Рішення

від 01.10.2024 по справі 320/2669/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 року № 320/2669/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» (далі також ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА», позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідач), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23 грудня 2022 року №1249/ж10/31-00-04-02-01.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням наведених положень, суд 07 листопада 2023 року перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того позивач вказує на порушення порядку проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Такі доводи відповідача були заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Посадовими особами відповідача у період з 26 вересня 2022 року по 15 листопада 2022 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33832039), щодо питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 18 листопада 2022 року № 1232/ж5/31-00-04-02-01/33832039 (далі також акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 статті 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1, п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі також ПК України), п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2019 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289, в результаті чого:

1) завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року у сумі 9 558 114, 00 грн, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) 9 855 114, 00 грн, що призвело до заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на розрахунковий рахунок на 9 855 114, 00 грн;

2) відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 110 982 863, 00 грн.

За наслідками розгляду заперечень платника податків, висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення, відповідно до листа від 16 грудня 2022 року № 573/Ж12/31-00-04-02-01.

ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2022 року № 1249/ж10/31-00-04-02-01 на зменшення ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 9 885 114, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4 927 557, 00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Глава 8 розділу II ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.

Так, за змістом норм п. 75.1 статті 75 зазначеного ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Зокрема, відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, - якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Водночас п. 200.11 статті 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому п. п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Правовий аналіз наведених вище норм статей 78 і 200 ПК України дає підстави для висновку, про наявність у контролюючого органу за описаних обставин двох випадків для проведення документальної позапланової перевірки: перший у випадку подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий при поданні декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17, від 21 липня 2021 року у справі № 420/2382/20.

Як убачається з акту документальної позапланової перевірки відповідача, перевірка проведена на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 ПК України. Предметом дослідження в ході здійснення зазначеної перевірки була податкова декларація позивача за лютий 2022 року, в якій останнім окрім заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість також й були задекларовані показники від`ємного значення з цього податку в розмірі більше 100 тис. грн.

У контексті наведеного суд враховує правову позицію Верховного Суду сформовану ним з питання застосування норм п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 ПК України у подібних правовідносинах (постанова від 24 січня 2023 року у справі № 640/6754/21).

Так, проаналізувавши приписи п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78, п. п. 200.1 і 200.4 статті 200 ПК України, п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2019 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289, у сукупності суд касаційної інстанції сформулював висновок про те, що податок на додану вартість підлягає або сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню в залежності від того, яке значення має різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду: позитивне чи від`ємне. Наслідком накопичення за результатами звітного (податкового) періоду податкового кредиту в більшому розмірі, ніж податкових зобов`язань з податку на додану вартість, є виникнення від`ємного значення з цього податку, яке в подальшому призводить до виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Для висновку про правомірність декларування платником податків від`ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі п. п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 ПК України, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов`язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від`ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від`ємного значення різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю від`ємне значення ПДВ у розумінні норм ПК України та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі п. п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 ПК України, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від`ємного значення ПДВ.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин, відповідачем не було допущено перевищення законодавчо визначених повноважень при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

В розумінні п. п. 41.1.1 п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - яким є Державна податкова служба України, а також його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно із п. 58.1 статті 58 ПК України контролюючі органи уповноваженні надсилати (вручати) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, в тому числі завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

В той же час за змістом затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 Положення про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, визначено, що назване Міжрегіональне управління є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Міжрегіональне управління забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками, які перебувають на обліку в цьому управлінні, і здійснює їх податкове супроводження. Міжрегіональне управління є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності.

А тому, на переконання суду, оскільки ТОВ «ОЛАМА Україна» перебуває на податковому обліку саме в ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, є безпідставними аргументи позивача про відсутність у відповідача повноважень як таких на прийняття спірного рішення.

Щодо посилань позивача на те, що оскаржуване повідомлення-рішення не містять виклад порушень, встановлених в ході перевірки, суд дослідивши та проаналізувавши його зміст встановив, що воно містять всі необхідні для такої форми податкових повідомлень-рішень реквізити, передбачені нормами п. п. 58.1.2 п. 58.1 статті 58 ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254.

По суті встановлених в ході перевірки порушень позивача, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі також Закон 996-XIV) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями статті 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі також Положення № 88), за змістом яких первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно із пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення № 88).

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній зокрема у постановах від 20 грудня 2019 року у справі № 821/4564/14 та від 09 серпня 2023 року № 560/3841/19.

ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33832039) зареєстровано 17 листопада 2005 року № 10701020000014756 Печерською районною державною адміністрацією Київської області, має статус юридичної особи та являється платником податку на додану вартість з 01 грудня 2005 року.

До основних видів діяльності позивача входить: основний (код КВЕД 46.21) оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; (код КВЕД 46.33) оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; (код КВЕД 46.37) оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; (код КВЕД 46.75) оптова торгівля хімічними продуктами; (код КВЕД 52.29) інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами ПП «Акерман Зернопром» (код ЄДРПОУ 31756056), ТОВ «Злата-Трейд» (код ЄДРПОУ 35623200), ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» (код ЄДРПОУ 37882392), ТОВ «Мелісса-Агро» (код ЄДРПОУ 43615938), за якими ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» сформовано податковий кредит.

Так, відповідно до договору поставки №0055/22 від 18 січня 2022 року ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» зобов`язувалося поставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 2 242, 9 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - ПАР, пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).

На виконання умов зазначеного договору ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» у січні 2022 року поставило позивачу 2 251,7 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 19 319 596, 80 грн, в тому числі ПДВ 2 372 582, 06 грн.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, суду надано копії: видаткової накладної №12 від 28 січня 2022 року; рахунку №8 від 25 січня 2022 року; рахунку №19 від 01 лютого 2022 року; податкових накладних №10 від 27 січня 2022 року, №1249 від 08 лютого 2022 року.

Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН) відповідно до витягу № 41381 від 31 березня 2023 року №43375 від 11 травня 2023 року.

Перевезення партії кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року підтверджується залізничними накладними (з відомостями вагонів) №41129115 від 25 січня 2022 року, №41140013 від 25 січня 2022 року, №41145400 від 25 січня 2022 року, №41108077 від 24 січня 2022 року, №41124520 від 25 січня 2022 року, відповідно до яких перевезення товару відбувалося зі станції Білгород-Дністровський (код 403206) до станції Ксенієво (експ.) (код 424507).

Відповідно до договору поставки №0090/22 від 21 січня 2022 року ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» зобов`язувалося поставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 3 400 т пшениці 2 класу урожаю 2021 року (умови поставки - ОАР, пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», МТП «Чорноморськ»).

На виконання умов зазначеного договору ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» у січні-лютому 2022 року поставило позивачу 3 459,85 т пшениці 2 класу урожаю 2021 року на загальну суму 34 460 097, 70 грн, в т.ч. ПДВ 4 231 941, 83 грн.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, суду надано копії: видаткових накладних №5 від 28 січня 2022 року, №7 від 29 січня 2022 року №8 від 30 січня 2022 року, №38 від 10 лютого 2022 року; рахунками №13 від 28 січня 2022 року, №14 від 29 січня 2022 року, №17 від 30 січня 2022 року, №47 від 10 лютого 2022 року, №26 від 04 лютого 2022 року; податковими накладними №12 від 28 січня 2022 року, №14 від 29 січня 2022 року, №16 від 30 січня 2022 року, №25 від 10 лютого 2022 року; платіжними дорученнями №889 від 01 лютого 2022 року, №888 від 01 лютого 2022 року, №890 від 01 лютого 2022 року, №1725 від 15 лютого 2022 року, №1794 від 16 лютого 2022 року, №1248 від 08 лютого 2022 року.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується витягами № 41381 від 31 березня 2023 року, 375 від 11 травня 2023 року, №41375 від 31 березня 2023 року.

Перевезення партій пшениці 2 класу урожаю 2021 року підтверджується залізничними накладними (з відомостями вагонів та реєстрами залізничних накладних) №41181728 від 26 січня 2022 року, №41193921 від 27 січня 2022 року, №41209271 від 27 січня 2022 року, №41202763 від 27 січня 2022 року, №41221748 від 27 січня 2022 року, №41232893 від 28 січня 2022 року, №41249061 від 28 січня 2022 року, відповідно яких перевезення товару відбувалося зі станції Білгород-Дністровський (код 403206) до станції Ксенієво (експ.) (код 424507).

Позивачем на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларації за лютий 2022 року, були фактично сплачені ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» його контрагенту ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» в складі вартості відповідного товару, надано копії платіжних доручень №1249 від 08 лютого 2022 року, №889 від 01 лютого 2022 року, №888 від 01 лютого 2022 року, №890 від 01 лютого 2022 року, №1725 від 15 лютого 2022 року, №1794 від 16 лютого 2022 року, №1248 від 08 лютого 2022 року.

Вказані платіжні доручення підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування у розмірі 5 685 692,41 грн.

Перевезення партій кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року та пшениці 2 класу урожаю 2021 року підтверджується залізничними накладними №41129115 від 25 січня 2022 року, №41140013 від 25 січня 2022 року, №41145400 від 25 січня 2022 року, №41108077 від 24 січня 2022 року, №41124520 від 25 січня 2022 року, №41181728 від 26 січня 2022 року, №41193921 від 27 січня 2022 року, №41209271 від 27 січня 2022 року, №41202763 від 27 січня 2022 року, №41221748 від 27 січня 2022 року, №41232893 від 28 січня 2022 року, №41249061 від 28 січня 2022 року, відповідно до яких перевезення товару відбувалося зі станції Білгород-Дністровський (код 403206) до станції Ксенієво (експ.) (код 424507).

Виробничі потужності ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» знаходяться в м. Білгород-Дністровський, а саме промислово-складський комплекс, розташований за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Автомобільна, 11.

В подальшому кукурудза 3 класу урожаю 2021 року та пшениця 2 класу урожаю 2021 року, придбані у ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ», були реалізована позивачем відповідно до рамкових контрактів №9 від 01 вересня 2019 року, укладеного з Olam International Limited та № 8 від 01 вересня 2019 року, укладеного з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD, що зокрема, підтверджується наданими позивачем митними документами.

Відповідно до договору поставки №0021/22 від 11 січня 2022 року ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» зобов`язувалося поставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 1000 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки ВАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» у січні-лютому 2022 року поставило позивачу 980, 05 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 8 281 421,71 грн, в т.ч. ПДВ 1 017 016, 70 грн

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, суду надано копії: видаткових накладних №121 від 31 січня 2022 року, №176 від 09 лютого 2022 року; рахунків №81 від 24 січня 2022 року, №85 від 24 січня 2022 року, №159 від 09 лютого 2022 року; податкові накладні №112 від 24 січня 2022 року, №119 від 25 січня 2022 року, від 24 січня 2022 року, №41 від 09 лютого 2022 року; реєстри транспортних засобів від 23 січня 2022 року, від 31 січня 2022 року; залізничних накладних (з відомостями вагонів) №34180679 від 23 січня 2022 року, №34192336 від 24 січня 2022 року; платіжних доручень №472 від 24 січня 2022 року, №524 від 25 січня 2022 року, №1551 від 11 лютого 2022 року.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується витягом №41384 від 01 лютого 2023 року.

Поставка товару (кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року) підтверджується залізничними накладними №34180679 від 23 січня 2022 року, №34192336 від 24 січня 2022 року, відповідно до яких ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» поставило позивачу 980,05 т кукурудзи з залізничної станції Хмільник (код 337703) до залізничної станції Ксенієво (експ.) (код 424507).

Позивачем на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларації за лютий 2022 року, були фактично сплачені ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» його контрагенту ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» в складі вартості відповідного товару, надано копії платіжних доручень №472 від 24 січня 2022 року, №524 від 25 січня 2022 року №1551 від 11 лютого 2022 року.

Вказані платіжні доручення підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування у розмірі 1 017 016,70 грн.

В подальшому кукурудза 3 класу урожаю 2021 року придбана у ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» була реалізована позивачем відповідно до рамкового контракту №9 від 01 вересня 2019 року, укладеного з Olam International Limited, що зокрема, підтверджується наданими позивачем митними документами.

Відповідно до договору поставки №0167/2022 від 28 січня 2022 року ТОВ «Міжрегілнальна аграрна база» (далі також ТОВ «МАВ») зобов`язувалося ставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 1000 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - DАР («поставлено місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ЄВТ Грейн»,-спеціалізований морський порт Ольвія»).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАБ» у січні-лютому 2022 р. поставило позивачу 35,2 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 9 233 982,32 грн, в т.ч. ПДВ 1 133 997, 82 грн.

Згідно договору поставки №0182/22 від 31 січня 2022 року ТОВ «МАБ» зобов`язувалося поставити позивачу 500 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ЄВТ Грейн», спеціалізований морський порт «Ольвія»).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАВ» у лютому 2022 року поставило позивачу 521,6 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 4 564 000,85 грн, в т.ч. ПДВ 560 491, 34 грн.

Відповідно до договору поставки №0183/22 від 31 січня 2022 року ТОВ «МАБ» зобов`язувалося поставити позивачу 230 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал «Нептун» («М.В. Карго»), Морський торговельний порт «Південний»).

За виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАБ» у лютому 2022 року поставило позивачу кукурудзу 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 1 903 635,52 грн, в т.ч. ПДВ 233 779, 80 грн.

Згідно договору поставки №0218/22 від 01 лютого 2022 року ТОВ «МАБ» зобов`язувалося поставити позивачу 750 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ЄВТ Грейн», спеціалізований морський порт «Ольвія»).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАБ» у лютому 2022 року поставило позивачу 591,22 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 5 108 142,55 грн, в т.ч. ПДВ 627 315, 74 грн

Відповідно до договору поставки №1087/21 від 10 листопада 2021 року ТОВ «МАВ» зобов`язувалося поставити позивачу 750 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: за вибором: зерновий термінал «Нептун» («М.В. Карго»), Морський -торговельний порт «Південний» / зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт Чорноморськ», СП Рисоіл Термінал.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАБ» у лютому 2022 року поставило позивачу 27,06 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 211 068, 15 грн, в т.ч. ПДВ 25 920, 65 грн.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій по взаємовідносинам із ТОВ «МАВ» позивачем надано суду копії: видаткової накладної №30 від 28 січня 2022 року; рахунку №8 від 28 січня 2022 року; податкової накладної №17 від 28 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №846 від 28 січня 2022 року, №847 від 28 січня 2022 року, №2801/08 від 28 січня 2022 року, №290101 від 29 січня 2022 року; платіжних доручень №928 від 02 лютого 2022 року, №1128 від 07 лютого 2022 року; видаткової накладної №31 від 29 січня 2022 року; рахунку №9 від 29 січня 2022 року; податкової накладної № 18 від 29 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №008 від 30 січня 2022 року, №010/1 від 29 січня 2022 року, №010/2 від 29 січня 2022 року, №010/3 від 29 січня 2022 року, №10 від 30 січня 2022 року, №11 від 30 січня 2022 року, №12 від 30 січня 2022 року, №13 від 28 січня 2022 року, №14 від 30 січня 2022 року, №21 від 29 січня 2022 року, №77 від 28 січня 2022 року, №101/4 від 31 січня 2022 року, №115 від 28 січня 2022 року, №182 від 29 січня 2022 року; платіжних доручень №929 від 02 лютого 2022 року №1129 від 07 лютого 2022 року; видаткової накладної №32 від 30 січня 2022 року; рахунку №10 від 30 січня 2022 року; податкової накладної №19 від 30 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №194 від 28 січня 2022 року, №281 від 28 січня 2022 року, №282 від 28 січня 2022 року, №321 від 28 січня 2022 року, №333 від 28 січня 2022 року, №487 від 28 січня 2022 року, №845 від 28 січня 2022 року, №1122 від 29 січня 2022 року, №2801/05 від 28 січня 2022 року, №280103 від 28 січня 2022 року; платіжних доручень №930 від 02 лютого 2022 року №1130 від 07 лютого 2022 року; видаткової накладної №33 від 31 січня 2022 року; рахунку №11 від 31 січня 2022 року; податкової накладної №24 від 31 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №12 від 31 січня 2022 року, №13 від 30 січня 2022 року, №30 від 30 січня 2022 року, №154 від 30 січня 2022 року, №423 від 28 січня 2022 року, №1316618 від 29 січня 2022 року; платіжних доручень №931 від 02 лютого 2022 року, №1540 від 11 лютого 2022 року; видаткової накладної №51 від 01 лютого 2022 року; рахунку №14 від 01 лютого 2022 року; податкової накладної №3 від 01 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №3 від 31 січня 2022 року, №10 від 31 січня 2022 року, №033 від 31 січня 2022 року, №101 від 31 січня 2022 року, №485 від 31 січня 2022 року, №486 від 31 січня 2022 року; платіжних доручень №1054 від 04 лютого 2022 року, №1834 від 16 лютого 2022 року; видаткової накладної №52 від 01 лютого 2022 року; рахунку №15 від 01 лютого 2022 року; податкової накладної №4 від 01 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №011 від 31 січня 2022 року, №015 від 31 січня 2022 року, №20 від 31 січня 2022 року; платіжних доручень №1055 від 04 лютого 2022 року, №1835 від 16 лютого 2022 року; видаткової накладної №58 від 02 лютого 2022 року; рахунку №18 від 02 лютого 2022 року; податкової накладної №10 від 02 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №1 від 01 лютого 2022 року, №21 від 01 лютого 2022 року, №12 від 01 лютого 2022 року, №14 від 01 лютого 2022 року, №777 від 01 лютого 2022 року, №13 від 01 лютого 2022 року, №24 від 01 лютого 2022 року; платіжними дорученнями №1085 від 04 лютого 2022 року, №2343 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №61 від 03 лютого 2022 року; рахунку №19 від 03 лютого 2022 року; податкової накладної №11 від 03 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №15 від 02 лютого 2022 року, №103 від 02 лютого 2022 року, №4 від 02 лютого 2022 року, №0022 від 02лютого 2022 року, №435 від 03 лютого 2022 року; платіжних доручень №1158 від 07 лютого 2022 року, №2339 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №66 від 04 лютого 2022 року; рахунку№23 від 04лютого 2022 року; податкової накладної №13 від 04 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних№525 від 03 лютого 2022 року, №51 від 04 лютого 2022 року, №67 від 03 лютого 2022 року; платіжних доручень№1423 від 10 лютого 2022 року, №2345 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №67 від 05 лютого 2022 року; рахунку №24 від 05 лютого 2022 року; податкової накладної №16 від 05 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №1555/1 від 04 лютого 2022 року, №10 від 05 лютого 2022 року, №6300 від 04 лютого 2022 року; платіжних доручень №1424 від 10 лютого 2022 року, №2046 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №34 від 01 лютого 2022 року; рахунку №12 від 01 лютого 2022 року; податкової накладної №2 від 01 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №1977 від 31.01.2022 р., №0707 від 31 січня 2022 року, №710521 від 31 січня 2022 року; платіжних доручень №983 від 02 лютого 2022 року, №1837 від 16 лютого 2022 року; видаткової накладної №57 від 02 лютого 2022 року; рахунку №17 від 02 лютого 2022 року; податкової накладної №9 від 02 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №8388 від 01 лютого 2022 року, №22558 від 01 лютого 2022 року, №1061 від 01 лютого 2022 року, №0001 від 01 лютого 2022 року; платіжних доручень №1105 від 04 лютого 2022 року, №2342 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №65 від 04 лютого 2022 року; рахунку №22 від 04 лютого 2022 року; податкової накладної №12 від 04 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №0002 від 03 лютого 2022 року, №888 від 02 лютого 2022 року; платіжних доручень №1295 від 09 лютого 2022 року, №2344 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №68 від 06 лютого 2022 року; рахунку №26 від 06 лютого 2022 року; податкової накладної №19 від 06 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №5 від 05 лютого 2022 року, №22 від 05 лютого 2022 року, №205 від 06 лютого 2022 року; платіжних доручень №1426 від 10 лютого 2022 року, №2049 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №69 від 06 лютого 2022 року; рахунку №25 від 06 лютого 2022 року; податкової накладної №18 від 06 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №65 від 06 лютого 2022 року, №0110 від 04 лютого 2022 року; платіжних доручень №1425 від 10 лютого 2022 року, №2047 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №70 від 05 лютого 2022 року; рахунку№27 від 05 лютого 2022 року; податкової накладної №17 від 05 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №101 від 04 лютого 2022 року, №2879 від 04 лютого 2022 року, №3128 від 04 лютого 2022 року, №434 від 04 лютого 2022 року; платіжних доручень №1427 від 10 лютого 2022 року, №2050 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №75 від 07 лютого 2022 року; рахунку №28 від 07лютого 2022 року; податкової накладної №20 від 07 лютого 2022 року; товарно-транспортної накладної №6718 від 07 лютого 2022 року; платіжних доручень №1296 від 09 лютого 2022 року, №2051 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №79 від 08 лютого 2022 року; рахунку №29 від 08 лютого 2022 року; податковою накладною №26 від 08 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №1985 від 07 лютого 2022 року, №6400/1 від 07 лютого 2022 року, №435 від 07 лютого 2022 року, №1555/2 від 07 лютого 2022 року, №757 від 07 лютого 2022 року, №436 від 07 лютого 2022 року, №32221 від 07 лютого 2022 року, №3128 від 07 лютого 2022 року, №10 від 08 лютого 2022 року, №1992 від 07 лютого 2022 року, №105 від 07 лютого 2022 року; платіжних доручень №1464 від 10 лютого 2022 року, №2346 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №85 від 09 лютого 2022 року; рахунку №30 від 09 лютого 2022 року; податкової накладної №33 від 09 лютого 2022 року; товарно-транспортної накладної №101 від 07 лютого 2022 року; платіжних доручень №1522 від 11 лютого 2022 року, №2340 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №91 від 10 лютого 2022 року; рахунку №31 від 10 лютого 2022 року; податкової накладної №34 від 10 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №3314 від 08 лютого 2022 року, №9989 від 08 лютого 2022 року; платіжних доручень№1569 від 14 лютого 2022 року, №2341 від 23 лютого 2022 року; рахунку №13 від 01 лютого 2022 року; податковою накладною №1 від 01 лютого 2022 року; товарно-транспортної накладної №0509 від 31 січня 2022 року; платіжних доручень №1002 від 0031 лютого 2022 року, №1836 від 16 лютого 2022 року.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН відповідно до витягу №41386 від 01 лютого 2023 року.

Поставка товару (кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року) підтверджується товарно-транспортними накладними, реквізити яких зазначені вище, відповідно до яких ТОВ «МАБ» поставило позивачу 2390,18 т кукурудзи з пунктів навантаження: село Мусійки, Іванівського району, Київської області / вулиця Привокзальна, 21, місто Яготин, Яготинського району, Київської області, до пунктів розвантаження: ТОВ «ЄВТ Грейн», вулиця Айвазовського, 14, місто Миколаїв / ТОВ «М.В.Карго», вулиця Морська, 1, село Визирка, Лиманського району, Одеської області.

ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларації за лютий 2022 року були фактично сплачені позивачем його контрагенту ТОВ «МАБ» в складі вартості відповідного товару, надано копії платіжних доручень №928, №1128, №929, №1129 №930, №1130 , №931 №1540 № 1054 №1834 №1055 №1835 №1035 № 2343, № 1158, №233, №1423, №2345, №1424, №2046, №983, №1837, №1105, №2342, №1295, №2344, №1426, №2049, №1425, №2047, №1427, №2050, №1296, №2051, №1464, №2346, №1522, №2340, №1569, №2341, №1002, №1836.

Вказані платіжні доручення підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування у розмірі 2 581 505, 36 грн.

В подальшому кукурудза 3 класу урожаю 2021 року придбана у ТОВ «МАБ» була реалізована позивачем відповідно до рамкових контрактів №9 від 01 вересня 2019 року, укладеного з Olam International Limited та № 8 від 01 вересня 2019 року, укладеного з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD що зокрема, підтверджується наданими позивачем митними документами.

Відповідно до договору поставки №0026/22 від 26 січня 2022 року ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» зав`язувалося поставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 110 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» у січні 2022 року поставило позивачу 117,8 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 1 054 310, 37 грн, в т.ч. ПДВ 129 476, 71 грн.

Згідно договору поставки №0140/22 від 27 січня 2022 року ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» зобов`язувалося поставити позивачу 25 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» у січні 2022 року поставило позивачу 25,5 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 228 480, 03 грн, в т.ч. ПДВ 28 058, 95 грн.

Відповідно до договору поставки №0235/22 від 08 лютого 2022 року ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» зобов`язувалося поставити позивачу 550 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» у січні 2022 року поставило позивачу 496,62 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 4 290 798, 30 грн, в т.ч. ПДВ 526 940, 15 грн.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій по взаємовідносинам із ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» позивачем надано суду копії: видаткової накладної №29 від 26 січня 2022 року; рахунку №29 від 26 січня 2022 року; податкової накладної №29 від 26 січня 2022 року (зареєстрована 04 лютого 2022 року в ЄРПН); реєстру транспортних засобів; товарно-транспортних накладних №11А0273 від 24 січня 2022 року, №11А0278 від 24 січня 2022 року, №11А0279 від 24 січня 2022 року, №11А0280 від 25 січня 2022 року; платіжного доручення №1131 від 07 лютого 2022 року; видаткової накладної №31 від 28 січня 2022 року; рахунку №31 від 28 січня 2022 року; податкової накладної №31 від 28 січня 2022 року (зареєстрованої в ЄРПН 02 лютого 2022 року); реєстру транспортних засобів; товарно-транспортної накладної №11А0272 від 28 січня 2022 року; платіжних доручень №833 від 01 лютого 2022 року, №1013 від 03 лютого 2022 року; видаткових накладних №37 від 10 лютого 2022 року, №38 від 11 лютого 2022 року, №39 від 12 лютого 2022 року, №40 від 13 лютого 2022 року; рахунків №37 від 10 лютого 2022 року, №38 від 11 лютого 2022 року, №39 від 12 лютого 2022 року, №40 від 13 лютого 2022 року; податкових накладних №38 від 10 лютого 2022 року, №39 від 11 лютого 2022 року, №40 від 12 лютого 2022 року, №42 від 13 лютого 2022 року; реєстру транспортних засобів; товарно-транспортних накладних №11А0455 від 09 лютого 2022 року, №11А0456 від 09 лютого 2022 року, №11А0457 від 09 лютого 2022 року, №11А0257 від 09 лютого 2022 року, №11А0255 від 09 лютого 2022 року, №11А0436 від 09 лютого 2022 року, № 11А0458 від 09 лютого 2022 року, № 11А0460 від 09 лютого 2022 року, №11А0258 від 09 лютого 2022 року, №11А0453 від 11 лютого 2022 року, №11А0471 від 11 лютого 2022 року, №11А0274 від 09 лютого 2022 року, №13М00466 від 09 лютого 2022 року, №11А0454 від 10 лютого 2022 року, №11А0488 від 13 лютого 2022 року; платіжних доручень №1533 від 11 лютого 2022 року, №1606 від 14 лютого 2022 року, №1688 від 15 лютого 2022 року, №1825 від 16 лютого 2022 року, №1689 від 15 лютого 2022 року, №1826 від 16 лютого 2022 року, №1690 від 15 лютого 2022 року, №1827 від 16 лютого 2022 року.

Податкові накладні №38 від 10 лютого 2022 року, №39 від 11 лютого 2022 року, №40 від 12 лютого 2022 року, №42 від 13 лютого 2022 року зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями від 11 лютого 2022 року та 15 лютого 2022 року відповідно.

Позивачем на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларації за лютий 2022 року, були фактично сплачені ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» його контрагенту ПП «МЕЛІССА-АГРО» в складі вартості відповідного товару, надано копії платіжних доручень № 1131, № 833, № 1013, №1533, № 1606, № 1688, № 1825, № 1689, № 1826, № 1690, № 1827.

Вказані платіжні доручення підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування у розмірі 570 889, 75 грн.

В подальшому кукурудза 3 класу урожаю 2021 року придбана у ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» була реалізована позивачем відповідно до рамкових контрактів №9 від 01 вересня 2019 року, укладеного з Olam International Limited та № 8 від 01 вересня 2019 року, укладеного з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD що зокрема, підтверджується наданими позивачем митними документами.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами, до матеріалів справи долучено наступні документи: договори поставок, видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні.

Зазначені документи, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Стосовно доводів контролюючого органу щодо надання товарно-транспортних накладних, складених із порушеннями суд зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 2а-10089/11/1370 та від 08 липня 2021 року у справі № 826/10939/16.

У контексті доводів відповідача, викладених в акті перевірки, суд зазначає, що норми чинного законодавства не ставлять умовою виникнення податкових зобов`язань чи податкової вигоди платника податків у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Безпосередні контрагенти позивача, як самостійні суб`єкти господарювання та платники податків, несуть персональну відповідальність за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку, сплату податків, дотримання податкової дисципліни у своїй діяльності.

За будь які дії/бездіяльність своїх контрагентів та третіх осіб (в тому числі протиправні, якщо такі мали місце) позивач відповідальності не несе.

У постанові від 19 лютого 2019 року по справі № 811/217/17 Верховний Суд дійшов висновків, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника.

Отже, враховуючи викладене в акті перевірки, відповідач зробив висновки про нереальність господарських операцій позивача, посилаючись лише на оцінку фінансово-господарської діяльності третіх осіб контрагентів позивача та його контрагентів по ланцюгу постачання.

Водночас, ознаками реальності господарської операції є вчинення суб`єктом господарювання дій відповідно до визначеної господарської мети (статутної діяльності) та економічної обґрунтованості, фактичне отримання та використання/реалізація товару/послуги, досягнення конкретних результатів, які визначають поняття господарської операції тощо. Відповідачем не зазначено про відсутність чи порушення цих ознак у господарських операціях позивача, що свідчить про відсутності обґрунтованих підстав стверджувати про нереальність операцій.

Зазначене вище у сукупності свідчить, що відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав робити висновки про здійснення контрагентами позивача поставок товару на користь ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» без мети настання реальних наслідків та, відповідно, про нереальність таких операцій.

Враховуючи зазначене та оскільки судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства.

А як наслідок, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що ґрунтується на зазначених висновках акту перевірки.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки воно не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 24 810, 00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу докази понесення яких будуть надані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення за результатами розгляду позовної заяви у даній справі.

За таких умов, судовий збір стягується відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23 грудня 2022 року №1249/ж10/31-00-04-02-01.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» (місцезнаходження: 03057, місто Київ, вулиця Металістів, будинок 20, літера «Т»; код ЄДРПОУ 33832039) судовий збір у розмірі 24810, 00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.