Рішення

від 09.09.2024 по справі 160/18323/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокуСправа №160/18323/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КРОП-СЕРВІС до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОП-СЕРВІС» (далі ТОВ «КРОП-СЕРВІС», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 403070/2024/000173/2 від 21.06.2024 року;

- визнання протиправною картки відмови Тернопільської митниці в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 403070/2024/000272 від 21.06.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із вказаними рішенням та карткою відмови та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12.07.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржуване рішення та картка відмови є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2024 ТОВ «КРОП-СЕРВІС», як покупець, уклало з іноземним підприємством Fertasco Traiding LLC (Об`єднані Арабські Емірати, Дубай), як продавцем, контракт №0004.

Відповідно до контракту предметом є продаж продавцем на користь покупця товарів в асортименті, кількості та по цінам, зазначених в специфікаціях та/або додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Додатковою угодою №1 від 13.03.2024р. Fertasco Traiding LLC («Продавець») та ТОВ Кроп-Сервіс («Покупець») погоджуються з Додатком 1 до Контракту №0004 від 22 лютого 2024 відносно п.3 Контракту.

Додатковою угодою №2 від 31 березня 2024р. Fertasco Traiding LLC («Продавець») та ТОВ Кроп-Сервіс («Покупець») погоджуються з Додатком 2 до Контракту №0004 від 22 лютого 2024 відносно п.7 Контракту.

Вищезазначений товар за інвойсом (рахунком-фактурою) (Commercial invoice) №0010/2024/FT від "05" квітня 2024 року загальною вагою 44000,00 кг. Згідно коносаменту (Bill of lading) №MEDUUW658634 від "05" квітня 2024 року був ввезений на митну територію України.

14.06.2024 року товар заявлений до митного оформлення за ЕМД №24UA403070005043U6, митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивачем надано наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі?продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №0004 від "22" лютого 2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.03.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 31.03.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №1/305/21.12 від 21.12.2023;

- договір (контракт) про перевезення №1775-Т/24 від 20.03.2024;

- пакувальний лист (Packing list) № б/н від 05.04.2024;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) №06-22022024-FT від 22.02.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №0010/2024/FT від 05.04.2024;

- некласифікований комерційний документ № CA24020109-1 від 05.04.2024;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №11 від 09.05.2024;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №8 від 21.03.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрати №4240 від 12.06.2024;

- коносамент (Bill of lading) №MEDUUW658634 від 05.04.2024;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151535252 від 05.06.2024;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151535500 від 05.06.2024;

- сертифікат якості (Certificate of quality) №б/н від 05.04.2024;

- супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6QIK13 від 04.06.2024;

- супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL322080NS6QIM70 від 04.06.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №24C1200C0256/00053R від 16.04.2024;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні від 14.06.2024.

21.06.2024 листом №1 позивачем на електронне повідомлення митниці надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

21.06.2024 рішенням про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000173/2 скоригована митна вартість товару до рівня 1,66 доларів за кг нетто (декларантом заявлено 1,10 доларів за кг нетто) із застосуванням резервного (6) методу визначення митної вартості товару та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000272 від 21.06.2024 року.

Декларантом заявлено випуск партії товару у вільний обіг під гарантійні обов`язання у відповідності до положень ч.7 ст.55 Митного кодексу України за МД №24UA403070005199U0 із наданням фінансової гарантії у вигляді грошової застави податку на додану вартість (за видом платежу 028), всього на суму 196 987грн. 47коп.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, тому звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст.51 Митного кодексу України (далі МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Тернопільська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару посадові особи митниці використовують нормативно-правові акти: Митний кодекс України; Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 року №476; наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 № 883/21195.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України).

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Статтею 4 МК України, зокрема визначено, що:

- митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

- митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости;

- попередній документальний контроль - форма здійснення заходів офіційного контролю, яка полягає у проведенні в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України посадовими особами митних органів перевірки відповідних документів і відомостей, а в разі потреби, за результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками - візуального інспектування товарів, транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України або поміщуються в митний режим транзиту.

За наданими документами вбачається, що до митного оформлення надано договір про перевезення від 20.03.2024 № 1775Т/24 де експедитором зазначено ТОВ «Глобал Оушен Лінк», хоча у накладних УМВС від 05.06.2024 № 2151535252, 2151535500 наявна інформація, щодо перевізника «PKP Cargo Connect Sp. z.o.o». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp. z.o.o» до перевезення залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ «Глобал Оушен Лінк» та «PKP Cargo Connect Sp. z.o.o».

Зазначене свідчить про неповноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України та вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Під час здійснення митного оформлення товару Тернопільська митниця електронним повідомленням запропонувала позивачу надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З урахуванням наведеного суд не приймає доводи позивача, що відповідачем в повідомленні від 14.06.2024 не витребувано інформацію щодо перевізника «PKP Cargo Connect Sp. z.o.o», а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ «Глобал Оушен Лінк» та «PKP Cargo Connect Sp. z.o.o».

При цьму, суд враховує, що конкретні платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, відповідач не може знати.

В основу прийнятого рішення митницею покладено наступні розбіжності, а саме: до митного оформлення надано договір про перевезення від 20.03.2024 № 1775-Т/24 де експедитором зазначено ТОВ «Глобал Оушен Лінк», хоча у накладних УМВС від 05.06.2024 № 2151535252, 2151535500 наявна інформація, щодо перевізника «PKP Cargo Connect Sp. z.o.o». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp. z.o.o». до перевезення залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ «Глобал Оушен Лінк» та «PKP Cargo Connect Sp. z.o.o». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.

За результатом прийнятого рішення митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом із цим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, при розгляді даної адміністративної справи судом враховано правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19, що формальне обґрунтування із загальними висновками, наведене митницею у рішенні про коригування митної вартості товарів не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Однак, оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA 403070/2024/000173/2 від 21.06.2024 року є чітким із зазначенням конкретних обставин визначення митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. Обґрунтування наведені у судовому рішенні.

Також, враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

І в даному випадку, митний орган витребував у позивача, зокрема інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Серед первинно наданих документів при розмитненні товару надано документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрати № 4240 від "12" червня 2024 року. Одним із пунктів якої зазначено: «компенсація вартості послуг ВВР, виконаних нерезидентом за межами України; плата експедитору за межами України».

Відповідно до договору №1775-Т/24 від 20.03.2024 про надання транспортно-еспедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів, організація виконання експедитором визначених договором послуг здійснюється на підставі заявки, яка оформлюється та узгоджується сторонами.

Такою заявки позивачем не надано ні до митного оформлення, ні до матеріалів справи.

Інших документів, підтверджуючих вартість транспортування товару за межами України від пункту відправлення Гонконг (Китай) до пункту міста Гданськ (Польща), позивач не надав.

В оспорюваному рішенні відповідачем чітко і послідовно викладено неможливість застосування інших методів визначення митної вартості товарів, крім резервного, згідно ст.64 МКУ.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю КРОП-СЕРВІС до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова