Рішення

від 26.09.2024 по справі 757/15653/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15653/23-ц

Пр. № 2-3315/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Соколова О.М.

при секретарі судових засідань:Проскурні А.Г.

цивільна справа № 757/15653/23-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування» (далі - ДП «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування») про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 37 509,45 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що з 16.06.2014 року згідно з наказом від 16.06.2014 року №99-к позивач була прийнята відповідачем на посаду провідного інженера у відділ інженерного обладнання ДП «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування».

20.04.2021 року на підставі наказу № 65-к позивач була звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

На день звільнення позивачу була нарахована, але не виплачена, заборгованість із заробітної плати за квітень 2021 року та грошова компенсація за 150 днів невикористаної щорічної відпустки в сумі 37 509,45 грн з урахуванням податків і зборів.

20.01.2022 року позивач направила відповідачу заяву про надання довідки про суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку. Станом на день звернення до суду від відповідача довідки не надходило.

На підставі викладеного, позивач просила про задоволення позову.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2023 року позовну заяву, залишено без руху.

11.05.2023 року позивачем на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2023 року подано заяву про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем не в повному обсязі усунуто недоліки, а саме: не надано позовну заяву в новій редакції з усуненням виявлених недоліків (уточнення змісту позовних вимог) для суду та інших учасників.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2023 року продовжено строк залишення без руху позовної заяви.

15.06.2023 року на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2023 року позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2023 року відкрито провадження для розгляду позову за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України), відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, відзив на позов не подав, відзив на позов не подав.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 16.06.2014 року до 20.04.2021 року працювала в ДП «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування».

Згідно з довідкою ДП «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування» від 05.05.2023, загальна заборгованість із заробітної плати з урахування податків та зборів, становить 37 813,04 грн, з яких заробітна плата за квітень-травень 2021 року становить 7 448,45 грн та компенсація за 150 днів невикористаної відпустки в сумі 30 364,50.

Відомостей про виплату відповідачем ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати суду не надано

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

За положеннями статті 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною п`ятою статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 24 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Ураховуючи те, що матеріалами справи доведена затримка виплати позивачу заробітної плати за квітень-травень 2021 року, а також компенсацію за невикористану відпустку і це є підставою для стягнення такої заборгованості з ДП ««Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування»» на користь ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає за можливим взяти за основу відомості, що містяться в довідці, що надана відповідачем за квітень-травень 2021 року, а також компенсацію за невикористану відпустку за 150 днів і це є підставою для стягнення такої заборгованості з урахуванням обов`язкових податків та зборів з ДП «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування» на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 141 ЦК України, у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 21 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 24, 94, 97, 237-1 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 265, 273, 280-282, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 5 931 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн 42 коп. та 24 139 (двадцять чотири тисячі сто тридцять дев`ять) грн 78 коп. компенсації за невикористану відпустку.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування» на користь держави судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач - Державне підприємство «Науково-Дослідний і проектний інститут містобудування», адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, літ. «А», код ЄДРПОУ 01422832.

Повний текст судового рішення складено 26 вересня 2024 року.

Суддя О.М.Соколов