Рішення

від 03.10.2024 по справі 320/7904/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року м. Київ№ 320/7904/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН»доЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» (позивач/ ДП «КК «РОШЕН») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відповідач/ ЦМУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2248Ж10/31-00-04-01-01-31 від 09.10.2023 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН» (код ЄДРПОУ 25392188) у розмірі 707 411,00 грн, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, перевірку позивача посадовими особами відповідача проведено неналежним чином, без оцінки документів, наданих позивачем, а висновки про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «АБК ДНІПРО», що відображені в декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року на суму ПДВ 707411,18 грн, є безпідставними, необгрунтованими та незаконними, з огляду на наступне:

1) надані для перевірки документи вказують на відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку та їх належне оприбуткування. Проведені операції вплинули на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів ДП «КК «РОШЕН»;

2) на момент взаємовідносин між позивачем та ТОВ 2АБК «ДНІПРО» з відвантаження товару 06.06.2023 та 26.06.2023 ліцензія від 28.04.2023 була дійсною, про що було відомо відповідачу на момент проведення перевірки, а в подальшому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 №160/12081/23 визнано протиправним та скасовано Розпорядження від 31.05.2023 щодо анулювання ліцензії від 28.04.2023;

3) на момент взаємовідносин з позивачем, ТОВ «АБК ДНІПРО» не було віднесено контролюючим органом до «ризикових» платників податків, на момент проведення перевірки та складення акту, ТОВ «АБК ДНІПРО» оскаржувало Рішення №12754 у суді, а його дію було зупинено ухвалою суду про задоволення заяви про забезпечення позову.

4) нормами податкового законодавства на платників податків не покладено обов`язку та не наділено повноваженнями щодо ретельної перевірки своїх контрагентів на предмет наявності ознак ризиковості платників. ДП «КК «РОШЕН» не мало абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником, а тим більше його контрагентом, обов`язків із дотримання вимог податкового та іншого законодавства;

5) ТОВ «АБК ДНІПРО» при створенні товарно-транспортної накладної №12799 від 06.06.2023 року про перевезення Рому у кількості 988,5 кг/лтр, на суму 283 916,97 грн разом з ПДВ (далі - «ТТН від 06.06.2023 року»), було помилково внесено інформацію про перевізника, водія та транспортний засіб з попереднього відвантаження. Доставку товару за видатковою накладною №12799 від 06.06.2023 року та ТТН від 06.06.2023 року було здійснено ТОВ «АБК ДНІПРО» власним транспортним засобом: Вантажний фургон малотонажний-В марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 211 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_2 від 24.03.2017 року, а водієм був ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 , дата видачі: 02.06.2023 року, дійсне до 02.06.2053 року.

Після виявлення цієї помилки сторонами було її усунуто шляхом підписання нової ТТН від 06.06.2023 року з аналогічним номером - 12799. Проте, відповідачем було повністю і безпідставно проігноровано первинні документи, надані до перевірки, і у акті зроблено невірний висновок про те, що позивачем неправомірно задекларовано суму від`ємного значення з ПДВ за червень 2023 року на суму 707 411,18 грн.

6) Акт перевірки не містить відповідного опису порушень з боку позивача у взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «АБК ДНІПРО» у період червня 2023 року, у акті не вказано на підставі яких саме первинних документів відповідач зробив висновок про неможливість встановлення змісту та обсягу господарських операцій з ТОВ «АБК ДНІПРО».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано від відповідача усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

15 травня 2024 року від представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позов.

Відповідач в поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.

Відповідач зазначає, що у ході проведення перевірки, відповідно до наданих паперових носіїв за формою первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та оформлених податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ДП «КК «РОШЕН» у серпні 2023 року мало взаємовідносини з ТОВ «АЛКОГОЛЬНО БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ «ДНІПРО».

За посиланнями відповідача, відповідно до Додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» до декларації з ПДВ за вересень 2023 року, до складу податкового кредиту позивачем враховано податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ «АЛКОГОЛЬНО БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ «ДНІПРО» на загальну суму ПДВ - на 707 411,18 грн. Під час перевірки, до пакету документів надано товарно-транспортні накладні від 06.06.2023 №12799 та від 26.06.2023 від 14310 в яких зазначається що ТОВ «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» поставив ДП «КК «Рошен» ром та бренді виноградний. Згідно наданої ТТН від 06 червня 2023 року №12799 перевізником виступає ТОВ «Космос» (ЄДРПОУ 20197631). Відповідно до наявної в базах даних ДПС України інформації у ТОВ «Космос» відсутній автомобіль Мерседес НОМЕР_4 , яким здійснювалося перевезення товару Отримувачу. Крім того, водієм у ТТН від 06 червня 2023 року №12799 по ТОВ «Космос» (код 20197631) зазначено ОСОБА_2 , але відповідно до відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору по ТОВ «Космос» за 2 квартал 2023 року встановлено, що дана особа, яка відображена в ТТН як водій на ТОВ «Космос» не працює. ТОВ «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями анульовані. Тобто ТОВ «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» здійснює безліцензійну діяльність. Інформація, стосовно анульованих ліцензій наведена у таблиці №4 акта перевірки (стор. 10-11 акта). Відповідно до інформаційних систем ДПС України встановлено наявність по ТОВ «АЛКОГОЛЬНО БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ «ДНІПРО» рішення про відповідність критеріям ризиковості №12754 від 21.07.2023 (підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).

14 травня 2024 року представником Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН» подано відповідь на відзив, в якій позивач вказує на хибність та необґрунтованість висновків, викладених як в акті перевірки, так і у відзиві відповідача на позов. Позивач позовні вимоги підтримує, просить задовольнити

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 22.08.2023 року №647/ЖЗ/31-00-04-01-01-04, №648/ЖЗ/31-00-04-01-01-24 виданих Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків головному Державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств паливно-енергетичного комплексу управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Комару Олександру Миколайовичу, головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств паливно-енергетичного комплексу управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери ОСОБА_3 та наказу Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 16.08.2023 року №314/Ж1, виданих на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2і пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі -Кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього Підприємства «Кондитерська Корпорація «РОШЕН» (код ЄДРПОУ 25392188) (далі - ДП «КК «РОШЕН») щодо законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року (вх. від 20.07.2023 №9179012507) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення, результати якої оформлені актом від 15.09.2023 №2181/Ж5/31-00-04-01-01-26/25392188 (акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків: п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 707411,18 грн.

На підставі акта перевірки від 15.09.2023 №2181/Ж5/31-00-04-01-01-26/25392188 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 №2248/Ж10/31-00-04-01-01-31, яким зменшено ДП «КК «РОШЕН» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 707411 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Як закріплено у підпункті 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Приписи пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України визначають, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України закріплено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплений у статті 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1 цієї правової норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 закріплено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Суд акцентує, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та відзиву відповідача, висновки щодо порушення Дочірнім підприємством «Кондитерська Корпорація «РОШЕН» приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛКОГОЛЬНО БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ «ДНІПРО».

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено вказані висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом з урахуванням умов спірних правовідносин.

Так, 15 травня 2017 року між ДП «КК «РОШЕН» (Покупець) та ТОВ «АБК ДНІПРО» (Постачальник) Договір постачання № 22 (далі - «Договір»), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити в обумовлені терміни і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, що поставляється йому у рамках цього Договору - вина, коньяки, бренді виноградний, мед бджолиний натуральний - для кінцевого споживання (далі - «Товар»), Найменування, ціна, асортимент, посилання на дату та номер Договору, кількість і якість, умови оплати, графік постачання Товару визначаються Специфікаціями до Договору.

Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам і вимогам, чинним для цього виду Товару, що вимагаються ГОСТ, ДСТУ, ТУ і УкрЦСМ до цієї групи Товарів. Інші додаткові якісні характеристики Товару можуть вказуватися в Додатках до Договору. (п.2.1 - 2.2 Договору).

Ціна Товару встановлюється за угодою Сторін і відображається в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору Про усі передбачувані зміни цін на Товар Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця не пізніше, ніж за 10 календарних днів до такої зміни. (п.3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору Постачання Товару за даним Договором здійснюється на умовах, ще визначаються в Специфікаціях до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно пункту 4.6 Товар передається за накладною, в якій вказується найменування Товару, асортимент, кількість товарних одиниць, вартість Товару. При цьому ціна товару за накладною ї податковою накладною не може перевищувати ціну, погоджену Сторонами при складанні Специфікації.

Товар, шо поставляється Постачальником, також повинен супроводжуватися:

а) товарною накладною;

б) податковою накладною;

в) товарно-транспортною накладною;

г) копією якісного посвідчення виробника і/або сертифікатом відповідності, завіреними печаткою Постачальника.

Сертифікати відповідності і інші документи, що засвідчують якість Товару, які мають пролонгований термін дії, передаються загальним пакетом уповноваженій особі Покупця один раз впродовж терміну дії цих документа у вигляді копій, завірених печаткою Постачальника

Додатковою угодою №12 від 29.12.2022 до договору поставки №22 від 15.05.2017 пролонговано дію Договору поставки №22 від 15.05.2017 по 31 грудня 2025 року включно, а в частині грошових і товарних зобов`язань до повного їх виконання.

01 червня 2023 року сторонами Договору була укладена Специфікація №78, якою було погоджено поставку наступного товару: Рому у кількості 988,5 кг/лтр, на суму 283916,97 грн разом з ПДВ, дата поставки: 06-07 червня 2023 року.

15 червня 2023 року сторонами Договору була укладена Специфікація №79, якою було погоджено поставку наступного товару: Бренді виноградного у кількості 22 896,00 кг/лтр, на суму 3 960 550,08 грн разом з ПДВ, дата поставки: 26-28 червня 2023 року.

На підтвердження виконання умов договору поставки, з урахування специфікацій, позивачем до матеріалів справи, як і до перевірки надані:

видаткові накладні: №12799 від 06.06.2023 року про поставку Рому у кількості 988,5 кг/лтр, на суму 283 916,97 грн разом з ПДВ; №14310 від 26.06.2023 року про поставку Бренді виноградного у кількості 22 896,00 кг/лтр, на суму 3 960 550,08 грн разом з ПДВ;

податкові накладні від 06.06.2023 №201, від 06.06.2023 №888, від 26.06.2023 №1311;

товарно-транспортні накладні: товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв №12799 від 06.06.2023, №14310 від 26.06.2023;

платіжні інструкції від 20.06.2023 №8959 на суму 64471,80 грн (оплата за алкогольну продукцію по дог.№22 від 15.05.2017 по док.№10691, 10690 в т.ч. ПДВ 10745,30 грн., від 30.06.2023 №9566 на суму 3960550,08 грн (оплата за алкогольну продукцію по дог.№22 від 15.05.2017 по док.№11530 в т.ч. ПДВ 660091,68 грн.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено, що вказані документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками.

Зокрема, договір постачання містить всі необхідні істотні умови, передбачені Цивільним та Господарським кодексом для договорів поставки, у видаткових накладних вказано номенклатуру товару, кількість, ціну, реквізити сторін, які підписані уповноваженими особами сторін, видаткові накладні підтверджують перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця, товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими особами Постачальника, Покупця та водієм.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до форми і порядку проведення розрахунків підтверджується актом перевірки.

Доказів визнання у судовому порядку вказаних документів недійсними чи підробленими, учасниками справи не надано, судом не встановлено.

Поряд з вказаним, до матеріалів справи додані документи, що підтверджують якість поставленого товару: Протоколи №1112 від 28.04.2023 року та №1115 від 28.04.2023 року, видані ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОПЯ», які містять висновки про відсутність у товарі генетично модифікованих ДНК та відповідність вимогам нормативної документації; Протоколи випробувань №18091-1 Р від 04.05,2023 року та №18091-5 Р від 04.05.2023 року, видані ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОПЯ», які містять висновки про допустимий вміст радіонуклідів та відповідність вимогам нормативної документації; Протоколи випробувань №1630 від 05.06,2023 року та №1740 від 26.06,2023 року, видані Вимірювальною лабораторією ТОВ «АБК ДНІПРО», що діє на підставі Свідоцтва ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОПЯ» №ПЧ 06-2/1039-2022.

У той же час, контролюючий орган наполягає, що вказана господарська операція постачання товару між позивачем та ТОВ «АБК ДНІПРО» не мала реального характеру.

Обгрунтовуючи вказані твердження, відповідач зазначає, що під час перевірки, до пакету документів надано товарно-транспортні накладні від 06.06.2023 №12799 та від 26.06.2023 від 14310 в яких зазначається що ТОВ «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» поставив ДП «КК «Рошен» ром та бренді виноградний. Згідно наданої ТТН від 06 червня 2023 року №12799 перевізником виступає ТОВ «Космос» (ЄДРПОУ 20197631). Відповідно до наявної в базах даних ДПС України інформації у ТОВ «Космос» відсутній автомобіль Мерседес НОМЕР_4 , яким здійснювалося перевезення товару Отримувачу. Крім того, водієм у ТТН від 06 червня 2023 року №12799 по ТОВ «Космос» (код 20197631) зазначено ОСОБА_2 , але відповідно до відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору по ТОВ «Космос» за 2 квартал 2023 року встановлено, що дана особа, яка відображена в ТТН як водій на ТОВ «Космос» не працює.

Також, відповідач вказує, ТОВ «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями анульовані. Тобто ТОВ «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» здійснює безліцензійну діяльність. Інформація, стосовно анульованих ліцензій наведена у таблиці №4 акта перевірки (стор. 10-11 акта), а відповідно до інформаційних систем ДПС України встановлено наявність по ТОВ «АЛКОГОЛЬНО БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ «ДНІПРО» рішення про відповідність критеріям ризиковості №12754 від 21.07.2023 (підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Щодо посилань контролюючого органу на товарно-транспортну накладну від 06 червня 2023 року №12799, суд зазначає наступне.

Так, за визначенням, що міститься у п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.

Зі змісту позовної вбачається, 06.06.2023 року ТОВ «АБК ДНІПРО» здійснило перевезення товару власним автотранспортом. При передачі товару водію ОСОБА_1 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну №12799 від 06.06.2023 року, в якій вказано номенклатуру товару - Ром, кількість - 988,5 кг/лтр, вартість - 283 916,97 грн разом з ПДВ, автомобіль, на якому здійснювалось перевезення - MERCEDES-BENZ 211 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , та інше.

26.06.2023 року автоперевізник ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СЕРПАНТИН ТРАНС», код ЄДРПОУ 13752730, за замовленням ТОВ «АБК ДНІПРО», здійснив перевезення товару. При передачі товару водію ОСОБА_4 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну №14310 від 26.06.2023 року, в якій вказано номенклатуру.

ТОВ «АБК ДНІПРО» при створенні товарно-транспортної накладної №12799 від 06.06.2023 року про перевезення Рому у кількості 988,5 кг/лтр, на суму 283 916,97 грн разом з ПДВ (далі - «ТТН від 06.06.2023 року»), було помилково внесено інформацію про перевізника, водія та транспортний засіб з попереднього відвантаження.

Так, доставку товару за видатковою накладною №12799 від 06.06.2023 року та ТТН від 06.06.2023 року було здійснено ТОВ «АБК ДНІПРО» власним транспортним засобом: Вантажний фургон малотонажний-В марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 211 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_2 від 24.03.2017 року, а водієм був ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 , дата видачі: 02.06.2023 року, дійсне до 02.06.2053 року.

Після виявлення цієї помилки сторонами було її усунуто шляхом підписання нової ТТН від 06.06.2023 року з аналогічним номером - 12799.

Аналізуючи вказані обставини, на які посилається позивач, суд бере до уваги те, що наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Також відповідно до абз. 11 ч. 2 ст. 9 Закону № 996 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

У свою чергу, посилання відповідача на здійснення ТОВ «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» безліцензійної діяльності спростовується наступним.

Так, розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 року №135-рл анульовано ліцензії ТОВ «Алкогольно -безалкогольний комбінат Дніпро» №990208202300035 на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 року по 28.04.2028 року.

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням ТОВ «АБК ДНІПРО» оскаржило його до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №160/12081/23, залишеної без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» про забезпечення позову у справі №160/12081/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії задоволено. Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 року №135-рл щодо анулювання ліцензії ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» №990208202300035 на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 року до 28.04.2028 року до набрання законної сили рішенням суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №160/12081/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, визнано протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 року №135-рл щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» №990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 до 28.04.2028.

Отже, на час здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «АБК ДНІПРО» (червень 2023 року) дія розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 року №135-рл щодо анулювання ліцензії ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» №990208202300035 на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 року до 28.04.2028 року була зупинена, що надавало право ТОВ «АБК ДНІПРО» на впровадження такої господарської діяльності.

Вказані обставини протиправно не враховані відповідачем в контексті спірних правовідносин.

Доводи відповідача про відповідність ТОВ «АБК ДНІПРО» критеріям ризиковості згідно рішення №12754 від 21.07.2023 суд відхиляє з огляду на наступне.

По-перше, спірні операцій мали місце до 21.07.2023, тобто до дати включення, як про таке стверджує податковий орган, підприємства до переліку ризикових платників.

По-друге, контролюючим органом не зазначено жодних аргументів та не надано жодних доказів щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами прийняття такого рішення й самими спірними операціями.

По-третє, зазначена обставина свідчить лише про можливу відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, але аж ніяк про недійсність господарських операцій, які підтверджені рухом матеріальних цінностей і відповідними первинними документами. Крім того, такий платник податків, має право надати повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості з відповідними поясненнями та документи.

Ба більше, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі №160/19014/23, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.07.2023 №12754 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (ідентифікаційний код юридичної особи 36710304) з переліку ризикових платників податків.

Отже, факт реальності господарської операції позивача з ТОВ «АБК ДНІПРО» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цієї господарської операції, та не спростований відповідачем.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що на момент здійснення операцій постачання позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Чинним законодавством України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Також, норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.

Відповідно до ст. 47 ПК України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів.

Суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини в справах «Інтерсплав" проти України» (2007 рік, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), в яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

У згаданих справах Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Суд враховує, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України . Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

При цьому, згідно п. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Розглянувши доводи сторін, якими вони обґрунтовують свою позицію під час розгляду справи, суд вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення

Відповідно до змісту частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до змісту частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН» є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 10611,16 грн, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Дочірнього підприємства «Кондитерська Корпорація «РОШЕН» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.10.2023 №2248/Ж10/31-00-04-01-01-31.

3. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 10611,16 грн (десять тисяч шістсот одинадцять гривень 16 коп.) стягнути на користь Дочірнього підприємства «Кондитерська Корпорація «РОШЕН» за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.