печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37976/24-к
пр. 1-кс-33006/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКА КАПІТАЛ», про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва № 759/11502/23 від 29 червня 2023 у кримінальному провадженні № 12023110000000287 від 24.04.2023, на майно, -
В С Т А Н О В И В :
21.08.2024 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКА КАПІТАЛ», про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва № 759/11502/23 від 29 червня 2023 у кримінальному провадженні № 12023110000000287 від 24.04.2023, на майно.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що на даний час потреба в арешті тимчасово вилученого майна комбайну зернозбирального CLААS LЕXIОN 580, заводський номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, відпала.
Представник заявника подав заяву про проведення судового розгляду у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023110000000287 від 24.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні спочатку здійснювалось ГУНП в Київській області, та згідно листа Офісу Генерального прокурора від 24.06.2024 року № 09/2/3-9089-23 було передано до Головного слідчого управління НП.
29 червня 2023 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у провадженні № 1-кс/759/3722/23 було вирішено накласти арешт на майно, яке 08.06.2023 було виявлено та вилучено в ході обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 1824483601:05:010:0009, що за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва (пр. № 1-кс/759/3105/23, ун. № 759/9357/23), а саме: комбайн зернозбиральний CLААS LЕXIОN 580, заводський номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який 05.11.2019 ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» передало ТОВ «ТЕО-ТРЕЙДИНГ» згідно договору фінансового лізингу № 051119/ФЛ-905, який має ознаки несанкціонованої зміни ідентифікаційної (дублюючої)таблички.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у ОСОБА_5 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29.06.2023, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що арешт є необхідним з метою збереження речових доказів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Стаття 98 КПК України в свою чергу підкреслює, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном.
Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
При цьому, вирішуючи питання про скасуванні арешту майна, в даному випадку, належить визначити чи наявні в органу досудового розслідування підстави для подальшого утримання цього майна не лише з огляду на наявність правової підстави - ухвали слідчого судді про арешт, а виходячи з відношення вилученого майна до кримінального провадження, а також відношення власника майна до інкримінованого злочину.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТОВ «ТЕО-ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «СВІТ АГРОТЕХНІКИ», шляхом обману, незаконно заволоділи транспортними засобами та сільгосптехнікою, яка належить ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ», ТОВ «САФРА ФІНАНС», ТОВ «НОВА ЛІЗИНГ» та фізичній особі ОСОБА_6 , чим останнім завдано збитків у великих розмірах.
Представники компанії ТОВ «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» діючи навмисно, перестали виконувати умови договорів фінансового лізингу, а саме здійснювати оплату. Своїми навмисними діями, посадові особи ТОВ «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» незаконно заволоділи вказаними транспортними засобами та сільгосптехнікою, спричинивши ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» матеріальні збитки на суму 69 856 213,60 грн.
Досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюється достатньо тривалий час, а саме більше 1,5 роки, та за час його проведення жодній особі про підозру не повідомлено.
Заявник вказує, що господарська діяльність ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» суттєво ускладнюється та/або унеможливлюється у зв`язку з накладенням арешту на майно, що перебуває у його власності та використовується безпосередньо для здійснення виробництва продукції.
Потерпілий сплачує податки до державного бюджету України, а тому зупинення господарської діяльності підприємства шляхом накладення арешту на майно останнього має негативні наслідки не лише для підприємства, а й для держави в цілому.
Під час дослідження матеріалів клопотання про скасування арешту слідчим суддею встановлено, що ступінь втручання у права і свободи особи не виправдовує потреб досудового розслідування, оскільки згідно з ст. 2 КПК України, з метою його забезпечення кримінального провадження, має бути застосовано такий спосіб обтяження, який є пропорційним його завданням.
Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, так як стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про здійснення відносно арештованого майна слідчих (процесуальних) дій або ж проведення експертиз.
Разом з тим, приймаючи принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року у справі №759/11502/23, у кримінальному провадженні № 12023110000000287 від 24.04.2023, на комбайн зернозбиральний CLААS LЕXIОN 580, заводський номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який 05.11.2019 ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» передало ТОВ «ТЕО-ТРЕЙДИНГ» згідно договору фінансового лізингу № 051119/ФЛ-905, який має ознаки несанкціонованої зміни ідентифікаційної (дублюючої)таблички.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_7
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 09.10.2024 |
Номер документу | 122111831 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні