Постанова

від 19.09.2024 по справі 521/18707/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3877/24

22-ц/813/3878/24

Справа № 521/18707/22

Головуючий у першій інстанції Сегеда О.М.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 51

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» - адвоката Тараненко Руслани Юріївни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2023 року та на додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим у подальшому, до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу. В обґрунтування своїх вимог позивач стверджував, що його звільнення здійснено з підстав скорочення посади начальника відділу правового забезпечення Південного регіону, якого не відбулось, оскільки після його звільнення, на посаді начальника відділу правового забезпечення працює інша особа, а саме ОСОБА_3 , який на підставі наказу від 09 листопаду 2021 року №1616-к без зазначення правових підстав був переведений з посади провідного юрисконсульта відділу на посаду начальника відділу. Тому, позивач вважав, що наказ ПАТ «НЕК «Укренерго» від 07 грудня 2022 року №1755-к є незаконним, оскільки фактично скорочення посади начальника відділу правового забезпечення Південного регіону не відбулось, так як на цій посаді після його незаконного звільнення працює інша особа ОСОБА_3 . Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ«НЕК «Укренерго» від 07 грудня 2022 року №1755-к про його звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити його на посаді начальника відділу правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань ПАТ«НЕК «Укренерго» (робоче місце - м. Одеса, вул. Коблевська, 11) та стягнути з ПАТ«НЕК «Укренерго» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу (т. 1, а.с. 1-24).

01 грудня 2023 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити:

визнати незаконним та скасувати наказ Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 07 грудня 2022 року №1755-к про звільнення ОСОБА_1 з 07 грудня 2022 року з посади начальника відділу правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань (робоче місце - м. Одеса, вул. Коблевська, 11) за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату працівників;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (робоче місце - м. Одеса, вул. Коблевська, 11);

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 грудня 2022 року по 01 грудня 2023 року включно, в розмірі 530715 гривень 72 копійки (без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів);

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь держави 3220 гривень 80 копійок (т. 7, а.с. 145-151 зворот).

11 грудня 2023 року додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси доповнено рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2023 року та вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за один місяць у сумі 36805 гривень 83 копійки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України (т. 7, а.с. 154-154 зворот).

08 січня 2024 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано апеляційну скаргу представника ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» - адвоката Тараненко Руслани Юріївни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2023 року та на додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року. Представник апелянта не погоджується із оскаржуваними рішенням та додатковим рішенням, вважає їх незаконними, необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з викладенням висновків, що не відповідають обставинам справи. Так, представник апелянта зазначає, що суд першої інстанції не навів конкретних посад, які були вакантні в період скорочення посади позивача та відповідали б кваліфікації ОСОБА_1 та не були йому запропоновані. Представник апелянта наголошує на тому, що питання відповідності позивача кваліфікаційним критеріям для зайняття вакантних посад в період скорочення ОСОБА_1 в ході розгляду справи взагалі судом не встановлювалося та не досліджувалося. При цьому, представник апелянта повідомив, що позивачу на постійні основі пропонувалася аналогічна посада провідного юрисконсульта цього ж відділу правового забезпечення Південного регіону з покращеними умовами праці збереженням попереднього заробітку на рівні посади керівника, яку позивач обіймав до скорочення. Також представник апелянта не погоджується із розрахунком середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вважає, що зазначений в оскаржуваному рішенні розмір є завищеним на суму 25089,90 грн та наводить власний розрахунок. Серед іншого, представник апелянта вважає, що у разі задоволення апеляційної скарги підлягає скасуванню і додаткове рішення, яким допущене негайне виконання рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за місяць у сумі 36805, 83 грн. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, представник апелянта просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; скасувати додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» судові витрати та зупинити дію рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2023 року (т. 7, а.с. 159-173).

04.03.2024 ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що за двадцять років роботи в НЕК «Укренерго» жодного стягнення до нього не застосовувалося. Після впровадження в 2018 році для керівних посад системи ключових показників ефективності (КПЕ) встановлені показники виконані в повному обсязі, що підтверджується листом від 31.01.2022, наявним в матеріалах справи. Наказом НЕК «Укренерго» від 25.09.2019 № 1380-к переміщений на посаду начальника відділу правового забезпечення Південного регіону департаменту договірної та претензійно-позовної роботи дирекції з правових та регуляторних питань. 09.11.2021 наказом № 1616-к провідного юрисконсульта ОСОБА_3 переведено на посаду начальника очолюваного ОСОБА_1 відділу, що у відзиві на позовну заяву відповідач називає переведенням ОСОБА_3 на «додаткову посаду начальника відділу». Як зазначає позивач, з моменту переведення ОСОБА_3 для ОСОБА_1 створюються несприятливі умови праці, здійснюється психологічний тиск, метою чого було примушення до написання заяви про звільнення. 26.06.2022 позивач звертається до відповідача з заявою щодо нанесення збитків виплатами заробітної плати та ін. виплат ОСОБА_3 29.06.2022 в.о. начальника Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи ОСОБА_4 службовою запискою ініціює звільнення позивача шляхом штучної організації процедури виведення посади позивача із штатного розпису за очевидної відсутності змін в організації виробництва і праці. 07.12.2022 видається наказ про звільнення.

Позивач зазначає, що вручений 10.10.2022 перелік вакансій станом на 15.07.2022 не містив інформацію про трудову функцію, посадові оклади та розташування робочого місця за посадами та містив примітку: «Водночас, звертаю увагу, що ознайомлення із переліком вакантних посад не є пропозицією щодо пропонування працівникові конкретної роботи». 12.10.2022 не маючи інформації про трудову функцію, розмір посадового окладу, розташування робочого місця позивач подав заяву про переведення на посаду провідного інженера відділу взаємодії з учасниками ринку по внесенню змін до нормативно-правових актів. На вказану заяву відповідач відреагував організацією наради, метою якої було проведення конкурсного відбору на цю посаду шляхом обговорення відповідності позивача посаді провідного інженера, що в підсумку не мало логічного завершення. Позивач зазначає, що пропонування роботодавцем працівникові проходження відбірних процедур на вакантні посади, що фактично є новим прийомом на роботу, не є виконанням роботодавцем встановленого ст. 49-2 КЗпП України обов`язку щодо пропонування іншої роботи. Наказ № 290 від 06.07.2022 «Про скорочення штату» виданий за відсутності будь-якого обґрунтування змін в організації виробництва і праці у відповідача (т. 8, а.с. 1-28).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу, ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що посада, на яку був переведений ОСОБА_3 аналогічна тій, що займав позивач, а саме - начальник відділу правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів відмінності їх функціональних обов`язків на вказаній посаді. Крім того, вказівка на робоче місце, яке є однаковим не може свідчити про введення нової посади.

Зміни в організації виробництва і праці у відповідача, а саме скорочення штату працівників, у тому числі посади позивача, дійсно мали місце, що підтверджується штатними розписами керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу апарату управління ПАТ «НЕК «Укренерго» на 2022 рік.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлена фактична невідповідність запропонованих позивачу посад - переліку вакантних посад на підприємстві, який був наданий відповідачем до суду, а доказів, що роботодавець запропонував позивачу всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення за вищевказаним переліком, а працівник відмовився від цієї пропозиції, до суду не надано і в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції 27 квітня 2021 року на засіданні наглядової ради ПАТ «НЕК «Укренерго» було розглянуто питання щодо ліквідації, створення структурних підрозділів та зміни в організаційній структурі, прийнято рішення про припинення відокремлених підрозділів ПАТ «НЕК «Укренерго» та вирішено створити структурні підрозділи ПАТ «НЕК «Укренерго» згідно переліку, що додається, затверджені зміни в організаційній структурі НЕК «Укренерго», що додається, та підтверджується витягом з протоколу №3/2021 засідання наглядової ради ПАТ «НЕК «Укренерго» від 27 квітня 2021 року (т. 1, а.с. 63-75, 77, 57-59).

На підтвердження змін в організаційній структурі НЕК «Укренерго» відповідачем були надані належним чином засвідчені копії організаційної структури Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань станом на 01 серпня 2021 року (у відповідності до Організаційної структури НЕК «Укренерго», затвердженої 28 липня 2021 року), станом на 01 березня 2022 року (у відповідності до Організаційної структури НЕК «Укренерго», затвердженої 21 лютого 2022 року), станом на 01 серпня 2022 року (у відповідності до Організаційної структури НЕК «Укренерго», затвердженої 22 липня 2022 року), станом на 01 січня 2023 року (у відповідності до Організаційної структури НЕК «Укренерго», затвердженої 22 липня 2022 року за №33/2022) (т. 5, а.с. 108, 109, 110).

З матеріалів справи вбачається, що діючою організаційною структурою ПАТ «НЕК «Укренерго» станом на 01 січня 2023 року є організаційна структура Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань, затверджена 22 липня 2022 року за № 33/2022 (т. 5, а.с. 106-107).

Наказом НЕК «Укренерго» за № 1616-К від 09 листопада 2021 року провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань ОСОБА_3 за його згодою переведено постійно на посаду начальника цього відділу з 09.11.2021 з посадовим окладом згідно штатного розпису. Встановлено робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 62).

Тобто, вказаним наказом була введена додаткова посада начальника відділу. Відповідно, в продовж періоду часу з 09.11.2021 та до моменту звільнення позивача 07.12.2022 у відділі правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань працювали одночасно два начальника відділу.

Відповідно до витягу з штатного розпису Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань станом на 30 липня 2021 року штат відділу правового забезпечення Південного регіону складав: начальник відділу (робоче місце - м. Одеса, вул. Коблевська, 11) провідний юрисконсульт (робоче місце - м. Одеса, вул. Коблевська, 11), провідний юрисконсульт (робоче місце - АДРЕСА_1 ), провідний юрисконсульт (робоче місце АДРЕСА_2 ) провідний юрисконсульт (т. 4 а.с. 43).

Згідно витягу з штатного розпису Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань станом на 01 серпня 2021 року штат відділу правового забезпечення Південного регіону складав: начальник відділу, провідний юрисконсульт, провідний юрисконсульт, начальник відділу (робоче місце - м. Одеса, вул. Коблевська, 11), провідний юрисконсульт (робоче місце - АДРЕСА_1 ), провідний юрисконсульт (робоче місце - АДРЕСА_1 ), провідний юрисконсульт, провідний юрисконсульт (т. 4, а.с. 42).

Станом на 01.03.2022 штатний розпис відділу складав: начальник відділу (2 посади), провідний юрисконсульт (4 посади) (т 5, а.с. 111). А відповідно до штатного розпису відділу від 01.08.2022: начальник відділу (2 посади), провідний юрисконсульт (5 посад) (т. 5, а.с. 112).

Разом з тим, відповідно до штатного розпису станом на 01.01.2023 у відділі містяться посади: начальник відділу, провідний юрисконсульт (4 посади) (т. 4, а.с. 41).

Наказом НЕК «Укренерго» від 20 травня 2022 року № 204 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату Дирекції управління персоналом» директору з управління персоналом доручено впровадити зміни щодо виведення зі штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу ПАТ «НЕК «Укренерго» посади згідно з переліком, наведеним у додатку 1 з 01 червня 2022 року, але не раніше 2 (двох) місяців з дня попередження працівників, посади яких підлягають скороченню (т. 4 а.с. 198). Разом з тим, посада начальника відділу правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань в переліку, наведеному у додатку 1 до наказу НЕК «Укренерго» від 20 травня 2022 року №204 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату Дирекції управління персоналом» не зазначена (т.4а.с.199-201). Тобто, змінами в організації виробництва і праці не було передбачено виведення зі штату посади начальника відділу правового забезпечення.

В подальшому,наказом головиправління ПАТ«НЕК «Укренерго»від 06липня 2022року №290«Про скороченняштату» узв`язку зізміною централізованихсервісних функційНЕК «Укренерго»,затвердженням організаційноїструктури НЕК«Укренерго» (протоколзасідання правліннявід 28.07.2021№ 30/2021)(зізмінами)з метоюуникнення дублюванняфункцій тапосадових обов`язківпрацівників,поліпшення показниківта оптимізаціївитрат з18липня 2022року буловиведено зіштатного розписукерівників,професіоналів,фахівців,технічних службовців,робітників танепромислового персоналуНЕК «Укренерго»посаду начальникавідділу правовогозабезпечення Південногорегіону Департаментудоговірної тапретензійно-позовноїроботи Дирекціїз правовихта регуляторнихпитань (робочемісце -м.Одеса,вул.Коблевська,11),але нераніше 2(двох)місяців здня попередженняпрацівника,посада якогопідлягає скороченню;відповідно довимог чинногозаконодавства,не пізнішеніж задва місяціознайомити зцим наказомта попередитипрацівника,посада якогопідлягає скороченню,про наступнезвільнення тазапропонувати,за наявностівакантних посад,переведення наіншу роботу;у разівідмови працівникавід переведенняна іншуроботу абоза відсутностівакантних посад,розірвання трудовогодоговору провестив порядку,передбаченому чиннимзаконодавством України (т. 1, а.с. 55).

Наказом НЕК «Укренерго» від 19 липня 2022 року №688-к «Про наступне вивільнення» пропонувалось ознайомити ОСОБА_1 із наказом НЕК «Укренерго» від 06 липня 2022 року № 290 «Про скорочення штату» та попередити його про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням штату (т. 3, а.с. 157).

10 серпня 2022 року на підставі наказу НЕК «Укренерго» від 06 липня 2022 року №290 «Про скорочення штату» ОСОБА_1 був попереджений про виведення його посади зі штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу ПАТ «НЕК «Укренерго» у зв`язку із скороченням штату, та повідомлений, що у разі відмови від переведення на іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю або у зв`язку з її відсутністю його буде звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням ст. 49-2 КЗпП не раніше, ніж за два місяці після ознайомлення та отримання попередження (т. 1, а.с. 56).

Наказом № 1755-к від 07.12.2022 позивач був звільнений з займаної посади (т. 1, а.с. 38).

Нормативно-правове регулювання та оцінка апеляційного суду

Щодо змін в організації виробництва і праці

Відповідно до статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно доп.1ч.1ст.40КЗпП Українитрудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 16.11.1992).

Відповідно до п. 3 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

«Під терміном «зміни в організації виробництва і праці» розуміється раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, серед них перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо. Спеціальні правила (презумпції та фікції) застосовуються стосовно певних категорій справ або при вирішенні окремих процесуальних питань. Змістом і тих, і інших є припущення про наявність або про відсутність позовних фактів. Винятки із загального правила розподілу обов`язку доказування випливають з норм матеріального права. З урахуванням статті 32 КЗпП України саме роботодавець має довести, що відбулися зміни в організації виробництва і праці. Верховний Суд зазначає, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (частина третя статті 64 ГК України). Питання зміни організаційної структури підприємства є правом відповідного суб`єкта господарювання при здійсненні ним господарської діяльності» (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 221/7326/18).

Аналіз частини третьої статті 32 КЗпП України свідчить про те, що під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов. У цій правовій нормі йдеться про такі зміни, які викликані об`єктивними причинами на виробництві і стосуються не одного працівника, а цілого підприємства або принаймні структурного підрозділу. Такі зміни законодавець розглядає як самостійне правове явище, що має особливий правовий статус, спеціальний порядок їх проведення (постанова КЦС ВС від 20.09.2023 в справі № 442/4475/22).

При вирішенні трудового спору щодо поновлення на роботі звільненого у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників, суд зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідачем порядку вивільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці та наступного скорочення штату працівників, так як вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) (постанови ВС від 07.08.2019 в справі № 367/3870/16).

Разом з тим, суд має встановити чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці та саме на відповідача покладається обов`язок доведення факту реальних змін в організаціївиробництва іпраці.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється законність звільнення, обов`язокдоведення правомірностізвільнення працівникапокладається нароботодавця (постанова ВС від 23.01.2018 у справі №273/212/16).

За обставинами даної справи у відповідача станом на 30.07.2021 у відділі правового правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань була наявна одна посада начальника відділу, з 01.08.2021 додалася ще одна посада начальника відділу та впродовж періоду часу з 09.11.2021 та до 07.12.2022 в одному й тому ж відділі одночасно працювали два начальника.

Відповідно до витягу зі штатного розпису Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань станом на 01 серпня 2022 року (у відповідності до Організаційної структури НЕК «Укренерго», затвердженої 22 липня 2022 року) у штаті відділу правового забезпечення Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань та у штаті відділів правового забезпечення Західного, Північного та Східного регіонів не передбачена посада другого начальнику відділу (т. 5, а.с. 111).

Тобто, лише в відділі правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-правової роботи дирекції з правових та регуляторних питань, на відміну від інших регіонів організаційної структури відповідача, були передбачені дві посади начальника відділу, які відповідно були зайняті двома працівниками, які працювали одночасно. Однак, відповідач не надав обґрунтованих пояснень з належним підтвердженням необхідності існування двох однакових посад в одному відділі, так само як і пояснень в чому полягала відмінність функціональних обов`язків посад начальника відділу. Тобто, фактично ці дві посади були тотожними. Крім того, в інших регіонах дублювання посад начальника у відділах правового забезпечення відсутнє.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що запровадження змін в організації виробництва і праці є виключним повноваженням власника, однак, в контексті обставин даної справи, відповідач не надав належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження фактичного введення змін в організації виробництва і праці та скорочення посади позивача, а процедура виведення посади начальника відділу, яку займав позивач, за ознаками носить штучний характер. Вказане в сукупності свідчить про проведення роботодавцем процедури звільнення позивача з порушенням норм та гарантій законодавства. Тому апеляційний суд вважає необхідним змінити та доповнити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині мотивування.

Щодо виконання роботодавцем вимог ст. 49-2 КЗпП України

Відповідно до положень ст.49-2КЗпП Українипро наступневивільнення працівниківперсонально попереджаютьне пізнішеніж задва місяці. Прививільненні працівниківу випадкахзмін ворганізації виробництваі працівраховується переважнеправо назалишення нароботі,передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Велика палата Верховного Суду в постанові від 18.09.2018 у справі № 800/538/17 зробила правовий висновок про те, що «за положеннями частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що роботодавець виконав обов`язки, визначені положеннями ст. 49-2 КЗпП України та запропонував позивачеві для зайняття всі вакантні посади, які існували на підприємстві та на момент звільнення включно. З матеріалів справи вбачається, що відповідач пропонував позивачеві для зайняття лише посаду провідного юрисконсульта в тому ж відділі правового забезпечення Південного регіону Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань. Інші вакантні посади на підприємстві для зайняття позивачеві не пропонувалось. Наприклад, посада провідного фахівця відділу закупівель послуг Департаменту закупівель робіт та послуг. Вимоги до вказаної посади: повна вища освіта та стаж роботи у відповідній сфері не менше 2 років. Будь-яких пояснень щодо невідповідності позивача вказаній посаді апелянт не надавав.

При цьому, 12 серпня 2022 року ОСОБА_1 на підставі попередження та переліку вакантних посад НЕК «Укренерго» станом на 15 липня 2022 року, наданого йому 10 серпня 2022 року надав згоду, шляхом подачі заяви про його переведення на посаду провідного інженера відділу взаємодії з учасниками ринку по внесенню змін до нормативно-правових актів на умовах безстрокового трудового договору без будь-яких випробувань із збереженням посадового окладу на рівні не нижчому за посадою начальника ВПЗ Південного регіону та встановлення робочого місця - АДРЕСА_1 , що підтверджується заявою ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 223, 224 ,225, 226, т. 3 а.с. 160-181, 184). За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 серпня 2022 року, відповідач зазначив, що у попереджені була звернута увага про те, що ознайомлення із переліком вакантних посад не є пропозицією щодо пропонування працівникові конкретної роботи. За результатами ознайомлення із переліком вакантних посад, працівник вказує про можливість розглянути відповідність його кваліфікації, спеціальності та досвіду роботи вимогам до обраної посади (т. 3 а.с. 185-186).

Вказані обставини додатково підтверджують, що роботодавець належним чином не виконав вимоги ст. 49-2 КЗпП України та не запропонував позивачеві іншу роботу, хоча мав таку можливість, про що, також свідчить, наданий апелянтом-відповідачем до апеляційної скарги перелік посад з кваліфікаційними вимогами до них по НЕК «Укренерго» в період з 15.07.2022 по 07.12.2022 (т. 7, а.с. 187-215).

Відповідно дост.42КЗпП Українипри скороченнічисельності чиштату працівниківу зв`язкуіз змінамив організаціївиробництва іпраці переважнеправо назалишення нароботі надаєтьсяпрацівникам збільш високоюкваліфікацією іпродуктивністю праці. Також положення цієї статті визначають категорії працівників, яким при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації надається перевага в залишенні на роботі. За обставинами даної справи роботодавцем була порівняна продуктивність двох начальників відділу за відповідний період часу виконання ними одних і тих самих функціональних обов`язків. Разом з тим, доказів порівняння кваліфікації, а також продуктивності праці за попередні періоди роботи (в тому числі за період часу, коли позивач самостійно займав посаду начальника відділу), що надало би об`єктивну можливість здійснити порівняння двох працівників, матеріали справи не містять. Тому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги.

Відповідно доп.1та п.3ч.1ст.376ЦПК Українипідставами длязміни судовогорішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Таким чином, враховуючи вище наведене, апеляційний суд на підставі п.п. 1,3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України змінює та доповнює оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині мотивування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ПАТ«Національна енергетичнакомпанія «Укренерго»-адвоката ТараненкоРуслани Юріївни задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2023 року змінити та доповнити в частині мотивування, в іншій частині рішення залишити без змін.

Додаткове рішенняМалиновського районногосуду м.Одеси від11грудня 2023року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішень

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст цієї постанови складений 04 жовтня 2024 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І.Дришлюк