Рішення

від 12.09.2024 по справі 463/7287/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/7287/23

Провадження № 2/463/326/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Мармаша В.Я.,

з участю секретаря с/з - Гавц О.Б.,

представника позивача (прокурора) - Завадовської Л.Б.,

представника відповідача ЛМР - Коржевич У.Ф.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Янчака П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Пацюркевича О. в інтересах держави до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , третьої особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблуня» про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації з одночасним припиненням права оренди, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, яким просив : визнати недійсним та скасувати ухвалу Львівської міської ради 7-го скликання 19-тої сесії № 5225 від 20.06.2019 «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 », якою надано земельну ділянку площею 0,0130 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:06:002:0062) в оренду терміном на 10 років для обслуговування житлового будинку (код КВЦПЗ 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування; визнати недійсним укладений між Львівською міською радою та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки від 20.09.2019 № Л-2325 з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062, площею 0,0130 га, для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за № 33463590 від 25.09.2019 права оренди земельної ділянки, площею 0,0130 га, з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1926392946101), з одночасним припиненням права оренди цієї земельної ділянки за ОСОБА_2 . Позов відповідно до позовної заяви мотивує тим, що ухвалою Львівської міської ради від 29.06.2017 № 2246 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0130 га на АДРЕСА_1 в оренду для обслуговування житлового будинку. У подальшому оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради 7-го скликання 19-тої сесії № 5225 від 20.06.2019 ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 0,0130 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:06:002:0062) в оренду терміном на 10 років для обслуговування житлового будинку (код КВЦПЗ 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не наданні у власність або користування. На підставі вказаного рішення між Львівською міською радою та ОСОБА_2 20.09.2019 укладено договір оренди № Л-2325 земельної ділянки 4610137200:06:002:0062, площею 0,0130 га для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років, до 20.06.2029 року. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 336946503 від 26.06.2023 вищевказаний договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2019, номер запису про інше речове право: 33463590. Згідно з п. 3-4 Договору оренди від 20.09.2019 на орендованій земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури. Як на підставу прийняття рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0130 га в оренду без проведення земельних торгів Львівська міська рада у своїй пояснювальній записці до проекту рішення посилалася на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 знятий з балансу міської ради відповідно до наказу «Про зняття з балансу міської ради житлових будинків, в яких приватизовано житло» від 20.05.2009 № 202 та перебуває у спільній сумісній власності гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_2 на час передачі спірної земельної ділянки володів на підставі приватної власності житловим будинком в розмірі 11/20 відповідно до витягу про Державну реєстрацію прав від 16.10.2012 та земельною ділянкою площею 0,0536 га відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 10.02.2016, яка є суміжною із земельною запропонованою до відведення. Земельна ділянка площею 0,0234 га, на якій розташований житловий будинок на АДРЕСА_1 , перебувала у спільній сумісній власності громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Також, як зазначено у пояснювальній записці до ухвали, що відповідно до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 12.10.1998, укладеного між Львівською міською радою та громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , запропонована до відведення земельна ділянка перебувала в оренді зазначених громадян терміном на 5 років для городництва. Нотаріально посвідченою заявою на вилучення з користування земельної ділянки від 14.08.1998 гр. ОСОБА_3 (власник квартири АДРЕСА_2 ) не заперечувала проти оформлення зазначеної земельної ділянки за гр. ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ). Доступ до запропонованої до відведення земельної ділянки можливий лише тільки через земельну ділянку площею 0,0536 га, яка є у власності заявника. Проведеною перевіркою прокуратури встановлено, що вказана ухвала Львівської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,0130 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 була прийнята всупереч процедурі визначеній у ст. 134 Земельного кодексу України, а саме без проведення земельних торгів, що є порушенням вимог земельного законодавства. Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 перебуває у комунальній власності територіальної громади Львівської міської ради, запис про речове право: 33463533 від 25.09.2019. Конкурентний спосіб передачі земельних ділянок є ефективним інститутом державного регулювання земельних відносин та застосовується з метою отримання максимально вигідного для територіальної громади та держави результату і залучення додаткових коштів до бюджету. Однак прокуратурою встановлено, що земельні торги на право оренди вільної від забудови ділянки не проводилися, та земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 була передана в оренду всупереч вищевказаним законодавчим вимогам. Крім того, вивченням відкритої інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостями з державного земельного кадастру за посиланням https://kadastr.live/ встановлено, що об`єкт нерухомого майна: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,0234 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0049. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав 1/3 частина вказаної земельної ділянки для обслуговування житлового будинку належить ОСОБА_2 , запис про речове право: 13330709 від 10.02.2016. Крім того, у власності ОСОБА_2 перебуває ще одна земельна ділянка для обслуговування цього ж житлового будинку на АДРЕСА_1 площею 0,0141 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0056, запис про речове право:19043097 від 11.02.2017. Згідно технічного паспорту на житловий будинок на АДРЕСА_1 та інформації про об`єкт нерухомого майна з реєстру прав власності на нерухоме майно (до 2013 року), в технічному описі майна вказано, що до переобладнання житловий будинок складався з семи житлових кімнат житловою площею 153,5 кв.м. та двох кухонь. На час проведення технічної інвентаризації (24.10.2012) житловий будинок скаладався з десяти житлових кімнат житловою площею 239,3 кв.м. та двох кухонь, загальною площею 547,9 кв.м. Самовільно побудовані: мансарда (2-13/26,8 кв.м.-житлова; 2-14/17,1 кв.м.-санвузол; 2-15/43,0 кв. м.-бібліотека; 2-16/16,0 кв.м.-житлова); тереса літ. б". Тобто на момент передачі спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 вже мав у приватній власності земельні ділянки площею 0,0234 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0049 та площею 0,0141 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0056 для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 , при площі житлового будинку та прибудов 366,7 кв. м., а єдиною підставою надання земельної ділянки в оренду у позаконкурентний спосіб, площею 0,0130 га, з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 є те, що вона межує з земельними ділянками, які перебуваються у власності останнього. За інформацією Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради на запит окружної прокуратури встановлено, що управлінням 27.04.2023 проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатом якого складено акт від 27.04.2023 № 165. За результатом обстеження встановлено, що ні на час прийняття ухвали Львівської міської ради від 20.06.2019 № 5225, ні на час проведення обстеження на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 об`єкти нерухомого майна були відсутні. Крім того, під час обстеження встановлено, що доступ до оспорюваної земельної ділянки обмежений шляхом встановлення огорожі, що в свою чергу обмежує доступ до входу/виходу до захисної споруди цивільного захисту, яка знаходиться по АДРЕСА_3 (обліковий номер № 48944). Вказана вище обставина підтверджує надання земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єктів нерухомості за відсутності останніх. Відповідно до проекту землеустрою, картографічних матеріалів, а також відповідно до п 3-4 Договору оренди від 20.09.2019 на орендованій земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури. Згідно норм ДБН для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Таким чином, чинним земельним законодавством передбачений порядок відчуження прав на земельні ділянки комунальної власності виключно на конкурентних засадах, за виключенням випадків щодо земельних ділянок, на яких розташоване належне особі на праві приватної власності нерухоме майно. Проте у цьому випадку за приписами частини 2 статті 134 Земельного кодексу України власник нерухомості має право на отримання на позаконкурентних засадах тільки земельної ділянки, на якій безпосередньо розташоване таке майно (будівля, споруда). При цьому площа такої земельної ділянки повинна відповідати площі, яку безпосередньо займають відповідні об`єкти нерухомого майна. А також може бути дещо більше такої площі, у разі необхідності обслуговування цих об`єктів, однак така площа повинна бути обґрунтованою у відповідній технічній документації із землеустрою з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема Державних будівельних норм та Державних санітарних норм і правил. Відсутність документів або аналітичних матеріалів, з яких вбачається, яка саме площа необхідна для обслуговування вказаних будівель, свідчить про те, що міська рада не могла з наданих матеріалів встановити, яка саме площа потрібна для обслуговування житлового будинку, у тому числі з урахуванням вимог чинного законодавства, а факт відсутності будівель на вказаній земельній ділянці тільки підтверджує незаконність передачі земельної ділянки в оренду відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України. Наміри Львівської міської ради та ОСОБА_2 були спрямовані саме на отримання останнім земельної ділянки для будівництва, а відсутність на ній об`єктів нерухомості тільки підтверджує вказане. Наявність договору на право тимчасового користування землею терміном на 5 років для городництва (в тому числі на умовах оренди) від 12.10.1998, укладеного між Львівською міською радою та громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , та тої обставини що доступ до спірної земельної ділянки можливий лише тільки через земельну ділянку площею 0,0536 га (в подальшому поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610137200:06:002:0059, 4610137200:06:002:0058, 4610137200:06:002:0056), яка є у власності заявника, використана лише як формальний привід для уникнення процедури земельних торгів. При цьому, якщо би право оренди на земельну надавалося за результатами земельних торгів, то до міського бюджету було би забезпечено надходження більшого обсягу грошових коштів, адже ціна за якою відповідні фізичні та юридичні особи отримують права на земельні ділянки була би тільки початковою на відповідних торгах та могла би суттєво збільшитись. Таким чином, територіальній громаді міста Львова наноситься матеріальна шкода (збитки) у вигляді упущеної вигоди. Крім того, внаслідок передачі земельної ділянки у позаконкурсний спосіб Львівська міська рада втратила право законного очікування отримати найбільш економічно вигідну пропозицію. Можливість отримання земельної ділянки у оренду без проведення земельних торгів передбачена з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, які вже перебувають у власності особи, яка звертається до органу місцевого самоврядування з проханням надати їй земельну ділянку. Таким чином, оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124, 134, 135 ЗК України. Враховуючи викладене, Львівська міська рада не мала законних підстав для надання оспорюваної земельної ділянки в оренду, в даному випадку інакше як за результатами проведених земельних торгів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20 та від 30.11.2021 у справі № 922/938/21. З наведених підстав, а також інших зазначених у позовній заяві, усі позовні вимоги, в тому числі похідні позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди та скасування його державної реєстрації підлягають задоволенню судом. Окружній прокуратурі стало відомо про наявність порушених прав держави з листа Львівської міської ради від 06.07.2023, відповідно до якого міська рада надала до окружної прокуратури оскаржуване рішення. Отже, позов окружної прокурори подається в межах строку позовної давності.

Представник відповідача Львівської міської ради подала відзив на позовну заяву, у якому позов визнала з підстав того, що відповідно до пунктів 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України (чинної на дату прийняття оскаржуваної ухвали) визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Всупереч норм чинного законодавства ухвалою Львівської міської ради від 29.06.2017 № 2246 «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 » надано відповідачу ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0130 га на АДРЕСА_1 в оренду для обслуговування житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови. В подальшому міська рада прийняла ухвалу від 20.06.2019 № 5225 «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 », якою затверджено відповідачу ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надала земельну ділянку площею 0,0130 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:06:002:0062) в оренду терміном на 10 років для обслуговування житлового будинку (код КВЦПЗ 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування. Згідно підпункту 1.2. пункту 1 пояснювальної записки до проекту вказаної ухвали вбачається, що на земельній ділянці пропонованій до відведення відсутні об`єкти нерухомого майна. Також, в абзаці 6 пункту 3 пояснювальної записки до проекту вказаної ухвали зазначено, що доступ до запропонованої до відведення земельної ділянки можливий лише через земельну ділянку площею 0,0536 га, яка є у власності заявника. Однак встановлено, що до земельної ділянки площею 0,0130 гa, кадастровий номер 4610137200:06:002:0062 на АДРЕСА_1 , ще є наявний прохід через земельну ділянку, яка знаходиться у приватній власності ОСББ «Яблуня» на вул. Харківській та через землі міста Львова. На підставі вищезазначеної ухвали від 20.06.2019 року № 5225 між Львівською міською радою та гр. ОСОБА_2 укладено договір землі від 20.09.2019 року № Л-2325 (надалі -Договір оренди землі), про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Л-2 вчинено запис. Згідно пункту 1 Договору оренди землі Львівська міська рада надала гр. ОСОБА_2 в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування житлового будинку (код КВЦПЗ 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062, яка розташована у АДРЕСА_1 . Згідно пункту 3 Договору оренди землі на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також відсутні інші об`єкти інфраструктури. Пунктом 15 Договору оренди землі визначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування житлового будинку. Відповідно до умов договору в оренду надано земельну ділянку загальною площею 0,0130 га, кадастровий номер 4610137200:06:002:0062, на АДРЕСА_1 терміном на 10 (десять) років до 20.06.2029 року. При цьому встановлено, що на орендованій земельній ділянці відсутній об`єкт нерухомого майна, який підлягає обслуговуванню та під який надавалася земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062, яка розташована у АДРЕСА_1 , в оренду. Також згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0141 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0056, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності набуте на підставі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 05.11.2014 у справі № 1312/3745/12. Крім того, у власності Відповідача 2 є житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0234 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0049, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . З врахуванням вищезазначеного, на момент прийняття Львівською міською радою ухвали про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 для обслуговування житлового будинку у власності гр. ОСОБА_2 вже перебували дві земельні ділянки з кадастровим номером 4610137200:06:002:0049 та 4610137200:06:002:0056 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 . Додатково згідно акту обстеження земельної ділянки комунальної власності площею 0,0130 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 від 27 квітня 2023 року № 165 встановлено, що гр. ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 0,0130 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 на АДРЕСА_1 на підставі договору оренди землі від 20.09.2019 № Л-2335. Об`єкти нерухомого майна на вказаній земельній ділянці - відсутні. Окрім того, під час обстеження встановлено, що доступ до земельної ділянки обмежений шляхом встановлення огорожі, яка обмежує доступ до входу/виходу в захисну споруду цивільного захисту, яка знаходиться на АДРЕСА_3 (обліковий № 48944). Відповідач погоджується з доводами, наведеними у позовній заяві про те, що надання земельної ділянки гр. ОСОБА_2 з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 для обслуговування об`єктів нерухомості відбулося за відсутності таких об`єктів на вказаній земельній ділянці та всупереч вимогам статей 134, 135 Земельного кодексу України. Щодо похідної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 20.09.2019 року № Л-2325, то такий договір підлягає визнанню недійсним судом та є підстави для скасування за гр. ОСОБА_2 державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062, яка розташована у АДРЕСА_1 та припинення речового права - права оренди гр. ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку. Враховуючи зазначене вище, Львівська міська рада визнала позов Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави до Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації з одночасним припиненням права оренди, вважає його законним та обґрунтованим та просила задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення на позов та заяву про застсування позовної давності, у яких в позові просив відмовити з тих підстав, що Галицькою окружною прокуратурою 17.07.2023, 15.08.2023 до Львівської міської ради як уповноваженого органу на захист інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах у порядку от. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено повідомлення з описом виявлених порушень вимог закону, інтересів держави і територіальної громади та із пропозицією самостійно вжити відповідних заходів до їх захисту. У відповідь на дане повідомлення Львівська міська рада листом від 23.08.2023 повідомила, що позовна заява про розірвання договору оренди від 20.09.2019 року № Л - 2325 не готується та не була подана. Однак, проводячи системний аналіз матеріалів судової справи, вбачається, що Львівська міська рада як уповноважений державою орган здійснювати відповідні функції у спірних (земельних) правовідносинах дізнався про вказані обставини з 29.06.2017, а саме із дати прийняття Ухвали № 2246 від 29,06,2017 року «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ». Тобто, починаючи із 29.06.2017 Львівській міській раді як уповноваженому державою органу здійснювати відповідні функції у спірних (земельних) правовідносинах було відомо про дату можливого порушення її прав. Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.08.2022 року у справі № 953/12011/20 (провадження № 61 - 3410св22), а також матеріали судової справи, вбачається, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення із вказаним позовом до суду, що є безумовної підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, вказав, що наявні підстави для відмови у позові у зв`язку з його безпідставністю з огляду на наступне. Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 16.10.2012 за № 35862045 відповідачу ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності 11/20 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11.10.2012 за № 956. Житловий будинок цегляний, позначений в плані літерою А-2, в цілому складається з семи кімнат, житловою площею 153,5 кв.м. та двох кухонь. Тобто, ОСОБА_2 є законним спадкоємцем прав та обов`язків покійної ОСОБА_6 . Вказані 11/20 частин житлового будинку належали спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою 02.11.1989 за реєстровим № 5563, а також на підставі реєстраційного посвідчення за № 9892 від 24.11.1989. У свою чергу, право користування на спірну земельну ділянку у ОСОБА_6 виникнуло ще 25.05.1989 року на підставі Акту, складеного комісією працівників ЖЕК - 506. Зокрема, відповідно до Акту від 25.05.1989 з виходом на місце було встановлено, що між вказаними будинками дійсно знаходиться пустуюча закпущена земельна ділянка, закинута побутовим сміттям, хламом, заростями кущів, дерева не сформовані, і площадка над бомбосховищем, де також накопичується сміття, хлам. З мешканцями будинків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 проведена бесіда і вони не заперечують про те, щоб дана земельна ділянка та площадка, які пустують та знаходяться в антисанітарному стані, віддати в користування гр. ОСОБА_6 , а вона зобов`язується власними силами, за свій рахунок, безоплатно привести її в належний стан/огородити сітчастим парканом, вивезти сміття і сформувати дерева, обрізати кущі. Згідно виписки із протоколу № 2 дільничого будинкового комітету від 29.05.1989 було вирішено, розглянувши заяву гр. ОСОБА_6 , дозволити користуватись пустуючою земельною ділянкою між дворами будинків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , № 81, АДРЕСА_6 , гр. ОСОБА_6 , яка проживає по АДРЕСА_7 . Загальна площа ділянки 380 кв.м. Гр. ОСОБА_6 зобов`язано утримувати дану земельну ділянку в належному санітарному стані, обгородити сітчастим парканом, провести формування дерев. Ухвалою Львівської міської ради від 23.07.1998 за № 34 «Про передачу громадянам в приватну власність та надання в постійне та тимчасове користування земельних ділянок в м. Львові» згідно з п. 128 Додатку № 1 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 103 кв.м. передано в оренду на 5 років. 12.10.1998 між Львівською міською радою, з однієї сторони, та ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , з другої сторони, було укладено Договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди). Згідно із пп. «а» п. 3.2. Договору землекористувач має право поновити дію договору на користування земельною ділянкою після закінчення його терміну. 30.05.2011 ОСОБА_6 отримала відповідь за № 2403-3 вих. - 1098 від Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин щодо надання інформації про можливість продовження договору оренди землі або надання земельної ділянки у власність для ведення садівництва на АДРЕСА_1 . 26.08.2011 ОСОБА_6 повторно звернулась із заявою на адресу Львівської міської ради щодо отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Згідно довідки про кількісні характеристики ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами від 26.08.2011 за № 40/01-14/5878 Управління Держкомзему у м. Львові, вбачається, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 (згідно представленого плану земельної ділянки) площею 0,0103 га знаходиться в користуванні гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 для городництва. Із вищенаведеного вбачається, що сім`я ОСОБА_2 використовує спірну земельну ділянку ще із 1989 року, здійснює її утримання та догляд, прибирання (тощо), а також використовує останню згідно її цільового призначення та мети. Згідно відповіді Управління з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оброни ЛМР від 09.08.2023 за № 0002-вих-97991, управлінням було проведено огляд запасного виходу сховища № 48944 по АДРЕСА_3 , в результаті якого встановлено, що записний вихід сховища № 48944, який знаходиться на орендованій земельній ділянці розблокований та знаходиться в задовільному стані. Також згідно відповіді ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» від 18.08.2023 а № 1007- 24/08, вбачається, що захисна споруда цивільного захисту за № 48944 на вул. Харківській 7 має один вхід - вихід та один аварійний вихід. Входи (виходи) відкриті (без навісних замків) не захаращені, з вільним доступом та перебувають у задовільному стані. Крім того, позивачем обрано невірний спосіб захисту цивільного права. Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 554/10517/16 від 20.06.2023 суд прийшов до висновку, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку. Однак, беручи до уваги те, що оскаржені рішення органів місцевого самоврядування не стосуються останньої набувачки земельної ділянки, вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, на підставі яких земельну ділянку було оформлено за відповідачем, не призводять відновлення порушеного права територіальної громади міста Полтави. За таких обставин у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Відтак, виходячи із вищенаведеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблуня» у заяві про залучення до участі у справі вказав, що земельна ділянка, яку орендує ОСОБА_2 межує із земельною ділянкою, яка перебуває у власності ОСББ «Яблуня» (м. Львів, вул. Харківська, 13). За адресою: м. Львів, вул. Харківська, 7 згідно Книги обліку захисних споруд цивільного захисту Львівської міської територіальної громади, облікована захисна споруда цивільного захисту - сховище № 48944 комунальної власності Львівської міської ради, балансоутримувач якого Львівське комунальне підприємство «Агенція ресурсів ЛМР». На даній захисній споруді цивільного захисту згідно технічного паспорта передбачено 2 входи. Однак ОСОБА_2 обмежив доступ до аварійного виходу в захисну споруду цивільного захисту, відтак такою не може користуватися ОСББ Яблуня. Перебуванням в оренді ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0130 га, з кадастровим емером 4610137200:06:002:0062 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1926392946101), а також обмеженням ним доступу до входу/виходу в захисну споруду Цивільного захисту порушується право ОСББ «Яблуня» на користування цісю захисною спорудою. Крім того, в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Яблуня», Львівська міська рада про встановлення постійного, безоплатного земельного .сервітуту до житлового будинку АДРЕСА_8 , та належать на праві власності ОСОБА_2 , земельної ділянки иастровий номер 4610137200:06:002:0062, яка належить на праві оренди ОСОБА_2 , для доходу та проїзду гужовим і автомобільним транспортом через частину земельної ділянки, яка перебувас у власності ОСББ «Яблуня». Перебування в оренді ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0130 га, з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062, може вплинути на обов`язки ОСББ «Яблуня» щодо надання ОСОБА_7 на праві сервітуту частини земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСББ «Яблуня».

У судовому засіданні прокурор, представники відповідача ЛМР та представник третьої особи ОСББ «Яблуня» позов підтримали (визнали) із підстав та мотивів, викладених у поданих ними заявах по суті спору, представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечив із підстав та мотивів, зазначених у поданих письмових поясненнях на позов та заяві про застосування позовної давності.

Позовна заява надійшла до суду 26.08.2023. Ухвалою суду від 12.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 20.02.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті. Сторонами подано до суду заяви по суті спору та всі наявні у ній докази.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 29.06.2017 № 2246 відповідачу ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0130 га на АДРЕСА_1 в оренду для обслуговування житлового будинку.

У подальшому оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради 7-го скликання 19-тої сесії № 5225 від 20.06.2019 надано земельну ділянку площею 0,0130 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:06:002:0062) в оренду терміном на 10 років для обслуговування житлового будинку (код КВЦПЗ 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не наданні у власність або користування.

На підставі вказаного рішення між Львівською міською радою та ОСОБА_2 20.09.2019 укладено договір оренди № Л-2325 земельної ділянки 4610137200:06:002:0062, площею 0,0130 га для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років, до 20.06.2029 року. При цьому згідно пункту 1 Договору оренди землі Львівська міська рада надала гр. ОСОБА_2 в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування житлового будинку (код КВЦПЗ 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062, яка розташована у АДРЕСА_1 . Згідно пункту 3 Договору оренди землі на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також відсутні інші об`єкти інфраструктури. Пунктом 15 Договору оренди землі визначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування житлового будинку. Відповідно до умов договору в оренду надано земельну ділянку загальною площею 0,0130 га, кадастровий номер 4610137200:06:002:0062, на АДРЕСА_1 , терміном на 10 (десять) років до 20.06.2029.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 336946503 від 26.06.2023 вищевказаний договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2019, номер запису про інше речове право: 33463590.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України (чинної на дату прийняття оскаржуваної ухвали) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України (чинної на дату прийняття оскаржуваної ухвали) визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно частини 3 статті 134 Земельного кодексу України (чинної на дату прийняття оскаржуваної ухвали) визначено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно частин 1, 2, 3 статті 135 Земельного кодексу України (чинної на дату прийняття оскаржуваної ухвали) земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу. На земельних торгах не може бути використане переважне право купівлі.

Як встановлено, при прийнятті оспорюваного рішення як на підставу його прийняття в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0130 га в оренду без проведення земельних торгів Львівська міська рада у своїй пояснювальній записці до проекту рішення вказувала на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 знятий з балансу міської ради відповідно до наказу «Про зняття з балансу міської ради житлових будинків, в яких приватизовано житло» від 20.05.2009 № 202 та перебуває у спільній сумісній власності гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зазначається, що відповідач ОСОБА_2 на час передачі спірної земельної ділянки володів на підставі приватної власності житловим будинком в розмірі 11/20 частки відповідно до витягу про Державну реєстрацію прав від 16.10.2012 та земельною ділянкою площею 0,0536 га відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 10.02.2016, яка є суміжною із земельною ділянкою запропонованою до відведення. Земельна ділянка площею 0,0234 га, на якій розташований житловий будинок на АДРЕСА_1 , перебувала у спільній сумісній власності громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Також, як зазначено у пояснювальній записці до ухвали, що відповідно до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 12.10.1998, укладеного між Львівською міською радою та громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , запропонована до відведення земельна ділянка перебувала в оренді зазначених громадян терміном на 5 років для городництва. Нотаріально посвідченою заявою на вилучення з користування земельної ділянки від 14.08.1998 гр. ОСОБА_3 (власник квартири АДРЕСА_2 ) не заперечувала проти оформлення зазначеної земельної ділянки за гр. ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ). Доступ до запропонованої до відведення земельної ділянки можливий лише тільки через земельну ділянку площею 0,0536 га, яка є у власності заявника.

Згідно інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей з державного земельного кадастру, встановлено, що об`єкт нерухомого майна, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,0234 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0049. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав 1/3 частина вказаної земельної ділянки для обслуговування житлового будинку належить ОСОБА_2 , запис про речове право: 13330709 від 10.02.2016. Крім того, у власності ОСОБА_2 перебуває також ще одна земельна ділянка для обслуговування цього ж житлового будинку на АДРЕСА_1 площею 0,0141 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0056, запис про речове право:19043097 від 11.02.2017.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 та інформації про об`єкт нерухомого майна з реєстру прав власності на нерухоме майно (до 2013 року), в технічному описі майна вказано, що до переобладнання житловий будинок складався з семи житлових кімнат житловою площею 153,5 кв.м. та двох кухонь. На час проведення технічної інвентаризації (24.10.2012) житловий будинок скаладався з десяти житлових кімнат житловою площею 239,3 кв.м. та двох кухонь, загальною площею 547,9 кв.м. Самовільно побудовані: мансарда (2-13/26,8 кв.м.-житлова; 2-14/17,1 кв.м.-санвузол; 2-15/43,0 кв. м.-бібліотека; 2-16/16,0 кв.м.-житлова); тереса літ. б".

Тобто на момент передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідач ОСОБА_2 вже мав у приватній власності земельні ділянки площею 0,0234 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0049 та площею 0,0141 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0056 для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 , при площі житлового будинку та прибудов 366,7 кв. м., а єдиною підставою надання земельної ділянки в оренду у позаконкурентний спосіб площею 0,0130 га з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 є те, що вона межує з земельними ділянками, які перебувають у власності останнього.

Однак встановлено, що підтверджується технічною документацією долученою до матеріалів справи, що до земельної ділянки площею 0,0130 гa, кадастровий номер 4610137200:06:002:0062, на АДРЕСА_1 , ще є наявний прохід через земельну ділянку, яка знаходиться у приватній власності ОСББ «Яблуня» на вул. Харківській та через землі міста Львова.

За інформацією Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради на запит окружної прокуратури встановлено, що управлінням 27.04.2023 проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатом якого складено акт від 27.04.2023 № 165. За результатом обстеження встановлено, що ні на час прийняття ухвали Львівської міської ради від 20.06.2019 № 5225, ні на час проведення обстеження на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062 об`єкти нерухомого майна були відсутні. Крім того, під час обстеження встановлено, що доступ до оспорюваної земельної ділянки обмежений шляхом встановлення огорожі, що в свою чергу обмежує доступ до входу/виходу до захисної споруди цивільного захисту, яка знаходиться по АДРЕСА_3 (обліковий номер № 48944). Вказана вище обставина підтверджує надання земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єктів нерухомості за відсутності останніх.

Відповідно до ч. 2 п. 18-1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» розмір земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування.

Згідно з п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у постанові від 05.09.2018 у справі № 910/1356/13 за приписами частини 2 статті 134 Земельного кодексу України власник нерухомості має право на отримання на позаконкурентних засадах тільки земельної ділянки, на якій безпосередньо розташоване таке майно (будівля, споруда). Відповідно до п. 22 вказаної постанови Верховного Суду, як встановлено судами, за спірним рішенням відповідачу надано у власність поза конкурсом земельну ділянку площею 0,0734 га, що у декілька разів перевищує площу належного йому на праві власності нерухомого майна. Проте суди не надали цим обставинам належної оцінки, з урахуванням чинних на момент прийняття спірного рішення державних будівельних норм та інших нормативно-правових актів з питань планування і забудови територій, якими встановлено нормативи розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків та споруд.

Аналогічно Верховний Суд у постанові від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, із роз`ясненням ухвалою Верховного Суду від 20.07.2018, за подібних обставин встановив, що спірне рішення органу місцевого самоврядування не містило чіткого зазначення, яка саме частина вищевказаної ділянки (площа, установлені межі, як це передбачено ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України) призначалася та була необхідна саме для розміщення та обслуговування житлового будинку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, не містила посилання на землевпорядну документацію, якою визначена така земельна ділянка відповідно до вищевказаних ДБН та СНіП, та, з урахуванням викладеного, визнано законним висновок суду першої інстанції, що рішення органу місцевого самоврядування прийнято з порушенням вимог норм ст.ст.120, 124, 134, 135 ЗК України, без проведення земельних торгів, а тому є підстави для повного задоволення позову прокурора.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №915/182/17, від 01.07.2020 у справі №910/9028/19, від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г.

Відсутність документів або аналітичних матеріалів, з яких вбачається, яка саме площа була необхідна для обслуговування житлового будинку відповідача ОСОБА_2 , свідчить про те, що Львівська міська рада не могла з наданих матеріалів встановити, яка саме площа потрібна для його, у тому числі з урахуванням вимог чинного законодавства, а факт відсутності будівель на вказаній земельній ділянці тільки підтверджує незаконність передачі земельної ділянки в оренду відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України.

При цьому із жодними клопотаннями в частині призначення у справі будівельно-технічної експертизи в обгрутування необхідності використання спірної земельної ділянки для обслуговування існуючого житлового будинку сторона відповідача ОСОБА_2 до суду не зверталась.

Одночасно наявність договору на право тимчасового користування землею терміном на 5 років для городництва (в тому числі на умовах оренди) від 12.10.1998, укладеного між Львівською міською радою та громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , строк дії якого тривалий час як минув, як і тієї обставини, що доступ до спірної земельної ділянки нібито можливий лише тільки через земельну ділянку площею 0,0536 га (в подальшому поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610137200:06:002:0059, 4610137200:06:002:0058, 4610137200:06:002:0056), яка перебувала у власності сторони відповідача ОСОБА_2 , хоч зазначена обставина і не відповідає дійсності, як встановлено вище, жодним чином не могло бути підставою для уникнення процедури земельних торгів.

Щодо обрання прокурором способу захисту цивільного права про визнання недійсним (незаконним) рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у п.п 8.13-8.15 Постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору оренди, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39) та від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження №14-206цс21). Велика Палата Верховного Суду уже зазначала, що під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом або про визнання недійсним договору), не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони». Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. З огляду на те, що рішення органу місцевого самоврядування 21 жовтня 2019 року № 201 уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення 12 листопада 2019 року договору оренди, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради від 21 жовтня 2019 року слід відмовити через неефективність обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.

З врахуванням наведеного, у цій справі, хоч судом і встановлено незаконність оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування (яке вичерпало свою дію його виконанням), через неефективність зазначеного способу захисту цивільного права суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визання оспорюваного рішення недійсним.

Щодо визнання недійсним договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, невідповідність спірної ухвали Львівської міської ради, і, як наслідок, договору оренди землі вимогам ст. ст. 124, 134, 135 ЗК України є підставою для визнання недійсними договору оренди.

З огляду на те, що ухвала Львівської міської ради щодо надання земельної ділянки площею 0,0130 га, розташованої на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:06:002:0062), в оренду ОСОБА_2 є незаконною і слугувала підставою для подальшого оформлення права користування відповідно до договору оренди землі від 20.09.2019 № Л-2325, то останній не відповідає закону та порушує права власника. У зв`язку з наведеним, договір оренди землі від 20.09.2019 № Л-2325 слід визнанти недійсним у судовому порядку.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з одночасним припиненням відповідного права.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону № 2255-ІХ від 12 травня 2022 року, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Пунктом 9 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відтак рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі від 20.09.2019 № Л-2325, на підставі якого проведено державну реєстрацію права оренди за відповідачем ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062, є достатньою самостійною підставою для проведення державної реєстрації припинення права оренди за відповідачем ОСОБА_2 , а тому позовні вимоги прокурора в частині скасування державної реєстрації права користування за цим договором оренди з одночасним припиненням права не підлягають задоволенню.

Щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у п. 7.21 Постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, в подібних правовідносина, зазначається, що у позовній заяві прокурор вказав, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, незаконного рішення. Прокурор вказав, що оскільки саме Покровська сільська рада допустила порушення інтересів у спірних правовідносинах, то ця рада не є органом, який може здійснювати захист інтересів держави у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом, а саме з вимогами: про визнання незаконним і скасування тих пунктів рішення сільської ради, які передбачали включення спірної земельної ділянки до переліку тих, право оренди яких виставляється на торги для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та про затвердження відповідного проекту землеустрою; про визнання недійсним протоколу проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки, на підставі якого переможцем визначено відповідачку; про визнання недійсним відповідного договору оренди землі та зобов`язання відповідачки повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді. Тому Велика Палата Верховного Суду з огляду на її попередню практику, сформовану до моменту звернення до суду прокурора, не погоджується з доводами касаційної скарги про те, що він не підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

У цій справі прокурор аналогічним чином обгрунтував підстави звернення до суду, оскільки Львівська міська рада допустила порушення прав територіальної громади у спірних правовідносинах, а тому ця рада не є органом, який може здійснювати захист інтересів держави у тих самих правовідносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом.

Щодо строків позовної давності.

З цих же підстав доводи сторони відповідача ОСОБА_2 , що строк позовної давності слід рахувати з часу, коли про порушення права дізналася Львівська міська рада є необґрунтованими, оскільки встановлено, що порушниками права територіальної громади є обидва відповідачі як сторони договору оренди землі, визнаного недійсним судом.

Згідно частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

А тому слід погодитися із доводами прокурора, що окружній прокуратурі стало відомо про наявність порушених прав держави з листа Львівської міської ради від 06.07.2023, відповідно до якого міська рада надала до окружної прокуратури оскаржуване рішення. Отже, позов окружної прокурори подано в межах строків позовної давності.

Понесені прокурором судові витрати (судовий збір) підлягає стягненню на користь позивача з кожного із відповідачів у рівних частках пропорційно до задоволених позовних вимог (задоволено одну позовну вимогу з трьох, тобто на 1/3).

Керуючись ст.ст. 12-13, 137, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 216, 261 ЦК України, ст.ст. 124, 134, 135 ЗК України, ст. 1, 3, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,

у х в а л и в :

позов - задовольнити частково.

Визнати недійсним укладений між Львівською міською радою та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки від 20.09.2019 № Л-2325 з кадастровим номером 4610137200:06:002:0062, площею 0,0130 га для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з Львівської міської ради, ОСОБА_2 з кожного на користь Львівської обласної прокуратури (код ЄРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві) по 1342 грн. сплаечного судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено і підписано 23.09.2024.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Галицька окружна прокуратура міста Львова, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9, код ЄДРПОУ 02910031.

Відповідач: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Третя особв: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблуня», місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Харківсська, 13, код ЄДРПОУ 32328310.

Суддя Мармаш В. Я.