Ухвала

від 03.10.2024 по справі 320/44643/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2024 року м. Київ № 320/44643/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Політичної партії "Слуга Народу", Київської обласної територіальної виборчої комісії, Київської обласної організації політичної партії "Слуга народу", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів: Київська обласна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Політичної партії "Слуга Народу", Київської обласної територіальної виборчої комісії, Київської обласної організації політичної партії "Слуга народу", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів: Київська обласна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у якому просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення політичної ради політичної партії "Слуга народу" про відкликання за народною ініціативою депутата Київської обласної ради ОСОБА_1 від 28.12.2023 року;

Визнати протиправним та скасувати постанову Київської обласної територіальної виборчої комісії від 29 грудня 2023 року №119 "Про визнання обраними депутатами Київської обласної ради наступних за черговістю кандидатів у депутати", в частині визнання обраних депутатів Київської обласної ради VIII скликання наступного за черговістю кандидата у депутати від Київської обласної територіальної організації політичної партії "Слуга народу" серед яких: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 відступив від раніше викладених висновків та вказав що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд роз`яснює, що правова основа презумпції знання законодавства - обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Цей обов`язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Разом з тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.

Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідачів порушені його права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що позовна заява не містить клопотання про поновлення строку звернення до суду та обґрунтованих пояснень, доказів на їх підтвердження, що перешкоджало позивачеві без зайвих зволікань звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів в межах шестимісячного строку

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Будь-яких пояснень щодо обставин, які об`єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, позовна заява не містить.

Таким чином, звертаючись у 26 вересня 2024 року з цією позовною заявою за захистом своїх прав, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Отже, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно, а не суб`єктивно перешкоджали особисто звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено дві не майнові вимоги, за подання даного адміністративного позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 * 2 = 2422,40 грн.

Проте, позивачем не сплачено судовий збір. Документи, що підтверджують пільги щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову в матеріалах справі відсутні.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об`єктивно, а не суб`єктивно перешкоджали особисто позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені процесуальним законодавством.

- докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Політичної партії "Слуга Народу", Київської обласної територіальної виборчої комісії, Київської обласної організації політичної партії "Слуга народу", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів: Київська обласна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

Надати позивачеві десятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.