Першого заступника Генерального прокурора строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000287 від 27.03.2024, продовжено до трьох місяців, тобто до 06.11.2024 року.

Так, у ході досудового розслідування виникла необхідність у продовженні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням застави, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, та ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мали місце на момент застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також учинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Зазначив, що ризики, які існували на момент застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та наразі продовжують існувати. Підтвердив, що строк досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження продовжений до 06.11.2024.

Захисниця ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання слідчої, обґрунтовуючи недоведеністю ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Так, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та у подальшому суду доводиться лише тяжкістю інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Однак наведене не узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Також слідчим помилково вказується про обізнаність ОСОБА_4 в кримінальному законодавстві, оскільки освіта, фах та діяльність останнього жодним чином не відноситься до юридичного напрямку. Також сторона обвинувачення посилається на наявність у ОСОБА_4 достатнього грошового забезпечення для втечі чи переховування від слідства, однак жодних документів на підтвердження наявності у підозрюваного великих статків чи майна до клопотання не долучено. Помилковими у свою чергу є твердження щодо наявності у ОСОБА_4 знайомих на території рф та ЄС, які б могли сприяти його переховуванню. Так, наведений ризик може бути нівельовано здачею останнім свого закордонного паспорту. Так само про наявність вказаного ризику не може свідчити і неодноразовий перетин ОСОБА_4 державного кордону України у зв`язку зі службовими відрядженнями. Останній повертався на територію України, а тому, наведене не свідчить про бажання підозрюваного покинути постійне місце проживання.

У свою чергу, заявлений прокурором ризик знищення важливих для даного провадження речей, документів, їх спотворення спростовується тим, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється з 24.03.2024, за цей час слідство мало б провести всі необхідні слідчі дії, які б могли бути підставою для підозри ОСОБА_4 06.08.2024 року. Так, стороною обвинувачення вже проведено всі обшуки за місцем роботи та проживання ОСОБА_4 , в ході яких вилучено документи, мобільні пристрої, електронні носії інформації, які оглянуті слідчими, їх вміст скопійовано. Тобто всі речі та документі, які мають важливе значення, знаходяться у розпорядженні органу досудового розслідування. У свою чергу, саме клопотання слідчої не містить чіткого переліку документів та речей, які на переконання сторони обвинувачення, може спотворити чи знищити ОСОБА_4 . Отже, такі твердження слідчої та прокурора є лише припущеннями, що не можуть бути підставою застосування щодо ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні адвокат у своїх письмових запереченнях звернула увагу, що матеріали кримінального провадження №22024000000000287 від 27.03.2024 не містять доказів, які б свідчили про вплив ОСОБА_4 на учасників провадження, а також не зазначено конкретно особи, які можуть бути піддані такому впливу. Так, ризик можливого впливу на свідків - працівників ТОВ «Завод Кобзаренка» нівелюється покладенням на ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування з визначеним колом осіб. Більше того, якщо наведений ризик і справді існував на час вирішення питання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то наразі за тривалий час слідчий мав би допитати важливих для провадження осіб та належним чином зафіксувати їх покази.

Так само стороною обвинувачення ні в клопотанні, ні безпосередньо прокурором у судовому засіданні, не наведено переконливих доводів щодо можливості ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик вчиняти нові кримінальні правопорушення або продовжувати вчинення того, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру, повинен бути належним чином підтверджений протоколами НСРД чи інформацією, отриманою внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій, або даними про наявність попередніх судимостей, надходження до правоохоронних органів заяв та повідомлень про підготовку особи до вчинення злочину. Однак клопотання слідчої та додані до нього матеріли кримінального провадження не містять жодного докази заявленого ризику.

Таким чином, підсумовуючи, адвокат зазначила, що стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, а тому існує необхідність у зміні підозрюваному запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою.

Захисниця ОСОБА_7 у судовому засіданні вказала, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою. Так, фактично поставки здійснювалися до польського заводу ОСОБА_9 , де були використані для виготовлення двох причепів, які й наразі перебувають на території Польщі. Крім того, звертає увагу, що сайт в рф, зафіксований у протоколі огляду від 09.05.2024, не є таким, що зареєстрований саме за ТОВ «Завод Кобзаренка». Також адвокат звернула увагу, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, наразі дружина перебуває у декретній відпустці, а тому, він є єдиним годувальником, також підзахисний має постійне місце проживання, також на утриманні останнього перебувають мати та тітка, що є особами похилого віку. Враховуючи наведене, захисниця просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та додав, що вважає пред`явлену йому підозру необґрунтованою, оскільки товар, який пішов в рф, відрізняється за позиціями та за штрих-кодами. Запевнив, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та у подальшому суду. Підтвердив, що виїжджав закордон виключно у службових цілях.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , а також надані стороною захисту у судовому засіданні письмові заперечення з додатками, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, в ході судового розгляду клопотання слідчої ОСОБА_2 встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000287 від 27.03.2024 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В рамках даного провадження 06.08.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

07.08.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 04.10.2024 року.

У свою чергу, 24.09.2024 постановою Першого заступника Генерального прокурора строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000287 від 27.03.2024, продовжено до трьох місяців, тобто до 06.11.2024 року.

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, перелік та зміст яких наведений у клопотанні.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.

Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи вид та міру покарання, що загрожує йому уразі визнання судом винуватим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності має можливість переховуватись від органів досудового слідства та вчиняти спроби покинути територію України. Крім того, як вбачається з клопотання, слідством встановлено, що підозрюваний підтримує тісні зв`язки з особами, які на даний час проживають за кордоном, зокрема на території Європейського Союзу та рф, в тому числі посадові особи суб`єктів господарської діяльності країни-агресора, які готові забезпечити переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним особливо тяжке кримінальне правопорушення.

Разом з цим, підозрюваний, усвідомлюючи наявність у розпорядженні сторони обвинувачення достатність доказів для пред`явлення йому про підозру, з метою виїзду за межі України у період дії воєнного стану, отримав відповідний документ для безперешкодного перетину державного кордону, що дозволить останньому уникнути кримінальної відповідальності. Так, встановлено, що ОСОБА_4 , використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , після початку збройної агресії рф проти України, неодноразово перетинав державний кордон, а саме: 25.05.2024 перетинав державний кордон із Республікою Молдова через пункт пропуску «Рені», 20.07.2024 перетинав державний кордон із Республікою Польща через пункт пропуску «Ягодин».

Вищевказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний має можливість виїхати до тимчасово окупованих території України, до країни-агресора або за кордон, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду та продовжить надавати сприяння (пособництво) державі-агресору.

Також слідча суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи те, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваного та інших осіб, причетних до вчинення злочину, що дає підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

Крім того, враховуючи той факт, що докази ймовірно злочинної діяльності підозрюваного містяться на мобільному пристрої, зокрема в месенджерах «Telegram», останній має можливість поновлення сім-картки оператора мобільного зв`язку та подальшого отримання доступу до інформації, яка знаходиться у вказаному аккаунті месенджеру «Telegram», існує висока загроза знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, докази злочинної діяльності можуть міститися на інших не встановлених досудовим розслідуванням комп`ютерній та мобільній техніці та додатках, що також створює загрозу їх знищення підозрюваним.

Разом з тим, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. А відтак, заявлений ризик виражається у тому, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину у кримінальному провадженні, у тому числі на службових осіб та працівників ТОВ «ЗАВОД КОБЗАРЕНКА» (код ЄДРПОУ 19344937), що знаходяться у його підпорядкуванні.

Також існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зважаючи на те, що на даний час не встановлені усі спільники підозрюваного у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким підозрюваний може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

У свою чергу, на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення інкримінованого злочину, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує спрямованість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Враховуючи суспільно небезпечний характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тривалий час, необхідний для підготовки до його вчинення, триваючу у часі реалізацію злочинних дій та їх системність, наявні всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою недопущення свого ув`язнення та притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, враховуючи характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування або іншим чином впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини проти незалежності та територіальної цілісності України та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, враховуючи характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі з конфіскацією належного майна, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування підозрюваного ОСОБА_4 зі свідками та невстановленими співучасниками вчинення кримінальних правопорушень, а також тиску на них, оскільки ОСОБА_4 відомі їхні персональні дані, місця постійного та тимчасового проживання, засоби мобільного та Інтернет зв`язку, при цьому, деякі з них перебувають у безпосередньому підпорядкуванні останнього.

Зміна запобіжного заходу на домашній арешт, навіть цілодобовий, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати із іншими невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, керувати віддалено, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв`язку, які неможливо відслідкувати ні гласними ні негласними засобами контролю, діями інших осіб, таким чином створюючи перешкоди кримінальному провадженню.

Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчої про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння, вчиненого у період воєнного стану, згідно з пред`явленою підозрою вчинив дії на допомогу державі-агресору (пособництво), наявність у матеріалах провадження інформації про перетин підозрюваним ОСОБА_4 кордону України в бік виїзду на територію Молдови та Польщі, в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Разом з тим, твердження захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про недоведеність та необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків спростовується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження та встановленими у судовому засіданнями обставинами. Щодо доводів про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри та невідповідність викладеного фактичним обставинам слідча суддя звертає увагу, що на даній стадії кримінального провадження слідча суддя не вправі оцінювати зібрані докази та надавати висновки щодо правильності зафіксованих у повідомленні про підозру тверджень, а доводи захисників потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчої ОСОБА_2 , та на які вказав прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні.

У свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчинення інкримінованого діяння або вчинити інші кримінальні правопорушення, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Щодо доводів захисниць про необхідність зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, слідча суддя вказує, що долученими стороною захисту матеріали не доведено, що застосування домашнього арешту, застави чи особистого зобов`язання зможе убезпечити від настання встановлених у ході судового розгляду ризиків, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього судом обов`язків та не перешкоджатиме здійсненню ефективного досудового розслідування.

При цьому, враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення рф на територію України, за умов проведення відповідними силовими підрозділами України бойових дій, направлених на протистояння зс рф та деокупацію окремих територій України, небезпека вчинення підозрюваним вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Таким чином, беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя не вбачає підстав для зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, а відтак відхиляє такі доводи сторони захисту.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.

Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчої та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 197 КПК України, визначити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку до 06 листопада 2024 року включно.

На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06 листопада 2024 року включно без визначення розміру застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 04 жовтня 2024 року о 10 год. 20 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1