Рішення

від 03.10.2024 по справі 440/8831/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8831/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Миргородського району Полтавської області, третя особа: Центральна виборча комісія про визнання дій протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Миргородського району Полтавської області, третя особа: Центральна виборча комісія у якій просить:

- визнати протиправними дії Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Полтавського району Полтавської області щодо прийняття постанови від 25 квітня 2024 року №1 «Про визнання обраним депутатом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання наступного за черговістю кандидата в депутати в єдиному виборчому списку від політичної партії «ДОВІРА»;

- визнати протиправними дії Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Полтавського району Полтавської області щодо прийняття постанови від 25 квітня 2024 року №3 «Про реєстрацію депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання обраного за єдиним виборчим списком від політичної партії «ДОВІРА»;

- скасувати постанову Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Полтавського району Полтавської області від 25 квітня 2024 року №1 «Про визнання обраним депутатом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання наступного за черговістю кандидата в депутати в єдиному виборчому списку від політичної партії «ДОВІРА»;

- скасувати постанову Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Полтавського району Полтавської області від 25 квітня 2024 року №3 «Про реєстрацію депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання обраного за єдиним виборчим списком від політичної партії «ДОВІРА».

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин оскаржуваними рішеннями та діями.

Ухвалою суду від 29.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

01.08.2024 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 року відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що жодним державним органом не прийнято рішення про визнання протиправним та скасування рішення четвертого (позачергового) з`їзду політичної партії «ДОВІРА» про відкликання позивача як депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, зупинення чи будь-яким іншим чином обмеження його дії, а отже рішення чинне та породжує припинення та виникнення прав та обов`язків, відповідно чинного законодавства. Ухвалюючи оспорювані рішення Лохвицька міська ТВК діяла виключно в межах повноважень, наданих Виборчим кодексом та законодавством України.

Третя особа надала до суду письмові пояснення щодо позову, у яких просила відмовити у задоволенні позову посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 обраний депутатом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області на перших виборах депутатів Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області 25 жовтня 2020 року за територіальним виборчим списком кандидатів у депутати Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, висунутих Полтавською обласною організацією Політичної партії "Довіра".

Шостою (позачерговою) конференцією Полтавської обласної організації політичної партії "Довіра" прийнято рішення, оформлене протоколом від 15 лютого 2023, про:

1) встановлення невідповідності практичної діяльності депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 основним принципам і положенням передвиборної програми Полтавської обласної організації політичної партії "Довіра" на перших та чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, затвердженої рішенням другої (позачергової) Полтавської обласної організації політичної партії "Довіра" 19 вересня 2020 року;

2) встановлення невиконання депутатом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі без поважних причин;

3) внесення на розгляд Політичної партії "Довіра" пропозиції щодо відкликання депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 за народною ініціативою;

4) повідомлення Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Миргородського району Полтавської області про факт проведення цієї Конференції в порядку, визначеному абз. 1 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад";

5) вирішено примірник протоколу цієї Конференції надіслати Політичній партії "Довіра" для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Рішенням четвертого (позачергового) з`їзду політичної партії "Довіра" від 06 березня 2023 року №2 відкликано депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 за народною ініціативою та вирішено це рішення передати до Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Миргородського району Полтавської області.

На своєму засіданні 25 квітня 2024 року комісія, повноважна розглядати питання порядку денного, прийняла постанову №2 «Про визнання обраним депутатом Лохвицької міської ради наступного за черговістю кандидата в депутати в територіальному виборчому окрузі № 1 за територіальним виборчим списком від Полтавської обласної організації Політичної партії «Довіра», яким визнала обраним депутатом Лохвицької міської ради наступного за черговістю кандидата в депутати від Полтавської обласної організації Політичної партії «Довіра» ОСОБА_2 .

25 квітня 2024 року до Лохвицької ТВК надійшла заява ОСОБА_3 про реєстрацію депутатом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області з додатками.

25 квітня 2024 року Лохвицька ТВК прийняла постанову №3 «Про реєстрацію депутата Лохвицької міської ради обраного в територіальному виборчому окрузі №1 за територіальним виборчим списком від Полтавської обласної організації Політичної партії «Довіра»».

Вважаючи протиправними дії та рішення відповідача щодо прийняття постанов від 25.04.2024 №2 та №3, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає та встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради Закон України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-IV).

Частинами першою, другою статті 4 Закону № 93-IV передбачено, що депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку.

За статтею 37 Закону № 93-IV підставами для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою можуть бути: 1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили; 2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону; 3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано; 4) невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов`язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними; 5) невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції

Згідно із частиною першою статті 38 Закону № 93-IV право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Частиною дев`ятою статті 38 Закону № 93-IV визначено, що рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції). Про дату, час і місце проведення зборів (конференції), на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії повідомляє засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону № 93-IV у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення (абзац перший); голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду (абзац другий); протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом (абзац третій).

За приписами частини сьомої статті 41 Закону № 93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу (частина восьма статті 41 Закону № 93-IV).

Відповідно до положень статті 48 Закону № 93-IV про дату, час і місце проведення зборів виборців, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, організатори таких зборів письмово повідомляють депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання.

Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори виборців депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою.

Про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії письмово повідомляє депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання. Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори (конференцію) депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою.

Депутат місцевої ради має право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії звернення територіальної виборчої комісії щодо його відкликання за народною ініціативою чи протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Полтавською обласною організацією політичної партії "Довіра" прийнято рішення, оформлене протоколом від 15 лютого 2023, про:

1) встановлення невідповідності практичної діяльності депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 основним принципам і положенням передвиборної програми Полтавської обласної організації політичної партії "Довіра" на перших та чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, затвердженої рішенням другої (позачергової) Полтавської обласної організації політичної партії "Довіра" 19 вересня 2020 року;

2) встановлення невиконання депутатом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі без поважних причин;

3) внесення на розгляд Політичної партії "Довіра" пропозиції щодо відкликання депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 за народною ініціативою;

4) повідомлення Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Миргородського району Полтавської області про факт проведення цієї Конференції в порядку, визначеному абз. 1 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад";

5) вирішено примірник протоколу цієї Конференції надіслати Політичній партії "Довіра" для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Це рішення є чинним та не є предметом оскарження у даній справі.

Це рішення належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком випадків, передбачених Законом №2365-III, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій.

За приписами частин 7, 8 статті 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

Згідно з пунктом 2.21 розділу 2 Статуту Політичної партії "Довіра", затвердженого рішенням Установчого З`їзду Політичної партії "Довіра" Протокол №1 від 18 травня 2019 року, члена партії, якого було обрано за списками Партії депутатом відповідно до законодавства України може бути відкликано та достроково припинено його депутатські повноваження в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Рішенням четвертого (позачергового) з`їзду політичної партії "Довіра" від 06 березня 2023 року №2 відкликано депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 за народною ініціативою та вирішено це рішення передати до Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Миргородського району Полтавської області.

Частиною дев`ятою статті 41 Закону № 93-IV визначено, що на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Частин 1, 2 ст. 90 Закону України "Про місцеві вибори" у разі якщо депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати від місцевої організації партії. Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.

Реєстрація особи, обраної депутатом відповідно до частини першої цієї статті, та видання їй тимчасового посвідчення депутата здійснюються територіальною виборчою комісією з дотриманням порядку, передбаченого статтею 89 цього Закону.

Територіальна виборча комісія направляє копії рішень про визнання обраним та реєстрацію депутатом наступного за черговістю кандидата в депутати від місцевої організації партії до Центральної виборчої комісії невідкладно після їх прийняття.

Частиною 3 ст. 89 вказаного Закону передбачено, що у п`ятиденний строк з дня отримання документів, зазначених у частині першій цієї статті, територіальна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію депутата, сільського, селищного, міського голови, старости.

Адміністративний суд, вирішуючи спір, зобов`язаний, не втручаючись у повноваження територіальної виборчої комісії, перевірити дотримання нею вимог статті 41 Закону №93-IV.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (абзац 1 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частини 6 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Норми Закону № 93-IV та Закону України "Про місцеві вибори" не передбачають обов`язку територіальної виборчої комісії здійснювати перевірку підстав, згідно яких відкликається депутат. Лохвицька МТВК не є тим органом, який може давати оцінку певним обставинам і подіям, що мали чи могли мати місце під час виконання депутатом своїх повноважень. Територіальна виборча комісія в даному випадку зобов`язана перевірити лише дотримання процедури відкликання депутата, а не наявність підстав для такого відкликання.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішення №2 від 06.03.2023 про відкликання депутата Лохвицької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою, обраного від Полтавської обласної організації Політичної партії «ДОВІРА» на день розгляду справи є чинним, ніким не скасовано.

З огляду на викладені обставини, оскільки відповідач мав прямий обов`язок протягом п`яти днів з дня отримання/прийняття відповідного рішення визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії, суд вважає, що в межах спірних правовідносин відповідач діяв у межах та у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства.

Щодо аргументів позивача про оскарження в апеляційному порядку ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 про відмову у відкритті провадження по справі №320/20092/23, суд визнає їх безпідставними з огляду на те, що рішення №2 від 06.03.2023 про відкликання депутата Лохвицької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою, обраного від Полтавської обласної організації Політичної партії «ДОВІРА» на день розгляду справи є чинним, ніким не скасовано.

При цьому, позивач оскаржує постанови Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Полтавського району Полтавської області від 25 квітня 2024 року №2 та №3 про визнання обраним депутатом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання наступного за черговістю кандидата в депутати в єдиному виборчому списку від політичної партії «ДОВІРА» ОСОБА_3 та її реєстрацію як депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання обраного за єдиним виборчим списком від політичної партії «ДОВІРА», а тому питання правомірності дій Полтавської обласної організації Політичної партії «ДОВІРА» щодо процедури проведення четвертого (позачергового) з`їзду політичної партії "Довіра" та прийняті протокольних рішення, що слугували передумовою прийняття рішення та дії щодо прийняття рішення №2 від 06.03.2023 про відкликання депутата Лохвицької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою, обраного від Полтавської обласної організації Політичної партії «ДОВІРА» не є предметом позову у даній справі.

Щодо доводів позивача про те, що особа, яка представляє себе головою Лохвицької міської ТВК, згідно з Витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань таким не являється, слід зауважити, що відповідно до постанови Комісії від 15 грудня 2023 року № 80 "Про новий склад Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Миргородського району Полтавської області", ОСОБА_4 , 1957 року народження, є головою нового складу Лохвицької міської ТВК, включеним до нього на підставі подання від місцевої організації Політичної партії "Солідарність жінок України".

Відповідно до частини першої та другої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) та рішень суб`єкта владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов`язки у того суб`єкта, якому вони адресовані.

Разом з тим, за змістом наведених норм Конституції України та КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах, а точніше вже порушене.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір по суті, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тож, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи, суд розглядає питання щодо наявності порушення права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішує спір.

Разом з тим, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Викладені висновки кореспондуються із нормами п. п. 1, 8 частини першої статті 4, статті 5, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як от наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15 грудня 2015 року у справі №21-5361а15, від 1 грудня 2015 року у справі №21-3222а15, від 08 грудня 2015 року у справі №21-5435а15.

Згідно з частиною другою статті 264 КАС право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорювання останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім визначеного цим актом певного кола осіб), в тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку із оскарженим рішенням не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, ані в позові, ані під час розгляду справи судом, позивачем не наведено обґрунтованих мотивів щодо того, яким чином оскаржувані рішення відповідача порушують права позивача, тобто породжують, змінюють або припиняють його права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Також, позивачем суду не надано доказів порушення вказаним рішенням прав третіх осіб за захистом яких позивач міг звернутися до суду.

Суд звертає увагу позивача, що задоволення позовних вимог в цій справі не призведе до ефективного поновлення його прав, оскільки належним способом захисту в такому випадку є оскарження рішення №2 від 06.03.2023 четвертого (позачергового) з`їзду Політичної партії "Довіра" щодо відкликання депутата Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 за народною ініціативою, обраного від Полтавської обласної організації політичної партії "Довіра" у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами (відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі) лише у разі задоволення позову (повністю або частково) сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Беручи до уваги наведене та зважаючи на те, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено, відсутні підстави для стягнення з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Лохвицької міської територіальної виборчої комісії Миргородського району Полтавської області (вул. Перемоги, 2, м. Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, 37200, ідентифікаційний код 43755527), третя особа: Центральна виборча комісія (пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, ідентифікаційний код 21661450) про визнання дій протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва