ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2024 рокусправа № 380/8655/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Віта" до Львівської митниці про скасування рішення, -
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100166/2 від 27.03.2024;
- визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001038 від 27.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2011 ним укладено контракт № 4/07/2011 з наступними змінами та доповненнями з компанією Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z o.o., відповідно до п. 1.1. якого в редакції додатку № 5 від 25.09.2012 Продавець зобов`язується продавати Покупцю на умовах FCA Lesznowola, Польща (INCOTERMS 2000) свої косметичні вироби, а Покупець зобов`язується прийняти, вивезти з території Польщі та оплатити на умовах цього контракту вищезазначені косметичні вироби, названі надалі Товар. З метою митного оформлення товару 26.03.2024 ТОВ "Компанія Віта" подала митну декларацію № 24UA209230026994U2 та пакет документів, які підтверджують митну вартість товару, який імпортується. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що заявлена митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення документи не підтверджують заявлені числові відомості митної вартості. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вказує, що дійсна вартість товару підтверджується рахунком-фактурою та іншими доданими документами, тому рішення суперечить вимогам законодавства, є безпідставним та необґрунтованим. Просив задовольнити позову у повному обсязі.
Ухвалою судді від 25.04.2024 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Позиція Львівської митниці викладена у відзиві на позовну заяву, в якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що відповідачем правомірно прийняте оскаржуване рішення. Посилається на норми статті 52 Митного кодексу України, відповідно до яких орган декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари це обумовлювало необхідність запитувати від декларанта/уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК додаткові документи та відомості. На що декларант додатково надав додаткові документи, що підтверджують вартість товару. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 26.03.2024 № 24UA209230026994U2 опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено таке: - згідно наданої до митного контролю CMR від 22.03.2024 № б/н (графи 16 та 23) перевізником товару являється FOP TSIKALO MYKOLA VASYLOVYCH, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 26.03.2024 № 38, згідно якого виконавцем послуг по доставці товару являється ТОВ ТК СПЕЦТРАНС. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 №4/07/2011 відвантаження товару здійснюється згідно замовлення Покупця. Проте такий документ декларантом не надано митному органу; - відповідно до вимог п. 2.6 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 №4/07/2011 Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат якості не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала для т.2 МД 23UA100100439069U0 від 18.07.2023, де вартість такого товару становить 17,01 дол за кг для т.8 МД 23UA401020050576U2 від 25.09.2023, де вартість такого товару становить 17,12 дол за кг». Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100166/2 від 27.03.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 04.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (надалі позивач), як Покупцем 01.07.2011 укладено контракт № 4/07/2011 з наступними змінами та доповненнями з компанією Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z o.o., як Продавцем, відповідно до п. 1.1. якого в редакції додатку № 5 від 25.09.2012 Продавець зобов`язується продавати Покупцю на умовах FCA Lesznowola, Польща (INCOTERMS 2000) косметичні вироби, а Покупець зобов`язується прийняти, вивезти з території Польщі та оплатити на умовах цього контракту вищезазначені косметичні вироби, названі надалі Товар.
26.03.2024 для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 позивачем до Відділу митного оформлення «Муроване» митного поста «Львів - Північний» подана ВМД за № 24UA209230026994U2 на 12 видів товарів: 1) косметичні препарати для макіяжу очей: туші для вій, контурні олівці для брів, олівці для очей, коректори для брів, тіні підводка (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304200000); 2) косметичні препарати для догляду за шкірою: креми, засоби для шкіри навколо очей (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000); 3) косметичні препарати для вмивання і душу: гелі, пінки, пасти (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3401300000); 4) косметичні препарати для і після гоління: гелі, креми, бальзами (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3307100000); 5) косметичні препарати для догляду за волоссям: шампуні (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305100000); 6) косметичні препарати для макіяжу губ: блиски, губні помади, олівці, бальзами для губ (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304100000); 7) косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки, засоби для догляду за нігтями (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304300000); 8) косметичні препарати для макіяжу обличчя: компактні пудри (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304910000); 9) косметичні препарати для депіляції: креми (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3307900000); 10) косметичні препарати для догляду за волоссям: маски (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305900000); 11) косметичні препарати для догляду за шкірою: патчі навколо очей (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000); 12) косметичні препарати для догляду за шкірою: маски (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000) в асортименті згідно інвойсів № FVEW/24/155 від 29.02.2024, № FVEW/24/156 від 29.02.2024, № FVEW/24/178 від 22.03.2024, № FVEW/24/179 від 22.03.2024 та № FVEW/24/180 від 22.03.2024 із загальною заявленою вартістю 244138,90 доларів США та інші документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України.
При поданні 26.03.2024 митної декларації декларантом позивача застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України.
26.03.2024 декларантом товариства від митного органу отримано вимогу наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 2.7 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
26.03.2024 декларантом на вимогу митного органу надано додаткові документи: 1) платіжні документи, що підтверджують вартість товару № 528 від 31.01.2024, № 530 від 01.03.2024, № 532 від 21.03.2024; 2) платіжні документи, що підтверджують вартість товару Swift б/н від 31.01.2024, Swift б/н від 01.03.2024 та Swift б/н від 21.03.2024; 3) видаткові накладні № 461 від 13.02.2024р., № 513 від 15.02.2024р. та № 540 від 20.02.2024; 4) прайс-листи виробника товару б/н від 22.03.2024 та б/н від 29.02.2024; 5) інвойс-проформи на оплату № ZMUA/24/0011 та ZMEW/24/0077 від 31.01.2024, № ZMUA/24/0021 та ZMEW/24/0134 від 29.02.2024, № ZMUA/24/0027 та ZMEW/24/0159 від 20.03.2024; 6) копії експортних ВМД країни відправлення 24PL445010E0822331 від 22.03.2024, 24PL445010E0822390 від 22.03.2024, 24PL445010E0822430 від 22.03.2024, 24PL445010E0822490 від 22.03.2024 та 24PL445010E0822580 від 22.03.2024 з повідомленням від позивача про те, що товариство інших документів надати немає можливості і просить визначити митну вартість товару згідно наданих документів.
27.03.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100166/2 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001038 по ВМД № 24UA209230026994U2 від 26.03.2024.
За твердженням митного органу митна вартість імпортованих товарів за двома позиціями, а саме: косметичні препарати для догляду за шкірою: креми, засоби для шкіри навколо очей (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000) та косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки, засоби для догляду за нігтями (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304300000) не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - згідно наданої до митного контролю CMR від 22.03.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється FOP TSIKALO MYKOLA VASYLOVYCH, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 26.03.2024 № 38, згідно якого виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТК СПЕЦТРАНС. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 №4/07/2011 визначено що, відвантаження товару здійснюється згідно замовлення Покупця. Проте даний документ декларантом не надано митному органу; - відповідно до вимог п. 2.6 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 №4/07/2011 визначено що, Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат якості. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, щодо оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано такі додаткові документи:- прайс-лист підприємства виробника товару; - проформу-інвойс; - митну декларацію країни відправлення; - банківські платіжні документи; - бухгалтерські документи.
Разом з тим, документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом на запит митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 2 слугувала МД UA403040/2024/000067 від 08.01.2024 де вартість такого товару становить 17.01 дол. США/кг; - товару № 7 слугувала МД UA100440/2024/313819 від 18.03.2024 де вартість такого товару становить 17.08 дол. США/кг». 27.03.2024 декларантом позивача подано нову уточнену електронну митну декларацію № 24UA209230027501U9 згідно п. 7 ст. 55 Митного кодексу України із зазначенням у ній вартості імпортованого товару по двох позиціях, а саме: косметичні препарати для догляду за шкірою: креми, засоби для шкіри навколо очей (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000) та косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки, засоби для догляду за нігтями (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304300000) у визначеному Львівською митницею розмірі. Товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Позивач з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає його протиправним і таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, відтак звернувся до суду з цим позовом про його скасування.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
Аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в рахунках-фактурах № FVEW/24/155 від 29.02.2024, № FVEW/24/156 від 29.02.2024, № FVEW/24/178 від 22.03.2024, № FVEW/24/179 від 22.03.2024 та № FVEW/24/180 від 22.03.2024 із загальною заявленою вартістю 244138,90 доларів США. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) пакувальний лист (Packing list) FVEW/24/155 від 29.02.2024; 2) пакувальний лист (Packing list) FVEW/24/156 від 29.02.2023; 3) пакувальний лист (Packing list) FVEW/24/178 від 22.03.2024; 4) пакувальний лист (Packing list) FVEW/24/179 від 22.03.2024; 5) пакувальний лист (Packing list) FVEW/24/180 від 22.03.2024; 6) рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/24/155 від 29.02.2024; 7) рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/24/156 від 29.02.2024; 8) рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/ 24/178 від 22.03.2024; 9) рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/ 24/179 від 22.03.2024; 10) рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/ 24/180 від 22.03.2024; 11) автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 22.03.2024; 12) декларація про походження товару (Declaration of origin) № FVEW/24/178 від 22.03.2024; 13) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT 0195511 від 22.03.2024; 14) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 38 від 26.03.2024; 15) документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1803320-1 від 25.03.2024; 16) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.08.2011; 17) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 04.04.2012; 18) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 31.12.2012; 19) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.11.2013; 20) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 25.09.2014; 21) зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4/07/2011 від 01.07.2011; 22) договір про надання послуг митного брокера № 1 від 01.06.2021; 23) договір (контракт) про перевезення (договір-заявка) № 00000054 від 20.03.2024; 24) інші некласифіковані документи лист виробника б/н від 25.03.2024.
У відповідь на запит (повідомлення митного органу) про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів від 26.03.2024 позивачем також надано: 1) платіжні документи, що підтверджують вартість товару № 528 від 31.01.2024, № 530 від 01.03.2024, № 532 від 21.03.2024; 2) платіжні документи, що підтверджують вартість товару Swift б/н від 31.01.2024, Swift б/н від 01.03.2024 та Swift б/н від 21.03.2024; 3) видаткові накладні № 461 від 13.02.2024, № 513 від 15.02.2024 та № 540 від 20.02.2024; 4) прайс-листи виробника товару б/н від 22.03.2024 та б/н від 29.02.2024; 5) інвойс-проформи на оплату № ZMUA/24/0011 та ZMEW/24/0077 від 31.01.2024, № ZMUA/24/0021 та ZMEW/24/0134 від 29.02.2024, № ZMUA/24/0027 та ZMEW/24/0159 від 20.03.2024; 6) копії експортних ВМД країни відправлення 24PL445010E0822331 від 22.03.2024, 24PL445010E0822390 від 22.03.2024, 24PL445010E0822430 від 22.03.2024, 24PL445010E0822490 від 22.03.2024 та 24PL445010E0822580 від 22.03.2024.
З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу визначені частиною 2 статті 53 МК України в достатньому для підтвердження митної вартості обсязі.
Слід зазначити, що відповідач фактично витребував усі визначені у ст.53 Митного кодексу України документи, проте не надав суду достатніх доказів того, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Водночас відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення тим, що декларант не подав всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має реальної можливості усунути такі недоліки на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.
Щодо твердження відповідача про зазначення у CMR від 22.03.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару є FOP TSIKALO MYKOLA VASYLOVYCH, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 26.03.2024 № 38, згідно якого виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТК СПЕЦТРАНС, проте будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат, слід зазначити таке.
Так, згідно ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Статтею 4 цього Закону встановлено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Згідно ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов`язані з перевезенням вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; здійснюють розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог.
Статтею 4 цього Закону встановлено, що у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
В поданих митному органу у CMR від 22.03.2024 б/н у графах 16 та 23 «Перевізник» проставлено печатку перевізника FOP TSIKALO MYKOLA VASYLOVYCH з яким експедитор ТОВ «ТЕК СПЕЦТРАНС» уклав від свого імені договір перевезення вантажу на виконання договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № 00000054 від 20.03.2024. Пунктом 1.1. договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № 00000054 від 20.03.2024 зазначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок Замовника здійснювати транспортне перевезення власним або залученим транспортом внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав (далі за текстом договору послуги) на основі даних, наведених нижче.
Договір-заявка на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № 00000054 від 20.03.2024, довідка про транспортно-експедиційні витрати № 1803320-1 від 25.03.2024 та рахунок № 38 від 26.03.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг, з яких митним органом визначена транспортна складова митної вартості всіх 12 товарів що ввозилися, були надані митному органу 26.03.2024 разом з ВМД.
Щодо твердження відповідача, що відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічної угоди від 01.07.2011 №4/07/2011 зазначено, що відвантаження товару має здійснюватися на підставі замовлення Покупця, проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди, слід зазначає таке.
Пунктом 2.1. контракту №4/07/2011 від 01.07.2011 зазначено: «Відвантаження товару здійснюється за замовленням Покупця. Кожне замовлення буде узгоджено з Продавцем по телефону, факсу або електронною поштою. Продавець зобов`язаний підтвердити Покупцеві готовність до відвантаження товару по телефону, факсу або електронною поштою».
Інвойс-проформи на оплату № ZMUA/24/0011 від 31.01.2024, № ZMUA/24/0021 від 29.02.2024 та № ZMUA/24/0027 від 20.03.2024, які є замовленнями покупця, були надані митному органу 26.03.2024 разом з ВМД № 24UA209230026994U9, про що свідчать відповідні відмітки в гр. 44 митної декларації (код 0325), та як додаткові документи згідно листа декларанта від 26.03.2024.
Вимогою митного органу від 26.03.2024 не зазначено про необхідність надання такого документу як замовлення Покупця, а випуск всіх товарів 27.03.2024 проведено митним органом без надання таких документів.
Щодо твердження відповідача про ненадання митному органу сертифіката якості товару, слід зазначити таке.
Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З огляду, що ст. 53 Митного кодексу України не передбачено подання сертифікату якості товару, як документу, що підтверджує митну вартість товару, безпідставним є твердження відповідача, що неподання такого документу митному органу може слугувати законною підставою для коригування митної вартості товару.
Вимогою митного органу від 26.03.2024 не зазначено про необхідність надання сертифікату якості товару, а випуск всіх товарів 27.03.2024 проведено митним органом без надання таких документів.
Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.
Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:
- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;
- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби, де джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала МД UA403040/2024/000067 від 08.01.2024, вартість такого товару становить 17.01 дол. США/кг та товару № 7 слугувала МД UA100440/2024/313819 від 18.03.2024, вартість такого товару становить 17.08 дол. США/кг.
В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митної декларацій, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. Суд звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларацію щодо митного оформлення товару, в якій митна вартість визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цієї декларації, а не будь-якої іншої, в якій хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.
Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100166/2 від 27.03.2024 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування картки відмови № UA209230/2024/001038 від 27.03.2024 також підлягають задоволенню.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
З огляду на все викладене вище та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд,
в и р і ш и в :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100166/2 від 27.03.2024.
Визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001038 від 27.03.2024
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (код ЄДРПОУ 34814094) судові витрати на сплату судового збору в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЖелік О.М.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122094021 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні