Рішення

від 04.11.2010 по справі 4657-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люк сембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2010 Справа №2-2/4657-2010

за позовом Товариства з об меженою відповідальністю "Кр имПродТехСнаб" (95033, м.Сімферопо ль, вул.Глінки, 45)

до Суб' єкта підприємниць кої діяльності ОСОБА_1 (А ДРЕСА_1)

про стягнення 58 898,66 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Севастьянова Л.Д. - представник, Єремеєв О .О. - представник, довіреност і у справі.

Від відповідача: ОСОБА_1 - СПД

Суть спору:

Позивач - ТОВ "КримПродТехС наб" звернулось до господар ського суду АР Крим із позов ом до відповідача - СПД ОСОБ А_1 про стягнення 58 898грн66коп .

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було ук ладено договір постачання ві д 23.6.2010 року №1 , відповідно до умо в якого позивач зобов' язавс я поставити відповідачу това р. Свої зобов' язання за дого вором позивач виконав у повн ому обсязі, проте, відповідач своєчасно не здійснив оплат и, що і стало підставою для зв ернення із позовом до суду.

Відповідач у судовому засі данні визнав наявність забор гованості перед позивачем за договором поставки №1 від 23.6.2010р у розмірі 55 282грн50коп, підтверд ив отримання від позивача 07.7.201 0р по накладній №ПТ-0000003 товару н а суму 55 282грн50коп, що відображе но у протоколі судового засі дання.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши представлені докази, заслухавши поясненн я представників сторін, суд в становив:

Статтею 55 Конституції Украї ни встановлено, що держава за безпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власнос ті.

Згідно ст. 124 Конституції Укр аїни, юрисдикція судів розпо всюджується на всі правовідн осини, що виникають в державі . Судові рішення ухвалюютьс я судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотр имуватися принципів судочин ства, що встановлені ст. 129 Конс титуції України, нормами яко ї вказано, що основними засід ками судочинства є зокрема, з магальність сторін та свобод а в наданні ними суду своїх до казів і у доведенні перед суд ом їх переконливості. Тобто с уд вважає потрібним застосув ати принцип змагальності сто рін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК Ук раїни підставами виникненн я цивільних прав та обов'яз ків є договори та інші правоч ини.

Частина 1ст. 14 ЦК України пер едбачає, що цивільні обов'язк и виконуються у межах, вста новлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господар ського кодексу України, зобо в'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також вн аслідок вчинення господарсь ких дій на користь другої сто рони.

Відповідно до частини 1 стат ті 173 Господарського кодексу У країни господарським визнає ться зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарюванн я та іншим учасником (учасник ами) відносин у сфері господа рювання з підстав, передбаче них цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана стор она, у тому числі боржник) зобо в'язаний вчинити певну дію го сподарського чи управлінськ о-господарського характеру н а користь іншого суб'єкта (вик онати роботу, передати майно , сплатити гроші, надати інфор мацію тощо), або утриматися ві д певних дій, а інший суб'єкт (у правнена сторона, у тому числ і кредитор) має право вимагат и від зобов'язаної сторони ви конання її обов'язку. При цьом у, майново-господарськими, зг ідно з частиною 1 статті 175 ГК Ук раїни, визнаються цивільно-п равові зобов'язання, що виник ають між учасниками господар ських відносин при здійсненн і господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторо на повинна вчинити певну гос подарську дію на користь дру гої сторони або утриматися в ід певної дії, а управнена сто рона має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку. Майнові зобов'я зання, які виникають між учас никами господарських віднос ин, регулюються Цивільним ко дексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу Укра їни суб'єкти господарювання та інші учасники господарс ьких відносин повинні викон увати господарські зобов'яз ання належним чином відповід но до закону, інших правових актів, договору, а за відсутн ості конкретних вимог щод о виконання зобов'язання - в ідповідно до вимог, що у певни х умовах звичайно ставляться .

Стаття 509 Цивільного кодекс у України визначає поняття з обов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому о дна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вик онати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або у триматися від певної дії, а к редитор має право вимагати в ід боржника виконання його о бов'язку. Зобов'язання виника ють з підстав, встановлених с таттею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК Украї ни зобов'язання має виконува тися належним чином відповід но до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інш их вимог, що звичайно ставля ться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належ ним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невико нання або неналежне виконанн я зобов'язання визнається по рушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільно го кодексу України односторо ння відмова від зобов'язанн я або одностороння зміна йо го умов не допускається, як що інше не встановлено дог овором або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (частин а 7 статті 193 Господарського ко дексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України як що у зобов'язанні встановле ний строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 ЦК Україн и за договором поставки пр одавець (постачальник), який здійснює підприємницьку ді яльність, зобов'язується пе редати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання й ого у підприємницькій діяльн ості або в інших цілях, не пов 'язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зо бов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну гро шову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивіль ного кодексу України покупе ць зобов'язаний оплатити тов ар після його прийняття або п рийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивіл ьного законодавства не вста новлений інший строк оплати товару.

Між Товариством з обмежено ю відповідальністю "КримПрод ТехСнаб", як продавцем, та Суб' єктом підприємницької діяль ності ОСОБА_1, як покупцем , було укладено договір поста вки №1 від 23.6.2010р, відповідно до п .1.1 якого предметом договору я вляється те, що продавець зоб ов'язується поставити та пер едати у власність покупця кр ишку жерстяну СКО 1-82, а покупец ь зобов' язується прийняти товар та оплатити його загал ьну вартість у порядку та на у мовах передбачених договоро м.

Відповідно до п.4.2, 4.3 договору оплата за кожну партію товар у здійснюється покупцем на 11 д ень після отримання товару п о накладній. Загальною варті стю кожної партії товару явл яється сума, вказана у витрат ній накладній, по якій здійсн юється кінцевий розрахунок.

Позивач свої зобов' язанн я за договором виконав у повн ому об' ємі, а саме поставив в ідповідачу, відповідно до ви тратної накладної №ПТ-0000003, яка підписана сторонами та знах одиться у матеріалах справи, передбачений договором това р, а саме: кришки жерстяні СКО 1-82 у кількості 175 500 на загальну с уму 55 282грн50коп, а відповідач от римав товар на вказану суму.

Тоді як, відповідач свої зоб ов'язання за договором належ ним чином не виконав, а саме не оплатив позивачу вартість п оставленого товару. В резуль таті вищенаведеного за відпо відачем перед позивачем на м омент розгляду спору склалас я за поставлений відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №1 від 23.6.2010р з аборгованість у розмірі 55 282гр н50коп, яка підтверджується ма теріалами справи та визнаєть ся відповідачем.

Відповідно до ст.. 32 Господар ського процесуального кодек су України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на п ідставі яких господарський суд у визначеному законо м порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК Ук раїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь. Докази подаються сторон ами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до з аконодавства повинні бути п ідтверджені певними засоба ми доказування, не можуть підтверджуватись іншими зас обами доказування.

Господарський суд оціню є докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судо вому процесі всіх обставин с прави в їх сукупності, керуюч ись законом (ч.1 ст.42 ГПК України ).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Гос подарського процесуального кодексу України, відповідач ем під час розгляду даної спр ави не був доведений суду фак т виконання зобов' язань пер ед позивачем по сплаті 55 282грн5 0коп. боргу та позивач не підтв ерджує надходження вказано ї суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги щодо ст ягнення 55 282грн50коп. боргу обґр унтовані, підтверджуються ма теріалами справи та підлягаю ть задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем була заявле на вимога про стягнення 2 764грн 13коп штрафу, яка не підлягає з адоволенню, виходячи з насту пного:

Стаття 549 ЦК України визнача є: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен перед ати кредиторові у разі пор ушення боржником зобов'язанн я. Штрафом є неустойка, що обч ислюється у відсотках від су ми невиконаного або неналежн о виконаного зобов'язання. Пе нею є неустойка, що обчислює ться у відсотках від суми нес воєчасно виконаного грошов ого зобов'язання за кожен д ень прострочення виконання.

Угода по забезпеченню вико нання зобов'язання здійснюєт ься у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати більш ніж на 3 банківських дня, покупець сп лачує продавцю штраф у розмі рі 5% від суми поставки за кожн ий банківський день простроч ення платежу.

Давши оцінку даному пункту договору, суд дійшов до висно вку, що сторонами при укладен ні договору поставки №1 від 23.6.2 010р була передбачена відповід альність покупця за простроч ення оплати отриманого товар у у вигляді пені, тоді як позив ач звернувся з позовом до суд у про стягнення штрафу.

Відповідно до ст..22 Господар ського процесуального кодек су України до початку розгля ду господарським судом справ и по суті позивач має право зм інити предмет або підставу п озову шляхом подання письмов ої заяви.

Позивач не скористався сво їм правом та не змінив предме т позову у частині санкції.

Таким чином, позовні вимоги , з підстав викладених у позов і, у частині стягнення 2 764грн13к оп штрафу необґрунтовані і н е підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені в имоги про стягнення 588грн49коп інфляційних за липень - серпе нь 2010р та 263грн54коп річних за пер іод з 18.7.2010р по 14.9.2010р, які підлягаю ть задоволенню, оскільки від повідно до ст. 625 ЦК України, бо ржник, що прострочив виконан ня грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язан ий сплатити суму боргу з урах уванням встановленого індек су інфляції за весь час прост рочення, а також три відсотки річних від простроченої сум и, якщо інший розмір відсоткі в не передбачений договором або законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни витрати по оплаті держмит а, витрати по інформаційно-те хнічному забезпеченню судов ого процесу відносяться на в ідповідача пропорційно задо воленим вимогам.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна част ини рішення.

Рішення оформлене та підпи сане 05.11.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК Укра їни

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Суб' єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, св-во д ержреєстрації серії НОМЕР _1 від 10.12.2007р, ЄДРПОУ НОМЕР_2 , ІНН НОМЕР_3) на користь То вариства з обмеженою відпові дальністю "КримПродТехСнаб" (95033, м.Сімферополь, вул.Глінки, 45, р/р 26003140926200 в АО «УкрСиббанк» м.Х арків, МФО 351005, ЄДРПОУ 32435199, ІНН 324351901 094) 55 282грн50коп. основного боргу, 588грн49коп інфляційних, 263грн54ко п річних, 561грн35коп державного мита, 224грн92коп витрат по інфор маційно-технічному забезпеч енню судового процесу.

3. У частині стягнення 2 764грн13коп штрафу відмовити.

4. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Кр им Тол пиго В.І.