Рішення

від 19.09.2024 по справі 522/24485/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/24485/23

Провадження 2/522/347/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

19 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Звонецької І.М.,

розглянувши у загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Нерубайської сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною

В С Т А Н О В И В:

26.12.2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Нерубайської сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною.

В обгрунтування позову позивач вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу. Від цих відносин народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком.

Після припинення фактичних шлюбних відносин, мати дитини переїхала з сином за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Місце проживання дитини судом не встановлювалося, оскільки батько знав, де перебуває дитина. Спілкування з батьком відбувалося рідко, один-два рази на місяць.

Батько забезпечував дитину одягом та грошовими коштами. У вересні 2023 року ОСОБА_2 подала позов про стягнення аліментів у розмірі 4 000 грн. Рішенням суду від 07 грудня 2023 року було вирішено стягнути з ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1 416,50 грн щомісячно.

Після винесення рішення суду, ОСОБА_2 перешкоджає спілкуванню батька з дитиною. Батько бажає брати участь у вихованні сина, але мати дитини шантажує його, вимагаючи більше грошей.

Позивач, ОСОБА_1 , повідомляє, що Відповідач, ОСОБА_2 , разом з дитиною змінили місце проживання, не повідомивши про це Позивача. Позивач випадково дізнався, що дитина перебуває за адресою: АДРЕСА_3 , і почав приїздити туди, але мати знову перешкоджала спілкуванню.

На сьогоднішній день точне місце перебування дитини невідоме. Позивач працює водієм автотранспортних засобів, характеризується позитивно за місцем роботи та проживання, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, до кримінальної відповідальності не притягувався.

Позивач стверджує, що немає жодних обставин, які б могли спричинити шкоду дитині під час спілкування з ним, оскільки дитина також любить свого батька. Всі спроби врегулювати конфлікт мирним шляхом не дали результатів. Відповідач перешкоджає спілкуванню батька з сином, що порушує права батька та інтереси дитини.

Позивач вимушений звернутися до суду для вирішення даного питання, оскільки мирні переговори не принесли результатів.

Відповідно до позовних вимог позивач просив суд:

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з неповнолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити такі способи безперешкодної участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною:

- безперешкодно зустрічатися з дитиною - ОСОБА_3 , без участі будь-яких інших осіб, кожну суботу, а саме з 10 години 00 хвилин син буде залишатися з ночівлею за місцем проживання батька до 21 години 00 хвилин неділі (наступного дня) кожного тижня

- безперешкодно зустрічатися з дитиною - ОСОБА_3 , без участі будь-яких інших осіб, з 28 грудня по 02 січня кожного року, син буде знаходитися з батьком, за місцем проживання батька;

- безперешкодні зустрічі з дитиною, без участі будь-яких інших осіб, кожні канікули у школі (протягом 7 днів перебування дитини за місцем проживання батька для сумісного відпочинку, поїздок, подорожей, лікування, та з інших причин);

- безперешкодні зустрічі з дитиною, без участі будь-яких інших осіб, в день народження батька - 16 лютого кожного року та на наступний день;

- безперешкодні зустрічі з дитиною кожне друге свято (день народження, Різдво, Пасха тощо) за попередньою домовленістю сторін;

- безперешкодно здійснювати спілкування з дитиною в телефонному режимі, а також у відео режимі та в соціальних мережах, таких як вайбер, телеграм, вотсап, тощо.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання дитини - ОСОБА_3 впродовж 24 годин після переїзду.

Ухвалою суду від 29.12.2023 року провадження по справі відкрито.

15.01.2024 року від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У вказаному відзиві відповідачка вказує, що не погоджується з обставинами та вимогами, викладеними у позовній заяві ОСОБА_1 , вважаючи їх такими, що порушують інтереси дитини, не відповідають дійсності, необґрунтованими та безпідставними.

До вступу у фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживала у власній квартирі в м. Вознесенськ, Миколаївської області, та працювала як фізична особа-підприємець. Вона здобула вищу освіту в Одеському національному технологічному університеті та отримала диплом з відзнакою.

У 2013 році ОСОБА_2 придбала земельну ділянку в с. Нерубайське, Одеської області, та розпочала будівництво будинку. Газобетон для будівництва доставив водій ОСОБА_1 , що підтверджується накладною. Позивач, побачивши масштаб будівництва, почав проявляти наполегливі дії, щоб залишитися поруч.

Таким чином, Позивач знав адресу проживання Відповідача з самого початку, але надав суду невірні дані.

03 вересня 2016 року Відповідач, ОСОБА_2 , уклала з Позивачем, ОСОБА_1 , нотаріально підписаний шлюбний договір. Наступного дня, 04 вересня 2016 року, ОСОБА_2 переїхала з м. Вознесенськ до власного будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Будинок площею 90 м? має всі зручності та окрему дитячу кімнату.

Того ж дня до ОСОБА_2 переїхав жити ОСОБА_1 , взявши з собою лише особистий одяг.

12 жовтня 2017 року батько Позивача, ОСОБА_5 , дозволив Відповідачу, ОСОБА_2 , прописати онука, ОСОБА_3 , у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за умови, що мати і дитина не матимуть права проживання у цій квартирі. Це було зроблено через відсутність іншої можливості прописки на той момент.

06 січня 2020 року фактичні шлюбні відносини між Позивачем і Відповідачем припинилися. Позивач, залишаючи місце проживання, керував автомобілем у нетверезому стані, що могло призвести до травмування батька Відповідача, ОСОБА_6 . Після цього інциденту Позивач переїхав до квартири свого батька в Одесі.

Відповідач не прийняла Позивача назад через його поведінку в стані алкогольного сп`яніння та домашнє психологічне насильство. Позивач, за словами Відповідача, мстить їй за це, намагаючись отримати опіку над дитиною. Відповідач стверджує, що Позивач має запальний та злопам`ятний характер, і його дії спрямовані на те, щоб нашкодити їй.

Відповідачка просила суд задовольнити позовну заяву частково а саме визначити такі способи участі на наступні 3 роки (до досягнення дитиною 10 років):

- необмежене спілкування Позивача з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистим кнопковим телефоном дитини з 13.00 години по 14.00 годину щодня у будні дні, без участі матері; за бажанням дитини. Кнопковий телефон є заходом для запобігання погіршення зору у дитини. Так як око дитини ще формується і потребує зміни дальності фокусу (пояснення лікаря офтальмолога), а сенсорна панель з зображенням навпаки є сталим за відстанню пристроєм. Тому, проявляючи опіку над дитиною та станом її здоров`я, Відповідач просить Суд в задоволенні даної вимоги від Позивача при умові розмови саме по кнопковому телефону;

- шляхом побачень, виховання і спілкування Позивача з дитиною: у робочі дні - понеділок, вівторок та середа - після закінчення навчального процесу у школі до 15 год.00 хв. із обов`язковим виконанням домашніх завдань; у суботу - із 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 яв. за умови повної оплати ОСОБА_7 з обов`язковим відвідуванням заняття, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів. За бажанням дитини. Щодо ночівлі дитини у Позивача в ці дні вона, Відповідач, заперечує, оскільки з урахуванням того, що дитина дорослішає, а у Позивача немає умов для цього - окремої обладнаної дитячої кімнати;

-спільний відпочинок з дитиною на Новий рік :дитина разом з батьком святкує 01 січня з 10 год 00 хв. по 17. год. 00 хв.; за згодою дитини. Різдво, Пасха за попередньою домовленістю батьків і згоди дитини з 10 год 00 хв. по 17. год. 00 хв. Щодо ночівлі дитини у позивача в ці дні вона, Відповідач, заперечує, оскільки з урахуванням того, що дитина дорослішає, а у Позивача немає умов для цього - окремої обладнаної дитячої кімнати; в умовах воєнного стану та з урахуванням обстрілів, дитині безпечніше знаходитися за місцем проживання дитини, тобто за адресою АДРЕСА_3 , разом з матір`ю;

-спільний відпочинок обох батьків з дитиною у її День народження - 18 вересня; при сторони обговорюють завчасно години святкувань; за згодою дитини;

-спільний відпочинок батька з дитиною в період святкування Дня народження батька : у робочі дні з 13.00 до 18.00 - після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує дитина, з обов`язковим виконанням домашнього завдання. Якщо День народження батька припадає у вихідний день (неділя), то з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; за бажанням дитини;

- якщо День народження матері 01 листопада припадає на день зустрічі Позивача з дитиною, то в цей день Позивач пропускає відвідування дитини;

- протягом року, в період шкільних осінніх та весняних канікул дитина перебуває з батьком, понеділок, вівторок, середа за часом з 10 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв., субота з 10 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв ,за згодою дитини, але за умови, що батько під час канікул не працює, так як малолітня дитина не може залишатися вдома сама. З можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів. Щодо ночівлі дитини у Позивача в ці дні вона, Відповідач, категорично заперечує, оскільки з урахуванням того, що дитина дорослішає, а у Позивача немає умов для цього - окремої обладнаної дитячої кімнати;

- щодо тимчасового виїзду дитини за межі міста Одеса з батьком з метою її оздоровлення та відпочинку і надання дозволу на це, Відповідач, категорично заперечує. Лікарських показань для оздоровлення дитини за межами міста Одеса ніяких немає. В місті Одеса є прекрасні місця для відпочинку дітей.

24.01.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року вирішено залучити до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:Орган опікита піклуванняНерубайської сільськоїради проусунення перешкоду спілкуванніз дитиноюта визначенняспособу участібатька увихованні іспілкуванні здитиною уякості третьоїособи - Орган опіки та піклування Нерубайської сільської ради.

Ухвалою суду від 04.04.2024 року вирішено підготовче провадження по справі закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

29.08.2024 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Нерубайської сільської ради щодо спору про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Так, відповідно до вказаного висновку, виходячи з інтересів дитини, враховуючи пропозиції батьків дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне рекомендувати Приморському районному суду міста Одеси визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити такі дні та години:

- в порядку чергування І, III тиждень кожного місяця з 10.00 год. суботи до 18.00 год. неділі;

- на період весняних, осінніх та зимових канікул - 3 доби;

- на період літніх канікул - 1 місяць;

- святкові дні (Різдво, Великдень, Новий рік) - в порядку чергування рік через рік батько забирає дитину перед днем святкування о 12.00 год. та повертає наступного дня до 18.00 год.

Дні народження:

1. дитини - в порядку чергування рік через рік з 10.00 год. 18 вересня до

18.00 год. 19 вересня;

2. батька - кожен рік з 10.00 год. 16 лютого до 18.00 год. 17 лютого.

У судове засідання призначене на 19.09.2024 року з`явились позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_2 .

Під час судового засідання сторони підтвердили, що немає потреби у опитуванні дитини.

Сторона позивача наполягали на задоволені позову в повному обсязі.

Сторона відповідача наполягали на частковому задоволенні позову з урахуванням варіанту викладеному у Доповненні до відзиву.

Заслухавши думки сторін та дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син, ОСОБА_3 , який наразі проживає разом з матір`ю.

Оцінюючи обставини справи суд враховує, що інтереси дитини захищаються передусім, і не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права.

Так відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до положень ч.1 ст.3, ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов`язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім`ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування. Бажано, щоб багатодітним сім`ям надавалася державна або інша допомога на утримання дітей.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Тобто, права та обов`язки матері та батька щодо дитини є рівними навіть тоді, коли вони не є подружжям. На обсяг батьківських прав та обов`язків не впливає та обставина, що один із батьків проживає окремо від дитини.

Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст. 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34 , 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

З наведених вище норм діючого законодавства можна зробити висновок, що сторони по справі зобов`язані здійснювати свої батьківські обов`язки щодо дітей, мають право на спілкування з дітьми, їх виховання.

У Постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц зазначене що опитування дитини в суді належним чином забезпечує встановлення прихильності дитини до проживання з одним із батьків у сукупності з іншими встановленими даними причин такої прихільності для забезпечення принципу «найкращих інтересів дитини» при вирішенні справи.

Суд встановлює, що між сторонами протягом тривалого часу склались особисті неприязні стосунки внаслідок невдалих сімейних відносин. Наведене випливає, зокрема, з поведінки сторін в судовому засіданні, судовому процесі в цілому та іншими доказами по справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно; батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Виходячи із гарантій, передбачених ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при вирішенні спорів щодо участі батька (матері) у вихованні (піклуванні) дитини необхідно брати до уваги інтереси, а також права та свободи всіх залучених сторін і, що більш важливо, - основні інтереси дитини та її права. Якщо існує можливість того, що контакти з батьком (матір`ю) можуть завдати шкоди інтересам дитини або становити втручання в її права, саме відповідні національні органи зобов`язані забезпечити справедливу рівновагу між ними.

При цьому вирішальне значення має те, чи вжили відповідні національні органи всіх необхідних заходів для того, щоб сприяти налагодженню контактів тією мірою, якою вимагати цього від них було б доцільно за наявних конкретних обставин кожної справи. Відповідно до ч.2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і ч.4 ст. 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Hunt v. Ukraine» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78). Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини. У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Суд при винесенні рішення враховує поведінку сторін під час розгляду справи, сприймає до уваги досліджені в судових засіданнях докази, а також рекомендації встановлені органом опіки та піклування.

Враховуючи викладене, визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, необхідно враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Також суд вказує, що згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі №138/96/17 Верховний Суд зауважує, що погоджуючись з висновком органу опіки та піклування, визначаючи спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили об`єктивних умов, за яких такі побачення можуть відбуватися виключно за бажанням дитини. Верховний Суд наголошує, що, визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Небажання дитини спілкуватися з батьком не є підставою для його повного відсторонення від участі у спілкуванні з дитиною (ВССУ, справа № 397/586/16-ц, 08.11.17)

Небажання дітей підтримувати контакт та спілкуватися з батьком не повинно розцінюватися як абсолют у визначенні їх найкращих інтересів в розумінні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Про це нагадав Європейський суд з прав людини у справі «A.V. проти Словенії» (заява № 878/13), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

І незважаючи на те, що практика ЄСПЛ вимагає врахування поглядів дітей, ці погляди не обов`язково є незмінними, а заперечення дітей, які мають бути наділені належною вагою, не обов`язково достатні для нехтування інтересами батьків, особливо в тому, щоб мати постійний контакт з дитиною.

Зокрема, право дитини висловлювати власні погляди не повинно тлумачитися як надання безумовного права вето дітям без будь-яких інших факторів, що розглядаються, а також проведення експертизи для визначення їх найкращих інтересів. Такі інтереси зазвичай означають, що зв`язки дитини з сім`єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може зашкодити її здоров`ю та розвитку.

ЄСПЛ також нагадав, що, хоча основною метою статті 8 є захист особи від свавілля органів державної влади, існують, крім того, позитивні зобов`язання щодо ефективної «поваги» до сімейного життя. Так, у справах, що стосуються прав контакту одного з батьків, держава, в принципі, зобов`язана вживати заходів з метою возз`єднання батьків зі своїми дітьми та сприяти таким возз`єднанням і, якщо це необхідно, «відновити» сім`ю.

Втім, обов`язок національних органів влади вживати заходів для полегшення контактів не є абсолютним. Це обов`язок засобів, а не результату…

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вимагає врахування поглядів дітей, ці погляди не обов`язково є незмінними, а заперечення дітей, які мають бути наділені належною вагою, не обов`язково є достатніми для подолання інтересів батьків, особливо в тому, щоб мати постійний контакт з їхніми інтересами з дитиною. Зокрема, право дитини висловлювати свої власні погляди не повинно тлумачитися як ефективне надання безумовного права вето дітям без будь-яких інших факторів, що розглядаються, а також проведення експертизи для визначення їх найкращих інтересів. Такі інтереси зазвичай диктують, що зв`язки дитини з сім`єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров`ю та розвитку (рішення у справі "А.В. проти Словенії" від 09 квітня 2019 року).

Крім того, суд вказує, що у рішенні ЄСПЛ від 02 лютого 2016 року у справі «N.TS. та інші проти Грузії» зазначено, що обов`язок національних органів влади вживати заходів для полегшення возз`єднання, проте не є абсолютним. Возз`єднання одного з батьків з дитиною, яка деякий час прожила з іншими особами, може бути неможливо реалізувати негайно і може знадобитися проведення підготовчих заходів для цього. Характер та обсяг такої підготовки залежатимуть від обставин кожного випадку, але розуміння та співпраця всіх зацікавлених сторін завжди буде важливим компонентом. Хоча національні органи влади повинні зробити все можливе для сприяння такому співробітництву, будь-яке зобов`язання щодо застосування примусу в цій сфері має бути обмеженим, оскільки інтереси, а також права і свободи всіх зацікавлених осіб повинні бути враховані, а особливо найкращі інтереси дитини та її права. Якщо контакти з батьками можуть загрожувати цим інтересам або втручатися в ці права, національні органи влади повинні дотримуватись справедливого балансу між ними (див. посилання Hokkanen, п. 58). Найкращі інтереси дитини повинні бути першочерговими і, залежно від їхньої природи та серйозності, можуть перевищувати права їхніх батьків (див. серед інших, Ольссон (№ 2), § 90, Ignaccolo-Zenide, § 94, Plaza v. Poland, № 18830/07, п. 71, 25 січня 2011 р., І Manic, § 102).

Виходячи з наведеного, суд дотримується розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема, і те, що кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний контакт.

Об`єктом правосуддя у справах про піклування про дитину є одвічні, гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками і їхньою дитиною, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є як правило тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі встановлювати і запроваджувати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності.

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що вразі відповідного волевиявлення та за наявності відповідних підстав (доведених) позивач не позбавлений можливості звернутись до вповноважених органів задля вирішення питання щодо додаткової участі у спілкуванні з дитиною. Крім того, позивач не позбавлений можливості в подальшому вирішити питання щодо зміни способу його участі у вихованні дитини з урахуванням віку, стану здоров`я, доведеної зміни ставлення дитини до нього, укріпленням психоемоційного зв`язку та формуванням довірливих стосунків між ними. Тобто, з урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому право змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

В свою чергу, у разі виникнення підстав для твердження про настання доведених негативних наслідків для дитини за результатами спілкування з батьком, відповідач не позбавлена права порушити питання про зміну способу участі батька у вихованні дітей.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, суд доходить висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Нерубайської сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з неповнолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити такі способи безперешкодної участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною:

- безперешкодно зустрічатися з дитиною - ОСОБА_3 в порядку чергування І та ІІІ тиждень кожного місяця без участі будь-яких інших осіб, а саме з 10 години 00 хвилин суботи з залишенням з ночівлею за місцем проживання батька до 18 години 00 хвилин неділі (наступного дня);

- безперешкодно зустрічатися з дитиною - ОСОБА_3 , без участі будь-яких інших осіб, у святкові дні (Різдво, Великдень, Новий рік) в порядку чергування рік через рік батько забирає дитину перед днем свядкування о 12:00 год. та повертає наступного дня до 18:00 год.

- безперешкодно зустрічатися з дитиною - ОСОБА_3 , без участі будь-яких інших осіб, кожні канікули (весняні, осінні, зимові) у школі протягом 3 днів перебування дитини за місцем проживання батька для сумісного відпочинку, поїздок, подорожей, лікування, та з інших причин, визначення днів здійснюється за домовленістю між батьками з урахуванням думки дитини;

- безперешкодно зустрічатися з дитиною - ОСОБА_3 , без участі будь-яких інших осіб, кожні канікули (літні) у школі протягом одного місяця перебування дитини за місцем проживання батька для сумісного відпочинку, поїздок, подорожей, лікування, та з інших причин, визначення місяця здійснюється за домовленістю між батьками з урахуванням думки дитини;

- безперешкодно зустрічатися з дитиною - ОСОБА_3 , без участі будь-яких інших осіб, в день народження батька - 16 лютого кожного року з 10:00 год. до 18:00 год. 17 лютого з ночівлею за місцем проживання батька;

- безперешкодно зустрічатися з дитиною - ОСОБА_3 , без участі будь-яких інших осіб, рік через рік в день народження дитини ОСОБА_3 - 18 вересня з 10:00 год. до 18:00 год. 19 вересня з ночівлею, за місцем проживання батька;

- безперешкодно здійснювати спілкування з дитиною - ОСОБА_3 в телефонному режимі, а також у відео режимі та в соціальних мережах, таких як вайбер, телеграм, вотс ап, тощо., з урахуванням бажання дитини;

- при неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, а матір - батька дитини.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання дитини - ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 01.10.2024 року.

Суддя А.В. Науменко

19.09.24