Постанова

від 24.09.2024 по справі 336/6533/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/6533/24

Пр. 3/336/4318/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Запоріжжя, адреса реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи (відповідно до протокола) головний бухгалтер ТОВ «АББАТ ХХІ», про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення №813, складеного 13.06.2024 головним державним інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Вітером Т.В., ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме ТОВ «АББАТ ХХІ», код ЄДРПОУ 33701035, встановлено порушення п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами, п.п. 5 п.4 п.п.5 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зі змінами, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 327660 гривень. Так, ТОВ «АББАТ ХХІ» занижено за період з 01.11.2023 по 31.03.2024 податкові зобов`язання по рядку 4.1 «Нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 статті 198 та п. 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» декларації за рахунок не включення їх до складу податку на додану вартість з вартості сталі нержавіючої, яка була використана не в господарській діяльності підприємства, всього на суму 296650 гривень, а тому числі за листопад 2023 року на суму 9266 гривень, за грудень 2023 року на суму 133649 гривень, за січень 2024 року на суму 17506 гривень, за лютий 2024 року на суму 78574 гривень, за березень 2024 року на суму 57656 гривень. Детально зміст порушення викладений у витязі з акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АББАТ ХХІ» від 13.06.2024 №9256/08-01-07-01/33701035 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з ПДВ з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. Порушення вчинено 13.05.2024, триваюче, виявлено 13.06.2024.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце проведення судового засідання за допомогою засобів поштового зв`язку. За даними протокола ОСОБА_1 обізнана про надіслання справи для розгляду до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя. Із врахуванням кваліфікації адміністративного правопорушення та положень ст.268 КУпАП, явка особи не є обов`язковою.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв`язку із таким.

Статтею 256 КУпАП врегульовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, з підстав порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачає декілька окремих складів адміністративного правопорушення, а саме: відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

При цьому, фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені в суворій відповідності до диспозиції статті, натомість, неприпустимим є запис у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що детально зміст правопорушення викладений у копії акту перевірки.

Саме у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, які саме дії або бездіяльність вчинені певною особою, в чому полягає їх протиправність, тобто, обов`язковим є всебічне та повне відображення суті адміністративного правопорушення, проте, в даному випадку, при складанні протоколу не зазначено його об`єктивної та суб`єктивної сторони, які б відповідали диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП.

За змістом ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, посадовою особою, яка складає протокол, має бути визначено форму вини, активну чи бездіяльну поведінку особи, яка свідчить про наявність саме в її діях складу певного адміністративного правопорушення.

В даному випадку, у протоколі міститься формальне посиланням на норми Податкового кодексу України, узагальнено зазначено про те, що ТОВ «АББАТ ХХІ» занижено за період з 01.11.2023 по 31.03.2024 податкові зобов`язання по рядку 4.1 «Нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 статті 198 та п. 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» декларації за рахунок не включення їх до складу податку на додану вартість з вартості сталі нержавіючої, яка була використана не в господарській діяльності підприємства, всього на суму 296650 гривень, а тому числі за листопад 2023 року на суму 9266 гривень, за грудень 2023 року на суму 133649 гривень, за січень 2024 року на суму 17506 гривень, за лютий 2024 року на суму 78574 гривень, за березень 2024 року на суму 57656 гривень, проте, протокол не можу бути складено відносно юридичної особи.

Окремо суд наголошує, що з акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АББАТ ХХІ» від 13.06.2024 №9256/08-01-07-01/33701035 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з ПДВ з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків видно, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання є генеральний директор ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_1 . Тому, не визначено, хто із зазначених осіб та в якій мірі відповідальний за допущені порушення (в разі підтвердження його складу та події). Посадової інструкції головного бухгалтера до протокола не додано.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що копія акта перевірки є лише доказом на підтвердження обставин вчинення правопорушення та його сутності.

За нормою з п.86.1. ст.86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що в порушення ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі невірно визначено й час вчинення адміністративного правопорушення, а саме, особа, яка його склала, вважає, що вказане правопорушення є триваючим, адже виявлено актом. Разом з цим, складення акту є результатом перевірки, не може бути пов`язано із подією виявлення. Тим більше, що подання податкової декларації з ПДВ має установлений нормативно періодичний характер.

Так, за приписами п.49.2, 49.4 ст.49 Податкового кодексу, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Слід наголосити, що відповідно до п.49.8. ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Тобто, якщо уповноважена посадова особа контролюючого органу прийняла відповідну декларацію, саме до цих строків подання й має прив`язку дата вчинення правопорушення й, відповідно, вказане порушення не має триваючого характеру, оскільки не пов`язане із тривалим чи безперервним невиконанням обов`язків платником податків (суб`єктом оподаткування).

Триваючим адміністративним правопорушенням, при цьому, є саме порушення, пов`язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених певною правовою нормою. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок. Періодичність некоректного подання податкової звітності також не свідчить про тривалий характер правопорушення.

Суд наголошує, що наявними у справі доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення, на час складання протоколу й на момент проведення перевірки, складання акту, є посадовою особою, та відповідно до наявних в неї посадових обов`язків є відповідальною за подання податкової звітності.

Крім того, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок певної податкової перевірки, може утворювати склад адміністративного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.

З приводу приписів ст.38 КУпАП, суд зауважує, що відсутність складу правопорушення унеможливлює застосування цієї норми.

Керуючись ст. 9, 38, 163-1, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили

Дата видачі постанови