Рішення

від 04.10.2024 по справі 400/6561/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 р. № 400/6561/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ Марін Дизайн», бульв. Бузький, 11, кв. 1, м. Миколаїв, 54006, простягнення 163944,13 грн,ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі також позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «ДМТ Марін Дизайн» (далі також відповідач) адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 163944,13 грн.

Ухвалою від 16.07.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, тим самим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач послався на те, що підприємство створено 29.07.2023 року та упродовж 2023 року чисельність працівників становила: серпень 7осіб ,вересень 7 осіб, жовтень 7осіб, листопад 8 осіб, грудень 9 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю, шо свідчить про те, що середньооблікова кількість працівників підприємства за період його роботи у 2023 році склала 3,17 чоловік (за рік), що є менше 8, що обумовило безпідставне нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач заперечив проти тверджень відповідача, наведених у відзиві, зазначивши, що за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за середньооблікової кількості штатних працівників 8 осіб відсутні дані про працевлаштування у 2023 році у відповідача осіб з інвалідністю. Тільки у грудні 2023 року відповідач прийняв на роботу 1 особу з інвалідністю. У зв`язку з чим розрахунок адміністративно-господарських санкцій був сформований автоматично, а позивач мав всі підстави для звернення до суду. Також позивач вказав на те, що протягом 2023 року відповідач не подавав до центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ «ДМТ Марін Дизайн» (код ЄДРПОУ 45226478) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку 28.07.2023 року, та перебуває на обліку у Миколаївському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами встановлює Закон України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875).

Статтею 17 Закону № 875 встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною ч ст. 19 Закону № 875 передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2 та 5 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

За змістом ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії).

Так, згідно із проведеним позивачем розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік 8 особа, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа.

Згідно пп. 3.2.6 п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286, підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Приклади:

1) Підприємство з сезонним характером виробництва (цукрові заводи, інші виробництва, що займаються переробкою сільгосппродукції) почало працювати у серпні і закінчило у грудні того самого року. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у серпні 641 особу, вересні 1254 особи, жовтні 1316 осіб, листопаді 820 осіб, грудні 457 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить 374 особи (641 + 1254 + 1316 + 820 + 457): 12);

2) Підприємство почало працювати у березні. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у березні 450 осіб, квітні 660 осіб, травні 690 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (5 місяців) становить 360 осіб (450 + 660 + 690) : 5).

Так, відповідачем було надано суду Відомості про нарахування заробітної плати( доходу грошового забезпечення) застрахованим особам за Ш та ІV квартал 2023 року, згідно з яким:

середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період ІІІ кварталу становить 7 осіб, ІV кварталу 9 осіб; працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 1 особа.

Відповідач у відзиві вказує, що у серпні 2023 року на підприємстві працювало 7 осіб, у вересні 2023 року 7 осіб, у жовтні 2023 року 7 осіб, у листопаді 2023 року 8 осіб та у грудні 2023 року 9 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю.

У той же час, за нормами Закону № 875 норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю визначається в залежності від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

За таких обставин, саме пп. 3.2.6 п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників відображає порядок обрахунку й в спірному випадку формула має бути як сума працюючих осіб за кожен місяць роботи ділена на 12 місяців, що за даними доданої відповідачем звітності становить (7 + 7 + 7 + 8 + 9) : 12 = 3.17. Тобто середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «ДМТ Марін Дизайн» за 2023 рік становила 3,17 особи, що є меншим ніж 8 мінімально необхідних працівників для обов`язку працевлаштування особи з інвалідністю. Середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства відповідача не досягає 8 чоловік і за умови застосування формули, що вказує у відзиві відповідач, оскільки при такому обчисленні (діленні на фактично відпрацьовані місяці підприємством з моменту створення останнього) становить 7,60 осіб.

За таких обставин, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік складала 3,17 особи (7,60 осіб за фактично відпрацьований період з моменту створення підприємства), що не вимагає створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, а тому відсутні підстави для накладення на відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Відзив відповідача було направлено на адресу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, інших розрахунків середньооблікової кількості працівників Підприємства, позивач суду не надано, докази, подані відповідачем, не спростовані.

Однак, позивачем не надано жодних доказів того, що вказані обставини враховані при обчисленні середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу ТОВ «ДМТ Марін Дизайн» за рік, як і не надано доказів того, що середньооблікова чисельність штатних працівників за 2023 рік у відповідача була такою, як зазначена в Розрахунку.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом із тим, позивач не довів суду, що середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача за 2023 рік складала 8 осіб, що свідчить про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідного нормативу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 20917114) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ Марін Дизайн» (бульв. Бузький, 11, кв. 1, м. Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 45226478) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 163944,13 грн, з яких: адміністративно-господарській санкції становлять 162000,13 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1944,00 грн відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.10.2024 року.

Суддя О.В. Малих