Ухвала

від 04.10.2024 по справі 380/19786/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04 жовтня 2024 рокусправа № 380/19786/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович , розглянувши у м. Львові матеріали позову Торгового підприємства "Культовари" із статусом товариства з обмеженою відповідальністю до Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання зняти арешт, -

в с т а н о в и в :

Торгове підприємство "Культовари" із статусом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати зняти арешт з майна із статусом товариства з обмеженою відповідальністю, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №497633, 14.10.2008 р., реєстраційний номер обтяження 8086929.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

02.10.2024 року представник позивача подав заяву, в якій зазначає, що ані він, ані відповідач не володіє інформацією щодо виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження та накладено арешт, відомостями про стягувача і боржника у відповідному виконавчому провадженні чи будь-якими іншими даними, що дозволили б встановити підставність обтяження майна та його існування на даний час. Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань він не вказаний боржником по жодному виконавчому провадженню. А тому у нього чи суду відсутні підстави вважати позивача боржником чи іншим учасником виконавчого провадження в розумінні ЗУ «Про виконавче провадження». Разом з тим ст. 53 ЗУ «Про виконавче провадження» дозволяє державному виконавцеві звертати стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб. А тому Позивач може припустити, що стягнення на належне йому майно могло бути накладено в порядку ст. 53 ЗУ «Про виконавче провадження» або внаслідок допущеної помилки під час проведення виконавчих дій. Якби позивач був боржником у виконавчому провадженні або йому було відомо про виконавчий документ, за яким він перебуває боржником, постанову чи інший акт відповідача, що визначав би статус позивача у виконавчому провадженні та відповідну підставу, то позивач не звертався б до адміністративного суду, а звернувся б до суду, що видав виконавчий документ.

Розглядаючи питання строків звернення до суду, судом враховано таке.

Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Позивач просить зобов`язати відповідача зняти арешт з його майна, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №497633, 14.10.2008 р., реєстраційний номер обтяження 8086929.

Позивач звернувся до відповідача із запитом від 28.06.2024 року, в якому просив надати інформацію та документи, на підставі яких обтяжено належне йому майно. У випадку відсутності підтверджуючих документів та інформації щодо підстав чинності арешту, накладеного на майно, просив скасувати зазначені заходи.

Листом від 18.07.2024 року відповідач повідомив позивача, що в порядку ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено виключний перелік підстав для зняття арешту. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

До суду із даним позовом представник позивача звернувся 23.09.2024 року, тобто, з пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Як уже згадувалось, позивач у даній справі просить зняти арешт з його майна, накладений на підставі постанови виконавця.

Як наслідок, він, у відповідності до ст.287 КАС України, автоматично набуває статусу учасника виконавчого провадження або ж особи, яка залучається до проведення виконавчих дій.

При цьому, його посилання на те, що арешт міг бути накладений внаслідок допущеної помилки під час проведення виконавчих дій не береться до уваги, оскільки у даному випадку спірні правовідносини виникли у зв`язку з проведенням конкретних дій виконавцем, які регулюються Законом України «Про виконавче провадження», на підставі яких ним було прийнято виконавчий документ.

Відтак, дізнавшись про такі дії, позивач повинен був звернутись до суду у встановлений законом десятиденний строк.

Натомість, уже після звернення із таким позовом у вказаний строк суд зобов`язаний був би розглянути справу, встановивши усі обставини, зокрема, допущення виконавцем помилки під час проведення виконавчих дій.

Таким чином, суддя вважає, що позивачем та його представником не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли їм звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які представник позивача посилається у своїй заяві, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.

Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Позовну заяву Торгового підприємства "Культовари" із статусом товариства з обмеженою відповідальністю до Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання зняти арешт повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович