Ухвала

від 24.09.2024 по справі 320/42689/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2024 року м. Київ № 320/42689/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Державної митної служби України про утримання від вчинення дій та відновлення становища,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" з позовом до Державної митної служби України , фіктивної "Київська митниця" , Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ», інша особа: ОСОБА_1 , інша особа: Національне антикорупційне бюро України, в якому просить суд: , в якому просить

до відповідача №1 (Державна Митна Служба України): - утриматись від перешкоджання переміщенню «Мікрохвильові підсилювачі, для цивільного використання MWPA 8.75, серії №2301; 2302; 2303: -3 шт.» що вже були згадані у митний декларації № 24UA100300291570U4; - відновити становище, яке існувало на 12 год. 35 хв. 09.04.2024 р., без сумнівів, без задумів, без можливого віднесення, з метою переміщення.

до відповідача №2 (фіктивне "Київська митниця"): - утриматись від перешкоджання переміщенню «Мікрохвильові підсилювачі, для цивільного використання МWPA 8.75, серії №2301; 2302; 2303: -3 шт.» що вже були згадані у митний декларації № 24UA100300291570U4; - відновити становище, яке існувало на 12 год. 35 хв. 09.04.2024 р., без сумнівів, без задумів, без можливого віднесення, з метою переміщення.

до відповідача №3 (Товариство з обмеженою відповідальність "Нова Пошта Глобал"): - відновити становище, яке існувало на 12 год. 35 хв. 09.04.2024 р., (включаючи поновлення страхового захисту) без сумнівів, без задумів, без можливого віднесення, з метою переміщення, а саме переміщувати у визначеному напрямку «Мікрохвильові підсилювачі, для цивільного використання МWPA 8.75, серії №2301; 2302; 2303: - 3 шт.» що вже були згадані у митний декларації № 24UA100300291570U4.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади, наділеного адміністративною правосуб`єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюються позивачем.

У зв`язку з вищенаведеним позивачу необхідно уточнити склад учасників справи відповідно до вказаних судом зауважень.

Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Аналізуючи заявлені позивачем позовні вимоги суд вважає за необхідне звернути увагу, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

За приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного можна прийти до висновку, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов`язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який є одночасно способом захисту порушеного права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Таким чином дозволяється об`єднувати вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме: у прохальній частині позовної заяви позивач просить утриматись від перешкоджання переміщенню та відновити становище яке існувало без сумнівів, без задумів, без можливого віднесення з метою переміщення.

Таким чином позовні вимоги є неконкретизованими (абстрактними), що в подальшому може ускладнити розгляд справи.

Вказане неконкретизоване формулювання позовних вимог в майбутньому може вплинути на тривалість судового розгляду, висновок суду за результатом вирішення цієї позовної вимоги та/або унеможливити виконання судового рішення, призвести до необхідності звернення до суду з наступними позовами та заяви, тобто за результатами судового розгляду спір не буде вирішений остаточно між сторонами.

Згідно частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, обрання належного способу захисту та належного складу відповідачів покладається на позивача, адже помилково обраний спосіб захисту та визначення неналежного відповідача безпосередньо може вплинути відновлення прав, що були порушені за твердженням позивача.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, та як вже було зазначено вище, згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, з урахуванням викладених вище обставин та висновків, суд приходить до висновку про необхідність позивачу привести позовні вимоги у відповідність до норм Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказане позивачем формулювання позовних вимог не відповідає вимогам встановленим Кодексом адміністративного судочинства України.

Недотримання позивачем даної вимоги, яка пред`являється до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи до судового розгляду та відповідно відкрити провадження у справі.

Також суд зазначає, що частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим відсутність належно сформульованих позовних вимог у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" позбавляє суд можливості перевірити дотримання ним вимог частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, внаслідок не дотримання позивачем частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд, станом на дату постановлення цієї ухвали, позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" суми судового збору за звернення до суду з позовом у цій справі.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви з уточненням позовних вимог та викладенням формулювання позовних вимог у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та висновків суду викладених у даній ухвалі разом з її копіями відповідно до кількості учасників з приведенням у відповідність сторін або змісту позовних вимог

Ураховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Державної митної служби України , - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Василенко Г.Ю.