Рішення

від 02.10.2024 по справі 527/2023/24

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2023/24

провадження 2-о/527/68/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого- судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря Мороз Ю.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Глобинського відділу ДМС Полянко М.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу № 527/2023/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, за участю заінтересованих осіб: Глобинського відділу державної міграційної служби України в Полтавській області, Виконавчого комітету Градизької селищної ради як орган опіки та піклування (служба у справах дітей), -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2024 року заявник звернулася до суду із заявою з урахуванням заяви про уточнення вимог про встановлення факту постійного проживання на території України та перебування у громадянстві станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року.

В обґрунтування заяви, заявник зазначила, що її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народила її у м. Дніпро Дніпропетровської області. Медичне свідоцтво про народження у пологовому відділенні втрачене матір`ю, тому вона вимушена була звернутися до суду із заявою, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту народження вказаною громадянкою. Відповідно до рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2024 р., справа № 527/739/24, набрало законної сили 18 травня 2024 р. встановлено факт її народження матір`ю у м. Дніпро 07 лютого 1990 року та проведено державну реєстрацію її народження, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24 травня 2024 р. Відповідно до повідомлення Глобинського відділу Управління державної міграційної служби України в Полтавській області від 04 липня 2024 р.№ 5320-370/5320-24 у видачі паспорта громадянина України їй відмовлено, в зв`язку із відсутністю повного пакету необхідних документів. Мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , видане Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 29 квітня 2023 року, тому отримати документи та пояснення матері щодо її народження та проживання немає можливості. З моменту народження вона із рідними проживала на території України, її мати проживала на території України та народила 16 дітей, що підтверджено свідоцтвами про їх народження. У загальноосвітній школі вона не навчалася, бо не мала документів, тому паспорт громадянина України не отримала вчасно, на даний час у неї відсутні документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство. Рішення суду про встановлення факту її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року мені необхідне для отримання паспорту громадянина України. Встановлення даного факту є підставою для оформлення належності до громадянства України, а оскільки іншого порядку чинним законодавством України не передбачено, тому вона звертаюся із даною заявою до суду.

13.08.2024 року представник заінтересованої особи направив до суду пояснення на заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.

14 серпня 2024 року заявник направила до суду Заяву про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні заявник заяву підтримала із наведених у ній підстав, просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви.

Заслухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи та дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.

Законність та обґрунтованість позовних вимог підтверджується наступними доказами:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 24.05.2024 (а.с. 6);

- Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2024 року, справа № 527/739/24 (а.с. 7);

- Повідомленням Глобинськоговідділу Управліннядержавної міграційноїслужби Українив Полтавськійобласті від04липня 2024р.№5320-370/5320-24 (а.с. 8-9);

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 29 квітня 2023 року (а.с. 10);

- Довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 28.02.2024 № 87 (а.с. 14);

- Довідкою про фактичне місце проживання від 22.06.2023 № 114 (а.с. 16);

- Рішенням № 8 від 13 червня 2024 року виконавчого комітету Градизької селищної ради про встановлення піклування над дітьми-сиротами (а.с. 19);

- Рішенням № 6 від 04 вересня 2023 року виконавчого комітету Градизької селищної ради про встановлення піклування над дітьми-сиротами (а.с. 24);

- Рішенням № 12 від 15 січня 2024 року виконавчого комітету Градизької селищної ради про встановлення піклування над дітьми-сиротами (а.с. 27).

Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 09.09.2024 (а.с. 56, 58).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає

в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1,2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України «Про громадянство України»).

Встановлення факту постійного проживання на території України

є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України станом на

13 листопада 1991 року.

Статтею 8 Закону України «Про громадянство України» встановлюються підстави набуття громадянства України.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року; дітей осіб, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Згідно із пунктом 10 цього Порядку для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію свідоцтва про народження; в) один із таких документів: довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року; копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону «Про громадянство України», що подає особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року (підпункт «в» пункту 8 Порядку).

Тобто, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Отже, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

З наданих заявником доказів, судом встановлено, що заявник народилася на території України та постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року, відомостей про те, що заявник виїжджав з території України на постійне місце проживання до іншої країни чи є громадянином іншої держави матеріали справи не містять, встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявнику для отримання паспорту громадянина України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявником на підтвердження своїх вимог надано достатньо належних та допустимих доказів, які у сукупності свідчать про постійне проживання на території України на час проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), тому заява підлягає задоволенню.

Разом з тим, окрім встановлення факту проживання на території України, представник заявника просить суд встановити фактперебування у громадянстві бувшого СРСР ОСОБА_1 .

Листом Верховного суду України від 01 січня 2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Щодо встановлення особи заявника.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», у разі неможливості встановити особу розпорядником реєстру особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

Оскільки Державна міграційна служба не встановила особу заявника, останній має право на встановлення відповідного факту, що має юридичне значення у порядку, визначеному частиною першою ст. 10 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Отже, суд вважає, що в судовому засіданні встановлено особу заявника, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна, що підтверджується письмовими доказами та свідченням свідків.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року, який має юридичне значення.

Приймаючи до уваги те, що до компетенції суду не належить встановлення факту належності особи до громадянства, суд дійшов висновку, що в цій частині заява до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 315, 319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Встановити особу заявника, якою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна, станом на 24 серпня 1991 року та ІНФОРМАЦІЯ_4 , у малолітньому (неповнолітньому) віці, постійно проживала на території України з матір`ю ОСОБА_3 .

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 жовтня 2024 року.

Суддя А. В. Павлійчук