Постанова

від 04.10.2024 по справі 460/27201/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/27201/23 пров. № А/857/6218/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року (суддя Щербаков В.В., ухвалене в м. Рівне) у справі № 460/27201/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" звернулося в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.05.2023 №UA205050/2023/000230/2.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Волинська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема , зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: в контракті № APZ01032021 від 01.03.2021 вказана адреса отримувача Рівненська обл.,м.Радивилів, вул.І.Франка, буд.29Б,а вивантаження товару відбуватиметься ,згідно договору-заявки №323-003484,за адресою м.Луцьк,вул.Карбишева,1 ; в CMR б/н від 10.05.2023 перевізник- FIRM «VELITA», а договір-заявка № 323-003484 укладена з ФОП ОСОБА_1 . Зазначає, що вищевказані розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок, витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули. Зазначає, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення розбіжностей, які унеможливлювали визнання заявленої декларантом за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МКУ. Звертає увагу, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та які надані на вимогу митного органу не були. При цьому, митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР і наявність у митного органу цінової інформації щодо вищого рівня митної вартості на такий же товар. Тому, вважає, що прийняте Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000230/2 від 23.05.2023 року є законним та обґрунтованим.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (Покупець) та компанією AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S.,, зареєстрованою в Турецькій Республіці (Продавець) укладено контракт №APZ01032021 від 01.03.2021 (надалі - контракт). Відповідно до пункту 1.1 контракту предметом цього договору є продаж та поставка автомобільних запасних частин (надалі - товар) продавцем, а також придбання та приймання цього товару покупцем.

На виконання умов контракту продавець AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S., поставив ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" партію товару за інвойсом №IHR2023000000135 від 09.05.2023 на суму 24 246,94 Євро на умовах FCA Стамбул.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" 19.05.2023 з метою митного оформлення імпортованого товару подало до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050035844U9. Відповідно до графи 31 митної декларації заявленим товаром є запасні частини для легкових автомобілів в асортименті, що загалом становлять 74 товарні позиції. У поданій митній декларації позивачем була заявлена митна вартість товару в розмірі 971 796,88 грн., що складається з вартості товару 24 246,96 Євро (958 896,16 грн по курсу 39,5474) та витрат на транспортування товару у розмірі 12 900,72 відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до статей 57, 58 МК України.

Позивачем при поданні митної декларації №23UA205050035844U9 було надано відповідачу наступні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів: інвойс №IHR2023000000135 від 09.05.2023; автотранспортна накладна (CMR) БН від 10.05.2023; зовнішньоекономічний договір - контракт № UA APZ01032021 від 01.03.2021; додаткова угода №1 від 23.05.2022 до контракту № APZ01032021 від 01.03.202;сертифікат про походження товару № Z 0162473 від 11.05.2023; договір заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-003484 від 05.05.2023; довідка ФОП ОСОБА_2 по транспортні витрати Б/Н від 18.05.2023; договір доручення на декларування та митне оформлення товарів № 557 від 25.04.2018.

Разом з тим, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні від 19.05.2023 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; прайс-лист; за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається;- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); калькуляцію ціни; копію митної декларації країни відправлення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" 23.05.2023 додатково було надано відповідачу наступні документи: договір оренди нерухомого майна №5/10-21 від 01.10.2021; митна декларація країни відправлення 23341300EX00373853 ВІД 11.05.2023; прайс-лист від 01.05.2023; договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполучені № 150323-2 від 15.03.2023 між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 ; договір про надання послуг перевезення вантажів № 220523-1 від 22.05.2023 між ФОП ОСОБА_3 та ПП Фірма Веліта; видаткова накладна №980749 від 08.05.2023; видаткова накладна №1026328 від 12.05.2023; видаткова накладна №894541 від 27.04.2023; видаткова накладна №861099 від 24.04.2023; лист-пояснення ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" на повідомлення від митниці вих. № 347 від 23.05.2023.

23.05.2023 митним брокером позивача було надано заяву №1/2 до митного органу про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів.

Разом з тим, Волинська митниця 23.05.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000230/2, у графі 33, цього рішення заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що в наданих до митного оформлення документах наявні наступні розбіжності а саме: в контракті від 01.03.2021 №APZ01032021 вказана адреса отримувача: АДРЕСА_1 , а вивантаження товару відбуватиметься згідно договору заявки № 323-003484, за адресою АДРЕСА_2 ; в CMR б/н від 10.05.2023 перевізник FIRM VELITA, а договір заявка № 323-003484 укладена з ФОП ОСОБА_1 . На вимогу митного органу надано: прайс-лист від 01.05.2023 б/н, договір оренди нерухомого майна від 01.10.2021 №5/10-21, видаткові накладні, договір про надання послуг перевезення вантажів від 22.05.2023 року №220523-1, договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.03.2023 року №150323-2, лист від отримувача від 23.05.2023 №1/2. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 23.05.2023 №1/2. Завантаження товару згідно даних CMR відбувалося 10.05.2023 , тоді як договір про надання послуг перевезення вантажів №220523-1 (між посередником та фактичним перевізником) укладений лише 22.05.2023. В інвойсі від 09.02.2023 №IHR2023000000135 передбачена доплата за товар у розмірі 20%. Банківських платіжних документів деларантом не надано. Прайс-лист надано від продавця, а не від виробника товарів. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Рівень митної вартості товарів становить: Товар №41 3,9 євро за кг (МД від 07.04.2023 №UA205050/2023/26619); Товар №50 - 7,13 євро за кг (МД від 10.05.2023 № UA100320/2023/11810) ;Товар №63 4,43 євро за кг (МД від 16.05.2023 № UA100320/2023/12293).

Відтак, коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/032618.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №23UA205050036601U2 від 23.05.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп", не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернулося до суду із цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Положеннями частин 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як передбачено частинами 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Здійснивши аналіз наведених норм, суд першої інстанції вірно зазначив, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною 2 статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Пунктом 1 частини 4, частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Як передбачено у частинах 3, 5 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак, із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Суд першої інстанції вірно вказав, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом за ціною договору (контракту).

Відповідно до положень статті 57 МК України, визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відтак суд першої інстанції вірно вказав, що наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Як передбачено частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд першої інстанції вірно зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Положеннями частин 2, 4, 5 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості товару за першим (основним) методом.

Слід зазначити, що зовнішньоекономічний контракт містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, інвойси визначають вартість товару.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсах та становить 24 246,94 Євро відповідно.

Щодо розбіжностей на які вказує митних орган, суд першої інстанції вірно вказав наступне

В контракті №APZ01032021 від 01.03.2021, а саме у Преамбулі та в розділі XI Юридичні адреси та банківські реквізити сторін зазначено місцезнаходження позивача: АДРЕСА_1 .

За умовами контракту вказана адреса позивача не є місцем поставки (доставки) товару. Відповідно до п.3.1 контракту умови поставки товару РСА Хелм, якщо інше не вказано в інвойсі.

У відповідності до інвойсу №IHR2023000000135 віл 09.05.2023 поставка партій товару здійснювалась на умовах FCA Стамбул, Туреччина. Місце доставки - Луцьк, АДРЕСА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, в СМR Б/Н від 10.05.2023 (Рішення про коригування митної вартості товарів за №UA205050/2023/032618 від 23.05.2023) у графі відомостей про одержувача вантажу зазначено адресу фактичної доставки товару - АДРЕСА_2 . Зазначена обставина узгоджується з умови поставки товарів, що передбачено інвойсами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, завантаження товару згідно даних CMR відбувалося 10.05.2023, тоді як договор про надання послуг перевезення вантажів № 220523-1 (між посередником та фактичним перевізником) укладений лише 22.05.2023 року.

В зв`язку з запитом митного органу щодо того, що в CMR б/н від 10.05.2023 перевізник FIRM VELITA, а договір - заявка № 323-003484 укладена з ФОП ОСОБА_1 , експедитор , ФОП ОСОБА_2 надав позивачу копії договору про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполучені № 150323-2 від 15.03.2023 між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 та договір про надання послуг перевезення вантажів №220523-1 від 22.05.2023 між ФОП ОСОБА_3 та ПП Фірма Веліта.

Відтак суд першої інстанції вірно вказав, що CMR БН від 10.05.2023 свідчить про укладення договору перевезення вантажу товарів AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S. за інвойсом № IHR2023000000135 від 09.05.2023 між Перевізиком ПП Фірма Веліта та ФОП ОСОБА_3 , відмінність в даті навантаження (скаладання CMR) із датою договору про надання послуг перевезення вантажів №220523-1 від 22.05.2023 ФОП ОСОБА_3 та ПП Фірма Веліта вказує на наявність технічної помилки. А тому відмінність у вищезазначених датах документів не впливає на чинність договору перевезення товарів за інвойсом №IHR2023000000135 від 09.05.2023.

Щодо прайс-листа, то суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прас-листа, виданого ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у Інвойс. Питання актуальності прайс-листа не може ставитися митним органом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми чи термінів видачі прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту, обмеженість чи актуальність його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару, а обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено.

Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вірно вказано судом першої інстанції, вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині 3 статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Натомість, відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що визначена у оскаржуваній митній декларації митна вартість товару в сумі 971 796,88, що складається з вартості товару 24 246,96 Євро (958 896,16 грн по курсу 39,5474) та витрат на транспортування товару у розмірі 12 900,72, підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митних деклараціях.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у частині 2 статті 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, є безпідставним.

Також слід врахувати, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як передбачено пунктами 2, 4 частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195) передбачено, що у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відтак суд першої інстанції вірно вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу ( відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 20.07.2023 у справі №640/22572/20).

Також суд першої інстанції вірно вказав, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17, від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 у справі №640/22572/20.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, графа 33 оскаржуваних рішень не містить інформації який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Зважаючи на все наведене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 23.05.2023 №UA205050/2023/000230/2 є необґрунтованими та безпідставними, та підлягає скасуванню.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №460/27201/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко Р. М. Шавель