Ухвала від 03.10.2024 по справі 320/38303/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/38303/24

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В.В. перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року скаргу ОСОБА_1 повернуто позивачці.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу суду першої інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, позаяк апелянтом не сплачено судовий збір.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

У пункті 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3028,00 гривні.

Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір має бути сплачено в розмірі 3028,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101.

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007.

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Водночас, апелянткою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що з огляду на її майновий стан наявні підстави для звільнення від сплати судового збору.

В даному клопотанні апелянт зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю доходів. На підтвердження вказаного, позивачем до апеляційної скарги додано копію свідоцтва про народження дитини (сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується з майновим станом особи.

Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 75 - 76 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд звертає увагу, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити розмір її річного доходу за попередній календарний рік та зробити висновки щодо його майнового стану, які б стали підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Так, наприклад, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості, відомостей від яких подано не було.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18.

Зокрема, факт відсутності офіційних доходів не є безперечним підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо.

Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена у Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 року у справі № 9901/377/21.

Суд при розгляді клопотання вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, обґрунтованих підстав для звільнення від сплати судового збору апелянтом не наведено.

З огляду на вищевказане, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на майновий стан слід відмовити.

Згідно з приписами частини 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кузьменко