Постанова

від 02.10.2024 по справі 405/6833/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 405/6833/20

провадження № 61-17740св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області;

відповідач - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці;

треті особи: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради, Кіровоградська обласна організація профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, приватне акціонерне товариство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2023 рокуу складі судді Драного В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Дьомич Л. М., Мурашка С. І.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради, Кіровоградська обласна організація профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, приватне акціонерне товариство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» (далі - ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА»), про скасування рішення та актів щодо нещасного випадку, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 23 січня 2018 року № 6-Т, зі змінами, внесеними наказами від 22 березня 2018 року № 246, від 14 серпня 2018 року № 1057, від 03 липня 2020 року № 744, від 17 липня 2020 року № 785, згідно з пунктами 36, 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), утворена комісія з проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з працівниками ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» з ОСОБА_1 , 1967 року народження, командиром повітряного судна-інструктором, та ОСОБА_2 , 1953 року народження, інженером з технічного обслуговування повітряних суден електро, радіо та іншого обладнання, організації з технічного обслуговування.

Наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 01 лютого 2018 року № 67 продовжено строк проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, у зв`язку з ненаданням ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» копії медичного висновку причин смерті, наявності або відсутності алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин в крові потерпілих.

У період з 23 січня 2018 року по 27 серпня 2020 року комісією проведено спеціальне розслідування групового нещасного випадку, за результатами якого зроблено висновок, що груповий нещасний випадок пов`язаний з виробництвом та 27 серпня 2020 року складено акти за формою Н-1/П, а саме акти спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06.00 год. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

03 липня 2020 року до складу комісії був залучений страховий експерт з охорони праці Знам`янського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Кіровоградській області ОСОБА_3 .

Керуючись правом, закріпленим абзацом 13 пункту 33 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), у зв`язку з незгодою із змістом розділів 5, 6, 8, 9 актів за формою Н-1, членом спеціальної комісії ОСОБА_3 ці акти були підписані з відміткою про наявність окремої думки, яка додана до актів, є невід`ємною частиною та з якої вбачається, що даний випадок неможливо визнати пов`язаним з виробництвом.

Крім того, до акта за формою Н-1/П додано окрему думку члена комісії ОСОБА_4 , головного спеціаліста з питань охорони праці відділу з питань та соціально-трудових відносин Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради, з якої також вбачається, що даний випадок неможливо визнати пов`язаним з виробництвом.

Враховуючи викладене, ГУ ПФУ в Кіровоградській області просило:

- скасувати рішення спеціальної комісії у формі Протоколу від 27 серпня 2020 року № 7 засідання комісії із розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06 год 00 хв;

- скасувати акт за формою Н-1/П спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06 год 00 хв з ОСОБА_1 ;

- скасувати акт за формою Н-1/П спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06 год 00 хв з ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління Держпраці у Кіровоградській області призначити повторне спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з працівниками ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», із заміною всіх членів комісії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2023 року у задоволенні позову ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що нещасний випадок (терористичний акт) стався під час перебування потерпілих у службовому відрядженні в місті Кабул Ісламської Республіки Афганістан у готелі Інтерконтенинталь. Оскільки екіпаж повітряного судна, капітаном якого був ОСОБА_1 , та технічний персонал рейсу, який обслуговував ОСОБА_2 , під час терористичного акту перебували у режимі гарячого резерву, тобто робочого часу, а форма та зміст актів відповідають нормам чинного законодавства, то позовні вимоги про скасування рішення та актів щодо нещасного випадку та зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованими та безпідставними.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Кіровоградській області задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2023 року змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак помилився щодо мотивів такого рішення, оскільки Фонд соціального страхування України, правонаступником якого є Пенсійний фонд України та його робочі органи, не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст рішення спеціальної комісії та актів за формою Н-1, так як складання акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає й не порушує прав та інтересів ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2023 року ГУ ПФУ в Кіровоградській областіподало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення таухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18 тощо, а також - не дослідили зібрані у справі докази.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду міста Кіровограда.

04 січня 2024 року справа № 405/6833/20 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ГУ ПФУ в Кіровоградській областімотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на положення пункту 57 Порядку № 337 та частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, натомість безпідставно послався на правові висновки Верховного Суду щодо застосування Порядку № 1232 та статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які втратили чинність, та дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права на оскарження в судовому порядку рішення спеціальної комісії та актів щодо нещасного випадку.

Суди попередніх інстанцій не врахували ряд розбіжностей, що містяться у матеріалах розслідування та актах за формою Н-1/П, а також не звернули увагу на відсутність в матеріалах спеціального розслідування належних доказів перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в резерві, робочий час не підтверджено жодним документом, відсутні трудові договори і правила внутрішнього трудового розпорядку, графік роботи, польотні завдання, бортові листи, табель обліку робочого часу, посадові інструкції, експлуатаційно-технічна документація літака, керівництво по експлуатації, пояснення свідків тощо.

Спеціальною комісією з розслідування групового нещасного випадку не зібрано та не надано жодних доказів, які давали б можливість вважати, що груповий нещасний випадок, що стався з працівниками ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», пов`язаний з виробництвом. Наведене свідчить про наявність підстав, передбачених Порядком № 337, для призначення повторного розслідування нещасного випадку комісією в іншому складі (із заміною всіх членів комісії).

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У січні 2024 року Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці та ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом генерального директора ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» Галінського О. І. від 05 грудня 2017 року № 1507вр «Про направлення для виконання роботи за контрактом № 2/Н-2016У» направлено ОСОБА_1 командира повітряного судна льотної служби з 17 грудня 2017 року по 16 березня 2018 року в місто Кабул (Ісламська Республіка Афганістан) та закріплено екіпаж в наступному складі: ОСОБА_1 - командир повітряного судна, ОСОБА_5 - другий пілот, ОСОБА_6 - бортпровідник (т.1 а.с.183).

Наказом генерального директора ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» Галінського О. І. від 01 грудня 2017 року № 1496вр «Про направлення ОСОБА_2 » для забезпечення технічного обслуговування повітряного судна SААВ-340В, UR-ELV, що працює за контрактом № 2/Н-2016У в місті Кабул (Афганістан) з 17 грудня 2017 року, ОСОБА_2 інженера з технічного обслуговування повітряних суден електро, радіо та іншого обладнання, організації з технічного обслуговування направлено у відрядження в місто Кабул на період з 17 грудня 2017 року по 02 лютого 2018 року (т.1 а.с.184).

Посольством Ісламської Республіки Афганістан в місті Душанбе повідомлено, що під час терористичного акту, що стався ІНФОРМАЦІЯ_3 в готелі «Інтерконтиненталь» в місті Кабул, було вбито та поранено цивільних громадян, семеро з яких були громадянами України, серед яких: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (т.2 а.с.152).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 померли ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кабул Ісламської Республіки Афганістан, про що посольством України в Республіці Таджикістан, місто Душанбе, видано свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (т.2 а.с.137-138).

Наказом заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко О. від 23 січня 2018 року № 6-Т утворена комісія з проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з працівниками ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА»: ОСОБА_1 , 1967 року народження, командиром повітряного судна-інструктором, та ОСОБА_2 , 1953 року народження, інженером з технічного обслуговування повітряних суден електро, радіо та іншого обладнання, організації з технічного обслуговування (т.1 а.с.195).

Наказом заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко О. від 01 лютого 2018 року № 67 продовжено строк проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, у зв`язку з ненаданням ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» копії медичного висновку причин смерті, наявності або відсутності алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин в крові потерпілих (т.2 а.с.71).

За результатами спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06.00 год. наПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 27 серпня 2020 року складено акти за формою Н-1/П, згідно з яким нещасний випадок вважається таким, що пов`язаний з виробництвом (т.1 а.с.154-158, 163-167).

В доданих до зазначених актів матеріалах міститься окрема думка члена комісії ОСОБА_3 - страхового експерта з охорони праці та окрема думка члена комісії ОСОБА_4 - головного спеціаліста з питань охорони праці відділу з питань праці та соціально-трудових відносин, в яких вказано, що комісія не отримала від орендаря авіакомпанії КАМ АІR місто Кабул відповідно до пункту 4.3 договору № 2/Н-2016У оформлених в установленому порядку документів, відомостей необхідних для встановлення наявності нещасного випадку та причинного зв`язку цього випадку пов`язаного з виробництвом. Оскільки достовірно встановити факт виконання трудових обов`язків в момент настання нещасного випадку неможливо, тому вважають, що даний випадок неможливо визнати пов`язаним з виробництвом (т.1 а.с.159-162, 168-171).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Касаційна скарга ГУ ПФУ в Кіровоградській областіпідлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Згідно із частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, на час настання нещасного випадку та проведення спеціального розслідування була врегульована Порядком № 1232.

Порядок № 1232 втратив чинність з 01 липня 2019 року, і з цього часу діє Порядок № 337.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Зазначені положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.

Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 (провадження № 14-37цс24), в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 459/1639/22 (провадження № 61-11890св23), про наявність у суду повноважень щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд не наділений такими повноваженнями, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту іншими уповноваженими на те органами.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» спори, що виникають із правовідносин, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з абзацом третім пункту 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

У справі, яка переглядається, ГУ ПФУ в Кіровоградській області не заявляло вимог про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, а просило скасувати рішення спеціальної комісії у формі Протоколу від 27 серпня 2020 року № 7 засідання комісії із розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06 год 00 хв, скасувати акти за формою Н-1/П спеціального розслідування цього групового нещасного випадку, зобов`язати Управління Держпраці у Кіровоградській області призначити повторне спеціальне розслідування зазначеного нещасного випадку, посилаючись на те, що спеціальною комісією з розслідування не зібрано та не вивчено наявні у ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» документи та матеріали щодо нещасного випадку, не відібрано пояснень свідків та осіб, причетних до нещасного випадку, не встановлено робочий час та не підтверджено належними документами перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у резерві під час терористичного акту в готелі «Інтерконтиненталь» в місті Кабул.

Однак, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд не перевірив правильність встановлення місцевим судом обставин справи, що мають значення для вирішення спору, не дав належної оцінки доводам сторін та взагалі не дослідив питання правомірності проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, прийнятого за його результатами рішення та складених актів за формою Н-1/П.

При цьому, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову у зв`язку з тим, що Пенсійний фонд України та його робочі органи, не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст рішення спеціальної комісії та актів за формою Н-1, є необґрунтованим та суперечить вищенаведеним положенням пункту 57 Порядку № 337, частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції в достатній мірі не виклав мотиви, на яких воно базується, адже право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України»; «Суомінен проти Фінляндії»).

В силу положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення в цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального та процесуального права, дослідити і належним чином оцінити надані сторонами докази, дати правову оцінку доводам та запереченням сторін і ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович