Рішення

від 02.10.2024 по справі 826/20094/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року справа №826/20094/16

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Києві адміністративну справу за позовом Громадської організації «Ліга сприяння та захисту прав іноземців та осіб без громадянства в Україні» до Міністерства юстиції України про визнання незаконним п. 4 наказу №3447/5 від 02.12.2016,

в с т а н о в и в:

Громадська організація «Ліга сприяння та захисту прав іноземців та осіб без громадянства в Україні» (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі відповідач), в якому просить:

- визнати пункт 4 наказу Міністерства Юстиції України №3447/5 від 02.12.2016 року, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України за №1564/29694 від 02.12.2016 року, яким вносяться зміни до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5) таким, що не відповідає Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні»;

- визнати пункт 4 наказу Міністерства Юстиції України №3447/5 від 02.12.2016 року, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України за №1564/29694 від 02.12.2016 року, яким вносяться зміни до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5) - незаконним.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 02.12.2016 Міністерством Юстиції України видано наказ за №3447/5, який того ж дня зареєстрований відповідачем за №1564/29694. Зазначеним наказом внесено зміни до деяких нормативних актів відповідача з питань державної реєстрації актів цивільного стану. Так, пунктом 4 наказу вносяться зміни до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року №3307/5), та викладається в такій редакції: « 4. іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред?явити паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України. Орган державної реєстрації актів цивільного стану здійснює перевірку законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України шляхом направлення в день подання заяви про державну реєстрацію шлюбу запиту до територіального органу Державної міграційної служби України у разі відсутності у іноземця чи особи без громадянства посвідки на постійне чи тимчасове проживання; відсутності на останній вільній сторінці паспортного документа іноземця, документа, що посвідчує особу без громадянства, або у вкладному талоні відмітки про отримання посвідки, скріпленої печаткою; якщо посвідка на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства видана територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим з 20 лютого 2014 року на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей з 01 березня 2014 року; пред?явлення посвідки на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи громадянства, яка підлягає обміну відповідно до Порядку оформлення, виготовлення, видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року. До запиту додаються копії необхідних для перевірки сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, та ї переклад». Подання цього позову Всеукраїнською Громадською Організацією «Ліга сприяння та захисту прав іноземців та осіб без громадянства в Україні» до відповідача зумовлено тим, що п.4 наказу суперечить Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні», що є відносно наказу нормативно-правовим актом вищої юридичної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено до розгляду в підготовчому провадженні на 25.09.2024.

17.09.2024 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що наказ було розроблено з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів Мін?юсту з питань державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема щодо подання іноземцем або особою без громадянства документа, що підтверджує законність їх перебування на території України та проведення органом державної реєстрації актів цивільного стану при необхідності перевірки законності перебування таких осіб на території України. Передумовою відповідних змін був лист Державної міграційної служби України від 02.12.2016 №8-5319/1-16 про можливі міграційні ризики у зв?язку із запровадженням спрощеного порядку укладення шлюбу, в якому Державна міграційна служба виступила ініціатором внесення змін до законодавства щодо проведення відповідної перевірки у визначених Наказом випадках. Водночас звертаємо увагу суду, що у зв?язку з прийняттям наказу Мін?юсту від 07.06.2024 №1714/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», зареєстрованого в Мін?юсті 10.06.2024 за №863/42208 (далі - Наказ), глава 2 розділу ІІІ Правил діє у новій редакції (підпункт 2 пункту 1 Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених Наказом). Так, пунктом 8 глави 2 розділу III Правил, що діє у редакції Наказу, врегульовано механізм перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України, якими подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, з урахуванням засад надання публічних (електронних публічних) послуг, визначених Законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг». Зокрема, орган державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, надсилає у визначені законодавством строк та спосіб запит до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем подання такої заяви з метою перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України станом на день державної реєстрації шлюбу. До запиту додаються копії заяви про державну реєстрацію шлюбу, паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, відповідного заявника, що є іноземцем чи особою без громадянства, а також копії перекладів на українську мову відповідних документів. У свою чергу територіальний орган Державної міграційної служби України у строки, визначені Законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», але не пізніше ніж за день до дати державної реєстрації шлюбу, повідомляє відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану про результати перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України. Вказаний Наказ було погоджено Головою Державної міграційної служби України Наталією Науменко. Відтак, пункт 4 Наказу від 02.12.2016 №3447/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань державної реєстрації актів цивільного стану» відповідає приписам Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні» та не суперечить нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В подальшому розгляд справи в підготовчому провадженні відкладено на 02.10.2024.

В підготовче засідання, призначене на 02.10.2024, представники не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом розглянуто справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Міністерством юстиції України прийнято наказ «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18.10.2000 №52/5, зареєстрований 18.10.2000 за №719/4940.

Наказом Міністерства юстиції України прийнято наказ від 02.12.2016 №3447/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.12.2016 за №1564/29694 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань державної реєстрації актів цивільного стану».

У Правилах державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року № 3307/5):

у главі 2:

пункт 4 викласти в такій редакції:

« 4. Іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред`явити паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану здійснює перевірку законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України шляхом направлення в день подання заяви про державну реєстрацію шлюбу запиту до територіального органу Державної міграційної служби України у разі:

відсутності у іноземця чи особи без громадянства посвідки на постійне чи тимчасове проживання;

відсутності на останній вільній сторінці паспортного документа іноземця, документа, що посвідчує особу без громадянства, або у вкладному талоні відмітки про отримання посвідки, скріпленої печаткою;

якщо посвідка на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства видана територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим з 20 лютого 2014 року або на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей з 01 березня 2014 року;

пред`явлення посвідки на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства, яка підлягає обміну відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251.

До запиту додаються копії необхідних для перевірки сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, та їх переклад».

Вважаючи наведений пункт 4 глави 2 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року №3307/5) таким, що суперечить Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні», Громадська організація «Ліга сприяння та захисту прав іноземців та осіб без громадянства в Україні» звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон) та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов?язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, що визначено статтею 3 Закону.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Частиною першою статі 16 Закону передбачено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в?їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Лише за наявності законних підстав іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування, що передбачено частиною першою статті 17 Закону.

При цьому, продовження строку перебування на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 17 Закону).

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, є Державна міграційна служба України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, що визначено Положенням про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №360.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 затверджений Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в?їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в?їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в?їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в?їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС; 3) на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в?їзду за візою, оформленою до 11.09.2011.

Рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону, а також Головою Державної міграційної служби України або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів (пункт 7 Порядку).

Крім того, рішення про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається керівником територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України чи його заступником або керівником органу Служби безпеки України в разі відсутності підстав для тимчасового перебування, а також заяви приймаючої сторони, органу Національної поліції чи органу охорони державного кордону (пункт 13 Порядку).

Водночас, обчислення дозволеного іноземцю, який є громадянином держави з безвізовим порядком в?їзду, строку перебування на території України здійснюють посадові особи Державної прикордонної служби України та Державної міграційної служби України в межах повноважень, визначених законодавством України, що передбачено Порядком обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в?їзду, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2015 №884, зареєстрованим в Мін?юсті 05.08.2015 за №944/27389.

Враховуючи зазначене, та оскільки органи державної реєстрації актів цивільного стану не наділені повноваженнями визначати легальність перебування іноземців та осіб без громадянства на території України під час подання ними заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану, зокрема про державну реєстрацію шлюбу, до пункту 4 глави 2 розділу III Правил вищенаведеним Наказом були внесені зміни щодо пред?явлення іноземцем або особою без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні документа, що підтверджує законність його перебування на території України, та проведення при необхідності в день подання заяви про державну реєстрацію шлюбу відповідної перевірки шляхом направлення запиту до територіального органу Державної міграційної служби України.

Після набрання чинності Наказом Державна міграційна служба України повідомила про направлення своїм територіальним органам інструктивного листа від 16.12.2016 запитів органів державної №8.1/8121-16 про забезпечення належного виконання реєстрації актів цивільного стану щодо перевірки законності перебування іноземців або осіб без громадянства на території України, які звернулись з метою укладення шлюбу (лист №8-71/1-17 від 05.01.2017).

Пункт 4 Наказу Мін?юсту №3447/5 від 02.12.2016 «Про затвердження Змін до деяких нормативно правових актів Міністерства юстиції України з питань державної реєстрації актів цивільного стану», зареєстрованого в Мін?юсті 02.12.2016 за №1564/29694, стосується часу набрання чинності наказу.

Судом встановлено, що Громадська організація оскаржує пункт 4 глави 2 розділу І правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін?юсту від 18.10.2000 №52/5, зареєстрованих в Мін?юсті 18.10.2000 за №719/4940 (у редакції наказу Мін?юсту від 24.12.2010 №3307/5) (далі - Правила), який викладено у новій редакції.

Передумовою відповідних змін був лист Державної міграційної служби України від 02.12.2016 №8-5319/1-16 про можливі міграційні ризики у зв?язку із запровадженням спрощеного порядку укладення шлюбу, в якому Державна міграційна служба виступила ініціатором внесення змін до законодавства щодо проведення відповідної перевірки у визначених Наказом випадках.

У зв?язку з прийняттям наказу Мін?юсту від 07.06.2024 №1714/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», зареєстрованого в Мін?юсті 10.06.2024 за №863/42208 (далі - Наказ), глава 2 розділу ІІ Правил діє у новій редакції (підпункт 2 пункту 1 Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених Наказом).

Станом на день розгляду справи судом пункт 4 глави 2 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні діє в наступній редакції:

«Посадова особа органу державної реєстрації актів цивільного стану формує та реєструє заяву про державну реєстрацію шлюбу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян в день її отримання або не пізніше наступного робочого дня, якщо така заява надійшла засобами поштового зв`язку, з внесенням відомостей про:

а) наречених: прізвище; власне ім`я; по батькові (за наявності); дата народження; місце народження (за відомостями паспорта чи паспортного документа, а у випадках, передбачених законодавством, за даними Єдиного державного демографічного реєстру); громадянство; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); реквізити документа, шо посвідчує особу (тип, серія (за наявності), номер, дата видачі, ким виданий, строк дії (за наявності)); сімейний стан (у шлюбі не перебуває, шлюб розірвано або вдівець / вдова); документи, що підтверджують сімейний стан (тип, серія (за наявності), номер, дата видачі, ким виданий) - у разі коли у відомостях про сімейний стан зазначено «шлюб розірвано» або «вдівець / вдова»; прізвище, обране у зв`язку з державною реєстрацією шлюбу; абонентський номер мобільного телефону; адреса електронної пошти (за наявності);

б) державну реєстрацію шлюбу: дата та час, обрані для державної реєстрації шлюбу; місце державної реєстрації шлюбу.

У разі подання заяви про державну реєстрацію шлюбу в електронній формі з одночасним отриманням платних послуг, що надаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, додатково зазначаються відомості про:

платні послуги, що бажають отримати наречені:

організацію та проведення індивідуальних обрядів державної реєстрації шлюбу (обирається один із видів індивідуальних обрядів державної реєстрації шлюбу, передбачених Порядком надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2010 року № 3335/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1380/18675);

доставку та вручення повторно виданих свідоцтв та інших документів про державну реєстрацію актів цивільного стану фізичній особі за місцем її проживання (перебування) за заявами, поданими в електронній формі (у разі обрання обряду державної реєстрації шлюбу в режимі відеоконференції);

поштову адресу (у разі обрання обряду державної реєстрації шлюбу у режимі відеоконференції).

У разі подання заяви про державну реєстрацію шлюбу представником додатково зазначаються відомості про такого представника:

прізвище;

власне ім`я;

по батькові (за наявності);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

реквізити документа, що посвідчує особу (тип, серія (за наявності), номер, дата видачі, ким виданий, строк дії (за наявності));

реквізити документа, що підтверджує повноваження представника (тип, серія (за наявності), номер, дата видачі, ким виданий, строк дії (за наявності), додаткові відомості (за наявності));

абонентський номер мобільного телефону;

адреса електронної пошти (за наявності).

У разі подання заяви про державну реєстрацію шлюбу в електронній формі, така заява має містити відомості, передбачені цим пунктом».

Врегулювання питання подання заяви про реєстрацію шлюбу іноземцем чи особою без громадянства віднесено до п. 8 глави 2 Правил в наступній редакції:

«У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства, такими жінкою та/або чоловіком пред`являються документи, що підтверджують законність перебування на території України, та в разі наявності громадянства декількох країн також пред`являються відповідні паспортні документи.

З усіх паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, пред`явлених відповідним заявником, що є іноземцем чи особою без громадянства, посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану виготовляються їх копії.

У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства і заява про державну реєстрацію шлюбу подається представником або надсилається засобами поштового зв`язку, до заяви додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, та їх переклади на українську мову, засвідчені в установленому порядку.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, надсилає запит до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем подання такої заяви з метою перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України станом на день державної реєстрації шлюбу.

Запит до територіального органу Державної міграційної служби України надсилається органом державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше наступного робочого дня з дня подання / надходження заяви про державну реєстрацію шлюбу з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади чи у разі її відсутності - на електронну адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України. У разі неможливості надсилання запиту в електронній формі, такий запит надсилається в паперовій формі на поштову адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України.

До запиту додаються виготовлені посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану копії заяви про державну реєстрацію шлюбу, паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, відповідного заявника, що є іноземцем чи особою без громадянства, а також копії перекладів на українську мову відповідних документів. У разі якщо заяву про державну реєстрацію шлюбу подано представником або надіслано засобами поштового зв`язку, до запиту додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, що були додані до відповідної заяви.

Територіальний орган Державної міграційної служби України у строки, визначені Законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», але не пізніше ніж за день до дати державної реєстрації шлюбу повідомляє відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану про результати перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України».

Позивач в позовній заяві стверджує на невідповідність Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства України» визначеної в правилах норми про перевірку законності перебування на території України особи без громадянства або іноземця, яким подається заява про реєстрацію шлюбу.

Проте, суд звертає увагу, що відповідно до п.7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства України» іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства України» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Отже, викладена в Правилах державної реєстрації актів цивільного стану норма про надсилання органом державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, запиту до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем подання такої заяви з метою перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України станом на день державної реєстрації шлюбу, жодним чином не суперечить Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства України», оскільки саме до повноважень територіального органу Державної міграційної служби України віднесено питання підтвердження законності перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовної заяви Громадської організації «Ліга сприяння та захисту прав іноземців та осіб без громадянства в Україні» до Міністерства юстиції України про визнання незаконним п. 4 наказу №3447/5 від 02.12.2016 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.