Рішення

від 07.10.2024 по справі 683/2071/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2071/24

2/683/939/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/2071/24, 2/683/939/2024 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року позивачі звернулись в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просять визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову посилаються на те, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 є майном колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були: ОСОБА_4 - голова двору, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - члени двору, а тому спірне будинковолодіння було їх спільною сумісною власністю і кожен з них мав рівну частку у ньому - по 1/4 частині. Однак, право власності на вказаний житловий будинок було оформлено на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_4 , про що 15 лютого 1991 року йому видано свідоцтво про право власності на житловий будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1/4 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дочка ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом та за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , тому до неї перейшло в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право на належну йому, як члену майна колгоспного двору, 1/4 частину зазначеного будинковолодіння.

При зверненні до нотаріуса з питань оформлення спадщини, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане нерухоме майно через те, що житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи «колгоспний двір», а свідоцтво про право власності на цей будинок видано лише на ім`я ОСОБА_4 , який був не єдиним членом майна цього колгоспного двору.

Оскільки вказані обставини є перешкодою в оформленні їх прав на спадкове майно, тому позивачі звернулись за захистом своїх прав до суду і просять визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, за ОСОБА_1 - право власності на 1/2 його частину, за ОСОБА_2 - на 1/4 частину та за ОСОБА_3 - на 1/4 частину.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивачів - адвокат Віхерко Н.О. подала заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивачів, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач - Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності свого представника, проти задоволення позову не заперечує.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , побудований у 1964 році та відноситься до суспільної групи - колгоспний двір.

15 лютого 1991 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської районної ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , та зазначено, що він належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 .

Цього ж дня право власності ОСОБА_4 на вказаний житловий будинок зареєстровано у Старокостянтинівському БТІ в реєстровій книзі №1 під реєстровим №34.

Згідно довідки з погосподарської книги за 1991-1995 роки №3 с. Великі Мацевичі, наданої Великомацевицьким старостинським округом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області за №15-10/34 від 15 квітня 2024 року, в домогосподарстві за особовим рахунком № НОМЕР_1 (на даний час АДРЕСА_1 ) станом на 15 квітня 1991 року були зареєстровані: ОСОБА_4 - голова двору, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - члени двору.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Правовідносини щодо будівництва житлових будинків і набуття прав на них до 15 квітня 1991 року регламентувалися нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст.86 ЦК УРСР 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;

- згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 належить до суспільної групи - колгоспний двір й станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку - по 1/4 частині (1 : 4 = 1/4).

Отже, частка ОСОБА_4 у спірному будинковолодінні становила 1/4 частину.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч.1 ст.529 ЦК УРСР в редакції 1963 року).

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 цього Кодексу є день смерті спадкодавця.

За змістом частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, що означає можливість спадкоємця мати майно у своєму віданні, вчинення ним відповідних дій стосовно зазначеного майна до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , й відповідно його спадкоємицею першої черги за законом.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу з 06 червня 1993 року в управління та розпорядження спадковим майном, що підтверджується довідкою Великомацевицького старостинського округу Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області за №15-10/29 від 04 квітня 2024 року.

14 травня 2024 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №227/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом до майна померлого батька ОСОБА_4

14 травня 2024 року державний нотаріус Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотна Т.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по

АДРЕСА_1 , оскільки вказаний житловий будинок відноситься до суспільної групи «колгоспний двір», а свідоцтво про право власності на цей будинок видано лише на ім`я ОСОБА_4 , який був не єдиним членом майна цього колгоспного двору.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Досліджені судом докази свідчать, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 увійшла лише 1/4 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , яку він набув як член майна колгоспного двору.

Оскільки ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , тому вона набула право власності на належну померлому 1/4 частину вищезазначеного будинковолодіння.

Таким чином, ОСОБА_1 у спірному будинковолодінні належить 1/2 частина (1/4 частина, як члену майна колгоспного двору + 1/4 частина, набута в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по 1/4 частині спірного будинковолодіння, які вони набули як члени майна колгоспного двору.

З огляду на викладене, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 - право власності на 1/4 частину, а за ОСОБА_2 - право власності на 1/4 його частину.

Оскільки відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування, тому судові витрати слід віднести на рахунок позивачів.

Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького,41 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 02901138.

Текст рішення складено 03 жовтня 2024 року.

Суддя: