Ухвала

від 04.10.2024 по справі 462/7699/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7699/24

УХВАЛА

04 жовтня 2024 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши заяву Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів,

встановив:

ЛКП «ТФ«Львівспецкомунтранс» 03.10.2024 року звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 1741,05 грн. за послуги з вивезення побутових відходів.

Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Пунктом 5 ч.1 ст.165ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити якщо із поданих документів вбачається пропуск позовної давності, оскільки така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Із матеріалів заяви вбачається, що ЛКП «ТФ«Львівспецкомунтранс» просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів за період з 01.10.2021 року по 20.09.2024 року.

Разом з тим, заяву про видачу судового наказу подано наручно у приміщенні суду 03.10.2024 року.

Вказане свідчить, що з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, що є підставою для відмови у видачі судового наказу в порядку п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України.

Враховуючи те, що заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення з боржника заборгованості за період більший ніж встановлено ст.257 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність спору про право, а тому вважає, що у прийнятті заяви ЛКП «ТФ«Львівспецкомунтранс» провидачу судовогонаказу простягнення заборгованостіз ОСОБА_1 ,слід відмовити.

При цьому, суд роз?яснює заявнику наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме, згідно з ч.2 ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Згідно з ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Тому, відповідно до ч.2 ст. 164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» не повертається.

Керуючись ст.163- 166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошенняабо складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю.Колодяжний