Рішення

від 03.10.2024 по справі 520/6723/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 жовтня 2024 року № 520/6723/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2024 № 67-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким застосовано до підполковника ОСОБА_2 першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону дисциплінарне стягнення у виді «пониження в посаді»;

- визнати протиправним та скасувати наказ НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 07.02.2024 № 217-АГ «Про результати службового розслідування» в частині щодо ОСОБА_1 (пункт 1 Наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 07.02.2024 № 217-АГ «за відсутність управлінського впливу на підпорядкований особовий склад, що призвело до вживання алкогольних напоїв солдатом ОСОБА_3 під час несення прикордонної служби, невжиття всіх необхідних заходів щодо усунення військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді та доставлення його на медичне освідчення з метою встановлення факту вживання алкогольних напоїв, не здійснення доповіді про перебування в стані алкогольного сп`яніння солдата ОСОБА_4 та конфліктну ситуацію, яка мала місце під час перевірки несення служби прикордонного наряду «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисту безвідповідальність та недисциплінованість, неналежне виконання посадових обов`язків, порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, враховуючи тяжкість вчиненого підполковником Д. Черепахіним правопорушення та те, що наданої начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону дисциплінарної влади недостатньо для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, керуючись статтею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказано клопотати про притягнення першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - пониження на посаді);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити підполковника ОСОБА_1 на раніше займаній посаді першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону військової частини НОМЕР_3 ;

- рішення суду в частині поновлення підполковника ОСОБА_1 на раніше займаній посаді першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону військової частини НОМЕР_3 звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позову зазначено, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України відповідачами не наведено обґрунтованих доводів та не встановлено доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення з ігноруванням пояснень позивача та фактичних обставин які виключають склад дисциплінарного проступку.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 від 18.03.2024 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.

У зв`язку зі звільненням судді з посади проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 15.05.2024 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. справу прийнято до розгляду. Розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.03.2024 року через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача зазначено, що розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_3 , висновок службового розслідування від 06.02.2024, а також зібрані під час службового розслідування матеріали відповідачем правомірно було прийнято наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2024 №67-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким застосовано до підполковника ОСОБА_2 першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону дисциплінарне стягнення у виді «пониження в посаді».

Від НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) 01.04.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог також заперечував, вказавши, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено, що підполковник ОСОБА_6 , виявивши свого підлеглого солдата ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння, самостійно прийняв рішення не усувати військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді «Пост спостереження», не вжив заходів з доставлення солдата ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення медичного освідчення. Також встановлено, що в ході перевірки несення служби прикордонним нарядом «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » між підполковником ОСОБА_8 та солдатом ОСОБА_3 виникла конфліктна ситуація, під час якої ОСОБА_6 наніс неодноразові удари солдату ОСОБА_9 про що доповіді не здійснив. За таких підстав при прийнятті спірного наказу від 07.02.2024 № 217-АГ «Про результати службового розслідування», відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тож підстави для їх скасування відсутні.

Позивачем подано до суду відповіді на відзиви, в яких він не погоджується з обґрунтуванням відповідачів щодо підстав прийняття оскаржуваних наказів, обґрунтовуючи відсутністю доказів вчинення ним дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 08.12.2022 року зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 08.12.2022 № 210-ОС.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2023 № 498-ОС, майора ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника коменданта начальника штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування.

З 18.10.2023 року позивач приступив до виконання обов`язків за посадою першого заступника коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування начальника штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.10.2023 № 555-ОС.

23.01.2024 року о 17-40 годин від чергового підрозділу першої прикордонної комендатури швидкого реагування надійшла доповідь про травмування в тимчасовому місці дислокації інспектора прикордонної служби 3 категорії номера обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів другого протитанкового відділення протитанкової застави прикордонної комендатури швидкого реагування солдата Андрія Розізнаного, який поскаржився на біль в правій руці та лівій нозі. За результатами медичного обстеження встановлено діагноз: перелом нижньої третини ліктевої кістки правої руки, перелом основи п`ятої плесневої кістки лівої стопи.

Також 23.01.2024 на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України надійшов лист вих. № 16.4/4592-24-Вих від 23.01.2024 «Щодо перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень» зі змісту якого стало відомо, що за наявними даними підполковник ОСОБА_6 , близько 00-30 годин 22.01.2024, в районі СП «Найда», спільно з інспектором прикордонної служби 2 категорії водієм відділення тилового забезпечення першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдатом ОСОБА_10 нанесли тілесні ушкодження солдату ОСОБА_9 .

З метою з`ясування причин та обставин можливого побиття солдата ІНФОРМАЦІЯ_4 наказом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24.01.2024 № 132-АГ призначено службове розслідування та усунуто позивача від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування.

За наслідками проведення службового розслідування, 06.02.2024 НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військовою частиною НОМЕР_3 ) складено висновок службового розслідування, яким встановлено, зокрема, що підполковник ОСОБА_6 , виявивши свого підлеглого солдата ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння, самостійно прийняв рішення не усувати військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді «Пост спостереження», не вжив заходів з доставлення солдата ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення медичного освідчення. - в ході перевірки несення служби прикордонним нарядом «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » між підполковником ОСОБА_8 та солдатом ОСОБА_3 виникла конфліктна ситуація, під час якої ОСОБА_6 наніс неодноразові удари солдату ОСОБА_9 про що доповіді не здійснив.

ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 217-АГ, яким за відсутність управлінського впливу на підпорядкований особовий склад, що призвело до вживання алкогольних напоїв солдатом ОСОБА_3 під час несення прикордонної служби, невжиття всіх необхідних заходів щодо усунення військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді та доставлення його на медичне освідчення з метою встановлення факту вживання алкогольних напоїв, не здійснення доповіді про перебування в стані алкогольного сп`яніння солдата ОСОБА_11 та конфліктну ситуацію, яка мала місце під час перевірки несення служби прикордонного наряду «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисту безвідповідальність та недисциплінованість, неналежне виконання посадових обов`язків, порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, враховуючи тяжкість вчиненого підполковником ОСОБА_8 правопорушення та те, що наданої начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону дисциплінарної влади недостатньо для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, керуючись статею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, випішено клопотати про притягнення першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування начальника штабу підполковника ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме пониження в посаді.

Копії висновку та матеріалів службового розслідування вирішено направити в Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, для долучення до матеріалів кримінального провадження № 62024240030000124, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, проінформувати по даному факту відділ внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Схід».

09.02.2024 НОМЕР_2 прикордонним загоном за вих. № 04.2/1075-24-Вих від 09.02.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено клопотання в порядку статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стосовно притягнення підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: пониження в посаді.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.02.2024 № 67-ОС за результатами розгляду вищезазначеного клопотання, керуючись статтею 45, пунктом «д» статті 48, статтею 56, абзацом другим статті 86, статтею 92, статтею 100 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягає у тому, що 21.01.2024 виявивши підлеглого солдата ОСОБА_7 під час несення служби у прикордонному наряді «пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у стані алкогольного сп`яніння, не прийняв рішення про усунення військовослужбовця від несення служби у прикордонному наряді, не вжив заходів для проведення медичного освідчення військовослужбовця та допустив нестатутні відносини по відношенню останнього, на підполковника ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення «пониження на посаді».

Позивач, вважаючи вищенаведені накази протиправними та необґрунтованим, звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII, організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.14 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України".

Так, за приписами ст. ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

За змістом ст.5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Відповідно до ст.84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Стаття 85 Дисциплінарного статуту передбачає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Згідно зі ст.86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

За змістом ст.87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов`язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування визначені Порядком проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.11.2021 № 815 (далі Порядок №815).

Пункт 4 розділу І Порядку №815 передбачає, що підставою для призначення службового розслідування є: наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків; наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень; виявлення фактів завдання шкоди; припис Національного агентства з питань запобігання корупції або подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції; установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань; неправомірне застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки.

Відповідно до п.6 розділу І Порядку №815 службове розслідування не призначається: з метою перевірки інформації, що міститься в анонімних повідомленнях, крім анонімних повідомлень, що містять відомості про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції, якщо наведена в них інформація стосується конкретної особи, містить конкретні дані, які можуть бути перевірені; якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку №815 службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.

За змістом п.4 розділу ІІ Порядку №815 начальник (командир) органу Держприкордонслужби зобов`язаний призначити службове розслідування: не пізніше десяти діб від дня, коли йому стало відомо про правопорушення; протягом трьох діб - за фактами, які є підставою для усунення військовослужбовця від виконання службових обов`язків, або після отримання письмової доповіді посадових (службових) осіб про завдання шкоди.

У наказі про призначення службового розслідування зазначаються: підстави для призначення службового розслідування; посада, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, стосовно якої має бути проведено службове розслідування (якщо її встановлено); посада, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, якій доручено проведення службового розслідування, або голови та членів комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування); мета проведення службового розслідування; дати початку проведення службового розслідування та подання висновку службового розслідування на затвердження; матеріально-технічне забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування (за потреби); інші, прийняті в разі потреби, рішення начальника (командира) органу Держприкордонслужби (пунктом 5 розділу ІІ Порядку №815).

Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку №815 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення.

Згідно з п.4 цього розділу службове розслідування починається з дня, визначеного в наказі про призначення службового розслідування. Днем закінчення службового розслідування є день затвердження висновку службового розслідування начальником (командиром), який призначив службове розслідування.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, склад комісії; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; відмовлятися давати пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; висловлювати письмові зауваження щодо повноти та об`єктивності проведення службового розслідування; звертатися з письмовим рапортом до начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування в частині, що її стосується, з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими актами законодавства; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законом.

За змістом пунктів 1-2 розділу VІ Порядку №815 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування.

У висновку службового розслідування зазначаються: посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування; установлені під час службового розслідування обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) учинено правопорушення, які стали підставою для призначення службового розслідування; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість); посада, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді, наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), характеристика особи, яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками; умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; завдана шкода та її розмір; наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що її пом`якшують чи обтяжують, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого; відомості про залучення фахівців та дані про них (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), посада), надані ними висновки; відомості, що підтверджують чи спростовують інформацію, яка стала підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

До висновку службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування.

Відповідно до п.1 розділу VII Порядку №815 за результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) органу Держприкордонслужби затверджує висновок службового розслідування та приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з п.2-3 розділу VII Порядку №815 вид дисциплінарного стягнення визначається особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо кожної особи правопорушника у висновку за результатами службового розслідування, а в разі накладення дисциплінарного стягнення старшим начальником (командиром) - у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли начальникові (командирові) стало відомо про правопорушення, а в разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.

За змістом ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Судом встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку, керуючись статтею 45, пунктом «д» статті 48, статтею 56, абзацом другим статті 86, статтею 92, статтею 100 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «пониження на посаді».

Згідно наказу Східного регіонального управління від 13.02.2024 № 67-ОС дисциплінарний проступок, скоєний ОСОБА_1 виразився у порушенні ним вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягає у тому, що 21.01.2024 виявивши підлеглого солдата ОСОБА_7 під час несення служби у прикордонному наряді «пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у стані алкогольного сп`яніння, не прийняв рішення про усунення військовослужбовця від несення служби у прикордонному наряді, не вжив заходів для проведення медичного освідчення військовослужбовця та допустив нестатутні відносини по відношенню останнього, на підполковника ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення «пониження на посаді».

Надаючи оцінку матеріалам службового розслідування та доводам сторін суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України "Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV, надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України (далі- Статут внутрішньої служби ЗСУ)

Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Відповідно до вимог ст. 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати.

Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Стаття 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачає, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за виховання, військову дисципліну, моральнопсихологічний стан особового складу), (командир (начальник) зобов`язаний: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, моральнопсихологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, завжди мати точні відомості про особовий склад, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові.

Так, судовим розглядом встановлено, що з метою з`ясування причин та обставин можливого побиття солдата ІНФОРМАЦІЯ_4 наказом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24.01.2024 № 132-АГ призначено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено:

- підполковник ОСОБА_6 , виявивши свого підлеглого солдата ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння, самостійно прийняв рішення не усувати військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді «Пост спостереження», не вжив заходів з доставлення солдата ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення медичного освідчення;

- в ході перевірки несення служби прикордонним нарядом «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » між підполковником ОСОБА_8 та солдатом ОСОБА_12 виникла конфліктна ситуація, під час якої ОСОБА_6 наніс неодноразові удари солдату ОСОБА_9 , про що доповіді не здійснив.

Судом встановлено, що комісією службового розслідування для встановлення всіх обставин у військовослужбовців по даному факту відібрано пояснення, а саме:

1. Склад прикордонного наряду «Пост спостереження» СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 21.01.2024 по 22.01.2024, а саме: - старший прикордонного наряду інспектор прикордонної служби 3 категорії номер обслуги групи станкових протитанкових гранатометів третього протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_13 ; - інспектор прикордонної служби 3 категорії номер обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів другого протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_14 ; - інспектор прикордонної служби 2 категорії водій третього протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_15 ; - інспектор прикордонної служби 2 категорії навідник першої групи протитанкових ракетних комплексів третього протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_16 ; - інспектор прикордонної служби вищої категорії начальник першого протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування сержант ОСОБА_17 .

2. Склад групи раптової перевірки несення служби прикордонними нарядами та інших військовослужбовців, які знаходились в службовому транспортному засобі під час подій на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: - старший групи перевірки перший заступник коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування начальник штабу підполковник ОСОБА_6 ; - член групи перевірки водій відділення тилового забезпечення першої прикордонної комендатури швидкого реагування молодший сержант ОСОБА_18 ; - інспектор прикордонної служби 2 категорії водій-заправник відділення тилового забезпечення першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_19 , як водій службового транспортного засобу, на якому пересувалась група перевірки; - молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії оператор лазне-прального комбінату відділення тилового забезпечення першої прикордонної комендатури швидкого реагування молодший сержант ОСОБА_20 , прямував з групою перевірки на службовому транспортному засобі до СП «Сова 1».

3. Начальник прикордонної протитанкової застави молодший лейтенант ОСОБА_21 , військовослужбовці саме його підрозділу заступили в прикордонний наряд на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 21.01.2024.

4. Комендант першої прикордонної комендатури майор ОСОБА_22 , в підпорядкуванні якого перебували зазначені вище військовослужбовці.

5. Інші військовослужбовці, які могли надати інформацію з приводу вищезазначеної події та її наслідків, а саме: - лікар медичного пункту першої прикордонної комендатури швидкого реагування лейтенант медичної служби ОСОБА_23 ; - 21.01.2024 помічник чергового підрозділу КСП «Неньковичі» солдат ОСОБА_24 , який 21.01.2024 о 23-54 отримав доповідь від старшого прикордонного наряду на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про здійснення перевірки СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » підполковником ОСОБА_8 та який 22.01.2024 в обідній час бачив солдата ОСОБА_7 з ознаками тілесних ушкоджень; - 21.01.2024 черговий підрозділу КСП «Неньковичі» сержант ОСОБА_25 , який 22.01.2024 в обідній час бачив солдата ОСОБА_7 з ознаками тілесних ушкоджень; - 22.01.2024 черговий підрозділу КСП «Неньковичі» майстер-сержант ОСОБА_26 , який 22.01.2024 о 8-15, при прибутті складу прикордонного наряду СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бачив солдата ОСОБА_7 з ознаками тілесних ушкоджень; - 21.01.2024 черговий підрозділу КСП «Зарічне» старший лейтенант ОСОБА_27 , який бачив 21.01.2024 о 22-10 год. вибуття та 22.01.2024 о 01-50 год. групи перевірки прикордонних нарядів з/на КСП «Зарічне» відповідно, отримував доповідь від помічника чергового підрозділу КСП «Неньковичі» солдата ОСОБА_28 про прибуття на локацію складу групи перевірки прикордонних нарядів та про результати перевірки СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Також комісією зібрано ряд документів, в тому числі витяги з наказів по особовому складу, службові характеристики, посадові інструкції, медичні документи, постанови суду про адміністративні правопорушення, копії графіків несення служби прикордонного наряду СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період з 19.01.2024 по 23.01.2024, витяги з журналів бойових дій підрозділів, копії та витяги з робочих зошитів підрозділів, копії журналу інструктажу особового складу (прикордонного наряду) протитанкової застави першої приккшр та інші документи, які мали значення для з`ясування всіх обставин події.

Проаналізувавши отримані пояснення та зібрані матеріали в сукупності, комісія службового розслідування прийшла до висновку, що факт побиття підполковником ОСОБА_8 солдата ОСОБА_7 підтвердився.

Встановлено факт невжиття підполковником ОСОБА_8 всіх необхідних заходів щодо доставлення солдата ОСОБА_7 на медичне освідчення, усунення його від несення служби в прикордонному наряді, не здійснення доповіді про перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння та конфліктну ситуацію, яка мала місце під час перевірки несення служби прикордонного наряду «Пост спостереження» на СП «Найда» 21.01.2024.

Комісією встановлено, що причинним зв`язком між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування та неправомірними діями військовослужбовця є умисні дії підполковника ОСОБА_2 , який через особисту недисциплінованість та безвідповідальність, з метою впливу на підлеглого військовослужбовця за перебування в прикордонному наряді в стані алкогольного сп`яніння, становлення свого авторитету у військовому колективі, наніс удари солдату ОСОБА_9 .

Також, встановлено ступінь вини та форма вини з мотивами протиправної поведінки підполковника ОСОБА_2 , який діючи умисно, наніс удари солдату ОСОБА_9 . Обтяжуючим фактором даного правопорушення є вчинення його в умовах воєнного стану. Обставин, які б пом`якшували чи знімали відповідальність з військовослужбовців, в ході службового розслідування не встановлено.

Передумовою до скоєння військовослужбовцями вищезазначених порушень в акті службового розслідування вказано відсутність належного управління та контролю за підпорядкованим персоналом з боку керівництва першої прикордонної комендатури швидкого реагування.

Отже, суд зазначає, що в ході службового розслідування проведено всі необхідні та достатні заходи для всебічного з`ясування обставин вчинення позивачем порушення службової дисципліни, зокрема, відібрані пояснення свідків, та надана належна оцінка наявним під час проведення службового розслідування доказам.

В обґрунтування відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності позивач на свою користь вказує на медичні показання та діагнози з медичних документів потерпілого ОСОБА_7 , а також на наявність «негативної характеристики» потерпілого ОСОБА_7 .

Так, відповідно до змісту позовної заяви позивач зазначає, що відповідно до медичної документації ОСОБА_29 Розізнаного травма потерпілого за висновком ВЛК пов`язана з проходженням служби, крім того на момент проведення огляду не встановлено причинного зв`язку травми із діями третіх осіб.

Разом із тим, суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, оскільки дослідивши зміст медичних довідок потерпілого судом встановлено, що вони в повній мірі підтверджують діагноз потерпілого (а.с. 51-55).

Крім того, Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затверджене наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 № 333, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за № 570/16586 (далі Положення № 333) серед іншого, визначає порядок установлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям Держприкордонслужби. Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців та колишніх військовослужбовців зі службою у Держприкордонслужбі визначений главою 12 розділу ІІІ Положення № 333. Вказаною главою передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: - «… пов`язане із захистом Батьківщини…»; - «… пов`язане з виконанням обов`язків військової служби…»; - «… пов`язане з проходженням військової служби…». Відповідно до підпункту 6 пункту 4 глави 12 розділу ІІІ Положення № 333, формулювання у висновку ВЛК «Захворювання (поранення, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» ухвалюється у разі якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності».

З аналізу зазначених главою 12 розділу ІІІ Положення № 333 формулювань про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв вбачається, що обставини отримання травми мають значення лише в частині визначення їх причинного зв`язку з проходженням військової служби.

При цьому, суд наголошує, що на отримання травми під час проходження військової служби жодним чином не впливає те, ким саме нанесена така травма, оскільки має значення відповідність критеріям визначеним ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У висновку ВЛК не зазначається такого формулювання як «причинний зв`язок травми із діями третіх осіб», так як в даному випадку діючим законодавством не передбачено встановлення такого причинного зв`язку.

Крім того, щодо посилань позивача на негативну характеристику Андрія Розізнаного, суд зазначає, що відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, характеристика потерпілої особи не впливає на ступінь вини та оцінку дій військовослужбовця, що спричинив правопорушення.

Оцінка діям ОСОБА_7 була надана у висновку службового розслідування НОМЕР_2 прикордонного загону від 06.02.2024, однак вона не є предметом даного спору, а тому також жодним чином не впливає на обґрунтування правомірності дій позивача.

Таким чином посилання позивача на медичні показання та діагнози з медичних документів потерпілого ОСОБА_7 , а також на наявність «негативної характеристики» потерпілого ОСОБА_7 не свідчить на помилковість висновків дисциплінарної комісії.

Щодо доводів позивача про неврахування додаткових пояснень позивача під час проведення службового розслідування, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що під час проведення службового розслідування у позивача 06.02.2024 року відповідачем були відібрані додаткові пояснення (а.с. 60).

Дослідивши зміст пояснень ОСОБА_1 від 06.02.2024 року судом з`ясовано, що у рамках службового розслідування позивачу поставлені наступні питання:

1. Чому позивач не доповів старшим командирам про перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння?;

2. Чому позивачем не було вжито заходів по доставці ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення освідування?;

3. Чому позивачем не здійснено доповідь про конфліктну ситуацію з ОСОБА_12 ?

Разом із тим, суть наданих позивачем додаткових пояснень зводиться до заперечення конфліктних ситуацій з потерпілим, твердження про те, що він обмежився профілактичною бесідою та виховною роботою з ОСОБА_3 у присутності особового складу на шикуванні посилаючись на статтю 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також зазначив, що ним вже було надано вичерпні письмові пояснення в рамках службового розслідування, які він підтримує в повному обсязі.

Таким чином, відповідачем цілком правомірно у висновку службового розслідування вказано « ОСОБА_30 відповіді по суті не надав», а тому доводи позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Доводи позивача, що в акті сліжбового розслідування відсутні висновки експертів, які могли б підтвердити факт існування причиннонаслідкового зв`язку між ушкодженнями ОСОБА_7 та діями позивача, суд вважає безпідставними, оскільки ані Дисциплінарний статут Збройних Сил України, ані Порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2021 № 815, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2022 за № 39/37375, не передбачають обов`язку проведення експертиз щодо встановлення причинно-наслідкового зв`язку.

Щодо доводів позивача, що свідки події не підтверджують вчинення ним дисциплінарного правопорушення, суд зазначає наступне.

Так, під час проведення службового розслідування НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України було встановлено, що о 08-00 21.01.2024 солдат ОСОБА_14 приступив до виконання обов`язків в наряді та до проміжку часу з 23:30 21.01.2024 по 00:10 22.01.2024 не мав жодних видимих та явних тілесних ушкоджень, що підтверджується поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 .

ОСОБА_34 з опитаних військовослужбовців, які несли службу разом з потерпілим не зазначили в своїх поясненнях про наявність видимих та явних тілесних ушкоджень до приїзду з раптовою перевіркою підполковника ОСОБА_2 .

Свідчення про нанесення ударів ногами позивачем солдату ОСОБА_9 під час відпочинку останнім в бліндажі після виконання обов`язків в наряді 21.01.2024 зазначені в поясненнях ОСОБА_31 та ОСОБА_7 .

Свідчення про виниклий конфлікт («спілкування на підвищених тонах») в бліндажі між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 одразу після приїзду групи для проведення перевірки 21.01.2024 зазначені в поясненнях ОСОБА_35 та ОСОБА_36 .

Свідчення про застосування сили позивачем до ОСОБА_7 під час виходу з бліндажу та затягування останнього в автомобіль зазначені в поясненнях ОСОБА_37 , ОСОБА_32 та ОСОБА_38 .

Свідчення про застосування сили та побиття ОСОБА_8 Розізнаного після зупинки авто зазначені в поясненнях ОСОБА_38 , ОСОБА_37 та ОСОБА_7 .

Свідчення про конфліктну ситуацію між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 після зупинки авто зазначені в поясненнях ОСОБА_36 та ОСОБА_31 .

Свідчення про появу видимих та явних тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 безпосередньо після конфліктної ситуації та побиття його ОСОБА_8 в ніч з 21.01.2024 по 22.01.2024 зазначені в поясненнях ОСОБА_35 , ОСОБА_39 , ОСОБА_32 та ОСОБА_31 та ОСОБА_7 .

Свідчення про надану ОСОБА_8 вказівку старшому прикордонного наряду солдату ОСОБА_40 не доповідати про конфліктну ситуацію та перебування солдата ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зазначені в поясненнях ОСОБА_7 , ОСОБА_35 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 .

Суд зазначає, що зазначені обставини також свідчать про те, що солдат ОСОБА_14 в період часу появи у нього тілесних ушкоджень перебував поруч з іншими військовослужбовцями та не міг спричинити собі ушкодження.

При цьому, інших осіб, які б вступали в конфлікт з солдатом ОСОБА_3 в ніч з 21.01.2024 на 22.01.2024, під час проведення службового розслідування встановлено не було.

До суду не надано жодних пояснень або доказів на спростування обставин отримання травм солдатом ОСОБА_3 від підполковника ОСОБА_2 , як і не надано доказів або пояснень щодо підтвердження можливої імовірності їх отримання внаслідок нещасного випадку.

Суд зауважує, що всі зазначені пояснення в своїй сукупності свідчать про допущення підполковником ОСОБА_8 конфліктної ситуації у відносинах із солдатом ОСОБА_3 , що в свою чергу підтверджує порушення вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також статей 11, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а тому доводи позивача цій частині суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до статті 29 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України підполковник ОСОБА_6 за своїм службовим становищем і військовим званням перебуваючи на посаді заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування начальника штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону був начальником для підлеглого солдата ОСОБА_7 , який займав в підпорядкованому позивачу підрозділі посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії номера обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів другого протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування.

Крім того, НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України у відзиві на позовну заяву наголосив, що накладення на позивача передбаченого пунктом «д» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України такого виду дисциплінарного стягнення як пониження на посаді було наслідком вчинення підполковником ОСОБА_8 , крім допущення нестатутних відносин, ряду інших порушень.

Судовим розглядом підтверджено та не спростовано позивачем, що виявивши 21.01.2024 солдата ОСОБА_7 під час несення служби у прикордонному наряді «Пост спостереження» СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у стані алкогольного сп`яніння позивачем протиправно не вжито необхідних заходів та рішень, а саме: - не прийнято рішення про усунення військовослужбовця від несення служби у прикордонному наряді; - не вжито заходів для проведення медичного освідчення військовослужбовця; - не здійснено доповіді про конфліктну ситуацію між позивачем та підлеглим солдатом ОСОБА_3 .

Також позивач не заперечував встановлене під час службової перевірки порушення, що ним надано протиправну вказівку підлеглим військовослужбовцям здійснити доповідь про відсутність порушень під час раптової перевірки складу прикордонного наряду на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тобто не доповідати про перебування в стані алкогольного сп`яніння солдата ОСОБА_7 та про конфліктну ситуацію.

Таким чином, комісія службового розслідування повно та всебічно вивчивши зібрані в ході службового розслідування матеріали встановила всі необхідні обставини події, винних осіб, причинний зв`язок між діями та наявними порушеннями та правомірно дійшла висновку про необхідність притягнути винних осіб до відповідальності, в тому числі, в силу тяжкості вчинених порушень притягнути підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме пониження в посаді.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

При цьому, стаття 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.

Командир, який за обов`язками, визначеними Статутами відповідає за дисципліну, не має ані законодавчо закріпленого, ані морального права бути джерелом порушення дисципліни, нехтування норм поведінки та правил взаємовідносин між військовослужбовцями, особливо під час дії правового режиму воєнного стану. Соціальні ж гарантії закріплені щодо військовослужбовців зобов`язують відповідних командирів та начальників вживати невідкладних та рішучих заходів, задля унеможливлення порушення їх прав, в тому числі і шляхом прийняття дисциплінарних та кадрових рішень.

Відповідно до пункту «д» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладення такого виду дисциплінарного стягнення як «пониження на посаді» на військовослужбовця в званні «підполковник» відповідно до статті 56 Дисциплінарного статуту ЗСУ може бути накладено посадовою особою за дисциплінарними правами прирівняною «командира корпусу, командувача військ оперативного командування, командувача виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України».

Начальник прикордонного загону, як командир військової частини не має таких дисциплінарних прав, разом з тим, відповідно до частини 4 статті 12 Дисциплінарного статуту ЗСУ «керівники (начальники) регіональних (територіальних) органів і регіональних (територіальних) органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного призначення».

Статтею 92 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

Тому, суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача повно встановила та з`ясувала обставини події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, правомірно видані накази № 217-АГ від 07.02.2024, яким прийнято рішення клопотати про притягнення підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та № 67-АГ від 13.02.2024, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді «пониження в посаді», у зв`язку з чим останні не підлягають скасуванню.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.