Рішення

від 04.10.2024 по справі 400/5113/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 р. № 400/5113/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, провизнання протиправною та скасування постанови від 31.01.2024 №1417815411-2024, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі Управління або відповідач) від 31.01.2024 № 1417815411-2024 щодо відмови в перерахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 ;

зобов`язати Управління провести ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячної страхової виплати, призначеної згідно зі статтею 42 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105).

На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що відмова Управління у задоволенні заяви про перерахунок не відповідає нормам Закону № 1105 та затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 «Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» (далі Порядок).

Відповідач позов не визнав з підстав, що викладені у відзиві (арк. 53-55).

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористалася.

В судовому засіданні представник позивача (брала участь у розгляді справи в режимі відеоконференції) вимоги адміністративного позову підтримала. Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався.

Судом встановлено, що позивач є матір`ю загиблої ОСОБА_2 , яка, згідно з «Актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29.03.2022 з 08 год. 44 хв. у будівлі Миколаївської міської ради», визнана потерпілою від нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом (арк. 10-17).

Миколаївське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області постановою від 29.07.2022 № 1416/3185/3185/3 «При призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають право на неї у разі смерті потерпілого» (арк. 61), відповідно до статті 42 Закону № 1105, призначило позивачу і її чоловікові ОСОБА_3 (батько ОСОБА_2 ) щомісячні страхові виплати у сумі 3 168,20 грн (сукупно 6 336,39 грн, що становить 25 відсотків середньомісячного заробітку потерпілого). У «Розрахунку суми щомісячної страхової виплати особі, яка має на це право в разі смерті потерпілого» вказано, що кількість утриманців ОСОБА_2 « 0».

Згідно зі статтею 41 Закону № 1105 (у редакції, що була чинною до 01.10.2023), у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;

3) особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

У відзиві відповідач вказав, що щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було призначено як непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мале на це право (пункт 5 частини другої статті 41 Закону № 1105).

Згідно з частиною восьмою статті 42 Закону № 1105 (у відповідній редакції), у разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

У разі якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров`я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, встановлюється виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого. Причинний зв`язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Одноразова допомога сім`ї та особам, які перебували на утриманні, у цьому випадку не виплачується.

Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;

2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом.

У разі якщо право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.

Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

У підпункті 5.5.1 пункту 5.5 розділу V Порядку (втратив чинність 21.03.2024) вказано, що сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

1)якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеної судом;

2)якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати визначається в розмірі 25 відсотків середньомісячного заробітку потерпілого.

У разі, коли право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утримані померлого. При цьому сума страхових виплат на всіх непрацездатних осіб, які не перебували на його утриманні, визначається у розмірі 25 відсотків від середньомісячної заробітної плати (доходу) годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку (підпункт 5.5.2 пункту 5.5 розділу V Порядку).

Відповідно до Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», правонаступником Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області є Управління.

17.11.2023 ОСОБА_3 (чоловік позивача) помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (арк. 22).

29.11.2023 позивач звернулася до Управління із «Заявою про призначення / перерахування / продовження страхової виплати у зв`язку зі смертю годувальника» (далі Заява, арк. 74-75).

Виходячи з тексту позову, метою подання Заяви було збільшення суми щомісячної страхової виплати, яку отримує ОСОБА_1 , на суму, яку отримував за життя її чоловік. Позивач як єдина особа, яка після смерті ОСОБА_3 , має право на відповідну виплату, вважає, що така виплата, згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 розділу V Порядку, має становити 25 відсотків від середньомісячної заробітної плати (доходу) годувальника.

Постановою від 31.01.2024 № 1417815411-2024 «Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг» (далі Постанова, арк. 20-21) Управління, з посиланням на підпункт 5.6.1 пункту 5.6 розділу V Порядку, відмовило у задоволенні заяви позивача «відсутні підстави для проведення перерахунку у разі зміни складу сім`ї померлого».

Правомірність Постанови є предметом оскарження у цій справі.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Пунктом 6 частини першої статті 40 Закону № 1105 (у редакції, що була чинною з 01.10.2023) встановлено, що здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються у разі смерті отримувача страхових виплат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 1105, перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зміни складу сім`ї померлого.

У підпункті 5.6.1 пункту 5.6 розділу V Поряду вказано, що перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зміни складу сім`ї померлого проводиться, якщо померла особа, яка перебувала на утриманні померлого.

Як зазначено вище, страхові виплати ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у 2022 році були призначені не як особам, які перебували на утриманні померлого, тому вказана норма до визначення суми страхових виплат позивача не мала застосовуватися.

Аналогічним чином питання перерахування щомісячних страхових виплат вирішено у чинному з 21.03.2024 «Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1).

Так, у пункті 3 розділу XV вказаного Порядку встановлено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зміни складу сім`ї померлого проводиться у випадках:

народження дитини протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого;

смерті особи, яка перебувала на утриманні померлого;

працевлаштування особи, яка доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку, або досягнення дитиною 8-річного віку;

досягнення дитиною 18-річного віку, крім випадків, коли повнолітня дитина є здобувачем освіти за денною формою навчання;

закінчення навчання повнолітньою дитиною, яка здобувала освіту за денною формою навчання, або у разі досягнення дитиною 23-річного віку;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд встановив, що твердження позивача про те, що вона має право на отримання виплати, яку за життя отримував її чоловік, не ґрунтуються на законі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна