Ухвала

від 04.10.2024 по справі 953/8999/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8999/24

Провадження № 2/953/3793/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року м. Харків

Суддя Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання трудового договору укладеним безстроково, часткове скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Лиска П.О., звернувся до Київського районного суду міста Харкова шляхом подання позовної заяви до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», в якому просить: 1) визнати укладений строковий трудовий договір між Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» (роботодавець) та ОСОБА_1 у 2008 році щодо працевлаштування на посаді асистента кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. ак. І.А.Зязюна на 0,25 ставки, укладеним безстроково; 2) скасувати пункт 3 наказу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 28.08.2024 №1383Є, що має наступний зміст: «31 серпня 2024 року ОСОБА_1 , асистента кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. ак. І.А.Зязюна звільнити з посади у зв`язку з закінченням строку дії строкового трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України. Компенсація за невикористану відпустку складає 42 к.д. до 31.12.2023. Підстава: службова записка завідувача кафедри ОСОБА_2 »; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді асистента кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. ак. І.А.Зязюна з 01.09.2024 по 31.08.2024 за строковим трудовим договором на 0,25 ставки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»; 4) стягнути з Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.09.2024 по дату набрання законної сили рішенням суду; 5) судові витрати покласти на відповідача.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.

Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 ст.177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

При зверненні до суду позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а якщо суд дійде переконання, що даний спір за своїм характером не є поновленням на роботі та стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу, то позивач звертається з проханням звільнити його від сплати судового збору, оскільки цей спір пов`язаний із захистом трудових прав, заробітна плата, що отримувалась позивачем, складала приблизно 2500 грн на місць, а отже вона є нижчою за прожитковий мінімум, крім того позивач є піклувальником за своєю рідною матір`ю, отримує компенсацію. Крім того, між позивачем та адвокатом Лискою П.О. укладено договір про надання правової допомоги, та згідно договірних домовленостей сторін вказаного договору, надання правової допомоги має платний характер, орієнтовний розмір витрат складає 12000 грн, які станом на даний час позивачем не понесені.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Середній заробіток за частиною другоюстатті 235 КЗпП Україниза своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другоюстатті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VI.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору в частині вимоги про поновлення на роботі та в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогами про скасування наказу про звільнення та визнання трудового договору укладеним безстроково.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становить 3028 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку про те, що позивачем не сплачений судовий збір за подання позовної заяви, яка містить в тому числі дві вимоги немайнового характеру про скасування наказу про звільнення та визнання трудового договору укладеним безстроково, ставка судового збору за подання яких відповідно до Закону України «Про судовий збір» станом на день подання позову до суду складає 1211,20 гривень.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суддя зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1ст.8Закону України«Про судовийзбір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Тобто законодавець передбачив можливість відстрочити сплату судового збору лише з підстав пов`язаних з майновим станом сторони.

Разом з тим, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннямистатті 12 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З клопотання про звільнення від сплати судового збору не вбачається наявності підстав, передбачених ст.8 ЗУ «Про судовий збір». Оскільки позивач є особою працездатного віку, а надана відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 30.05.2024 не свідчить про відсутність інших видів доходу та не може бути безспірною та достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Наданий позивачем акт встановлення факту здійснення догляду від 24.04.2023, відповідно до якого позивач здійснює догляд за матір`ю, також жодним чином не свідчить про його скрутне матеріальне становище.

Виходячи з наведеного, суддя не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Слід також зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання вищевказаної позовної заяви у загальному розмірі 2422,40 гривень на рахунок - отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до п. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

При таких обставинах, відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України

УХВ АЛИВ :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання трудового договору укладеним безстроково, часткове скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя Т.В. Бобко