Справа № 192/2226/23
Провадження № 2/192/127/24
РІШЕННЯ
Іменем України
07 жовтня 2024 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді КовальчукН.В., за участю: секретаря судового засідання Сафонової Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Догонова Тетяна Вікторівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, просить:
визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №63858, вчинений 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з неї, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») заборгованості за Кредитним договором № 607456-А від 17.07.2019 у розмірі 13392,50 грн;
стягнути ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6610,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 за місцем отримання нею доходів (орендної плати за користування її земельними ділянками) дізналася, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. від 04.09.2023 ВП № 68664551 звернуто стягнення на її доходи, які вона отримує від ТОВ «Мрія-Сервіс». 29 вересня 2023 року позивачка звернулася із заявою до приватного виконавця про надання інформації та копій документів, на підставі яких було відкрито виконавче провадження №68664551 про стягнення з неї заборгованості на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 68664551, позивачка дізналася, що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна вчинила виконавчий напис № 63858 від 31.03.2021 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за Кредитним договором 607456-А від 17 липня 2019 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 40071779-30 від 18 грудня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28/1220-01 від 28 грудня 2020 є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 42254696. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28.12.2020 по 10.03.2021 в розмірі 12192,50 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту розміром 5000,00 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом розміром 4702,50 грн, строкова заборгованість розміром 2490,00 грн, за вчинення виконавчого напису стягнуто 1200,00 грн, загальна сума стягнення складає 13392,50 грн.
У виконавчому написі приватний нотаріус Головкіна Я.В. зазначає, що виконавчий напис вчинено на підставі ст.ст. 87 - 91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
На виконання вказаного виконавчого напису за заявою відповідача приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. постановою від 16.02.2022 відкрито виконавче провадження № 68664551 про стягнення з позивачки на користь відповідача заборгованості в розмірі 13392,50 грн.
Постановами приватного виконавця від 16.02.2022 року з позивачки стягнуто основну винагороду в розмірі 1339,25 грн та мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 700,00 грн.
01 вересня 2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. накладено арешт на грошові кошти позивачки.
Також 04 вересня 2023 року при примусовому виконанні вказаного виконавчого напису №63858 від 31.03.2021 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивачки, якою:
звернуто стягнення на доходи позивачки, які вона отримує від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс» (код ЄДРПОУ/ІПН: 31071621, адреса місця реєстрації: 52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар`ївка);
- ТОВ «Мрія-Сервіс» зобов`язано здійснювати відрахування із доходів позивачки в строк до 10 числа щомісяця, у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 15906,97 грн. (з яких: 1175,22 грн. витрати виконавчого провадження, 13392,50 грн. - борг за виконавчим документом, 1339,25 грн. - основна винагорода приватного виконавця).
Позивачка вважає, що виконавчий напис № 63858 від 31.03.2021 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, здійснюється неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису. Зазначений виконавчий напис позивачка вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню. Приватним нотаріусом не було перевірено факт безспірності заборгованості за кредитним договором № 607456-А від 17.07.2019 року, не перевірено, чи була повідомлена вона про розмір заборгованості для добровільного виконання порушеного зобов`язання та чи погоджується з ним, тому виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України. Приватним нотаріусом вчинено вказаний виконавчий напис за відсутності нотаріального посвідчення кредитного договору, укладеного між позивачкою та ТОВ «СС ЛОУН», що є порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідач подав додаткові пояснення у справі, у яких посилається на те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Позичальник за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Кредитодавця - ccloan.ua., ознайомився з Правилами й Паспортом споживчого кредиту, що є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані. Заповненням анкети-заяви позивач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. 17 липня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» був укладений кредитний договір №607456-А. Правонаступником усіх прав та обов`язків, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами №40071779-30 від 18 грудня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс». Далі, правонаступником усіх прав та обов`язків, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28/1220-01 від 28 грудня 2020 є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Зазначені документи на підтвердження отриманням прав вимог відповідачем та безспірності заборгованості ОСОБА_1 надавались приватному нотаріусу Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіній Я.В.
Відповідач подав для вчинення виконавчого напису повний пакет документів, зокрема кредитний договір, що укладений в електронній формі. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а отже відповідає Переліку документів.
Оскільки ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, а кредитний договір підтверджує безспірність заборгованості, вчинення виконавчого напису здійснено відповідно до законодавства України.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач посилається на те, що підготовка заявника до звернення з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається. Як вбачається з матеріалів справи, вартість виконаних представником заявника робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми. При цьому в матеріалах справи відсутні докази понесених позивачем витрат на правову допомогу, а саме, відсутні документи на підтвердження сплати послуг адвоката (квитанція до прибуткового касового ордеру/касовий ордер/ платіжне доручення), що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну допомогу. Розподіляючи витрати, які ОСОБА_1 понесла на професійну правничу допомогу, що наявні в матеріалах справи: розміри гонорару за надання правової допомоги за видами правової допомоги, опис послуг з вартістю наданих послуг, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Зазначені представником витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними, а саме: не відповідають складності справи; не є співмірними з часом, витраченим адвокатом та надання відповідних послуг; явно неспівмірні з ціною позову, оскільки позов взагалі має немайновий характер, тобто, вимога щодо стягнення судових витрат не підлягає задоволенню.
Відповідач вважає, що у задоволенні позову потрібно відмовити.
У судове засідання учасники справи не прибули.
Представник позивача просила розглянути справу без участі позивача та її представника.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відкласти розгляд справи не просив, судова повістка про виклик до суду була направлена в електронному вигляді до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною з посиланням на статті 87 91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинено виконавчий напис № 63858, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника за кредитним договором № 607456-А від 17.07.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 40071779-30 від 18 грудня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 28/1220-01 від 28 грудня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, яке є стягувачем, заборгованості за кредитним договором № 607456-А від 17.07.2019 за період з 28.12.2020 по 10.03.2021 у сумі 12192,50 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто плати із стягувача, загальна сума, що підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 13392,50 грн.
На підставі зазначеного виконавчого напису 16 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. було відкрите виконавче провадження № 68664551, стягувачем у якому є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», боржником ОСОБА_1
16 лютого 2022 року приватним виконавцем також були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення з боржника основної винагороди.
01 вересня 2023 року приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, а 04 вересня 2023 року про звернення стягнення на доходи боржника.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» (далі Закон від 02.09.1993 № 3425-XII) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Згідно зі статтею 87 Закону від 02.09.1993 № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону від 02.09.1993 № 3425-XII передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Пунктом 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Згідно з пунктом 1 Переліку документів, до документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесені нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
За змістом виконавчого напису від 31.03.2021 № 63858 його вчинено на підставі ст.ст. 87 91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Разом з тим, суд звертає увагу, що пунктом 2 (а саме «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин») вказаний Перелік документів було доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Проте, постанову КМ України від 26 листопада 2014 року № 662 було визнано незаконною та нечинною (в тому числі в частині зазначеного доповнення пунктом 2) постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Постанова суду набрала законної сили з моменту проголошення.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 31.03.2021, тобто вже після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, тобто фактично на підставі правової норми, визнаної судом незаконною та нечинною.
Виконавчий напис було вчинено за нотаріально не посвідченим кредитним договором №607456-А від 17.07.2019, укладеним ОСОБА_1 та ТОВ «СС Лоун», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за змістом виконавчого напису є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Крім того, у позовній заяві стверджується, що приватним нотаріусом не було перевірено факт безспірності заборгованості за кредитним договором, не перевірено, чи була повідомлена позивачка про розмір заборгованості для добровільного виконання порушеного зобов`язання та чи погоджується з ним.
Доказів надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику відповідачем суду не надано.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження №61-19494св18) зазначив, що неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Верховний Суд також вказав на те, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 потрібно задовольнити та спірний виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню.
Доводи відповідача з огляду на встановлені судом обставини та законодавчі приписи не спростовують обґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать серед іншого витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову позивачем сплачено судовий збір за подання позову у сумі 1073,60 грн та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 536,80 грн, а всього 1610,40 грн.
Оскільки позовні вимоги суд задовольняє повністю, то понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у вказаній сумі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Практична реалізація зазначеного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передбачає:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Суд звертає увагу, що правила розподілу судових витрат врегульовані статтею 141 ЦПК України.
Так, як вже зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд також звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене частиною 2 ст. 141 ЦПК України.
У частині 3 ст. 141 ЦПК України визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 грудня 2021 року у справі 873/212/21. За змістом цієї постанови Верховний Суд розділяє поняття «зменшення судових витрат» та «розподіл судових витрат».
Верховний Суд у зазначеній постанові також вказав на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані копії таких документів:
копію договору про надання правової допомоги, укладеного 04 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Догоновою Т.В.;
копію акта виконаних робіт від 17.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 04.10.2023, підписаного адвокатом Догоновою Т.В. та замовником ОСОБА_1 , за змістом якого адвокат були надані замовнику такі юридичні послуги: ознайомлення з документами та формування правової позиції (вартість 500,00 грн), складання та подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (вартість - 1000,00 грн), складання та подання заяви про забезпечення позову (вартість 500,00 грн), складання та направлення адвокатського запиту до АТ «ОщадБанк» про надання інформації стосовно стягнення коштів з ОСОБА_1 на погашення арештованої суми в розмірі 15431,75 грн (вартість 500,00 грн), складення та направлення заяви приватному виконавцю Макаренко А.С. про повернення стягнутих коштів від 30.11.2023 (вартість 500,00 грн), участь у судових засіданнях (вартість 2000,00 грн), загальна вартість наданих юридичних послуг 5000,00 грн;
копію акта-прийманнянаданих адвокатськихпослуг від17.01.2024,підписаного адвокатом Догоновою Т.В. та замовником ОСОБА_1 ,
копію квитанції № б/н від 13.10.2023 про сплату ОСОБА_1 адвокату Догоновій Т.В. коштів у сумі 5000,00 грн за договором про надання правової допомоги від 04.10.2023 у сумі 5000,00 грн за надання правової допомоги, а саме складання, подання позовної заяви про скасування виконавчого напису нотаріуса до суду та представництво інтересів у суді першої інстанції.
При розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу витрат суд враховує, що справа належить до категорії справ незначної складності, її розгляд здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, судова практика у спірних правовідносинах є сталою.
Суд також зазначає, що судові засідання за участю учасників справи та їх представників не проводились, доказів складання та направлення адвокатського запиту до АТ «ОщадБанк» про надання інформації стосовно стягнення коштів з ОСОБА_1 на погашення арештованої суми в розмірі 15431,75 грн та складення та направлення заяви приватному виконавцю Макаренко А.С. про повернення стягнутих коштів від 30.11.2023 суду не надано.
За таких обставин, зважаючи на обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу, надані суду докази на підтвердження наданих юридичних послуг, вказаних в акті виконаних робіт від 17.01.2024, до договору про надання правової допомоги, беручи до уваги критерії розумності та справедливості, суд вважає, що на відповідача потрібно покласти витрати у розмірі 2000,00 грн.
За правилами, встановленими ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 07 жовтня 2024 року, тому його датою є саме 07 жовтня 2024 року.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 76 - 81, 83, 95, 137, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 63858, вчинений 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 607456-А від 17 липня 2019 року у розмірі 13392,50 грн таким, що не підлягає виконанню.
Захід забезпечення позову, застосований ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 63858, вчиненого 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», місцезнаходження: 02094, м. Київ, б. Верховної Ради, 34, офіс 511, код ЄДРПОУ 42254696, грошових коштів у виконавчому провадженні № 68664551, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анною Сергіївною, до набрання законної сили рішенням у справі № 192/2226/23 продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або може бути скасований за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок, зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок та на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 жовтня 2024 року.
Інформація про учасників справи:
позивачка:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
відповідач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», місцезнаходження: 02094, м. Київ, б. Верховної Ради, 34, офіс 511, код ЄДРПОУ 42254696.
Суддя Н.В. Ковальчук
Суд | Солонянський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2024 |
Оприлюднено | 08.10.2024 |
Номер документу | 122102822 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Солонянський районний суд Дніпропетровської області
Ковальчук Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні