Рішення

від 04.10.2024 по справі 380/657/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/657/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100426/2 від 18.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100614/2 від 29.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 28 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (покупець) та компанією FIRMA PRODUKCYJNO-HANDLOWA «MAAN» ANDRZEJ MATOGA (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №06/01/2020, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в асортименті товар. Митну вартість товару визначено позивачем за першим методом (за ціною договору). В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення позивачем до декларації додано документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Вказані документи, на переконання позивача, не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, ціни та якості задекларованих товарів. Всупереч наведеному, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100426/2 від 18.07.2023 та №UA209000/2023/100614/2 від 29.09.2023. Позивач вважає такі рішення протиправним, відтак звернувся до суду з цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 25.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, який відповідачем до суду надано не було.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

28.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (покупець) та компанією FIRMA PRODUKCYJNO-HANDLOWA «MAAN» ANDRZEJ MATOGA (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №06/01/2020, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в асортименті товар.

1. Щодо оскаржуваного рішення №UA209000/2023/100426/2 від 18.07.2023.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №06/01/2020 від 28.12.2022 р., згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FA/1123/2023/A від 12.07.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 129 887, 24 польських злотих.

Для митного оформлення позивач 17.07.2023 подав до Львівської митниці митну декларацію №23UA209230076211U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) №06/01/2020 від 28.12.2022 р.; Рахунок-фактура (інвойс) №FA/1123/2023/A від 12.07.2023 р.; Договір про перевезення №2701 від 27.01.2021 р.; Заявка на перевезення вантажу №1107 від 11.07.2023 р.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №942 від 14.07.2023; Автотранспортна накладна №63117 від 13.07.2023 р.; Довідка про транспортні витрати від 14.07.2023 р.; Прайс-лист б/н від 12.07.2023 р.; Копія митної декларації країни відправлення №23PL351020E0570994 від 13.07.2023 р.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслано: рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг №942 від 14.07.2023 року; прайс-лист від виробника б/н від 12.07.2023 року; копія вантажної митної декларації відправника №PL351020E0570994 від 13.07.2023 року. Інших документів згідно вимоги не надано.

18.07.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100426/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

«- відповідно до положень Інкотермс 2010, термін FCA (Free Carrier (…named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно з заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом документів, зокрема довідки про транспортні витрати від 17.07.2023 б/н не містить відомостей щодо згаданих складових, а саме навантаження, тощо. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положення частини 21 ст. 58 МКУ;

- Згідно пункту 2.1. зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2022 №6/01/2020 зазначено, що вартість кожної партії товару має вказуватися у Специфікації яка являється невід`ємною частиною зовнішньоекономічної угоди. Разом з тим даний документ декларантом не надано;

- Згідно п. 2.1. договору перевезення від 27.01.2021 №2701 необхідною умовою є надання перевізникові Заявки на перевезення. Даний документ декларантом митному органу не надано, що не дає змоги впевнитися щодо повноти нарахування витрат на перевезення вантажу;

- Згідно наданої до митного контролю CMR від 13.07.2023 №63117 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є ТОВ Свитязь Транс, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;

На вимогу митного органу декларантом надано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг, копію митної декларації країни відправлення. Однак у гр. 46 митної декларації країни відправлення від 13.07.2023 №23PL351020E0570994 статистична вартість товару становить 133190 PLN, а фактурна вартість товару наведена в інвойсі №fa/1123/2023/A від 12.07.2023 становить 129887, 24 PLN.

Також додатково надано прайс-лист виробника. Необхідно відзначити, що вартість товару яка наведена у прайс-листі визначена на умовах поставки EXW».

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ)». Щодо джерела коригування митної вартості вказано: «Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару №2 слугувала МД №UA209170/2023/047355 від 16.06.2023, де вартість такого товару становить на рівні 1,9201 дол. США/кг (даного виду товару); - товару №4 слугувала МД №UA209170/2023/034803 від 05.05.2023, де рівень даного товару становить 3,86 дол. США/кг (даного виду товару)».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001917.

2. Щодо оскаржуваного рішення №UA209000/2023/100614/2 від 29.09.2023.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №06/01/2020 від 28.12.2022 р., згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FA/1628/2023/A від 25.09.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 131 934, 99 польських злотих.

Для митного оформлення позивач 28.09.2023 подав до Львівської митниці митну декларацію №23UA209230103362U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) №06/01/2020 від 28.12.2022 р.; Специфікація від 25.09.2023 р.; Рахунок-фактура (інвойс) №FA/1628/2023/A від 25.09.2023 р.; Договір про перевезення №2701 від 27.01.2021 р.; Довідка про транспортні витрати б/н від 26.09.2023 р.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1284 від 26.09.2023 р.; Автотранспортна накладна №69132 від 26.09.2023 р.; Прайс-лист б/н від 09.08.2023 р.; Копія митної декларації країни відправлення №23PL351020E0787618 від 26.09.2023 р.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вказану вимогу декларантом надіслав повідомлення, в якому просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

29.09.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100614/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - відповідно до п.8.2 зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2022 №06/01/2022 будь-які зміни та доповнення є дійсними і обов`язковими лише у тому випадку, якщо вони складені у письмовій формі і підписані уповноваженими на це особами;

- відповідно до п.1.2. вищезазначеного контракту предметом договору є оптова торгівля (заявлений контракт, як прямий між виробником);

- відповідно до п. 1.4. зовнішнього економічного контракту найменування, кількість, асортимент, терміни постачання товару, ціни зазначеного у рахунку-проформі на кожне відвантаження. Рахунки-проформи є невід`ємною частиною даного контракту. Жодного документа до митного оформлення не подавалось;

- відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного контракту ціна даного товару вказана у специфікації, котра є невід`ємною частиною контракту. Відсутній даний документ.

- відповідно до п. 4.1. зовнішньоекономічного контракту продавець постачає товар покупцю після узгодження заявки покупця. Відсутній даний документ.

- відповідно до 4.2. зовнішньоекономічного контракту продавець передає перевізнику документи: п. 4.2.4 специфікація (з вказанням найменування, кількості, ціни, ваги, брутто/нетто і упакування). Відсутній даний документ;

- всі вищезазначені пункти суперечать виконанням умов контракту.

- рахунок на перевезення не під`єднаний до МД неможливо перевірити числові значення митної вартості товару.

- відповідно до положень Інкотермс 2010, термін FCA (Free Carrier (…named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно з заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положення частини 21 ст. 58 МКУ. Разом з тим даний документ декларантом не надано.

- Згідно п. 2.1. договору перевезення від 27.01.2021 №2701 необхідною умовою є надання перевізникові Заявки на перевезення. Даний документ декларантом митному органу не надано, що не дає змоги впевнитися щодо повноти нарахування витрат на перевезення вантажу;

- декларації країни відправлення від 26.09.2023 №PL351020E0787618 інша сума чим зазначена у МД».

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ)».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002513.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

1. Щодо оскаржуваного рішення №UA209000/2023/100426/2 від 18.07.2023.

Так, у спірному рішенні відповідач вказує, що відповідно до положень Інкотермс 2010, термін FCA (Free Carrier (…named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно з заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наданих декларантом документів, зокрема довідки про транспортні витрати від 17.07.2023 б/н не містить відомостей щодо згаданих складових, а саме навантаження, тощо.

З цього приводу суд враховує пояснення представника позивача про те, що обрані декларантом умови поставки (FCA) передбачають, що продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару. Покупець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для його перевезення, якщо сторони не домовляються про специфічні вимоги до пакування чи маркування. Це свідчить про те, що вартість упаковки входить в ціну товару.

Продавець також зобов`язаний оплатити транспортні та інші витрати (включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень), витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення. Отже, витрати на навантаження включаються у суму перевезення. Обрані контрагентами умови поставки також не передбачають обов`язкового страхування вантажу.

Експедитор імпортованого позивачем товару ТОВ «Бос Логістика» у Довідці про транспортні витрати б/н від 14.07.2023 р. зазначив, що загальна вартість транспортних послуг по перевезенні вантажу за маршрутом: 32-447 Siepraw, Польща Львів (Україна), митний перехід м. Краковець, складає 32 500 грн. Виставляючи рахунок, ТОВ «Бос Логістика» вже включила у вартість наданих послуг усі супутні послуги, такі зокрема як навантаження та перевантаження, без яких неможливе перевезення товару.

Більше того, позивачем було надано пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, а саме: Договір №2701 про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.01.2021 року; Рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг № 942 від 14.07.2023 року; Заявка на перевезення вантажу №1107 від 11.07.2023 року; Автотранспортна накладна №63117 від 13.07.2023; Довідку про транспортні витрати б/н від 14.07.2023 року.

Отже, подані декларантом документи підтверджують транспортно-експедиційні послуги та їх вартість.

Також відповідач вказує, що згідно пункту 2.1. зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2022 №6/01/2020 вартість кожної партії товару має вказуватися у Специфікації, яка являється невід`ємною частиною зовнішньоекономічної угоди, проте даний документ декларантом не було надано.

Втім, специфікація не є обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів у розумінні ст. 53 МК України. При цьому, згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларантом було надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів.

Крім цього, Специфікацію від 12.07.2023 позивач подав до суду разом із позовною заявою. Суд враховує позицію Верховного Суду, яка міститься в постанові від 07.12.2022 року у справі № 200/6156/20-а, а саме: «Суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки».

Також відповідач стверджує, що згідно п. 2.1. договору перевезення від 27.01.2021 №2701 необхідною умовою є надання перевізникові Заявки на перевезення, однак даний документ декларантом митному органу не надано, що не дає змоги впевнитися щодо повноти нарахування витрат на перевезення вантажу.

Такі твердження суд відхиляє, оскільки у графі 44 митної декларації №23UA209230076211U5 від 17.07.2023 р., зазначено код « 4203», під якими містяться документ Заявка на перевезення вантажу №1107 від 11.07.2023 року. Зокрема, цей документ зазначений і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Окрім цього, заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів. Отже заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості, а на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного експедирування.

Крім того, відповідач вважає, що згідно наданої до митного контролю CMR від 13.07.2023 №63117 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є ТОВ «Свитязь Транс», проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін. документи з цим перевізником, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.

Спростовуючи наведене зауваження, суд зазначає, що позивачем укладено з ТОВ «БОC ЛОГІСТИКА» Договір №2701 від 27.01.2022. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Тобто ТОВ «БОC ЛОГІСТИКА» є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Профіцентр Квітка». Це і передбачено Договором №2701 від 27.01.2022. Таким чином, всі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Профіцентр Квітка» по Договору №2701 від 27.01.2022 з ТОВ «Свитязь Транс» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Також суд враховує постанову Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020, в якій зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».

Митний орган вказує на те, що у гр. 46 митної декларації країни відправлення від 13.07.2023 №23PL351020E0570994 статистична вартість товару становить 133190 PLN, а фактурна вартість товару наведена в інвойсі №FA/1123/2023/A від 12.07.2023 становить 129887, 24 PLN.

З цього приводу суд зазначає, що згідно Інструкції щодо заповнення митних декларацій, яка діє в Республіці Польща, статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. Більше того, в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні операцій позивачем було визначено умови поставки FCA Siepraw, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з Siepraw до українсько-польського кордону.

Таким чином, суд робить висновок, що фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Siepraw, не можуть співпадати.

Аналіз експортної декларації країни відправлення та рахунку-фактури (інвойсу) свідчить про таке: в декларації країни відправлення від 13.07.2023 р. №23PL351020E0570994 вказано вартість 133 145 польських злотих, Різниця між вартістю, зазначеною в експортній декларації та вартістю, що зазначена в інвойсі, становить 3 258 пол.злотих. Таким чином, дана вартість і є транспортними витратами, понесеними за перевезення товару від Siepraw до українсько-польського кордону.

Правила заповнення митної декларації в Україні також розрізняють поняття фактурної та статистичної вартості. Так, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 у графі 42 митної декларації з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару, а у графі 46 митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1 000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється.

Також суд звертає увагу на те, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідач зазначає, що вартість товару яка наведена у прайс-листі визначена на умовах поставки EXW.

Суд наголошує, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі відомості про товари.

Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, тому твердження відповідача про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи прайс-лист повинен стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. У даному випадку Контрагент направив ТОВ «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком.

Відтак, вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Більш того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

2. Щодо оскаржуваного рішення №UA209000/2023/100614/2 від 29.09.2023.

Відповідач вказує, що відповідно до п. 1.4. зовнішнього економічного контракту найменування, кількість, асортимент, терміни постачання товару, ціни зазначеного у рахунку-проформі на кожне відвантаження. Рахунки-проформи є невід`ємною частиною даного контракту, однак такий документ не був поданий до митного оформлення.

Суд наголошує, що згідно п. 3 ч. 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

До митного оформлення декларантом було надано рахунок-фактуру (інвойс) №FA/1628/2023/A від 25.09.2023, зокрема у графі 44 митної декларації №UA209230103362U1 від 28.09.2023 р. зазначено код « 0380», під якими містяться документ №FA/1628/2023/A від 25.09.2023. Цей документ зазначений і у Картці відмови в прийнятті митної декларації. Отже, з огляду на те, що під час митного оформлення декларантом надано митному органу рахунок-фактуру №FA/1628/2023/A від 25.09.2023 та Специфікацію від 25.09.2023, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар були надані. Відповідно, були відсутні підстави для невизнання заявленої митної вартості.

Відповідач також вказує на відсутність специфікації до зовнішньоекономічного контракту.

Вказане зауваження спростовується поясненнями представника позивача про те, що у графі 44 митної декларації №UA209230103362U1 від 28.09.2023 р. зазначено код « 0271», під якими містяться документ Специфікація від 25.09.2023. Зокрема, цей документ зазначений і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Отже, твердження митного органу про неподання специфікації до митного оформлення не відповідає дійсності.

Відповідач вказує на відсутність заявки.

Щодо цього твердження суд зазначає, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту. Окрім того, до митного контролю декларантом була подана Специфікація від 25.09.2023 року з вказаним найменування, кількості, ціни, ваги, брутто/нетто і упакування товару. Усі витрати на товар, які поніс ТОВ «Профіцентр Квітка» за Контрактом № 2701 від 27.07.2023 р. включені у заявлену митну вартість.

Також митний орган зауважує, що рахунок на перевезення не під`єднаний до митної декларації, а тому неможливо перевірити числові значення митної вартості товару.

Суд зазначає, що у графі 44 митної декларації №UA209230103362U1 від 28.09.2023 р. зазначено код « 3004», під якими містяться документ Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1284 від 26.09.2023 р.; також цей документ зазначений і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також у Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Відповідач вказує, що відповідно до положень Інкотермс 2010, термін FCA (Free Carrier (…named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно з заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положення частини 21 ст. 58 МКУ.

З цього приводу суд зазначає, що ТОВ «БОС ЛОГІСТИКА», як експедитор імпортованого товару у Рахунку-фактурі №1284 від 26.09.2023 року та у Довідці про транспортні витрати б/н від 26.09.2023 року зазначив, що вартість транспортних послуг по перевезенні вантажу за маршрутом: 32-447 Sierpraw (Польща) Львів (Україна), митний перехід м. Краківець, складає: - 32-447 Sierpraw (Польща) м/п м. Краківець 39 000, 00 грн., без ПДВ; - м/п м. Краківець м. Львів (Україна) 3 500 грн., без ПДВ; - експедиційні послуги 500 грн, без ПДВ; Загальна вартість перевезення складає: 43 000 грн., без ПДВ. Більш того, виставляючи Рахунок №1284 від 26.09.2023 ТОВ «БОС ЛОГІСТИКА» включило у вартість наданих послух усі супутні послуги, такі зокрема як навантаження та перевантаження, без яких неможливе перевезення товару.

Обрані декларантом умови поставки FCA PL Siepraw. Відомості щодо місця завантаження та розвантаження товару зазначені у рахунку-фактурі №1284 від 26.09.2023, де місце завантаження 32-447 Sierpraw (Польща), а місце розвантаження м. Львів (Україна). За даними умовами поставки страхування не є обов`язковим, а тому воно не проводилось. У рахунку-фактурі №1284 від 26.09.2023 року та Довідці про транспортні витрати б/н від 26.09.2023 року чітко відображено вартість перевезення вантажу за маршрутом: 32-447 Sierpraw (Польща) Львів (Україна), митний перехід м. Краківець, яка складає 43 000 грн.

Таким чином, подані декларантом документи повністю підтверджують витрати на транспортування, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Крім того, відповідач вказує на відсутність заявки на перевезення, а тому неможливо впевнитися щодо повноти нарахування витрат на перевезення вантажу.

Суд наголошує, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд враховує аналогічну позицію щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказано, що « [… серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною».

Відповідач стверджує, що в декларації країни відправлення від 26.09.2023 №PL351020E0787618 вказана інша сума, аніж у митній декларації.

Як вже було зазначено та встановлено судом, статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. Слід наголосити, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій позивачем було визначено умови поставки FCA PL Sierpraw, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з Sierpraw до українсько-польського кордону. Тому фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Sierpraw, не можуть співпадати.

В декларації країни відправлення від 26.09.2023 №PL351020E0787618 вказано вартість 135 226 польських злотих. Різниця між вартістю, зазначеною експортній декларації та вартістю, що зазначена в митній декларації становить 3 301,01 пол. злотих. Таким чином, дана вартість і є транспортними витратами, понесеними за перевезення товару від Starchowice до українсько-польського кордону.

Окрім цього суд наголошує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач витребував документи, що вже були надані на підтвердження складових митної вартості.

Також суд звертає увагу на митні декларації, що слугували джерелами для коригування митної вартості товарів та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, на які посилався відповідач.

Аналіз митних декларацій, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів вказує на безпідставність коригування митної вартості та порушення чинного законодавства, оскільки декларації містять безліч розбіжностей. Так, посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співрозмірні з тими, що імпортувались позивачем, країни походження були різними. Безсумнівним є розмір партії товару та країна його походження також впливають на ціну. Окрім того у графі 43 відповідних митних декларацій джерелах інформації вказувався код МВВ (метод визначення вартості) 6, що свідчить про коригування митницею відповідної вартості та про незастосування основного методу визначення вартості. Тобто, піднімаючи митну вартість на задекларований позивачем товар, митний орган скористався не митною декларацією, де суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності декларували товар за ціною угоди, а декларацією, по якій митниця підняла митну вартість, а в подальшому митну вартість, визначену позивачем, піднімають до вже піднятої вартості.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідач належними доказами не спростував доводів позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів ні наявності у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару, ні правомірного використання відповідних митних декларацій як джерел інформації.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (97011, м. Львів, вул. Тютюнників, 25/2; код ЄДРПОУ: 32327296) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100426/2 від 18.07.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100614/2 від 29.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.