Постанова

від 04.10.2024 по справі 320/29834/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/29834/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (надалі - ТОВ «Віта-Текс») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці як територіального органу Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000098/2 від 20.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки ним у митній декларації було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) і на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. (прийняте у спрощеному провадженні) позов задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірного рішення, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень протилежне не довів.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду ним поданих разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023 документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитися в достовірності заявленої митної вартості, зокрема, здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 року справу витребувано з Київського окружного адміністративного суду, та після її надходження 05.08.2024 призначено до слухання в порядку письмового провадження.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено про правильність висновків суду першої інстанції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який на сьогоднішній день подовжено.

Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Беручи до уваги викладене, через те, що визначений законом строк розгляду справи сплив під час перебування членів колегії суддів у відпустках в різних проміжках часу, що також спричинило необхідність у зміні складу колегії в цілях додержання прав позивача на розумний термін розгляду справи, колегія суддів з урахуванням зазначеного та запровадження на території України воєнного стану вважає за необхідне продовжити строк розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Віта-Текс» 17.09.2019 з компанією, зареєстрованою в Ісламській Республіці Пакистані «Kausar Processing Industries (Pvt) Ltd.» уклало договір купівлі-продажу №KPI/786/1112/19 про продаж позивачу тканини та текстильних виробів (а.с.18).

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено договором.

Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR м. Одеса, Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Оплата за товар здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

29.12.2022 продавець та позивач уклали додаткову угоду №5 до договору, якою, зокрема продовжили строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.21).

09.01.2023 продавець та позивач уклали додаток №KPI/786/1112/19/124/1 до договору (далі додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець зобов`язався поставити позивачу, а позивач прийняти наступну тканину виробництва Ісламської Республіки Пакистану (далі товар): тканина пофарбована полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х68, завширшки 220 см, у кількості 6 258 кг, 24 138 погонних метрів, за ціною 3,05 долари США за 1 кг. (а.с.22).

Згідно з пунктами 1, 2.1, 2.2 та 3.1 додатку та інвойсом №KPI/786/10567/1/2023 від 10.01.2023 загальна вартість товару становить 19 086,90 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010) змішаним транспортом. Вантажовідправником товару є продавець.

Відповідно до пункту 4 додатку оплата за товар здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості товару до 30.04.2023 включно.

17.03.2023 Волинська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України провела, зокрема митний огляд товару та склала акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу б/н від 17.03.2023, яким підтвердила опис та маркування товару, що ввозився на митну територію України автомобільним транспортом (д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) (а.с.23).

20.03.2023 позивачем до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за інвойсом №KPI/786/10567/1/2023 від 10.01.2023, митна вартість якого склала 19 086,90 доларів США й була визначена позивачем із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту). Поставка товару відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (а.с.25).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 10.01.2023; (0380) рахунок-фактура (інвойс) №KPI/786/10567/1/2023 від 10.01.2023; (0730) автотранспортна накладна №2301058/2 від 16.03.2023; (3014) прайс-лист продавця б/н від 10.01.2023; (4103) додаток; (4103) додаткова угода №2 від 29.01.2020 до договору; (4104) договір; (9000) технічні умови продавця б/н від 10.01.2023.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним за результатами опрацювання документів, поданих разом із митною декларацією, встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості (а.с.32).

Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статей 54, 57 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: коносамент №AFI0177641/B від 17.01.2023 з відмітками митного органу; за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію тощо); копію митної декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 МК України; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, що стосуються даної партії товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; інші наявні в позивача документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

20.03.2023 позивач на вказаний запит відповідача надав відповідь у листі №2003/23-03 (а.с.33), в якому повідомив додаткову інформацію на підтвердження заявленої митної вартості товару щодо коносамента №AFI0177641/B від 17.01.2023 з відмітками митного органу, транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, документів, що підтверджують витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних із їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, витрати щодо проходження експортних митних процедур, позивач зазначив відповідачу, що він разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023 надав відповідачу, зокрема, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №2301058/2 від 16.03.2023 в тому вигляді, в якому цей документ був отриманий від перевізника продавця.

У листі вказано, що відповідно до пункту 2.1 додатку товар відвантажувався змішаним транспортом на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010) та навів витяг зі статей А.3, А.4, А.6 та Б.3 Розділу СРТ. Водночас, відповідно до пунктів 5-7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів.

Позивач в листі зазначає, що законодавець у частині десятій статті 58 МК України чітко визначає умову, за якої до митної вартості товару необхідно додавати витрати, понесені на його транспортування до місця ввезення на митну територію України, витрати, понесені на його навантаження, вивантаження та обробку, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, та на страхування товару. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товару. Разом із тим, відповідно до пункту 3.2 додатку продавець та позивач погодили, що ціна товару, зазначена в пункті 3.1 додатку, з урахуванням положень пункту 2.1 включає також у себе вартість товару, його упаковки, маркування та доставки.

Також позивач звернув увагу відповідача на те, що вартість витрат, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, витрат, понесених на навантаження, вивантаження та обробку товару, пов`язаних із його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, вартість витрат щодо проходження експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягали сплаті при експорті товару, на умовах поставки СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010) були включені до ціни товару та були понесені продавцем, а не позивачем, оскільки саме на продавця покладений обов`язок щодо забезпечення транспортування товару, його навантаження, вивантаження та обробки, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, щодо сплати необхідних зборів при здійсненні експортних митних процедур, а відтак позивач не повинен був додатково надавати відповідачу документи, які підтверджують такі витрати, адже вони були включені до ціни товару та не підлягають додатковому виокремленню та включенню до митної вартості товару.

Більше того, позивач зазначив, що залучення продавцем або його експедитором українського перевізника відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №2301058/2 від 16.03.2023 для виконання договірних зобов`язань продавця перед позивачем жодним чином не вказує на те, що витрати на транспортування товару з порту м. Гданська, Республіка Польща до м. Києва, Україна були понесені позивачем.

Водночас, умови поставки СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010) не передбачають зобов`язань ані продавця, ані позивача щодо укладення договору (контракту) страхування товару. При цьому, позивач на добровільних засадах також не укладав будь-яких договорів страхування товару.

Пояснюється у листі, що позивач не міг надати відповідачу страхові документи, адже страхування товару не здійснювалося, а в позивача відсутні будь-які зобов`язання щодо підтвердження витрат на страхування товару.

Отже, позивач повідомив відповідачу про неможливість надання йому копії коносамента №AFI0177544/B, адже така відсутня в позивача та не була надана йому зі сторони перевізника продавця, так як товар був ввезений на митну територію України не в контейнері на вантажному автомобілі, а в самому вантажному автомобілі, що підтверджується наданою до митного оформлення міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №2301058/2 від 16.03.2023 і графами 19, 25 та 26 митної декларації ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023.

Також позивач у листі надав додаткову інформацію щодо платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації (видаткових накладних, калькуляції тощо) позивач звернув увагу відповідача на те, що відповідно до пункту 4 додатку передбачено наступні умови оплати за товар, а саме що оплата здійснюється позивачем шляхом сплати 100% (сто відсотків) вартості товару до 30.04.2023 включно. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов`язані з банківським переказом за поставку товару, несе позивач.

Позивач також повідомив відповідачу, що інвойс №KPI/786/10567/1/2023 від 10.01.2023 станом на день підписання листа був неоплаченим, а відтак позивач не міг надати витребовувані банківські платіжні документи щодо товару в силу відсутності останніх.

Позивач у листі пояснив, що в нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які інші платіжні та/або бухгалтерські документи, пов`язані з поставкою спірного товару, адже сам товар ще не брався на бухгалтерській облік позивача, так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача та не був випущений у вільний обіг.

Отже, позивач повідомив відповідачу про відсутність у нього калькуляції, витребуваної в запиті, адже такий документ не надався йому продавцем.

Крім того, позивач в тому ж листі повідомив митний орган щодо запитуваної документації - копії митної декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 МК України, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, що стосуються даної партії товару, позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання листа копія митної декларації країни відправлення та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.

В листі вказано, що ним до митного оформлення товару в довідкових цілях було надано відповідачу фотокопії експертних висновків, виданих Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», які стосуються інших (аналогічних) товарів, придбаних позивачем за договором у продавця.

Крім того, позивач у листі надав додаткову інформацію щодо запитуваної документації - каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця щодо товару, крім того прайс-листа продавця б/н від 10.01.2023, який було надано позивачем разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023.

Позивач звернув увагу відповідача, що він міг надати відповідачу лише той прайс-лист виробника товару, який є в його наявності. Більше того, чинне законодавство не містить обов`язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.

Позивач пояснив, що відповідно до частини третьої статті 53 МК України надання прайс-листа позивачем у відповідь на запит ставиться законодавцем у пряму залежність від його наявності в позивача, тобто обов`язок щодо надання прайс-листа виникає в позивача лише за умови його наявності в позивача.

Позивач також зазначив відповідачу, що прайс-лист носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, адже він не міститься в переліку документів, визначеному в частині другій статті 53 МК України.

Крім того, позивач пояснив, що товар, який постачався, не було класифіковано продавцем на його сортність, а приналежність товару до певного сорту не впливає та не може вплинути на розмір митної вартості товару.

20.03.2023 Київською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000098/2, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023 скоригував із 19 086,90 доларів США до рівня 36 673,35 доларів США (а.с.40).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023, ним встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У спірному рішенні митний орган зазначив наступне «в інвойсі №KPI/786/10567/1/2023 від 10.01.2023 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим у період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що, в свою чергу, впливає на ціну товару. У наданому до митного оформлення ТУ (технічні умови) від 10.01.2023 вказано, що рік виробництва товару 2022-2023 роки. Відповідно до поданих до митного оформлення документів відсутні дані щодо встановлення його сортності, що, в свою чергу, впливає на ціну товару. За умовами терміну CРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, включення до вартості товару такої складової як «навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України», але в пункті 3.1 договору зазначено, що вартість товару включає: вартість товару, пакування, маркування, доставку. Відповідно до частини десятої статті 58 МК України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Таким чином, відсутні відомості щодо включення складових митної вартості, а саме очищення товару для експорту, вартості навантаження, вивантаження та обробки товарів до ціни товару та не додані до митної вартості відповідно до декларації митної вартості. В інвойсі №KPI/786/10567/1/2023 від 10.01.2023 вказано коносамент №AFI0177641/B, який до митного оформлення не надано. Також відповідно до графи «Перевізник» міжнародної товарно-транспортної накладної №2301058/2 від 16.03.2023 перевізником виступає ФОП ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто перевезення товару здійснювалося резидентом України, що ставить під сумнів, що витрати по транспортуванню здійснюватися продавцем на умовах поставки CРТ м. Київ, Україна. Отже, щонайменше витрати в порту Республіки Польщі (м. Гданськ) та витрати на автодоставку до м. Києва, Україна не включені до ціни товару. У наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо можливих додаткових витрат із перевантаження товару в порту, зберігання, навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних із їх транспортуванням до митного кордону або іншого місця ввезення на митну територію України, а також відсутні відомості щодо страхування товарів, передбачені пунктами 6 та 7 частини десятої статті 58 МК України. Надані висновки ДЗІ №113/24 від 11.01.2022 та №113/31 від 18.01.2023 стосуються інших партій товарів, що не дає можливості ідентифікувати їх із даною партією товарів, тому не можуть однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в них наводяться, та носять виключно інформаційний характер. Керуючись вимогами частин другої та третьої статті 53, статей 54, 57 МК України, декларанту повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Декларантом додаткові документи не надано. Таким чином, надані декларантом документи містять розбіжності, що впливають на визначення митної вартості, не містять об`єктивних відомостей щодо числових значень складових митної вартості товару та їх урахування в фактурній вартості, також відсутні достовірні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за товар. Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не виконано вимогу пункту 2 частини другої статті 52 МК України стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Декларантом повідомлено митний орган про неможливість подання додаткових документів, тобто декларантом не вжито заходів, встановлених частиною другою статті 52, частиною третьою статті 53, статтею 58 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення. У зв`язку із зазначеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до частини четвертої статті 57 МК України. Жодних вимог у порядку частини шостої статті 55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б за ціною договору щодо ідентичних та аналогічних товарів відповідно до статей 59 та 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г на основі віднімання та додавання вартостей не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю в митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами статей 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей у даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №476 від 01.07.2021, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів із рівнями митної вартості схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: товар №1 митна декларація №23UA500020001407 від 31.01.2023 (вартість товару №3 згідно з джерелом інформації 5,86 доларів США за 1 кг). Ураховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини восьмої статті 57 та частини першої статті 55 МК України, відповідач вказав на можливість застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівнях митної вартості. Таким чином, між митними органами та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000267 від 20.03.2023. З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380603783U5 від 20.03.2023 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 128 622,37 грн.».

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно стаття 1 Митного кодексу України (надалі МК України і в редакції на день виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 246 МК України , метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.

Для виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, використовуються також електронна транзитна система, електронна система управління гарантіями та їх складові.

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Стаття 55 МК України встановлює:

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Висновки суду.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно з вимогами ст. 368 МК України.

Довід апелянта, щодо недостатності документів суд першої інстанції правильно оцінив, зазначивши, що надані документи позивачем і додаткові пояснення підтверджують правомірність заявленої позивачем митної вартості товару.

А саме, що за умовами поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010) саме на продавця, а не на позивача покладались обов`язки щодо сплати й забезпечення транспортування товару до м. Києва, Україна, митного очищення товару позивача та витрат, пов`язаних із навантаженням, вивантаженням, обробкою та зберіганням товару при його транспортуванні до м. Києва, Україна.

Щодо доводів апелянта в частині страхування товару, то позивач пояснив, що таке не здійснювалося та підтверджується наявною в матеріалах справи декларацією митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023, в графі 22 якої задекларовано відсутність витрат на страхування спірного товару.

Щодо митного оформлення експертної декларації країни відправлення №310120230517585176 від 12.07.2023 без перекладу, то суд першої інстанції правильно зазначив, що відсутність такого перекладу саме по собі не свідчить, що надані документи містять розбіжності і тому позивачем не правильно визначену митну вартість.

Щодо витрат на транспортування, то матеріалами справи підтверджується, що позивач надав митному органу копію міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №2301058/2 від 16.03.2023, при цьому витрати на транспортування не впливають на рівень митної вартості товару у цій ситуації, оскільки товар за вищенаведеним договором постачався на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010), тобто витрати на транспортування вже були включені до ціни товару і товар переміщувався через митний кордон України у вантажному автомобілі, що підтверджується наявною в матеріалах справи автотранспортною накладною і графами 19, 25 та 26 митної декларації ІМ40ДЕ №23UA100380603672U4 від 20.03.2023.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував і дав оцінку всім обставинам у цій справі і всім доводам відповідача, і тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач подав документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а відповідач не довів правомірність спірно рішення належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, хоча такий обов`язок законодавством покладено на суб`єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк