Постанова

від 25.09.2024 по справі 522/4773/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/4773/24

Провадження № 3/522/2965/24

25 вересня 2024 року

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренко С.М., за участю секретаря судового засідання Коноваленко В.О., прокурора Острик О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бриленка К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднанні справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1

- в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом №745/2024 від 27.03.2024 у відношенні ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , тимчасово виконуючи обов`язки директора КНП «Пологовий будинок № 1» ОМР, являючись суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила безпосереднього керівника - Департамент охорони здоров?я Одеської міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання наказу № 96-к від 06.06.2023 «Про преміювання головної акушерки ОСОБА_2 », згідно якого нараховано та виплачено премію в розмірі 15 000 грн. головній акушерці ОСОБА_2 , з якою у неї інші позаслужбові стосунки, що виникають у зв`язку з членством та діяльністю у Благодійній організації «Фонд підтримки медичний установ міста Одеси» (ЄДРПОУ 36611589), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Також, до Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом №746/2024 від 27.03.2024 у відношенні ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , тимчасово виконуючи обов`язки директора КНП «Пологовий будинок №1» ОМР, являючись суб?єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу № 96-к від 06.06.2023 «Про преміювання головної акушерки ОСОБА_2 », згідно якого нараховано та виплачено премію в розмірі 15 000 грн. головній акушерці ОСОБА_2 , з якою у неї інші позаслужбові стосунки, що виникають у зв`язку з членством та діяльністю у Благодійній організації «Фонд підтримки медичний установ міста Одеси» (ЕДРПОУ 36611589), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме вчинення особою дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вказаних адміністративних правопорушеннях не визнала та зазначила, що з протоколами не згодна просила закрити провадження відносно неї.

Захисник ОСОБА_3 оголосив клопотання про закриття об`єднаного провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В ході судового розгляду справи сторона захисту навели наступні доводи.

Згідно із п. 19 Положення про преміювання премія виплачується працівникам на підставі наказу по Закладу, погодженого із Профкомом. В КНІ «Пологовий будинок № 1» ОМР діє первинна профспілкова організація, яка зареєстрована у встановленому порядку. Відповідно до протоколу звітно-виборної конференції від 02.05.2022 № 1 обрано голову та склад профспілкової організації.

Рішенням профспілкової організації, оформленим протоколом № 6-п від 01.06.2023 визначено премії працівникам КНП «Пологовий будинок № 1» ОМР та їх розмір. Серед працівників, яким визначено розмір премії є ОСОБА_2 . Тобто, конкретний розмір премії та конкретні працівники були чітко визначені рішенням, фактично, трудового колективу. Тож на момент видачі наказу про нарахування премії ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не мала дискреції, тобто свободи вибору моделі поведінки.

Прокурор в судовому засіданні просила визнати винною ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї мінімальне стягнення, передбачене санкцією статті, підтримавши протоколи про адміністративного правопорушення від 27.03.2024 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані в розпорядження суду документи та докази, суд доходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім протоколу про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією № 745/2024 від 27.03.2024, складеного за ч.1 ст. 172-7 КУпАП та протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 746/2024 від 27.03.2024 складеного за ч.2 ст. 172-7 КУпАП, судом досліджено та оцінено в якості доказів:

-Копію наказу про преміювання від 06.06.2023 року;

-Запит та відповідь з КНП «ПБ №1» ОМР;

-Документи про призначення ОСОБА_1 ;

-Запит та відповідь з ГУ ДПС в Одеській області БО «Фонд підтримки медичних установ міста Одеси»;

-Документи про призначення ОСОБА_2 ;

-Відповідь з Департаменту охорони здоров`я ОМР щодо відсутності повідомлень від ОСОБА_1 про виникнення у неї реального конфлікту інтересів;

-Установчі документи;

-Копію Положень про преміювання працівників;

-Копію протоколу № 6-п засідання ППО КНП « Пологовий будинок № 1» ОМР від 01.06.2023 року;

-Копію Протоколу № 1 звітно-виборчої конференції від 02.05.2022 року;

-Копію 31.10.2023 року Протоколу виборчої конференції від 31.10.2023 року;

Зібраними доказами встановлено: згідно Наказу №3-к від 01.10.2019 року ОСОБА_1 прийнято за переведення з КУ «Пологовий будинок №l» на посаду завідувача відділення, лікаря-акушер-гінеколога акушерсько-обсерваційного відділення КНП «Пологовий будинок №1» Одеської міської ради на 1 ставку з 01.10.2019 року.

Згідно наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради №91-Адм від 24.05.2023 «Про надання частини щорічної основної відпустки директору «Пологовий будинок №l» ОМР ОСОБА_4 » виконання обов`язків директора КНП «Пологовий будинок №1» Одеської міської ради на період відпустки ОСОБА_4 було покладено на ОСОБА_1 .

Згідно інформації наданої Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області (вих. №296/5/15-32-12-05-05 від 08.01.2024) встановлено, що засновниками Благодійної організації «Фонд підтримки медичних установ міста Одеси» (ЄДРПОУ 36611589) є фізичні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_4 ). ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІПН НОМЕР_7 ).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Благодійну організацію «Фонд підтримки медичних установ міста Одеси» (ЄДРПОУ 36611589) зареєстровано 25.08.2009 року, вона має юридичну адресу: АДРЕСА_2 , та займається таким основним видом діяльності: 88.99 надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання.

Згідно Наказу КНП «Пологовий будинок №1» ОМР №9-к віл 01.10.2019 ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 прийнято на посаду головної акушерки загального персоналу КНП «Пологовий будинок №1» OMP на 1 ставку з 01.10.2019 р.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, суд виходить з встановлених в судовому засіданні обставин та відповідних ним норм діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1,2частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2)повідомляти непізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі-Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно визначень, наведених у примітці до ст. 172-7 КУпАП, а також в ч. 1 ст. 1 Закону, реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ч. 1 ст. 1 Закону).

При цьому наявність приватного інтересу може створювати потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, та реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За міжнародним стандартом ОЕРС поняття реального конфлікту інтересів тлумачиться так: «Конфлікт інтересів - це конфлікт між суспільно-правовими обов`язками та приватними інтересами державної посадової особи, при якому його приватні інтереси (що витікають з положення державного посадовця як приватної особи) здатні неправомірним чином вплинути на виконання ним офіційних обов`язків або функцій».

Відповідно до статті 1 Закону корупційне правопорушення визначено як діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди.

Відповідно з роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Окрім того, сам факт наявності між посадовою особою юридичної особи публічного права родинних стосунків чи інших позаслужбових стосунків та їх роботу в одній установі, не є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Відповідно до п. 7 Посібника ОЕСР з питань врегулювання конфліктів інтересів на державній службі (https://www.oecd.org/gov/ethics/49106140.pdf), занадто суворий підхід до врегулювання приватних інтересів може вступати в протиріччя з іншими правами, виявлятися недієвим або контрпродуктивним на практиці або позбавляти державну службу привабливості в очах претендентів на державну службу.

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, під час виконання службових повноважень у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом, що полягає у підписані наказу № 96-4к від 06.06.2023 року, згідно якого нараховано та виплачено премію ОСОБА_2 з якою у ОСОБА_1 є інші позаслужбові стосунки.

Згідно з п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення» 5 жовтня 2005 № 308/519 (із змінами та доповненнями), преміювання працівників проводиться у межах фонду заробітної плати. Керівники закладів та установ за погодженням з профспілковими комітетами затверджують положення про преміювання працівників. Розмір премії працівника залежить від особистого внеску в загальні результати роботи підрозділу, закладу і граничними розмірами не обмежується.

Згідно з копією протоколу профспілкового комітету № 6-п від 01 червня 2023 року, який діє у відповідності до Положення «Про порядок преміювання працівників КПН «Пологового Будинку № 1», на засіданні профспілкового комітету, на якому були присутні 5 членів профспілкового комітету: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , під час якого голова ППО ОСОБА_9 виступила з пропозицією на підставі «Положенням Колективного договору КНП «Пологовий будинок № l» OMP "Про преміювання" та враховуючи стимуляційний ефект в роботі співробітників, які виконують роботу, пов`язану з додатковим навантаженням, та відповідають за життєзабезпечення пологового будинку, нарахувати премії у розмірі і в залежності від фінансування та напруженості роботи деяким робітникам КНП «Пологовий будинок № l» за результатами якого було визначено виплату премії та їх розмір працівникам робітника серед яких була ОСОБА_14 .

Таким чином, рішення про преміювання працівників лікарні та яких саме, а також розмір премій, які підлягали виплаті, прийнято виконавчим органом первинної профспілкової організації пологового будинку у межах його повноважень.

Саме рішення профкому було підставою для видання ОСОБА_1 , як тимчасово виконуючи обов`язки директора КНП «Пологовий будинок № 1» ОМР, наказу № 96-к від 06 червня 2023 року «Про преміювання головної акушерки ОСОБА_2 », яким визначено виплату премії пов`язану з додатковим навантаженням, а саме ОСОБА_2 , з розміром премії 15000 грн., з погодженням відповідності наказу прийнятому профкомом рішенню шляхом підпису головою профкому ОСОБА_9 .

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що фактично наказом № 96-к від 06 червня 2023 року затверджено рішення профспілкового комітету пологового будинку про преміювання працівників, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 . приватного інтересу у вирішенні питання призначення премій працівникам лікарні.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять, як і не надані стороною обвинувачення суду, доказів, які у своїй сукупності містять усі ознаки реального конфлікту інтересів, а також доказів наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення такого порушення закону, як і будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 факту приватного інтересу, факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом на об`єктивність або неупередженість прийнятого нею рішення.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: ... юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду, суд доходить висновку, що належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП за обставин, викладених як у протоколах про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові, матеріали справи не містять.

З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, не доведена. Разом з тим, враховуючи те, що КУпАП не передбачено рішення суду в разі недоведеності винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд доходить висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

За таких обставин провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення №745/2024 від 27 березня 2024, №746/2024 від 27 березня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 7, 172-7, 221, 247, 251, 255, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеса С.М. Кічмаренко