Рішення

від 04.10.2024 по справі 420/12296/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12296/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод КВЗ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод КВЗ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2023 р. № 34023/15-32-04-10-17, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність застосування до позивача штрафу за порушення термінів сплати земельного податку, оскільки ним не допущено порушень податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку по уточнюючій декларації, а викладені у акті камеральної перевірки від 22.11.2023 р. № 32621/15-32-04-10-14/30827073 факти, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, 07.02.2023 р. позивачем було сплачено земельний податок з плати за землю за січень 2023 року у розмірі 86814,12 грн., а 10.02.2023 р. - подано звітну податкову декларацію з плати за землю, в якій визначено річну суму податкового зобов`язання у розмірі 1041769,44 грн. (щомісячна плата - 86814,12 грн.). В порушення вимог п.289.3 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, своєчасно не проінформував ТОВ "Виноробний завод КВЗ" щодо щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель, у зв`язку з чим позивачем 09.03.2023 р. було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік № 9044916572, внаслідок чого податкове зобов`язання збільшилося на 156265,44 грн. (щомісячна плата збільшилася на 13022,12 грн.). Тому 14.03.2023 р. ТОВ "Виноробний завод КВЗ" доплачено земельний податок за січень 2023 року у розмірі 13022,12 грн. В той же час у акті камеральної перевірки сума боргу зазначена 13003,22 грн., а фактично сплачена доплата земельного податку за січень 2023 року - 13.22,12 грн., тобто інформація, вказана в акті, не відповідає дійсності. Крім того, приписами ст.50 ПК України чітко визначена необхідність сплати штрафу платником податків у випадку виявлення факту заниження податкового зобов`язання за минулий період. В той же час ТОВ "Виноробний завод КВЗ" було подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік і уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік, з урахуванням коефіцієнту індексації не за минулі податкові періоди, а за звітний період та у належні строки, а тому застосування штрафних санкцій до позивача суперечить нормам податкового законодавства України.

Ухвалою від 22.04.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

07.05.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що на підставі аналізу даних інтегрованих карток платника податків встановлено порушення вимог ПК України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов`язання з плати за землю із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання. В автоматичному режимі ТОВ "Виноробний завод КВЗ" сформовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2023 р. № 34023/15-32-04-10-17 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання із земельного податку у сумі 650,16 грн. (5 %). Тому податкове повідомлення-рішення прийнято законно та обґрунтовано.

10.05.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ньому обставин, так як позивачем подано звітну декларацію не за минулий період, а за поточний. Крім того, у зв`язку із розрахунком величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок ТОВ "Виноробний завод КВЗ" проведено уточнення поданої у належні строки декларації та доплачено різницю з урахуванням коефіцієнту індексації. Також вказує на те, що згідно п.76.3 ст.76 ПК України податковий орган мав право провести камеральну перевірку звітності позивача на протязі 30 календарних днів з моменту подачі уточнюючого розрахунку, чого не зробив вчасно.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення від 07.02.2023 р. № 1435 позивачем сплачено земельний податок за січень 2023 року у розмірі 86814,12 грн.

10.02.2023 р. ТОВ "Виноробний завод КВЗ" до контролюючого органу подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, в якій визначено річну суму податкового зобов`язання у розмірі 1041769,44 грн. (щомісячна плата - 86814,12 грн.).

У зв`язку з тим, що під час розрахунку земельного податку не було враховано щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель, ТОВ "Виноробний завод КВЗ" 09.03.2023 р. подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік № 9044916572, внаслідок чого податкове зобов`язання збільшилося на 156265,44 грн. (щомісячна плата збільшилася на 13022,12 грн.).

Відповідно до платіжного доручення від 14.03.2023 р. № 1489 позивачем доплачено земельний податок за землю за січень 2023 року у сумі 13022,12 грн.

22.11.2023 р. посадовою особою відповідача здійснено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, за результатами якої складено акт № 32621/15-32-04-10-14/3082707073.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) протягом строків, визначених п.287.3 ст.287 ПК України, а саме: уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) подана 09.03.2023 р. (№ 9044916572), граничний термін сплати - 09.03.2023 р., фактично сплачено - 14.03.2023 р., сума податкового боргу - 13003,22 грн., кількість днів прострочення - 5.

На підставі акту камеральної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2023 р. № 34023/15-32-04-10-17, згідно якого до ТОВ "Виноробний завод КВЗ" застосовано штраф у розмірі 650,16 грн.

Позивачем дане податкове повідомлення-рішення оскаржено до ДПС України, рішенням якої від 12.03.2024 р. № 6819/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений ст.76 ПК України, згідно п.76.1 якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За приписами п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, предметом камеральної перевірки охоплюються питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані інформаційних баз.

При цьому камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку щодо дотримання правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, за результатами якої складено акт від 22.11.2023 р. № 32621/15-32-04-10-14/30827073 та встановлено порушення термінів сплати грошового зобов`язання з плати за землю за уточнюючою податковою декларацією з плати за землю за 2023 рік від 09.03.2023 р. № 9044916572 (граничний термін сплати 09.03.2023 р., фактично сплачено 14.03.2023 р.).

Тобто, камеральна перевірка ТОВ "Виноробний завод КВЗ" проведено у строки, визначені абз.2 п.76.3 ст.76 ПК України.

Доводи позивача про порушення контролюючим органом 30 денного строку проведення перевірки, який обраховується з моменту подачі уточнюючого розрахунку, є помилковими, оскільки вказаний строк стосується перевірки уточнюючого розрахунку, а в даному випадку предметом перевірки було своєчасність сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за землю, самостійно визначеного платником податку в уточнюючій податковій декларації з плати за землю від 09.03.2023 р. № 9044916572, а не показники уточнюючої декларації.

З огляду на викладене, відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ "Виноробний завод КВЗ" з дотриманням вимог податкового законодавства України.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п.31.1 ст.31 ПК України сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.36.2 ст.36 Кодексу).

Пунктами 37.1, 37.2 ст.37 ПК України передбачено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі податок для цілей розділу XII цього Кодексу назва розділу XII "податок на майно" із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014)

За приписами пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно пп.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України визначено об`єкти оподаткування платою за землю, якими є: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Відповідно до пп.271.1.1, 271.1.2 п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Пунктами 285.1, 285.2 ст.285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу даних правових норм слідує, що власники та землекористувачі є платниками земельного податку, база оподаткування якого визначається з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, а базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Юридичні особи, які є платниками плати за землю, самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку, та: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

В тож же час у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

В рамках даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо своєчасності сплати позивачем земельного податку у розмірі 13022,12 грн. за січень 2023 року як різниці недоплаченої суми податкового зобов`язання внаслідок подачі уточнюючої декларації з плати за землю за 2023 рік.

Як вже зазначалося, ТОВ "Виноробний завод КВЗ" 07.02.2023 р. сплатило земельний податок за січень 2023 року у розмірі 86814,12 грн., а 10.02.2023 р. подало звітну податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік, в якій визначило річну суму податкового зобов`язання у розмірі 1041769,44 грн. (щомісячна плата - 86814,12 грн.).

Тобто, податкова декларація з плати за землю за 2023 рік подано у строки та за формою, визначені п.286.2 ст.286 ПК України, а земельний податок за січень 2023 року (визначений у декларації) сплачено у відповідності до вимог п.287.2 ст.287 ПК України.

Однак в подальшому позивачем 09.03.2023 р. подано уточнюючу декларацію з плати за землю за 2023 рік № 9044916572, в якому підприємство збільшило грошове зобов`язання з плати за землю внаслідок застосування коефіцієнту індексації, що призвело до збільшення податкового зобов`язання на 156265,44 грн. за рік, а щомісячна плата збільшилася на 13022,12 грн.

Подачею уточнюючої декларації з плати за землю ТОВ "Виноробний завод КВЗ" узгодило визначені нею грошові зобов`язання з плати за землю як річної, так і щомісячної плати. в тому числі за попередній місяць - січень 2023 року.

У зв`язку з чим, позивач, з урахуванням вимог п.50.1 ст.50 ПК України, повинен був сплатити податкове зобов`язання за січень 2023 року у сумі 13022,12 грн. 09.03.2023 р., однак сплатив його 14.03.2023 р., тобто з порушенням терміну сплати на 5 днів.

Твердження позивача про помилковість застосування приписів п.50.1 ст.50 ПК України у зв`язку з тим, що цією нормою передбачено нарахування штрафу у разі виявлення факту заниження податкових зобов`язань минулих податкових періодів, в той час як позивачем подано уточнену декларацію щодо поточного періоду, є безпідставними, оскільки календарний рік є базовим податковим (звітним) періодом для подання декларації з плати за землю, в той час як податковим періодом для сплати земельного податку, визначеного платником на поточний рік, є календарний місяць.

При цього, суд звертає увагу на те, що в даному випадку контролюючим органом застосовано штраф саме за порушення ТОВ "Виноробний завод КВЗ" термінів сплати грошового зобов`язання з плати за землю за січень 2023 року, яке визначене в уточнюючий податковій декларації, і строк порушення терміну визначено з дати подання уточнюючої декларації.

Доводи позивача про невірне визначення відповідачем суми сплаченого за уточнюючою декларацією з плати за землю за 2023 рік за січень 2023 року податкового зобов`язання, на яке нараховано штраф (13003,22 грн., замість 13022,12 грн.), суд не бере до уваги, оскільки в інтегрованій картці платника податку станом на 14.03.2023 р. обліковувалася переплата у розмірі 18,90 грн., у зв`язку чим контролюючим органом правомірно визначено суму грошового зобов`язання з плати за землю 13003,22 грн. (13022,12 - 18,90 грн.), на яку і нараховано штраф у розмірі 5 % за порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, про що зазначено у листі Головного управління ДПС в Одеській області від 12.12.2023 р. № 49233/6/15-32-04-10-06.

Посилання позивача на порушення вимог п.289.3 ст.289 ПК України в частині своєчасного інформування ТОВ "Виноробний завод КВЗ" про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель не стосуються правомірності нарахування штрафу за несвоєчасну сплату позивачем земельного податку на підставі поданої ним уточнюючої декларації.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає правомірним застосування до ТОВ "Виноробний завод КВЗ" штрафу на підставі п.124.1 ст.124 ПК України у розмірі 650,16 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 19.12.2023 р. № 34023/15-32-04-10-17.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги ТОВ "Виноробний завод КВЗ" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод КВЗ" (65007, м.Одеса, пров.Вознесенський, буд.2 А, код ЄДРПОУ 30827073) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко