Ухвала

від 03.10.2024 по справі 2а-3558/11/0523

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року справа №2а-3558/11/0523

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі №2а-3558/11/0523 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2011 року у справі № 2а-3558/11/0523 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії, як «Дитині війни», -

УСТАНОВИВ:

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька задоволено частково.

Постанову Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2011 року у справі № 2а-3558/11/0523 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про виплату щомісячної соціальної допомоги «Дитині війни» змінено.

У абзаці другому резолютивної частини постанови Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2011 року у справі № 2а-3558/11/0523 після слів та цифр "з 01 січня 2011 року " вказано слова та цифри "по 22 липня 2011 року" З абзацу другого резолютивної частини постанови суду виключено слова "на період дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

В іншій частини постанову суду залишено без змін.

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі №2а-3558/11/0523.

Зі змісту даної заяви вбачається, що заявник просить надати додаткові пояснення до обґрунтовуючих частин рішень Донецького апеляційного суду від 29.02.2012р. та від 21.03.2012р. підтверджуючих правочинність прийнятих рішень, а саме:

- рішення суддів І інстанції по справам №2а-3558/11/0523 від 14.04.2011р. та №2а-3507/11/052 від 12.04.2011р. співпадають на 100% повністю, хоча розглядались 14 та 12 квітня. У той час рішення суддів ІІ інстанції у складі єдиної колегії суддів (головуючого Міронової Г.М., Юрко І.В. та Блохін А.А.) при розгляді апеляційних скарг УПФУ Київського р-на м. Донецька від 21.03.2012р. по справах №2а-3558/11/0523 та №2а-3567/11/0523 різні;

- суд ІІ інстанції при розгляді апеляційної скарги УПФУ по справі №2а-3558/11/0523 від 21.03.2012р. рішенням колегії суддів вніс зміни до рішення суду І інстанції з посиланням на ст. 201 КАС України, видаливши у абзаці другому частини постанови суду слова: «на період дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"». А у абзаці другому резолютивної частини постанови суду І інстанції Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2011 року у справі № 2а-3558/11/0523 після слів та цифр «з січня 2011р.» вказати слова та цифри «по 22 липня 2011р.». Але, переглянувши зміст ст.201 КАС не знайшов вимог, які б були порушені судом І інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи заяви, дійшла висновку про те, що заява позивача задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз`яснення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст. 254 КАС України).

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Крім того, суд зазначає, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв`язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони із на, його думку, невірним виконанням суб`єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів звернутися до суду в разі порушення прав.

Питання щодо порядку виконання судового рішення не охоплюється правилами статті 254 КАСУ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що роз`яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18 жовтня 2018 р. у справі № 823/867/16, від 21 серпня 2018 р. у справі №803/3805/15 тощо. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз`яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв`язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз`яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту; які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.

Як вбачається зі змісту заяви про роз`яснення рішень Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012р. та від 21.03.2012р., воно містить 2 питання: перше заявник порівнює рішення суддів І інстанції по справам №2а-3558/11/0523 від 14.04.2011р. та №2а-3567/11/0523 від 12.04.2011р., проте, фактично не погоджується з ухвалою, яку він просить роз`яснити та друге - не знайшов вимог ст.201 КАС, які були порушені судом І інстанції.

Дослідивши текст ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012р., суд вважає, що вказана ухвала є зрозумілою, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.

Крім того, резолютивна частина вказаного рішення не припускає кілька варіантів її тлумачення, є чіткою та зрозумілою.

У свою чергу, судом встановлено, що викладені в заяві про роз`яснення судових рішень доводи апелянта стосовно порівняння з іншим рішенням (ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі №2а-3567/11/0523) є нічим іншим, як незгодою позивача з ухвалою, яку він просить роз`яснити.

За правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду 14.05.2021 року у справі № 9901/114/21, - за змістом зазначеної норми роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті спірних правовідносин та яке підлягає виконанню, й без такого роз`яснення його важко виконати або існує велика ймовірність його неправильного виконання.

Колегія суддів зазначає, що оскільки ухвалою від 29.02.2012 року Донецький апеляційний адміністративний суд не розв`язав спір по суті спірних правовідносин, а вирішив процедурне питання в розумінні ст. 241 КАС України, підстави для роз`яснення цього судового рішення відсутні.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.02.2012 р. не ухвалював рішення по суті, а поновив Управлінню Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2011 р. у справі № 2а-3558/11/0523.

Отже, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду, про роз`яснення якої просить ОСОБА_1 , не є тим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні положень частини другої статті 254 КАС.

Стосовно вимог ст.201 КАС, суд зазначає наступне.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька задоволено частково.

Постанову Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2011 року у справі № 2а-3558/11/0523 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про виплату щомісячної соціальної допомоги «Дитині війни» змінено.

В мотивувальній частині постанови від 21 березня 2012 року зазначено, що колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 201 КАС України Підстави для зміни судового рішення (в редакції від 15.01.2012 року), підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Отже, приймаючи постанову від 21.03.2012 року, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції, правильно вирішивши спір по суті, але допустив порушення вимог процесуального законодавства, що відповідно до ст.201 КАС України є наслідком зміни судового рішення.

В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Проте, резолютивна частина постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року є зрозумілою та будь-якого роз`ясненню не потребує.

Слід зазначити, що у своїй заяві ОСОБА_1 наводить доводи (питання) за якими фактично не погоджується з прийнятим судовим рішенням.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для роз`яснення судового рішення, а тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі №2а-3558/11/0523 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко