КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2024 року справа №320/30656/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Тех» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
08.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Тех» (далі позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.01.2023 форми «Р» за № 1285/0406 та від 19.12.2022 форми «Р» за № 13326/0406.
В обґрунтування вимог позову вказано, що ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» категорично не погоджується із спірними ППР, вважає їх необґрунтованими та протиправними, такими, що не базується на нормах чинного законодавства України, складеними відповідачем з перевищенням повноважень, наданих йому ст.ст. 19-1, 20 ПК України, без врахування фактичних обставин справи, такими, що базується на довільному трактуванні контролюючим органом положень податкового законодавства України, і такими, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/30656/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 адміністративну справу №320/30656/23 прийнято до провадження судді Парненко В.С., справу вирішено розглядати спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
10.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач, зазначаючи висновки камеральних перевірок, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Одночасно з відзивами подано клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, яке відхилено судом з огляду на його необґрунтованість.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та у порядку пункту 76.3 статті 76, з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» з питання перевірки показників, задекларованих у декларації з ПДВ.
За результатом перевірки складено акт від 18.11.2022 №13456/10-36-04-06/43540433.
Проведеною перевіркою встановлено, що згідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» на адресу платників податку на додану вартість та неплатників податків на додану вартість зареєстровано податкові накладні на суму 111 805,67 грн. податку на додану вартість. При цьому, ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» не задекларовано в податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2022 року податкові зобов`язання на суму 111 805,67 грн., чим порушено вимоги п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року на загальну суму 111 805,67 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом було прийнято ППР від 19.12.2022 №13326/0406 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 111 806,00 грн., та застосування 11 180,60 грн. штрафної санкції.
Рішенням Державної податкової служби України від 28.03.2023 №7594/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» на податкове повідомлення-рішення від 19.12.2022 №13326/0406 залишено без розгляду.
Також на підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та у порядку пункту 76.3 статті 76, з урахуванням статті 102 ПК України ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2022 року з питання перевірки показників задекларованих у декларації з податку на додану вартість ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ».
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 13.12.2022 №15111/10-36-04-06/43540433.
Проведеною перевіркою встановлено, що згідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» на адресу платників податку на додану вартість та неплатників податків на додану вартість зареєстровано податкові накладні на суму 32 166,67 грн. податку на додану вартість. При цьому, ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» не задекларовано в податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2022 року податкові зобов`язання на суму 32 166,67 гривень, чим порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року на загальну суму 32 167 гривень.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом було прийнято ППР від 19.01.2023 №1285/0406 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 32 167 грн. та застосування 8 041,75 грн. штрафної санкції.
Рішенням Державної податкової служби України від 10.04.2023 №8670/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» на податкове повідомлення-рішення від 19.01.2023 №1285/0406 залишено без задоволення.
З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пп. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
У свою чергу, предмет документальної перевірки визначається згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, відповідно до якого документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Приписами п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що при виявленні розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, контролюючий орган у контролюючого органу виникають підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Однак, в даному випадку, документальна позапланова виїзна перевірка за наявності зазначених підстав не призначалась.
У свою чергу, контролюючим органом за наслідками проведення камеральних перевірок, що підтверджується актами від 18.11.2022 №13456/10-36-04-06/43540433 та від 13.12.2022 №15111/10-36-04-06/43540433, зроблені висновки про заниження ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» податкових зобов`язань внаслідок відсутності декларування податкової звітності з ПДВ за вересень та жовтень 2022 року.
Відповідач зазначає, що станом на дату складання актів перевірок уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року та жовтень 2022 року на усунення встановлених в ході проведення перевірок порушень ТОВ «АГРІКОЛЬ-ТЕХ» не подано.
Суд зазначає, що ГУ ДПС у Київській області порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, оскільки виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податковій декларації платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.
У свою чергу, достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17), від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.08.2019 у справі №808/818/15), від 24.06.2020 у справі №640/18801/18), від 22.12.2020 у справі №640/15334/19).
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду 21 лютого 2020 року в рамках справи № 826/17123/18 наголосив, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.
Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.
Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, вище зазначені обставини доводить протиправність оскаржуваних ППР, внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу їх прийняття, що є самостійною та достатньою підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.
Згідно з ч. 1 і 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення підтверджено, що за цим позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Тех» сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн.
Враховуючи наведене та обсяг задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судових витрат у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Тех» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.01.2023 форми «Р» за № 1285/0406 та від 19.12.2022 форми «Р» за № 13326/0406.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Тех» судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2024 |
Оприлюднено | 08.10.2024 |
Номер документу | 122100964 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Парненко В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні