Рішення

від 01.10.2024 по справі 320/38661/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 року справа №320/38661/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрітера-Захід» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрітера-Захід» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві №11453110/43699735 від 22.07.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.04.2024;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІТЕРА-ЗАХІД» №1 від 18.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання вказаної податкової накладної;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві №11453109/43699735 від 22.07.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 19.04.2024;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІТЕРА-ЗАХІД» №3 від 19.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання вказаної податкової накладної.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію податкові накладні №1 від 18.04.2024, №3 від 19.04.2024. Квитанціями, які надійшли у відповідь на реєстрацію податкових накладних, реєстрацію було зупинено на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваними рішеннями ГУ ДПС у м. Києві позивачу відмовлено у реєстрації зупинених податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податків документів. Позивач вважає рішення такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні. Вказане свідчить про протиправність рішень про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН як таких, що не відповідають критерію правової визначеності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.09.2024 представником відповідача-1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві, з наданих позивачем документів оцінивши реальність господарської операції, не зміг встановити фактичний рух активів в процесі здійснення господарської операції та реальні зміни майнового стану платника податку, наявність зв?язку між фактом придбання відповідного товару або послуги та змістом господарської діяльності платника податків. Верховний Суд наголосив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Також ГУ ДПС у м. Києві наголошує, що позивачем в підтвердження господарської операції надано виключно шаблонні документи, які фіксують таку операцію. Проте платником податків не надано жодного документу, які прийнято складати в умовах сучасного ділового обороту та які відображають зміст, обсяг господарської операції, час та місце здійснення, тощо без складання яких неможливе її здійснення, зокрема: заявки на товари/послуги, рахунки фактури, специфікації, прайси на товари/послуги, сертифікати, тощо. Обов?язок надати весь пакет документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції покладається на позивача.

13.09.2024 представником відповідача-2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що у разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання прийняти рішення конкретного змісті є втручанням у дискреційні повноваження.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрітера-Захід» (код ЄДРПОУ 43699735) зареєстровано 08.07.2020, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Печерському районі (Печерський район м. Києва).

Видами діяльності за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 73.11 Рекламні агентства; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 01.63 Післяурожайна діяльність; 52.10 Складське господарство.

17 квітня 2024 року між ФГ «Арсен 2015» (Орендар-Покупець) та ТОВ «Акрітера-Захід» (Орендар-Продавець) укладено договір купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення №17/04/24//2.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендар - Продавець, якому належить право користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення продав (відчужив), а Орендар-Покупець, на користь якого здійснюється продаж (відчуження) права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, придбав (купив, набув) право користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Загальна ціна продажу (відчуження) права користування (оренди) земельних ділянок, що є предметом цього Договору становить гривневий еквівалент 3 434,78 дол. США в т.ч. ПДВ (п. 3.2. Договору).

Оплата та всі інші розрахунки Сторін за цим Договором здійснюються по курсу продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття валютних торгів (за інформацією на сайті https://mibfin.com.ua/currency/mb/, в Розділі «Валюта», значення «Продаж»), станом на дату, яка передує даті здійснення розрахунків. Якщо в даний період торги на Міжбанку не проводились - за основу береться курс продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття валютних торгів (за інформацією на сайті https://mibfin.com.ua/currency/mb/, в Розділі «Валюта», значення «Продаж»), станом на останню дату, коли проводились торги на Міжбанківській валютній біржі (п. 3.3. Договору).

Оплата придбаного Орендарем-Покупцем права користування (оренди) земельних ділянок здійснюється до 18 квітня 2024 року, включно.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Орендаря-Продавця (п.4.1. Договору).

18.04.2024 на банківський рахунок ТОВ «АКРІТЕРА-ЗАХІД» на виконання вимог Договору надійшло 136 154,67 грн. в т.ч. ПДВ - 22692,45 грн.

На виконання пп. «а» п. 187.1. ст. 187 ПК України, ТОВ «АКРІТЕРА-ЗАХІД» складено податкову накладну №1 від 18.04.2024.

15 квітня 2024 року між ТОВ «Соколівка-Лан» (Орендар-Покупець) та ТОВ «Акрітера-Захід» (Орендар-Продавець) укладено Договір купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення №15/04/24/ДКП/2 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендар - Продавець, якому належить право користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення продав (відчужив), а Орендар-Покупець, на користь якого здійснюється продаж (відчуження) права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, придбав (купив, набув) право користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Загальна ціна продажу (відчуження) права користування (оренди) земельних ділянок, що є предметом цього Договору становить гривневий еквівалент 4 796,69 дол. США в т.ч. ПДВ (п. 3.2. Договору).

Оплата та всі інші розрахунки Сторін за цим Договором здійснюються по курсу продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття валютних торгів (за інформацією на сайті https://mibfin.com.ua/currency/mb/, в Розділі «Валюта», значення «Продаж»), станом на дату, яка передує даті здійснення розрахунків.

Якщо в даний період торги на Міжбанку не проводились - за основу береться курс продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття валютних торгів (за інформацією на сайті https://mibfin.com.ua/currency/mb/, в Розділі «Валюта», значення «Продаж»), станом на останню дату, коли проводились торги на Міжбанківській валютній біржі (п. 3.3. Договору).

Оплата придбаного Орендарем-Покупцем права користування (оренди) земельних ділянок здійснюється до 19 квітня 2024 року, включно.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Орендаря-Продавця (п.4.1. Договору).

19.04.2024 на банківський рахунок ТОВ «АКРІТЕРА-ЗАХІД» на виконання вимог Договору надійшло 189 325,35 грн. в т.ч. ПДВ - 31554,23 грн.

На виконання пп. «а» п. 187.1. ст. 187 ПК України, ТОВ «АКРІТЕРА-ЗАХІД» складено податкову накладну №3 від 19.04.2024.

Вказані накладні направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкові накладні доставлені до ДПС України, «документ збережено, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. Обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження здійснення господарської операції, позивачем 04.06.2024 направлено на адресу податкового органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 22.07.2024 №11453110/43699735 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 18.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 22.07.2024 №11453109/43699735 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 19.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови в реєстрації вказано ненадання платником податку копій документів.

В графі «додаткова інформація» зазначено про неподання документів до податкового органу протягом 5 днів після отримання повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідач-1, на виконання контрольних функцій, зупинивши реєстрацію податкової накладної, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без визначення переліку документів.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.12.2019 у справі №560/435/19, від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №380/5383/21.

Суд зазначає, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що не надало йому можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №826/9457/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18.

Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку №520 у постанові від 18.11.2021 у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є неподання документів до податкового органу протягом 5 днів після отримання повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Судом встановлено, що 12.07.2024 податковим органом були складені та направлені позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Проте податковим органом не враховано, що на підтвердження здійснення господарської операції, позивачем 04.06.2024 направлено на адресу податкового органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

До пояснень було долучено договори та виписки з банківських установ.

18.04.2024 на банківський рахунок ТОВ «АКРІТЕРА-ЗАХІД» на виконання вимог договору надійшло 136 154,67 грн. в т.ч. ПДВ - 22692,45 грн. На виконання пп. «а» п. 187.1. ст. 187 ПК України, ТОВ «АКРІТЕРА-ЗАХІД» складено податкову накладну №1 від 18.04.2024.

19.04.2024 на банківський рахунок ТОВ «АКРІТЕРА-ЗАХІД» на виконання вимог договору надійшло 189 325,35 грн. в т.ч. ПДВ - 31554,23 грн. На виконання пп. «а» п. 187.1. ст. 187 ПК України, ТОВ «АКРІТЕРА-ЗАХІД» складено податкову накладну №3 від 19.04.2024.

Акт прийому - передачі є додатком до Договорів: Договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення №17/04/24//2 від 17.04.2024 та Договору купівлі-продажу права користування (оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення №15/04/24/ДКП/2 від 15.04.2024.

ГУ ДПС у м. Києві не враховано підставу для складення податкових накладних та не враховано, що органи ДІС мають доступ до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 1 статті 193 ЗК України, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до положень статті 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру регламентований статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр», згідно якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: - витягів з Державного земельного кадастру про об єкт Державного земельного кадастру; - довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; - викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); - копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання. Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 18.04.2024 та №3 від 19.04.2024 та прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №11453110/43699735 від 22.07.2024 та №11453109/43699735 від 22.07.2024.

Вживання податковим органом загального Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної.

Суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи є достатніми для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН. При цьому, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

В той же час, посилаючись на ненадання документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена пунктом 5 Порядку №520, не є виконанням вимог щодо форми і змісту індивідуального акту.

Отже, податковий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при прийнятті оскаржуваного рішення, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

При цьому, з метою реєстрації податкової накладної позивачем було виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій.

Суд звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

Отже, в даному випадку призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Більш того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №580/2490/19.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність рішень №11453110/43699735 від 22.07.2024 та №11453109/43699735 від 22.07.2024.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час прийняття судового рішення).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 18.04.2024, №3 від 19.04.2024 датою їх фактичного направлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрітера-Захід» (вул. Дарвіна, будинок 3, нежиле приміщення, 2А, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 43699735) до Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві №11453110/43699735 від 22.07.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.04.2024.

Зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІТЕРА-ЗАХІД» №1 від 18.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання вказаної податкової накладної.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві №11453109/43699735 від 22.07.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 19.04.2024.

Зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІТЕРА-ЗАХІД» №3 від 19.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання вказаної податкової накладної.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІТЕРА-ЗАХІД» судові витрати з оплати судового збору у сумі 3028 грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІТЕРА-ЗАХІД» судові витрати з оплати судового збору у сумі 3028 грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.