Ухвала

від 04.10.2024 по справі 620/12927/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 жовтня 2024 року ЧернігівСправа № 620/12927/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

визнати протиправною постанову (довідку) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.09.2024 ''Про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби''.

Разом з позовною заявою заявлено вимогу: в забезпечення позову зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 зупинити дію Повістки від 20.09.2024, вручену ОСОБА_1 , до вирішення даної справи по суті.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною постанови повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Від позивача 03.10.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просить в забезпечення позову зупинити дію Повістки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.09.2024, вручену ОСОБА_1 , до вирішення даної справи по суті.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що у зв`язку з тим, що на сьогоднішній дені повітка вручена йому є чинною і останнього можуть у будь-який час примусово направити в учбовий комбінат або діючий підрозділ, не чекаючи рішення по цій справі, рішення суду в цій справі втратить сенс.

Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що згідно частини 1статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги наведені вище положення процесуального законодавства, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1ст. 150 КАС Українисуд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2ст. 150 КАС Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною 2ст. 151 КАС Українисуд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дію Повістки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.09.2024, вручену йому.

Водночас виключний перелік заходів забезпечення позову наведений у частині 1 статті 151 КАС України, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже позов може бути забезпечений шляхом зупинення дії виключно індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Визначаючись з правовим врегулювання забезпечення позову, суду необхідно встановити, що повістка є актом індивідуальної дії.

Відповідно до пункту 19 частини 1статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абзацу 8 пункту 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Отже, повістка є лише засобом оповіщення громадян для їх прибуття у визначену дату до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка складена за формою встановленою законом.

На переконання суду, повістка не є наказом про призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та є тільки підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень в майбутньому.

Суд встановив, що згідно із даними повістки, ОСОБА_1 наказано прибути на призив по мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 20.09.2024.

Отже, у цьому випадку будь-якого рішення відповідачем у оскаржуваній повістці не приймалось, крім того позивача зобов`язано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у дату, яка на час подання заяви про забезпечення позову вже минула.

Таким чином, повістка ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є індивідуальним актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає частині 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства.

Підводячи підсумок вищевикладеному суд враховує, що саме суб`єкт звернення із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову повинен обґрунтувати існуванням передбаченихстаттею 150 КАС Українипідстав для забезпечення позову та обрати спосіб забезпечення позову. Такий висновок узгоджується із нормою частини 1статті 9 КАС України, в силу якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем, відтак, в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями150-154,156,248,256,294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною постанови відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 04.10.2024.

Суддя Олена ЛУКАШОВА