Постанова

від 04.10.2024 по справі 460/15242/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/15242/23 пров. № А/857/453/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року (прийняте у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у м. Рівному суддею Гудимою Н. С.) в справі № 460/15242/23 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Кузнецовське АТП-1537» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 р. Товариство з додатковою відповідальністю «Кузнецовське АТП-1537» (далі - ТДВ «Кузнецовське АТП-1537») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Рівненській області № 3785/17-00-04-03/01332081 від 24.04.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи;

-зобов`язати ГУ ДПС у Рівненській області поновити реєстрацію ТДВ «Кузнецовське АТП-1537», як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 01.04.2023 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним, позаяк відповідач, прийнявши 24.04.2023 спірне рішення на підставі акта перевірки і в день прийняття вказаного акта, позбавив позивача можливості подати свої заперечення (пояснення) та/або додаткові документи в порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України, у зв`язку з чим таке рішення прийняте без дотримання вимог, встановлених ч. 2 ст. 2 КАС України. Також стверджує, що в силу вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України відповідач зобов`язаний був надіслати податкову вимогу про сплату боргу в спосіб, визначений Податковим кодексом України, проте відповідачем таких дій вчинено не було.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив відповідач який вважає його необґрунтованим, а тому просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким e задоволенні позову відмовити.

У доводах апеляційної скарги зазначає, що за даними ІКС "Податковий блок" у позивача станом на 31.03.2023 обліковується податковий борг із єдиного податку з юридичних осіб в сумі 83 845,64 грн, що відповідно до пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Вказує на те, що відповідач як контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки, однак несплата узгодженої сумигрошового зобов`язання протягом двох послідових кварталів встановлена на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок», а не на підставі проведеної перевірки. Тому вважає, що відповідач прийняв спірне рішення без проведення документальної перевірки, яка є обов`язковою для прийняття рішення. Також звертає увагу, що контролюючий орган не надсилав позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений ПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що з 01.04.2022 ТДВ «Кузнецовське АТП-1537» зареєстроване як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2 %, вказані обставини сторонами не заперечувалися, тому в силу вимог ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

24.04.2023 ГУ ДПС у Рівненській області провело камеральну перевірку ТДВ «Кузнецовське АТП-1537», за результатами якої склало акт камеральної перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку третьої групи №3785/Ж5/17-00-04-03 (далі - акт перевірки).

Зі змісту акта перевірки слідує, що за позивачем рахується податковий борг по єдиному податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (IV квартал 2022 року та І квартал 2023 року), а саме: 01.10.2022 - 107 357,48 грн, 01.11.2022 - 69 988,37 грн, 01.12.2022 69 988,37 грн; 01.01.2023 82 532,4 грн; 01.02.2023 - 88 617,52 грн; 01.03.2023 83 680,52 грн; 31.03.2023 83 845,64 грн.

Вказаним актом перевірки констатовано, що ТДВ «Кузнецовське АТП-1537» порушено вимоги пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, в зв`язку з чим реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню за рішенням контролюючого органу, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 квітня 2023 року, відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України (а. с. 10 - 11).

24.04.2023 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято рішення № 3785/17-00-04-03/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТДВ «Кузнецовське АТП-1537» відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України, у зв`язку з порушенням останнім вимог пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (а. с. 9).

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку третьої групи не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, позаяк прийняте без урахування права позивача на участь в процесі прийняття рішення (позбавлено можливості на надання пояснень, заперечень), без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з порушенням процедури (порядку) його прийняття, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що судом встановлено протиправність спірного рішення, суд задовольнив і похідну позовну вимогу шляхом зобов`язання відповідача поновити реєстрацію ТДВ «Кузнецовське АТП-15637» як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2023 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Як видно з матеріалів справи, сторонами не заперечується, що з 01.04.2022 ТДВ «Кузнецовське АТП-15637» зареєстроване як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2 %.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За приписами абз.8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

За правилами пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Пунктом 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З наведеного видно, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пункту 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки ТДВ «Кузнецовське АТП-15637» податковим органом було встановлено, що за період з 01.10.2022 по 31.03.2023 згідно інтегрованої картки платника по ТДВ «Кузнецовське АТП-15637» є податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по коду платежу: 18050300, а саме: станом на 01.10.2022 - 107 357,48 грн, 01.11.2022 - 69 988,37 грн, 01.12.2022 69 988,37 грн; 01.01.2023 82 532,4 грн; 01.02.2023 - 88 617,52 грн; 01.03.2023 83 680,52 грн; 31.03.2023 83 845,64 грн.

Отже, перевіркою встановлено порушення пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, якою визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Разом з тим, згідно нормами підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 299 ПК України.

Тобто, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Також, у підпункті 3 пункту 299.10 статті 299 і підпункті 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлені випадки, коли реєстрація платником єдиного податку може бути анульована, а порядок, або спосіб дій, контролюючого органу визначений в пункті 299.11 статті 299 ПК України, в якому зазначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №813/1465/17.

Суд зазначає, що позивач фактично не заперечує наявність вказаного в акті перевірки податкового боргу, проте не погоджується із діями контролюючого органу щодо оформлення матеріалів перевірки. З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

З наведеного видно, що контролюючий орган має право шляхом проведення камеральної перевірки проконтролювати своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, що спростовує доводи позивача у цій частині.

Відповідно до пунктів 86.2, 86.7 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Таким чином, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Разом з тим, відповідачем складено акт перевірки 24.04.2023, та в той же день прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки та оскаржуване рішення прийнято в один день, тому у позивача не було можливості реалізувати право на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПК України, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Отже, прийнявши 24.04.2023 на підставі акта перевірки оскаржуване рішення, відповідач фактично позбавив позивача можливості подати свої заперечення (пояснення) та/або додаткові документи.

Також суд враховує, що в силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з наведеного видно, що оскільки абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України пов`язує втрату особою статусу платника єдиного податку із наявністю податкового боргу, а пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що наявність податкового боргу фіксується податковою вимогою і надіслання останньої є обов`язковим, то відповідач повинен був надіслати позивачу податкову вимогу, чого у даному випадку не вчинив. Жодних доказів зворотного відповідачем суду не надано і матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення ГУ ДПС у Рівненській області про анулювання реєстрації платника податку третьої групи від 24.04.2023 № 3785/17-00-04-03/01332081 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частини другої статті 2 КАС України, позаяк прийняте без урахування права позивача на участь в процесі прийняття рішення (позбавлено можливості на надання пояснень, заперечень), без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з порушенням процедури (порядку) його прийняття, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання податкового органу поновити реєстрацію позивача платником єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС Україниу випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно пункту 19-3.1 статті 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до пункту 299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Підпунктом 299.13 статті 299 ПК України передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Суд зазначає, що платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормамиПК Українине передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Тому, з урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позаяк рішення ГУ ДПС у Рівненській області № 3785/17-00-04-03/01332081 від 24.04.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи є протиправним, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача поновити ТДВ «Кузнецовське АТП-1537», як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 01.04.2023 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в адміністративній справі № 460/15242/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин