Постанова

від 25.09.2024 по справі 527/2304/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/2304/23 Номер провадження 22-ц/814/2680/24Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю.М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві,в порядкуписьмового провадження,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат» про стягнення завданої шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат» (надалі ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат»), в якому просив відшкодувати втрати товарної вартості належного йому автомобіля в розмірі 30140,22 грн. та 14178,63 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 11.09.2020 року о 10:40 год. у м. Києві по проспекту М. Бажана сталась ДТП, за участю належного йому автомобіля «Mazda6», д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «МАN», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат», під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого йому була завдана матеріальна шкода.

Вина ОСОБА_2 встановлена постановою Дарницького районного суду м. Києва від 16.10.2020 року, яка набрала законної сили 26.10.2020 року.

Внаслідок ДТП йому було завдано шкоду в розмірі 399 969, 02 грн., що складається з вартості відновлюваного ремонту автомобіля в розмірі 378711,42 грн. та втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 21 257,60 грн., що підтверджуються висновком експертного дослідження № 165 від 30 листопада 2020 року.

Після звернення 21.01.2021року до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди в наслідок втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 21257,60 грн., товариство повідомило про відсутність підстав для відшкодування шкоди в частині втрати товарної вартості автомобіля, оскільки цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована у 2 (двох) страховиків за різними формами страхування, що підтверджується наявними полісами обов`язкового та добровільного страхування, а отже для отримання відшкодування необхідно звертатися до вказаних страхових компаній.

З огляду, що товариство не виконало у встановлений строк зобов`язання, в порядку ст. 625 ЦК України стягненню також підлягають і інфляційні збитки, які складають 7269,96 грн. та 1612,66 грн. 3% річних

Окрім того, внаслідок ДТП йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінив в 10000 грн. та просив стягнути її з врахуванням інфляційних збитків - 3420 грн. та 3% річних - 758,63 грн.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат» про стягнення завданої шкоди відмовлено.

Відмова в задоволенні позову обґрунтована неналежністю як доказу наданого позивачем експертного дослідження, яке було проведено без участі іншого учасника ДТП, представника страхової компанії та без процедури попередження експерта про кримінальну відповідальність.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Вказує, що суд безпідставно не взяв до уваги надане в якості належного доказу експертне дослідження, яке було проведено за його замовленням.

Також звертає увагу, що страхова, відповідач та винуватець ДТП повідомлялися про час та місце проведення експертного дослідження, що доводиться відповідними електронними повідомленнями, яким суд не надав відповідної правової оцінки.

Вважає допущені порушення судом норм процесуального права підставами для скасування рішення суду та наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог з врахуванням норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, постановою Дарницького районного суду м. Києва від 16.10.2020 р. встановлено , що 11.09.2020 о 10:40 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «МАN», д.н.з. НОМЕР_2 , по проспекту М. Бажана у м. Києві, при зміні напрямку руху здійснив зіткнення з автомобілем «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобілем «Mazda6», д.н.з. НОМЕР_4 , що спричинило пошкодження вищевказаних транспортних засобів, чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Вина водія ОСОБА_2 за встановлених судом обставин доводиться вказаним судовим рішенням.

Власником автомобіля «МАN TGX 18.440 4Х2 BLS», вантажний сідловий тягач, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 є ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат», з яким водій перебував у трудових відносинах.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат», як власника вказаного транспортного засобу застрахована у ПрАТ «СК «УНІКА» за обов`язковою формою страхування та в АТ СК «АРКС» за добровільною формою страхування.

Згідно експертного дослідження №165 від 30.11.2020, проведеного судовим експертом Петрушанком В.Ф. на замовлення ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту, завданого власнику автомобіля «Mazda6», д.н.з. НОМЕР_4 , становить 378711,42 грн., а втрата товарної вартості 21257,60 грн.

Страховою компанією ПрАТ «СК «УНІКА» Романюку С.П. було виплачено 15.02.2021 страхове відшкодування в розмірі 128000 грн.

На звернення позивача щодо відшкодування втрати товарної вартості власнику джерела підвищеної небезпеки - ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» листом від 22.02.2021 повідомило про відсутність в нього підстав для здійснення такої виплати, у зв`язку з чим власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд визнав неналежними надані позивачем докази на підтвердження розміру відшкодування втрати товарної вартості та відхилив висновок експертного дослідження, зазначивши, що останнє проведено без повідомлення іншої сторони та без попередження експерта про кримінальну відповідальність.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду.

За змістом ст. 76 ЦПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення втрати товарної вартості автомобіля надав висновок судового експерта, докази звернення його до відповідача з вимогою сплати, лист -відповідь товариства, електронні повідомлення на адресу страховика, відповідача та винуватця ДТП, виконані судовим експертом.

Так, в обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду експертне дослідження №165 від 30.11.2020, проведене судовим експертом Петрушанком В.Ф. на замовлення ОСОБА_1 , згідно якого вартість відновлювального ремонту, завданого власнику автомобіля «Mazda6», д.н.з. НОМЕР_4 , становить 378711,42 грн., а втрата товарної вартості 21257,60 грн.

Зазначений висновок експертного дослідження є належним письмовим доказом, який в розумінні ст. 77 ЦПК України містить інформацію щодо предмета доказування і за таких умов мав бути прийнятий судом першої інстанції до уваги.

При цьому, відповідачем зазначений доказ в ході розгляду справи спростований не був, жодних інших досліджень чи відповідних експертиз відповідач по справі не ініціював, своїх висновків з приводу розміру втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля позивача суду не надав.

В даному випадку відповідачем не було виконано свого обов`язку щодо необхідності доведення суду своїх заперечень щодо предмета та підстав заявлених ОСОБА_1 вимог, фактично його позиція зводилась лише до висловлення заперечень.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає висновок проведеного експертного дослідження належним та допустим доказом, який стосується обставин справи та розміру втрати товарної вартості належного позивачу автомобіля.

Посилання суду як на одну з підстав відхилення експертного дослідження як доказу внаслідок його проведення без участі іншої сторони страховика, винуватця ДТП та відсутність застереження судового експерта про кримінальну відповідальність є помилковими, оскільки матеріали справи містять копії електронних повідомлень №№ 000182, 000181 та 000177, направлених експертом Махну А.А., ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» та АТ СК «АРКС».

Також колегія суддів звертає увагу, що вказане експертне дослідження не потребує застереження експерта про кримінальну відповідальність, оскільки воно було проведено за клопотанням заявника, на відміну від проведення судової експертизі, де експерт попереджається про кримінальну відповідальність згідно до вимог КК України.

В разі незгоди з проведеним дослідженням, відповідач мав можливість заявити клопотання про проведення під час розгляду справи судової експертизи.

Щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Сторонами не заперечується, що на час скоєння ДТП, ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат».

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує (п. 32.7).

Враховуючи вище викладені норми, колегія суддів приходить до висновку, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди в даному випадку втрати товарної вартості автомобіля саме з володільця транспортного засобу ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат».

Зважаючи, що висновком експертного дослідження визначено величину втрати товарної вартості ТЗ в сумі 21257,60 грн., остання має бути стягнута з відповідача на користь власника пошкодженого автомобіля.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які склались між сторонами з приводу відшкодування втрати товарної вартості автомобіля, за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням, на яке поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, у разі прострочення товариством виплати належної суми, ОСОБА_1 має право вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування.

Матеріалами справи доводиться, що 21.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою щодо відшкодування шкоди, на що 22.02.2021 отримав відмову, з огляду на відсутність підстав для відшкодування втрати товарної вартості автомобіля.

При подачі позову ОСОБА_1 надано розрахунок інфляційних збитків та 3% річних за період з березня 2021 року (відмова товариства здійснити виплату) по вересень 2023 року (час звернення до суду), згідно якого інфляційні збитки становлять 7269,96 грн., а 3% річних 1612,66 грн.

Відповідачем не спростовано вказаний розрахунок та не надано свого контррозрахунку, ув`язку з чим колегією суддів приймається до уваги розрахунок позивача.

Що стосується вирішення питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та інфляційних втрат та 3% річних на розмір моральної шкоди, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, який розглядає справу, повинен з`ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, позивач посилався на те, що в результаті ДТП він зазнав душевних страждань через пошкодження автомобіля, яким він не міг тривалий час користуватись, був змушений застосовувати додаткових дій для його ремонту та організації свого життя без транспортного засобу.

За вказаних обставин, колегія суддів приймає до уваги визначені позивачем підстави для відшкодування моральної шкоди та з дотриманням принципів справедливості, достатності та розумності визначає розмір відшкодування моральної шкоди в 3000 грн.

Вимога ОСОБА_1 щодо відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, які необхідно нараховувати на розмір моральної шкоди - не ґрунтується на законі, оскільки зазначене відшкодування не є в розумінні положень ст. 625 ЦК України грошовим зобов`язанням, за прострочення якого боржник має нести таку цивільну відповідальність.

За вказанихобставин рішеннясуду підлягаєскасуванню зухваленням новогорішення прочасткове задоволенняпозовних вимогта стягненняз ТОВ «Глобинськийм`ясокомбінат» накористь ОСОБА_1 втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 30140,22 грн. (з яких інфляційні збитки - 7269,96 грн. та 1612,66 грн. - 3% річних) та моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат» на користь ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 30140,22 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено30 вересня 2024 року.

Судді: О. І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин