ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2198/22 пров. № А/857/9064/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (головуючий суддя Волдінер Ф.А.), ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м.Луцьку у справі № 140/2198/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2022 ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та невиплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 07.02.2021; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 85 927,84 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 07.02.2021 в сумі 157 326,01 грн відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року (із встановленням січня 2008 року як базового місяця). Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації за період з 01 березня 2018 року по 07 лютого 2021 року відповідно до абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 лютого 2021 року відповідно до абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року, відповідач фактично врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078, однак безпідставно не взяв до уваги приписи абзаців третього-шостого пункту 5 цього Порядку та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не такий вид індексації за спірний період. Оскільки визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача, суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, просять скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року з підстав невірного застосування норм матеріального права.
Апеляційну скаргу позивача мотивовано тим, що «індексація різниці» грошового забезпечення 4 461,20 грн., згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинена була бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка. Тобто, розмір «індексації різниці» не може бути зменшений на суму виплаченої «поточної» індексації, що передбачено 6 пункту 5 Порядку №1078. Така виплата повинна бути проведена у повному обсязі. Просить скасувати рішення суду в частині відмови від задоволення позову щодо перерахунку індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), а також обрання способу відновлення порушеного права у період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року. Абзаци третій, п`ятий резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 140/2198/22 викласти наступним чином: Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату «індексації-різниці» грошового забезпечення у розмірі 4 461,20 грн в місяць за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Апеляційну скаргу відповідач мотивував тим, що під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених військовій частині НОМЕР_1 коштів, у відповідності до ст. 17 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», Інструкції № 425 та Інструкції № 558. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Відзиви на апеляційні скарги не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 з 23.10.2012 по 07.02.2021.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.02.2021 №68-ос прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонного контролю 2 категорії інструктора кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), звільненого з військової служби в запас наказом в.о. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 19.01.2021 №36-ОС за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової фори одягу.
Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 за період з грудня 2015 року по лютий 2021 року не здійснювалося нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
При нарахуванні індексації грошового забезпечення: у період з 01.03.2018 по 07.02.2021 відповідач протиправно порушив вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4 463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з таких мотивів.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Щодо аргументів скаржників в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно частин першої-третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ врегульовано, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).
Згідно пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відтак, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Верховний Суд у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19 зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Згідно пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Пунктом 10-2 Порядку №1078 передбачено, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Відтак, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Згідно пункту 13 указаної Постанови (набрала чинності з 01.01.2008) з січня 2008 року по 28.02.2018 посадовий оклад позивача не змінювався. Зазначена постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.
Відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21.
Тому, нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 по 28.02.2018 повинна здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
Згідно довідки відповідача про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , в період з грудня 2015 року по лютий 2018 в/ч НОМЕР_1 не проводила індексацію грошового забезпечення позивача.
Щодо аргументів скаржників в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату «індексації-різниці» грошового забезпечення у розмірі 4 461,20 грн в місяць за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно статті 1 Закону України від 03.07.2001 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 9 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно абзаців першого, четвертого, п`ятого пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів; далі - Постанова №1013, яка застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзацом шостого пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Відтак, з 01.12.2015 місяцем підвищення доходу є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
Зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно положень Порядку №1078 у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлений у розмірі 103 відсотка, виникає право на індексацію (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункту 4 Порядку №1078).
Абзацами третім-шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано виплату індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку №1078).
Право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку №1078 (зі змінами, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021) передбачили обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу, яким з набранням чинності Постановою №704 став березень 2018 року, необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин.
Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
У березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача (посадового окладу) відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі. При цьому розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (друге речення абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21.
Відповідач здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року фактично врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078, однак безпідставно не взяв до уваги приписи абзаців третього-шостого пункту 5 цього Порядку та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не такий вид індексації за спірний період.
Судом першої інстанції правильно встановлено з довідки щодо грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення позивача, що починаючи з березня 2018 року індексація позивачу не нараховувалася та не виплачувалася. Доказів того, що різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року є більшою за суму можливої індексації, яка склалася у березні 2018 року (тобто про відсутність підстав для виплати позивачу індексації-різниці) відповідач не надав як суду першої, так і апеляційної інстанції.
Таким чином, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає саме у не вирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 07.02.2021.
Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Судом встановлено, що з даних особистої картки грошового забезпечення за 2018 рік, яка була надана відповідачем, нараховане місячне грошове забезпечення позивача за штатною посадою: за лютий 2018 року становило 7 953,36 грн. в тому числі: посадовий оклад 645,00 грн.; оклад за військовим званням 50,00 грн.; надбавка за вислугу років 139,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 750,60 грн.; надбавка за особливі умови служби 96,75 грн.; щомісячна премія 3 225,00 грн.; щомісячна додаткова премія 64,50 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода 2 982,51 грн.. За березень 2018 року становило 7 905,60 грн. в тому числі: посадовий оклад 2 820,00 грн.; оклад за військовим званням 810,00 грн.; надбавка за вислугу років 1 089.00 гри.; щомісячна премія 3 186,60 грн.;
Тобто, грошовий дохід позивача у зв`язку з підняттям з 01.03.2018 року посадових окладів за рахунок зменшення розміру щомісячної премії у відсотковому співвідношенні взагалі не збільшився та становить 0,00 грн. (7 905,60 грн. (ГЗ за березень) мінус 7 953,36 грн. (ГЗ за лютий) становить -47,76 грн.).
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення та сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу (прожиткового мінімуму), що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
З грудня 2017 року по червень 2018 року прожитковий мінімум становив 1762,00 грн..
В свою чергу величина приросту індексу споживчих цін з грудня 2017 року по лютий 2018 року становила 241,70%, що також підтверджується листом Мінсоцполітики від 29.12.2017 року №122/0/66-17, в якому зазначено, що «якщо посадові оклади в останнє підвищувалися в січні 2008 року, то сума індексації у грудні 2017 року становить 4 258,75 грн (1762 х 241,7 /100)», серед яких: 1762,00 грн. - це прожитковий мінімум; 241,7 % - це величина приросту індексу споживчих цін.
Тобто, сума індексації в розмірі 4 258,75 грн. з величиною приросту індексу споживчих цін 241,7 % становила з грудня 2017 року аж до лютого 2018 року.
В березні 2018 року у зв`язку з перевищенням порогу індексації у січні 2018 року, - змінюється величина приросту індексу споживчих цін та відповідно збільшується сума індексації, яка у березні 2018 року становить 4 463,15 грн. (1 762 х 253,3 / 100, де 1 762,00 грн. - це прожитковий мінімум; 253,3 % - величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2018 року).
Такий розмір можливої індексації грошового забезпечення 4 463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та підтверджується постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22, від 30 листопада 2023 року по справі №420/616/23, від 07 грудня 2023 року по справі № 360/381/23.
Аналогічні висновки щодо розміру можливої індексації у березні 2018 року відображені у постановах судів апеляційної інстанції від 21 січня 2022 у справі № 440/9802/21, від 14 вересня 2022 року у справі №420/3121/22, від 07 листопада 2022 року у справі №420/19954/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 420/10946/22, від 17 травня 2023 року у справі №380/14700/22, від 13 вересня 2023 року у справі № 560/4497/23.
Відтак, виходячи з зазначеного вище, апеляційний суд зазначає, що розмір підвищення грошового доходу позивача у сумі 1,95 грн. не перевищив розмір можливої індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) 4 463,15 грн. та в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а, відтак, у відповідача не було законних підстав не виплачувати позивачу індексацію у період з 01 березня 2018 року.
Відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу «індексації різниці» грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 1,95 грн. = 4 461,20 грн.
Такий розмір «індексації різниці» грошового забезпечення 4 461,20 грн., згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка.
Тобто, розмір «індексації різниці» не може бути зменшений на суму виплаченої «поточної» індексації, що передбачено 6 пункту 5 Порядку №1078. Така виплата повинна бути проведена у повному обсязі. В свою чергу, як зазначалось вище «поточну» індексацію відповідач виплачував та її розмір не є предметом спору у даний період.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував індексацію за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановлення січня 2008 року як базового місяця та з 01.03.2018 по 07.02.2021 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078, а, відтак, слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) і зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 «індексації-різниці» грошового забезпечення у розмірі 4 461,20 грн в місяць за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та вимоги позивача задовольнити.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №140/2198/22 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації за період з 01 березня 2018 року по 07 лютого 2021 року відповідно до абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 «індексації-різниці» грошового забезпечення у розмірі 4 461,20 грн в місяць за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122097811 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Волдінер Фелікс Арнольдович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні