Рішення

від 03.10.2024 по справі 420/20017/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20017/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними, передчасними, безпідставними постанов, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання судом протиправними, передчасними, безпідставними, не відповідними фактичним обставинам і скасування в повному обсязі без виконання з дня винесення оскаржувані постанови державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби (далі ДВС) у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одесса) Стефанової А.М. від 04.01.2024р. ВП №73724149 по примусовому виконавчому провадженню, а саме: постанову ДВС від 04.01.2024р. ВП №73724941 про стягнення виконавчого збору з позивача в розмірі 3 700,25грн; постанову ДВС ВП №73724941 від 04.01.2024р. про стягнення мінімальних витрат на проведення виконавчих дій з позивача в сумі 269,00грн. по відкритому виконавчому провадженню на підставі передчасного виконавчого листа, не підлягаючого виконанню Білгород-Дністровського міськрайоного суду від 08.11.2024р. №495/8393/22 виданого передчасно на виконання незаконного, оскаржуваного в апеляційному суді рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 21.09.2023р. по справі №495/8393/22, яке не набрало законної сили, на момент відкриття провадження і винесення зазначених, оскаржуваних, протиправних Постанов ДВС; зобов`язання відповідача ДВС винести відповідні рішення щодо скасування оскаржуваних Постанов ДВС і виконати відповідні дії з супровідом формуванням і винесенням відповідних документів пов`язаних з виконанням рішень суду в рамках справи по результатам розгляду судом позову.

Ухвалою суду від 09.08.2024 поновлено строк звернення до суду із цим позовом, звільнено позивача від сплати судового збору, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; витребувано у Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) копії матеріалів виконавчого провадження №73724941; зупинено провадження по справі.

05.09.2024 до суду від відповідача надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №73724941. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Ухвалою суду від 03.10.2024 поновлено провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначала, що не погоджується із прийняттям постанов від 04.01.2024р. ВП №73724941 про стягнення виконавчого збору з позивача в розмірі 3 700,25грн та стягнення мінімальних витрат на проведення виконавчих дій з позивача в сумі 269,00грн з підстав викладених у адміністративному позові, зокрема, з огляду на те, що вони прийняті передчасно на виконання оскаржуваного в апеляційному суді рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 21.09.2023р. по справі №495/8393/22, яке не набрало законної сили, на момент відкриття провадження.

Учасники справи повідомлялись про день та час розгляд справи, однак у судове засідання представник сторін не з`явились. У прохальній частині адміністративного позову позивач просила суд розглянути справу без її участі.

Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2023 по справі №495/8393/22 задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 ; стягнуто заборгованість за опалення в сумі 34521,55 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

08.11.2023 Білгород - Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист по справі №495/8393/22.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами виконавчого провадження, 04.01.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області прийнято постанови, з виконання виконавчого листа Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №495/8393/22, про:

- відкриття виконавчого провадження ВП №73724941;

-стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 269,00грн;

-стягнення виконавчого збору у розмірі 3700,25 грн;

-про арешт коштів боржника;

-про арешт майна боржника.

Разом з тим, 04.02.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області прийнято постанову від 07.02.2024 у ВП №73724941 про зняття арешту з коштів, з підстав, що рахунок призначений для зарахування пенсійних виплат.

07.02.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження №73724941 , з підстав відкриття апеляційного провадження відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 22.01.2024 по справі №495/8393/22.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У відповідно до вимог ч.1 -3 ст.42 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

У відповідності до ч. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Частинами 1, 2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У відповідності до ч. 4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з ч.4 ст.4 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: - рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (п.1); - пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.2); - виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст.26 цього Закону (п.6).

З аналізу вказаних норм у їх сукупності слідує, що при надходженні до органу ДВС заяви стягувача про примусове виконання виконавчих листів, виданих судом, державний виконавець, за відсутності передбачених Законом №1404-VIII підстав для повернення виконавчого листа без прийняття його до виконання, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, виконавець повинен вирішити і питання стосовно стягнення виконавчого збору та прийняття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження

Як зазначалось судом, рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2023 по справі №495/8393/22 задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 ; стягнуто заборгованість за опалення в сумі 34521,55 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

08.11.2023 Білгород Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист по справі №495/8393/22.

04.01.2024 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №73724941 з виконання виконавчого листа по справі №495/8393/22, а також прийнято оскаржувані позивачем постанови про: стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 269,00грн; стягнення виконавчого збору у розмірі 3700,25 грн;

При цьому, на момент відкриття провадження у справі та прийняття постанов про стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2023 по справі №495/8393/22 було таким, що набрало законної сили, що підтверджується відміткою про набрання законної сили рішенням(27.10.2023 ), що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та виконавчому листі.

Щодо посилання позивача на те, що відповідачу було відомо про відкриття апеляційного провадження з ухвали суду апеляційної інстанції від 26.12.2023, суд зазначає, що вказана ухвала по справі №495/8393/22 прийнята Одеським апеляційним судом про відкриття апеляційного провадження щодо перегляду ухвали Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2023 про відмову у прийняті зустрічного позову, а не рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2023 по справі №495/8393/22.

Враховуючи викладене та те, що на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття оскаржуваних постанов від 04.01.2024р. у виконавчому провадженні №73724941 про стягнення виконавчого збору з позивача в розмірі 3 700,25грн та стягнення мінімальних витрат на проведення виконавчих дій з позивача в сумі 269,00грн, рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2023 по справі №495/8393/22 мало статус рішення, що набрало законної сили, суд не вбачає підстав для скасування вказаних постанов та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Крім того, суд наголошує, що апеляційне провадження з перегляду рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2023 по справі №495/8393/22 відкрито Одеським апеляційним судом 22.01.2024, тобто після відкриття виконавчого провадження та прийняття спірних постанов виконавчою службою.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання судом протиправними, передчасними, безпідставними, не відповідними фактичним обставинам і скасування в повному обсязі без виконання з дня винесення оскаржувані постанови державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби (далі ДВС) у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одесса) Стефанової А.М. від 04.01.2024р. ВП №73724149 по примусовому виконавчому провадженню, а саме: постанову ДВС від 04.01.2024р. ВП №73724941 про стягнення виконавчого збору з позивача в розмірі 3 700,25грн; постанову ДВС ВП №73724941 від 04.01.2024р. про стягнення мінімальних витрат на проведення виконавчих дій з позивача в сумі 269,00грн. по відкритому виконавчому провадженню на підставі передчасного виконавчого листа, не підлягаючого виконанню Білгород-Дністровського міськрайоного суду від 08.11.2024р. №495/8393/22 виданого передчасно на виконання незаконного, оскаржуваного в апеляційному суді Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 21.09.2023р. по справі №495/8393/22, яке не набрало законної сили, на момент відкриття провадження і винесення зазначених, оскаржуваних, протиправних Постанов ДВС; зобов`язання відповідача ДВС винести відповідні рішення щодо скасування оскаржуваних Постанов ДВС і виконати відповідні дії з супровідом формуванням і винесенням відповідних документів пов`язаних з виконанням рішень суду в рамках справи по результатам розгляду судом позову.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 287,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.