Рішення

від 30.09.2024 по справі 320/4575/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року № 320/4575/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдікс Форм» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Олдікс Форм» з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2022 №00213690704.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено перевірку ТОВ «Олдікс Форм» за результатами якої 22.07.2022 складено акт №17099/26-15-07-04-04/42935110 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олдікс Форм» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2022 року» (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2022 року і, відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за січень 2022 року у сумі 97 000грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 09.09.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення №00213690704, яким згідно п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми бюджетного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 97 000,00грн. за січень 2022 року.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України віл 21.11.2022 №14887/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення рішення від 09.09.2022 №00213690704 залишено без змін, а скарга без задоволення.

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 п. 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок №39).

Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було те, що контролюючим органом встановлено виникнення від`ємного значення з ПДВ, а саме: придбання (у т.ч. імпорт) товарів (овочі та фрукти в асортименті) в значних обсягах (реалізація товарів ввезених на митну територію України за цінами нижче митної вартості). У ході проведення перевірки відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, оборотно-сальдової відомості по рахунку 28 встановлено, що ТОВ «ОЛДІКС ФОРМ» поставлено протягом липня, серпня, жовтня, грудня 2021 року, а покупцями одержано товар - абрикос, дині, кавуни, виноград, цибулю, які було імпортовано та включено в розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2022 року на суму ПДВ 97000 гривень.

В Акті перевірки зазначено, що відповідно до даних регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ОЛДІКС ФОРМ» (оборотно-сальдова відомість по рахунку 28 «Товари» за липень, серпень, жовтень, грудень 2021 року), здійснено оприбуткування товарів, їх списання на реалізацію та залишки товару.

Згідно з поданими податковими деклараціями з ПДВ за липень, серпень, жовтень, грудень 2021 року, перевіркою встановлено відсутність декларування експортних операцій у рядку 2.1 декларації з ПДВ та відповідно до даних інформаційних ресурсів ДПС відсутні митні декларації за липень, серпень, жовтень, грудень 2021 року.

Тобто, задекларований та сформований податковий кредит з ПДВ при ввезені на митну територію України товарів за липень, серпень, жовтень, грудень 2021 року, погашений податковими зобов`язаннями, нарахованими на адресу покупців: ТОВ «БРОКІНТЕРКОМ», ПП «УКРІНТЕРКОМПАНІ», ТОВ «ЛАГІДНА ДОЛИНА», неплатник ПДВ.

Отже, в зв`язку з вищевикладеним ТОВ «ОЛДІКС ФОРМ» включено до розрахунку бюджетного відшкодування операції за серпень 2021 у сумі 97 000 грн., по товару - виноград, дині, цибуля, по яких відсутній залишок товару на складі станом на 31.01.2022 та, відповідно, даний товар було реалізовано на митній території України.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем норм п.п. «б» п. 200.4 статті 200 ПК України та з урахуванням вимог п. 200.14 ст. 200 ПК України відмовлено у бюджетному відшкодуванні.

Однак, з даними висновками контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.

Порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначений ст. 78 ПК України, зокрема пп. 78.1.8. зі змісту якої вбачається, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є подання платником податків декларації, в якій задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Цим же пунктом визначено, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Бюджетному відшкодуванню за заявою платника податку підлягає заявлене до відшкодування від`ємне значення з податку на додану вартість розраховане як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1., п. 200.4. ст.200 ПК України).

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за змістом п. 185.1. ст. 185 ПК України, є господарські операції платника податку з:

а)постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б)постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в)ввезення товарів на митну територію України;

г)вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181. п.14.1 ст. 14 ПК України).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України, п. 198.1 ст. 198 ПК України.

ТОВ «ОЛДІКС ФОРМ» здійснює постачання на митній території України товарів ввезених на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Отже, суд приходить до висновку про наявність у ТОВ «ОЛДІКС ФОРМ» права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Також суд зазначає, що підставою для проведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, відповідно до пп. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78 ПК України є подання платником податків декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис, гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем бюджетному відшкодуванню заявлено суму 97 000,00грн., що є меншою суми 100 тис. грн.

Крім того, перевіркою не встановлено порушень показників рядків 19 та 20 декларації та показників рядків 9 та 17 декларації.

Таким чином, є не зрозумілим висновок контролюючого органу в частині які норми ПК України порушив позивач та який саме показник, визначений в декларації з податку на додану вартість, контролюючим органом ставиться під сумнів.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдікс Форм» та наявності підстав для його задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2481,00грн. (платіжна інструкція від 29.12.2022 №443).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві підлягає судовий збір у розмірі 2481,00грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2022 №00213690704.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Олдікс Форм» сплачений судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.