Рішення

від 04.10.2024 по справі 520/19221/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 р. № 520/19221/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просить суд: визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000019/2 від 30.04.2024; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/0000448; стягнути з Відповідача суму судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 02.08.2024 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв у межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, в якій підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в який не погодився із викладеними Позивачем доводами та просив у задоволенні позову відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 квітня 2024 року під час митного оформлення імпортованих ТОВ «МОДУС,ЛТД» (далі - позивач) товарів Київською митницею (далі - відповідач) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000019/2 від 30.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/0000448.

ТОВ «МОДУС,ЛТД» у позовній заяві зазначає, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом ціною договору (контракту) щодо Товару, який імпортується, відповідачу надано усі документи для належного митного оформлення Товару, які передбачені чинним законодавством України.

ТОВ «МОДУС,ЛТД», вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000019/2 від 30.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/0000448, незаконними та прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «МОДУС, ЛТД» та ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO, LTD (Хайнін, Китай) укладено довгостроковий Контракт №212016 від 1 СЕРПНЯ 2016(далі - Контракт).

Відповідно до розділу 1 Контракту, предметом цього контракту є довгострокова поставка Продавцем Покупцю товарів в кількості та асортименті згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту виробництва Китай.

Відповідно до Специфікації №34 від 31 січня 2024 року до Контракту,ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO, LTD (Хайнін, Китай) постачає ТОВ «МОДУС,ЛТД» наступний Товар: GLP004-B COATED FRONTLIT 1000X1000 18X18 440GSM MATTE, KRAFT PAPER PACKAGE, HOT LAMINATED FRONTLIT 300X500 18X12 340GSM MATTE, KRAFT PAPER PACKAGE, GLP002-B COATED FRONTLIT 1000X1000 18X18 510GSM MATTE, KRAFT PAPER PACKAGE, GLP031-B HOT LAMINATED FRONTLIT 300X500 18X12 440GSM MATTE, KRAFT PAPER PACKAGE, GLP071 SINGLE SIDE PET BACKLIT 320GSM MATTE, HARDTUBE PACKING, всього на суму 66 582,66 дол.США.

У Специфікації №34 від 31 січня 2024 року до Контракту передбачені наступні умови:

1. Відвантаження: з порту Шанхай (Китай) до порту Констанція (Румунія) по морю з подальшою доставкою на митну територію України.

2. Доставка: впродовж 150 днів з моменту розміщення замовлення,

3. Надається відтермінування платежу на стоденний термін з дати Коносаменту. Сплата може проводитися поетапно, сума до сплати на розсуд Покупця.

4.Ціна пакування включена до ціни продукції та не підлягає поверненню.

5. Виробником товару є компанія ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO, LTD.

6. Пакування: Вантаж завантажено у контейнер 40 футів. Кожен рулон банеру запаковано у крафт-папір з пластиковими тримачами, матеріал намотано на тубус зі щільного картону.

Відповідно до Інвойсу (COMMERCIAL INVOICE): GLJS231213-C2 від 31.01.2024 до Контракту, ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO, LTD (Хайнін, Китай) постачає ТОВ «МОДУС,ЛТД» Товар на загальну суму 66582 долари США 66 центів.

У експортній декларації 431020230000200588 загальна вартість Товару визначена 49590 долари США 00 центів.

У вищезазначеній експортній декларації умови постачання визначені: "Інкотемс 2010", FОВ (FREE ON BOARD) - "ФРАНКО БОРТ (назва порту відвантаження ).

Далі, для митного оформлення Товару, ТОВ «МОДУС,ЛТД» оформило митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA100100031128U0, в якій в графі 42 ціна Товару вказало 64704,89 долари США і в графі 42 ціна Товару №2 вказало 1877,77 долари США (всього: 66582,66 долари США).

На підтвердження митної вартості Товару до Київської митниці, на виконання ст. 53 МК України, ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало наступні документи:

Пакувальний лист (Расking list) б/н 18.09.2023;31.01.2024;

Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) GLJS231213-C2 31.01.2024;

Мастерконосамент (Master bill of lading) 235714217 від 05/02/2024;

Коносамент (Вill of lading) ZН240200048 від 04.02.2024;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 109 від 25.04.2024 ;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 275 від 25.04.2024 ;

Декларація про походження товару (Declaration of origin) GLJS231213-C2 31.01.2024;

Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142000-3104-0511 від 22/12/2023;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4244 від 26.01.2024;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 26042024-2 від 26.04.2024;

Каталог виробника товару б/н від 01.08.2015;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.01.2024;

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №37-ЦЗ/24 від 04.04.2024;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 2 від 02.11.2021;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 3 від 19.05.2023;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 4 від 27.12.2023;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 34 від 31.01.2024;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №21/2016 від 01.08.2016;

Договір (контракт) про перевезення №070422 від 07.04.2022;

Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються, не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 29.04.2024;

Інші некласифіковані документи: Експертний висновок №208/20 від 04.03.2020, Лист №070422-5 від 07.04.2022, Лист №260424-1 від 26.04.2024; Копія митної декларації країни відправлення №223120240000466967 від 31.01.2024; Переклад декларації відправлення на українську мову.

Далі, під час митного оформлення Товару за митною декларацією ІМ 40 ДЕ 24UA100100031128U0, Відповідач (інспектор Київської митниці) звернувся до ТОВ «МОДУС,ЛТД» з запитом надати додаткові документи.

30 квітня 2024 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000019/2 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/000448.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:

- при митному оформленні надано рахунок на оплату перевезення від 26 квітня 2024 р. № 4244 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 26.04.2024 № 26042024-2 від ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДІНГ", яке не є перевізником вантажу. Проте, відповідно до інформації, зазначеної в міжнародних товарно-транспортних накладних, фактичні виконавці перевезення оцінюваного товару за CMR від 25.04.2024 № 109 є PE Khrystodorov Serhii, за CMR від 25.04.2024 № 275 є PP Khrystodorov Volodymyr. Тобто, відбулося залучення третіх осіб, що ставить під сумнів врахування всіх складових митної вартості товару. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

- згідно з п.2 контракту від 01.08.2016 № 21/2016 умови поставки кожної партії товару зазначаються в документах згідно з правилами Інкотермс-2010 в специфікаціях. Згідно з специфікацією від 31.01.2024 № 34 умови поставки є FOB SHANGHAI. Згідно з положеннями Інкотермс термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

- за результатами порівняння з`ясовано, що відбулося зменшення фактурної ціни (та, відповідно, митної вартості) у порівнянні з попереднім митним оформлення ТОВ "Модус, ЛТД" за митною декларацією від 03.01.2023 №23UA500490000040U0. Так, наприклад, за артикулом GLP004-B COATED FRONTLIT 1000X1000 18X18 440GSM MA фактурна вартість становила 0,72 USD/м2 (заявлено 0,52 та 0,65 USD/м2). Пояснення щодо зменшення ціни декларантом не надано та не здійснено коригування митної вартості за ціною за ціною договору щодо ідентичних товарів.

- декларанту, відповідно до статті 53 Кодексу, запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: - якщо рахунок сплачено: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599,

- статтею 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» обумовлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні, тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Разом з тим, при митному оформленні не надано договори транспортного експедирування експедитора та безпосередніх перевізників та документі, які містять відомості про транспортні витрати безпосередніх перевізників, наведених у транспортних документах, надання яких передбачено вимогами Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».»

- у копії митної декларації країни відправлення від 31.01.2024 № 223120240000466967 не заповнена графа "Дата експортної операції". Тобто факт здійснення експортної операції не підтверджений.»

- у наданому каталогу товарів GLP ganglong plastic відсутні ціни на товари. У прайс-листі від 01.01.2024 на артикул GLP002-B вказана ціна 0,71 USD/м2. Проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено меншу вартість у розмірі 0,57 USD/м2 (поз. 18 електронного інвойсу). За артикулом GLP004-B вказана ціна 0,65 USD/м2. Проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено задекларована менша вартість - 0,52 USD/м2 (поз.2, 6, 8, 10 електронного інвойсу).».

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Cуд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 Митного кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У ході судового розгляду судом встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.

Щодо зазначення у спірному рішенні відповідача про те, що при митному оформленні надано рахунок на оплату перевезення від 23.04.2024 №4244 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 26.04.2024 №26042024-2 від ТОВ "Євро ФОРВАРДІНГ", яке не є перевізником вантажу. Проте, відповідно до інформації, зазначеної в міжнародних товарно-транспортних накладних, фактичні виконавці перевезення оцінюваного товару за CMR від 25.04.2024 № 109 є PE Khrystodorov Serhii, за CMR від 25.04.2024 № 275 є PP Khrystodorov Volodymyr. Тобто, відбулося залучення третіх осіб, що ставить під сумнів врахування всіх складових митної вартості товару, суд зазначає наступне:

Відповідно до Контракту, який є довгостроковим, Продавець постачає Покупцю товар в кількості та асортименті згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту виробництва Китай.

Згідно зі Специфікацією №34 від 31 січня 2024 року до Контракту, Інвойсу (COMMERCIAL INVOICE): GLJS231213-C2 від 31 січня 2024 року до Контракту та експортної декларації 223120240000466967, ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO.,LTD (Хайнін, Китай) постачає ТОВ «МОДУС,ЛТД» Товар на загальну суму 66582 доларів США 66 центів.

Відповідно до декларації країни відправлення (експортної декларації 223120240000466967) умови поставки зазначено як «FOB». Відповідно до правил тлумачення «Інкотермс-2010», «FOB» («FREE ON BOARD») «ФРАНКО БОРТ (…назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного оформлення товару для експорту.

Тобто, відповідно до умови поставки «FOB» Продавець виконав свої обов`язки з поставки Товару у момент, коли Товар був завантажений на борт судна.

ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало Відповідачу Договір №070422 про транспортно-експедиторське обслуговування від 07.04.2022.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін.

Відповідно до п. 4.1.3 вказаного Договору, Клієнт оплачує:

А) при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.), протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту;

Б) при перевезенні вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом (при наземній доставці), оплата здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку.

Так, ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало Відповідачу довідку про транспортно-експедиційні витрати №26042024-2 від 26.04.2024 та рахунок-фактуру №4244 від 26.04.2024.

Відповідно до платіжної інструкції №4263 від 29.05.2024, ТОВ «МОДУС,ЛТД» оплатило послуги згідно рахунку-фактури №4244 від 26.04.2024.

Також, відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати №26042024-2 від 26.04.2024 та рахунку-фактури №4244 від 26.04.2024 на момент оформлення митної декларації ІМ 40 ДЕ 24UA100100031128U0, Відповідач мав змогу прослідкувати, яку суму ТОВ «МОДУС, ЛТД» має сплатити за транспортування, експедирування на навантажувально-розвантажувальні роботи для вантажу, згідно договору №070422 від 07.04.2022.

Крім того, у листі Вих. № 2_від 30/04/2024 ТОВ «МОДУС, ЛТД» зазначає, що «ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» надало лист № 260424-1 від 26.04.2024 (зазначено у декларації 24UA100100031128U0 під кодом 9000), в якому останній зазначає, що такі копії договорів не були йому надані, тому що зміст цих договорів є комерційною таємницею та судоплавна лінія «Maersk» не надає копії договорів зі своїми контрагентами третім особам.

Також суд враховує, що ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» є транспортно - експедиторським підприємством.

Згідно укладеного договору між ТОВ «Модус, ЛТД» та ТОВ «Євро Форвардінг» № 070422 від 07.04.2022, а саме п. 1.1 «Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язався організовувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) , перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін».

А також, відповідно до п.2.1.1 вищезазначеного Договору «…. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна».

Також, судом встановлено, що договорів із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, ТОВ «МОДУС,ЛТД» не має.

Як немає і рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, та рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Слід зазначити, що транспортні витрати, які зазначені в документі «рахунок на оплату №4244 від 26.04.2024» та «довідка про транспортні витрати № 26042024-2 від 26.04.2024 (які зазначені в декларації 24UA100100031128U0) до митної території України (як морське так і наземне транспортування товару) додані до вартості товару.

Щодо посилання Відповідача на п.2 контракту від 01.08.2016 № 21/2016 що умови поставки кожної партії товару зазначаються в документах згідно з правилами Інкотермс 2010 в специфікаціях. Згідно з специфікацією від 31.01.2024 № 34 умови поставки є FOB SHANGHAI. Згідно з коносаментом перевезення товару з Китаю (SHANGHAI) здійснювалось морським транспортом в порт призначення CONSTANTA, Румунія. Потім, згідно з наданими CMR, вантаж прямував з CONSTANTA до м. Києва автомобільним транспортом Отже, перевезення товару здійснюється на умовах поставки FOB Китай з подальшим перевантаженням у порту CONSTANTA (Румунія). Але в рахунку на оплату перевезення від 26.04.2024 № 4244 не зазначено витрати на навантажувально- розвантажувальні роботи в порту Константа, Румунія, суд зазначає наступне.

У листі Вих. № 2_від 30/04/2024 ТОВ «МОДУС,ЛТД» зазначає, що «Навантажувально-розвантажувальні роботи (ННР) зазначені у документах, а саме: «рахунок на оплату № 4244 від 26.04.2024 - пункт 2» та в «Довідка про транспортно-експедиційні витрати № 26042024-2 від 26.04.24».».

Щодо посилання Відповідача, що відбулося зменшення фактурної ціни (та, відповідно, митної вартості) у порівнянні з попереднім митним оформлення ТОВ "Модус, ЛТД" за митною декларацією від 03.01.2023 №23UA500490000040U0. Так, наприклад, за артикулом GLP004-B COATED FRONTLIT 1000X1000 18X18 440GSM MA фактурна вартість становила 0,72 USD/м2 (заявлено 0,52 та 0,65 USD/м2), суд зазначає наступне:

Листом Вих.. № 2_від 30/04/2024 ТОВ «МОДУС,ЛТД» зазначив, що «Згідно прайс-листа б/н від 01.01.2024 (зазначений та доданий до декларації 24UA100100031128U0 під кодом 3014) рулони менше 50 метрів продаються зі знижкою. Тому за артикулом GLP004-B COATED FRONTLIT 1000X1000 18X18 440GSM MA заявлена вартість становила 0,52 та 0,65 USD/м2.

Крім того, листом Вих. № 2_від 30/04/2024 ТОВ «МОДУС,ЛТД» окрім іншого також повідомив, що згідно специфікації № 34 від 31.01.2024 п. 3 «Надається відтермінування платежу на стоденний термін з дати Коносаменту. Сплата може проводитися поетапно, сума до сплати на розсуд Покупця. Та додав бухгалтерську документацію, яка містить: Податкову накладну № 97 від 05.03.2024; податкову накладну № 259 від 07.03.2024; податкову накладну № 506 від 12.03.20234; податкову накладну № 536 від 12.03.2024; податкову накладну № 693 від 14.03.2024.

Стосовно «транспортних (перевізних) документів», ТОВ «Модус, ЛТД» повідомляє наступне: дані документи зазначені та додані до декларації № 24UA100100031128U0 (код 3004 № 4244 від 26.04.2024, код 3007 26042024-2 від 26.04.2024.

На підтвердження факту оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури», ТОВ «МОДУС,ЛТД» зазначає наступне: до декларації № 24UA100100031128U0 доданий лист №070422-5 від 07.04.2022 (код документу 9000) у якому ТОВ «Євро-Форвардінг» зазначає, що «цим листом компанiя пiдтверджує, що у зв`язку з тим, що з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, наша компанiя не буде вимагати вiд ТОВ "МОДУС, ЛТД" 100% передоплати фрахту до приходу контейнерiв в порт призначення, як було узгоджено в п.4.1.3 договору № 070422 вiд 07.04.2022 i надасть вiдстрочку платежу 14 днiв з дати доставки контейнерiв в порт призначення. Дана вiдстрочка дiє до скасування воєнного стану в Українi.

Також судом встановлено, що твердження Відповідача у Рішенні про те, що «У копії митної декларації країни відправлення від 31.01.2024 № 223120240000466967 не заповнена графа "Дата експортної операції". Тобто факт здійснення експортної операції не підтверджений.» не відповідає дійсності, адже у декларації зазначена дата декларації 2024-01-31.

Щодо посилання у Рішенні на те, що «У наданому каталозі товарів GLP ganglong plastic відсутні ціни на товари. У прайс-листі від 01.01.2024 на артикул GLP002-B вказана ціна 0,71 USD/м2. Проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено меншу вартість у розмірі 0,57 USD/м2 (поз. 18 електронного інвойсу). За артикулом GLP004-B вказана ціна 0,65 USD/м2. Проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено задекларована менша вартість - 0,52 USD/м2 (поз.2, 6, 8, 10 електронного інвойсу), Суд зазначає, що виробник сам вирішує, в якому вигляді він створює та розміщує каталог.

У листі Вих. № 2_від 30/04/2024 ТОВ «МОДУС,ЛТД» повідомив, що «Згідно прайс листа б/н від 01.01.2024 (зазначений та доданий до деклараіції 24UA100100031128U0 під кодом 3014) рулони менше 50 метрів продаються зі знижкою.

При цьому суд зазначає, що такі відомості, зазначені у прайс-листі компанії-виробника жодним чином не можуть вплинути на складові вартості товарів, що постачаються на територію України. При цьому, законодавством не встановлено такої обов`язкової умови для прайс-листа.

Більш того, суд зазначає, що прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може зважатися первинним документом. Прайс-лист не є обов`язковим документом, який обов`язково має надаватися декларантом до митного органу, та такий прайс-лист був наданий декларантом до митного органу лише з метою додаткового інформаційного обґрунтування при поданні митної декларації.

У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: «декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, виписку з бухгалтерської документації, транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури».

У листі вих. № 2 30.04.2024 ТОВ «МОДУС,ЛТД» зазначає, що - згідно специфікації № 34 від 31.01.2024 п. 3 «Надається відтермінування платежу на стоденний термін з дати Коносаменту. Сплата може проводитися поетапно, сума до сплати на розсуд Покупця.»; разом з цим листом додано бухгалтерську документацію, яка містить: Податкова накладна № 97 від 05.03.2024; податкова накладна № 259 від 07.03.2024; податкова накладна № 506 від 12.03.20234; податкова накладна № 536 від 12.03.2024; податкова накладна № 693 від 14.03.2024;- зазначені та додані до декларації № 24UA100100031128U0 (код 3004 № 4244 від 26.04.2024, код 3007 26042024-2 від 26.04.2024;- до декларації № 24UA100100031128U0 доданий лист №070422-5 від 07.04.2022 (код документу 9000) у якому ТОВ «Євро-Форвардінг» зазначає, що «цим листом компанiя пiдтверджує, що у зв`язку з тим, що з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, наша компанiя не буде вимагати вiд ТОВ "МОДУС, ЛТД" 100% передоплати фрахту до приходу контейнерiв в порт призначення, як було узгоджено в п.4.1.3 договору №070422 вiд 07.04.2022 i надасть вiдстрочку платежу 14 днiв з дати доставки контейнерiв в порт призначення. Дана вiдстрочка дiє до скасування воєнного стану в Українi.».

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості Товару до Київської митниці на виконання ст. 53 МК України, ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало усі необхідні документи. ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало роз`яснення щодо відомостей, які зазначені в графі 44 митної декларації ІМ 40 ДЕ 24UA100100031128U0.

Також, ТОВ «МОДУС,ЛТД» у вигляді таблиці разом з позовною заявою надало роз`яснення щодо того, які документи додатково запитував відповідач і які пояснення надавалися ТОВ «МОДУС,ЛТД».

Тобто, ТОВ «МОДУС,ЛТД» відобразило, що виконало, вимоги ст. 53 МК України, та на запит відповідача надати додаткові документи, надало абсолютно усі додаткові документи та пояснення.

У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: «експертний висновок від 04.04.2024 № 37-ЦЗ/24 наданий разом з митною декларацією містить лише вартісні характеристики та не містить якісних характеристик товарів».

Суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ «МОДУС,ЛТД» замовило вартісну оцінку Товару, відповідно до наданого висновку, експерт оцінювач враховуючи результати дослідження, спираючись на принципи оцінки, на думку експерта, зробив висновок, що ринкова вартість товару, що постачається за контрактом №21/2016 від 01.08.2016 мід ТОВ "МОДУС, ЛТД" Україна та ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO, LTD (Хайнін, Китай), інвойс №GLJS231213-C1 від 24.01.2024, №GLJS231213-C2 від 31.01.2024 дорівнює вартості, що вказана в указаних інвойсах.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Так, судом встановлено, що документи, подані ТОВ «МОДУС,ЛТД» до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість Товару, містять усю необхідну інформацію про вартість Товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного Товару. Крім того, документи надані ТОВ «МОДУС,ЛТД» чітко ідентифікують оцінюваний Товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну Товару, що підлягає сплаті ТОВ «МОДУС,ЛТД» на користь виробника, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

На вимогу відповідача позивачем усі додатково витребувані документи були надані для проведення подальшого дослідження відповідності заявленої митної вартості товару, які підтверджують у повному обсязі заявлену митну вартість та не містять жодних розбіжностей.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що, в цілому, оцінюючи такі підстави для коригування митної вартості товару, котрі відповідачем було зазначено в спірному рішенні, слід дійти висновку, що вони не можуть спричиняти наслідки у вигляді невизнання митної вартості за ціною договору, оскільки жодним чином не впливають на числові показники такої вартості.

Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірність.

Окрім того, судом встановлено, що при прийнятті Митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

З цього приводу, суд зазначає, що застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Стосовно визначення відповідачем митної вартості товару згідно з джерелом інформації: 1,80 USD/кг (митна декларація від 30.10.2023 № 23UА100160238420U0), суд зазначає наступне.

При митному оформленні Товару, митна вартість Товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Далі, Відповідачем було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний (ст. 64 МК України).

Варто зазначити, що у Рішенні відповідач посилається виключно на митну декларацію від 30.10.2023 № 23UA100160238420U0.

При цьому, відповідачем не здійснюється порівняння з умовами поставки, пакуванням, виробником, не вказується на те, чи прямий це контракт з виробником чи ні, обсягом партії поставки і т.д. Такі дані не розкриті і не описані.

У свою чергу, суд зазначає, що статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 Верховним Судом викладені висновки, в яких зазначено, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом встановлено, що ТОВ «МОДУС,ЛТД» при митному оформленні товару застосувало саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України. ТОВ «МОДУС, ЛТД» було надано відповідачу для митного оформлення товару повний перелік документів, передбачений ч. 2 ст. 53 МК України, які містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару. Також, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД» надавалися усі додаткові документи на вимогу відповідача. Так само, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД», у листах до відповідача, надавалися розгорнуті роз`яснення стосовно ціни Товару, стосовно поданих документів, що надавалися відповідачу за запитом.

Відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у поданих ТОВ «МОДУС,ЛТД» до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, твердження відповідача щодо наявності сумніву у визначенні ТОВ «МОДУС,ЛТД» митної вартості товарів за першим методом в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально є необґрунтованими.

Крім того, відмовляючи у митному оформленні товару за основним (першим) методом, відповідач послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально. Проте, такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «МОДУС,ЛТД» у повній мірі надана об`єктивна інформація під час митного оформлення товару, яка підтверджує зміну ціни на товар по незалежним від декларанта причинам.

Отже, враховуючи вищевикладене, рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100100/2024/000019/2 від 30.04.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Судом встановлено, що оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів була прийнята відповідачем з причин прийняття рішення про коригування митної вартості №UA100100/2024/0000448 від 30.04.2024.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаного рішення про коригування митної вартості через його протиправність, то картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/0000448 також підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на повне задоволення позову, ТОВ "Модус, ЛТД" належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056 грн.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100100/2024/000019/2 від 30.04.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/0000448;

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (ЄДРПОУ 21203457) сплачену суму судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ЄДРПОУ 43997555).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко