Постанова

від 12.09.2024 по справі 521/25293/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2204/24

Номер справи місцевого суду: 521/25293/23

Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя КотелевськийР.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Стоянової Л.І.,

представника Одеської митниці ДМС України ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Сідорова Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Сідорова Д.Д. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2024, якою:

ОСОБА_2 ,громадянина Республіки Узбекистан,

визнаний винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, -

встановив:

оскарженою постановою ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків вартості товарів (безпосередніх предметів порушення митних правил), що становить 307 176 (триста сім тисяч сто сімдесят шість) гривень 24 (двадцять чотири) копійки з конфіскацією товарів, вилучених за протоколом про порушення митних правил №1511/50000/23 від 08.09.2023 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до постанови суду 1-ої інстанції, 05.01.2022 року, між ТОВ «УКР ЄКСІМ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43955934) - покупець, та фірмою продавцем «KIMYO SAVDO TA'MINOT SERVIS» (Республіка Узбекистан) укладено контракт №01/UA щодо поставки товарів в Україну.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту, до м/п «Чорноморськ» Одеської митниці з Узбекистану на умовах поставки «FCA UZ Коканд» транспортним засобом р/н НОМЕР_1 / НОМЕР_2 доставлено товар «Мінеральне добриво - Калій сульфат».

17.07.2023 року ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» ОСОБА_4 , на підставі договору доручення, подана до митного оформлення митна декларація в режимі «ІМ 74 ДЕ», яка була прийнята митним органом та зареєстрована за номером №23UA500080005558U3.

Разом з митною декларацією, як підстава для переміщення товару до Одеській митниці надано документи серед яких: інвойс від 26.06.2023 №26/01/15/06, сертифікат походження товару № UZUA326010316801 від 26.06.2023, контракт № 01/UA від 05.01.2022, договір зберігання вантажів на митному складі № 23-142 від 14.07.2023 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до графи 31 митної декларації № 23UA500080005558U3 заявлено товар № 1: «Мінеральне добриво - Калій сульфат, K2SO4. Упаковані в 420 п/п мішків по 50кг, нетто. ГОСТ 4145-76. Виготовлено - 10.05.2023 р. Для цивільного використання. Торговельна марка - немає данних. Виробник - немає данних. Країна виробництва UZ». За кодом згідно УКТ ЗЕД 2833298000. Загальною вагою брутто/нетто 21084/21000 кг. Вартість вищевказаного товару склала 16 800,00 доларів США, або 614 352,48 грн (курс дол. США на день митного оформлення - 36,5686 грн/1 дол. США).

Продавцем та відправником товару є компанія «KIMYO SAVDO TA'MINOT SERVIS» (Республіка Узбекистан), покупцем товару є компанія ТОВ «УКР ЄКСІМ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43955934», а одержувач - ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» (код ЄДРПОУ 1860124), на складських приміщеннях якого буде розміщено товар.

На підставі переліку форм митного контролю визначених із застосуванням системи аналізу та управління ризиками (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю») в порядку передбаченому Наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2012 № 1316 «Про затвердження порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення» посадовими особами Одеської митниці було проведено митний огляд зазначених товарів, в ході якого зроблено фотографування товару, з якого вбачається, що на мішках, в яких переміщується товар, наявне наступне маркування: - «Сульфат калія, K2SO4, ГОСТ 4145-76, Республіка Узбекистан, Ферганська обл., м. Коканд, вул. Навбахор 20, +998 97 595 22 11, +998 90 155 77 11, зроблено в Узбекістані, 50+- 1кг».

З метою проведення лабораторних досліджень для визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик товару для однозначної класифікації товару згідно УКТ ЗЕД було відібрано зразки товару «Мінеральне добриво - Калій сульфат, K2SO4», які направлено до Одеського управління з питань експертиз та досліджень.

За результатами проведення лабораторних досліджень та з врахуванням Висновку Одеського управління з питань експертиз та досліджень від 11.08.2023 року № 142000-3600-0113 (вх. від 14.08.2023 № 18361/7), визначено, що товар № 1 «Мінеральне добриво - Калій сульфат, K2SO4» є хлоридом калію або сумішшю на основі хлориду калію у вигляді дрібного кристалічного порошку та грудок/агломератів і не містить у своєму складі сульфату калію.

У зв`язку з чим, 29.08.2023 року митний пост «Чорноморськ» Одеської митниці проінформував управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці листом № 7.10-28.2/1826 що товар № 1 за МД від 17.07.2023 року за № 23UA500080005558U3 повинен класифікуватися у товарній підпозиції 310420 згідно УКТ ЗЕД.

Таким чином встановлено, що маркування на мішках «Сульфат калія, K2SO4» та товаросупровідні документи (інвойс № 26/01/15/06 від 26.06.2023 та пакувальний лист до інвойсу, сертифікат походження товару № UZUA326010316801 від 26.06.2023, додаткова угода від 26.06.2023 до контракту № 01/UA від 05.01.2022) підписані директором компанії «KIMYO SAVDO TA'MINOT SERVIS» (Республіка Узбекистан) ОСОБА_5 містять неправдиві відомості щодо найменування товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а саме: через митний кордон України під виглядом товару «Сульфат калія, хімічна формула - K2SO4, УКТ ЗЕД 28332980» переміщено інший товар, а саме «Хлорид калію, хімічна формула - КСІ, УКТ ЗЕД 310420».

Враховуючи вищевикладене, директором компанії «KIMYO SAVDO TA'MINOT SERVIS» (Республіка Узбекистан) були вчинені дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України шляхом надання одним товарам вигляду інших та зазначені дії, на переконання митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1ст. 483 МК України.

Не погоджуючисьз постановою,захисник СідоровД.Д.подав апеляційнускаргу,в якійпросить скасуватипостанову судута закритисправу напідставі п.1ч.1ст.247КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисник посилається на неналежне повідомлення митницею ОСОБА_2 про порушення справи про адміністративне правопорушення та відсутності підтверджень сповіщення останнього про складення відносно нього протоколу про порушення митних правил, хоча відомості про місце знаходження адреси підприємства, в якому він є директором, наявні в долучених митницею документах, а інформацію про ініціювання митної справи він отримав від контрагента. Крім того, в протоколі №1511/50000/23відсутні відмітка про його складення за відсутності особи, що є порушенням ч.9 ст.494 МК України. На переконання захисника, порушення права ОСОБА_2 на своєчасне повідомлення про порушення митної справи є підставою для закриття провадження по ній, оскільки не забезпечені його права за ст.494 та 526 МК України.

Захисник також вважає, що ОСОБА_3 є неналежним суб`єктом у вказаній справі, оскільки не був декларантом та не вчиняв дії щодо переміщення товарів через митний кордон України особисто як декларант, а зайняття посади директора на підприємстві відправника товару не утворює в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. ОСОБА_3 є нерезидентом, не несе зобов`язання по сплаті мита на території ввезення товару, а тому у нього фактично відсутні будь-які підстави для вчинення умисних дій на зменшення розміру митних платежів або їх несплати; він не був присутнім під час підписання товарно супровідних документів, завантаженні товару, перевезенні через кордон та поданні документів митному органу, а особою, відповідальною за фінансове врегулювання є ТОВ «УКР ЄКСІМ ТРЕЙД», а декларантом - ПрАТ «Іллічівськзовніштранс».

Відповідно до фактичних обставин справи, при митному оформленні був наданий сертифікат про походження товару, який засвідчений митними органами Республіки Узбекистан. В графі 8 "Опис товару" сертифікату зазначено: "Калий сульфат. Критерий происхождения - Д 2833.» проте, в матеріалах справи про порушення митних правил жодним чином не надана правова оцінка тому факту, що заявлені декларантом Одеській митниці відомості щодо опису товару та коду УКТ ЗЕД в повній мірі відповідають документам, митній декларації та сертифікату про походження країни експортера (Республіка Узбекистан). Також матеріали справи не містять відомостей, чи проводилась перевірка шляхом направлення запитів до митного органу Республіки Узбекистан в порядку надання адміністративної допомоги та результати цієї перевірки.

Крім того, захисник посилався на те, що копію постанови йому було надіслано на електронну адресу 09.08.2024, особисто отримано 08.08.2024, а апеляційна скарга подана 12.08.2024. Проте, на переконання захисника, з огляду на строки отримання копії судового рішення ним не пропущений строк на апеляційне оскарження, однак, якщо апеляційний суд вважатиме, що стирок попущений, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови.

Апеляційний вважає, що захисником не пропущений строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки останнім днем звернення з апеляційною скаргою було 11.08.2024, що припадало на вихідний день, а першим робочим днем після нього є 12.08.2024, коли захисник і звернувся з апеляційною скаргою, тому строк не був пропущений та не потребує поновленню.

Вислухавши захисника ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представника Митниці ДФС, який заперечував проти її задоволення; перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.486МК України та ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені обставини справи та передчасно прийнято рішення щодо наявності в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості передбачена відповідальність.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_7 адміністративного правопорушення передбачає наявність прямого умислу, а суб`єкт правопорушення спеціальний, посадова особа підприємства, в даному випадку, за матеріалами справи, зібраними митними органами «KIMYO SAVDO TA'MINOT SERVIS» (Республіка Узбекистан).

Проте, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками митних органів та суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Пункт 8 ч. 1 ст. 4 МК України містить визначення поняття «декларант», згідно якого це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно доч.1ст.265МК України,декларантами маютьправо виступати: 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент,яким абовід іменіякого укладеноцей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Резидентами, згідно вимог п.п. а) п. 50 ч. 1 вищезгаданої ст. 4 МК України, є юридичні особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, а також їх відокремлені підрозділи за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 265 МК України, декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Стаття 266 МК України встановлює обов`язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, зокрема, ч. 4 зазначеної статті передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2022 року, між ТОВ «УКР ЄКСІМ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43955934) - покупець, та фірмою продавцем «KIMYO SAVDO TA'MINOT SERVIS» (Республіка Узбекистан) укладено контракт №01/UA щодо поставки товарів в Україну.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту, до м/п «Чорноморськ» Одеської митниці з Узбекистану на умовах поставки «FCA UZ Коканд» транспортним засобом р/н НОМЕР_1 / НОМЕР_2 доставлено товар «Мінеральне добриво - Калій сульфат».

Відповідно до ст. 198 МК України«Подання документів та відомостей митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України» передбачено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України, згідно ізстаттею 335цього Кодексу, подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

17.07.2023 року ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» ОСОБА_4 , на підставі договору доручення №23-143 від14.07.2023, подана до митного оформлення митна декларація в режимі «ІМ 74 ДЕ», яка була прийнята митним органом та зареєстрована за номером №23UA500080005558U3.

Тобто у даному випадку саме ТОВ «УКР ЄКСІМ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43955934) є покупцем і декларантом товару, а ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» є представником декларанта, який виконував зобов`язання щодо декларування товару згідно наданих ТОВ «УКР ЄКСІМ ТРЕЙД» документів.

Крім того, згідно п.6.1.3 договору доручення №23-143 ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» не несе відповідальності за своїми зобов`язаннями в межах цього Договору, якщо Замовник надав документи, що містять неправдиві відомості, або недійсні документи (а.с. 44).

Згідно з вказаним Договором Замовником є також ТОВ «УКР ЄКСІМ ТРЕЙД», а не «KIMYO SAVDO TA'MINOT SERVIS» (Республіка Узбекистан) в особі директора ОСОБА_8 .

Більш того,у поданійза договоромдорученням ТОВ«УКР ЄКСІМТРЕЙД» (кодЄДРПОУ 43955934)декларації №23UA500080005558U3 в п.9 зазначено особа, яка відповідальна за фінансове врегулювання, якою також є ТОВ «УКР ЄКСІМ ТРЕЙД».

Тобто, ОСОБА_3 як нерезидент, та директор підприємства, що не є отримувачем та декларантом отриманого товару, не є особою яка несе відповідальність за фінансове врегулювання за поданою згідно договору доручення ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» МД № 23UA500080005558U3, не є суб`єктом вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та останній не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаним адміністративним правопорушенням, крім того у останнього і відсутній умисел на ухилення від сплати митних платежів.

Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції, що потягнуло за собою прийняття судом необґрунтованого рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України.

Один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року (справа №760/10803/15-а; провадження №К/9901/19074/18).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд констатує, що в даній справі митним органом не було доведено наявності в діях директора «KIMYO SAVDO TA'MINOT SERVIS» (Республіка Узбекистан) ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки останній не є суб`єктом вказаного правопорушення.

Європейський суд з прав людининеодноразово звертав увагу на те,що мета викладення мотивів рішення полягає у тому, щоб показати сторонам, що їх почули. Це зобов`язує суддю обґрунтовувати свої міркування об`єктивними аргументами і дотримуватись прав сторін. Хоча суд не мусить надавати відповідь на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, було вивчено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутня необхідність у наданні своєї оцінки іншим доводам апеляційної скарги захисника, оскільки судом встановлена відсутність в діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а інші доводи не є такими, що можуть вплинути на прийняття іншого рішення судом апеляційної інстанції, ніж як закриття провадження у даній справі.

Відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Керуючись ст.ст.8,62 Конституції України, ст. 529 Митного Кодексу України ст.ст.7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Сідорова Д.Д. задовольнити.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2024, якою ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський