Постанова

від 03.10.2024 по справі 916/1072/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1072/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Київ - Шевченко А.О., на підставі довіреності;

від Фермерського господарського «ОБРІЙ», Каховський р-н., Херсонська обл., с. Зелене, - не з`явився;

від ОСОБА_1 , Каховський р-н., Херсонська обл., с. Зелене, - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Железна С.П., повний текст рішення складено 26.07.2024 року

у справі №916/1072/24

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Київ

до відповідачів: 1) Фермерського господарства «ОБРІЙ», с. Зелене Херсонської області

2) ОСОБА_1 Херсонська обл., с. Зелене Херсонської області,

про солідарне стягнення 956 386 грн. 75 коп.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У березні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м.Київ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства «ОБРІЙ», Херсонська обл., Каховський р-н., с. Зелене та ОСОБА_1 , Херсонська обл., Каховський р-н., с. Зелене, у якому просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором, з якої 956 386 грн. 75 коп. - заборгованість за тілом кредиту, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ посилається на неналежне виконання відповідачем - 1 кредитних зобов`язань, передбачених кредитним договором від 01.02.2022 року № 23137888-КД-1 в частині повернення кредитних коштів позичальником, за належне виконання яких за договором поруки поручився відповідач - 2

Господарський суд Одеської області рішенням від 17.07.2024 року у справі №916/1072/23 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ задовольнив частково; стягнув з Фермерського господарства «ОБРІЙ», Херсонська обл., Каховський р-н., с. Зелене, та ОСОБА_1 , Херсонська обл., Каховський р-н., с. Зелене, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ заборгованість за тілом кредиту у розмірі 790 789 грн. 74 коп., у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив, вирішив питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для присудження до стягнення з Фермерського господарство «ОБРІЙ» та ОСОБА_1 залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 768 573 грн. 20 коп., так як рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 року у справі №916/1275/23, з відповідачів у солідарному порядку було присуджено до стягнення на користь банку заборгованість за тілом кредиту у розмірі 192 143 грн. 30 коп.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, про те що з відповідачів на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ також підлягає стягненню суму страхового платежу у розмірі 22 216 грн. 57 коп., оскільки стягнення вказаного платежу не було предметом розгляду справи №916/1275/23.

З огляду на укладення між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 договору поруки №23137888-ДП-1/1 від 01.02.2022, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів загальної заборгованості у розмірі 790 789 грн. 74 коп.

Крім того, судом першої інстанції не було прийнято до розгляду письмові пояснення позивача, оскільки для усунення неточностей або помилок у позовній заяві АТ КБ «Приватбанк» мало подати на стадії підготовчого провадження заяву про зміну предмета позову згідно із приписами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим суд розглянув даний спір відповідно до заявлених у прохальній частині позову вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 року у справі №916/1072/24 в частині такої відмови скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник, посилаючись на встановлені судом обставини справи та низку правових позицій Верховного суду, зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у стягненні заборгованості по процентах у розмірі 165 596, грн. 71 коп. через описку (відсутність в прохальній частині слів «та процентів») є помилковими.

Скаржник зазначає, що помітивши описку під час розгляду справи, представник позивача надав до суду першої інстанції письмові пояснення та просив суд вважати, що заявлена до стягнення заборгованість складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 790 789, грн. 74 коп. та заборгованості по процентах, нарахованих як міра відповідальності за прострочення виконання відповідачами їх грошових зобов`язань у розмірі 165 596 грн. 71 коп. Проте, судом першої інстанції ані письмові пояснення, ані обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, до уваги не були прийняті.

Відтак, на думку скаржника, суд першої інстанції не встановив, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору, не надав позовним вимогам належну інтерпретацію, а витлумачив їх лише буквально.

У зв`язку із чим скаржник вважає, що рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості по процентах в розмірі 165 596 грн. 71 коп. не відповідає вимогам ст. 77, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 року у справі № 916/1072/23, справу призначено до судового розгляду.

Відповідачі своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу, в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник позивача в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з мотивів, викладених письмово, та просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судове засідання представники відповідачів не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі на їх офіційні електронні адреси. Про причини своєї неявки апеляційному господарському суду не повідомили, будь-яких клопотань не надали.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 року у справі № 916/1072/24 не потребує скасування.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

01.02.2022 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (банк) та Фермерським господарством "ОБРІЙ" (позичальник) було укладено кредитний договір № 23137888-КД-1, за істотними умовами якого:

- А.1. Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту.

- А.2. Ліміт цього договору: 1049582,78 грн. (один мільйон сорок дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 78 копійок);

- А.3. Термін повернення кредиту - 01.11.2026 року (перше листопада дві тисячі двадцять шостого року);

- А.5. Зобов`язання позичальника забезпечуються - договором застави транспортного засобу № 23137888-ДЗ-1/1 від 01.02.2022 року; договором поруки № 23137888-ДП-1/1 від 01.02.2022 року;

- А.6. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14.63 (чотирнадцять цілих шістдесят три сотих) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- А.6.1. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13. цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17.63 (сімнадцять цілих шістдесят три сотих) % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13. цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13. цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього договору та дати початку її нарахування;

- А.6.2. Сторони узгодили, що по закінченню кожних 12 місяців з дня укладання цього договору розмір процентів за користування кредитом, що зазначений в підп. А.6., А.6.1., А.7. цього договору, може бути переглянуто за ініціативою однієї із сторін, про що сторони укладають договори про внесення змін до цього договору. У випадку відмови позичальника від розміру процентної ставки, переглянутої за ініціативи банку, сторони узгодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі облікової ставки НБУ на дату перегляду, помноженої на 3, про що банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням дати початку їх нарахування без внесення змін до цього договору.

- А.7. У випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 29, 26 (двадцять дев`ять цілих двадцять шість сотих) % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

- А.8. Проценти, встановлені п. А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2. цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

- А.10. Сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена Розділом "А" цього договору, може змінюватися протягом дії договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин: неналежному виконанні позичальником взятих на себе зобов`язань за цим договором; збільшенні або зменшенні оборотів грошових коштів за поточними рахунками позичальника, відкритими у банку або в іншому банку; надходженні до банку заяви або клопотання позичальника про зміну умов договору; зміни кредитоспроможності чи платоспроможності позичальника (в бік погіршення або покращення); зміни кредитних процедур та інших внутрішніх документів банку, які регламентують порядок та умови надання кредитів; порушенні позичальником будь-якої умови цього договору.

Сторони визначали, що зміни щодо істотних умов кредитування можуть вчинятися в тій же формі, що й укладено цей договір.

- А.11. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса позичальника: АДРЕСА_2, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до п. 1.1. договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит згідно з п. А.1. цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для придбання позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок постачальника: ТОВ "СУЧАСНІ ВАНТАЖІВКИ".

Згідно з п. 1.2. термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п. А.10., 2.3.2., 2.4.1. цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору позичальник зобов`язується, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1. цього договору (пп. 2.2.1.); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.3 цього договору (пп. 2.2.2.); повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2., 2.2.16., 2.3.2. цього договору (пп. 2.2.3.); у період дії цього договору позичальник зобов`язується: мати у наявності активний поточний рахунок в банку; не припускати простроченої заборгованості по іншим активним кредитам у банку; щомісячно направляти не менше ніж 0 % від загального обсягу надходжень від господарської діяльності на поточний рахунок у банку (пп. 2.2.13.).

За умовами пп. 2.3.2. п. 2.3. договору, зокрема, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право, у тому числі, змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

Відповідно до пп. 2.3.8. п. 2.3. договору банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2. цього договору або порушення позичальником вимог п. 1.1. цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік.

Згідно з пп. 2.3.10. п. 2.3. договору без попереднього повідомлення позичальника в односторонньому порядку відмовитися від надання передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у випадку погіршення фінансового стану, некредитоспроможності позичальника та(або) зниження вартості предмету застави, використання кредиту не за цільовим призначенням, у випадку порушення позичальником зобов`язань, передбачених цим договором, та(або) за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Відповідно до пп. 2.4.3. договору позичальник має право погашати заборгованість, ініціювати інші платежі за цим договором у безготівковому порядку з відкритих у банку поточних рахунків в режимі "24/7/365", тобто в будь-яку годину дня (цілодобово), у будь-який календарний день, в тому числі в вихідні, святкові та неробочі дні, шляхом подачі банку відповідного розрахункового документа (платіжного доручення) через систему дистанційного обслуговування "Приват-24". Здійснення платежів в означеному режимі допускається лише у випадку співпадання валюти, в якій має бути виконане відповідне грошове зобов`язання перед банком, з валютою поточного рахунку, з якого позичальником ініціюється відповідний платіж.

Згідно із п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.7., 4.8. договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6, А.6.1 цього договору.

У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

В разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п. А.7. цього договору. Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1. цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього договору.

Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

Відповідно до п. 6.1. договору він вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Згідно з п. 7.2. договору його підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У додатку № 1 до кредитного договору сторони погодили графік здійснення платежів отриманого кредиту у розмірі 960716 грн., який передбачає погашення кредиту рівними частинами у розмірі 96071 грн. 65 коп., починаючи з 01.07.2022 року до 01.11.2026 року включно. Також графіком передбачено здійснення відповідачем сплати сум страхового платежу до погашення у розмірі: 01.07.2023 року - 22216 грн. 57 коп., 01.07.2024 року - 22216 грн. 57 коп., 01.07.2025 року - 22216 грн. 57 коп. та 01.07.2026 року - 22216 грн. 57 коп.

На підтвердження підписання між представником банку та відповідачем-1 кредитного договору у матеріалах справи наявний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

01.02.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 01.02.2022 року, відповідно до п. 1 якої сторони погодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.З. договору, за умови належного виконання позичальником положень порядку, Програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва (далі - Програма) та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2. додаткової угоди сторони також погодили умови щодо внесення змін в договір та викладення умов договору, що визначають порядок погашення кредиту та платність за його користування в наступній редакції: 2.1. За користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додаткової угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 14.63 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці + 7%), де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного Банку України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника / поручителя / заставодавця та інших зобов`язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомдень на мобільний телефон клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка «Viber»; ОТР - паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS - терміналах; IVR - обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків банка та інших засобів комунікації. У випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і / або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Відповідно до п. 2.4., 2.7., 2.8. додаткової угоди позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п. 2.1.-2.3. цієї додаткової угоди. Погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди. В разі відсутності більше ніж 6 місяців підряд на рахунку умовного зберігання Фонду необхідної суми коштів, що є фінансовою державною підтримкою, позичальник, за умови належного виконання Порядку та умов цієї додаткової угоди, сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі базової процентної ставки, визначеної на дату сплати за формулою згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди. Водночас позичальник за весь період відсутності на рахунку умовного зберігання Фонду необхідної суми коштів, зобов`язується сплатити банку компенсацію процентів за кредитом, що розраховується, як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою. Сплату компенсації процентів за кредитом позичальником здійснює в дату чергового платежу по погашенню заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.10. додаткової угоди до кредитного договору у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.

За умовами п. 4 додаткової угоди ця додаткова угода та кредитування згідно Порядку припиняє свою дію, в разі настання обставин, а саме: надання позичальником недостовірної / недійсної інформації, що призвело до виплати коштів фінансової державної підтримки на користь позичальника, який не мав права за умовами Порядку на отримання такої фінансової державної підтримки; нецільового використання позичальником кредитних коштів, отриманих від банку з метою кредитування проекту позичальника; визнання уповноваженим органом у справах про державну допомогу незаконно наданою державну підтримку, надану Фондом на користь позичальника; прострочення позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і / або процентів за його користування понад 90 днів; у разі виявлення банком та / або Фондом факту про те, що сукупна сума отриманої позичальником та групою, пов`язаних з ним контрагентів фінансової державної підтримки / допомоги за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму еквівалентну 200 тис.евро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим НБУ, що діяв на останній день фінансового року; позичальник підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього - припинення фінансової державної підтримки з боку держави; прийняття законодавчих актів, обов`язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом фінансової державної підтримки. З дати, що слідує за датою настання хоча б одної із перелічених вище обставин, а для абз. 1, 2, 3, 5 цього пункту додаткової угоди - з дати виявлення обставини банком та/або Фондом, позичальник здійснює погашення кредиту на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди вона є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених в п. 4 цієї додаткової угоди.

Додатком № 1 до додаткової угоди сторони погодили графік здійснення платежів отриманого кредиту у розмірі 960716 грн., який передбачає погашення кредиту рівними частинами у розмірі 96071 грн. 65 коп. починаючи з 01.07.2022 року до 01.11.2026 року включно. Також графіком передбачено здійснення відповідачем сплати сум страхового платежу до погашення у розмірі: 01.07.2023 року - 22216 грн. 57 коп., 01.07.2024 року - 22216 грн. 57 коп., 01.07.2025 року - 22216 грн. 57 коп. та 01.07.2026 року - 22216 грн. 57 коп.

На підтвердження обставини підписання представником банку та відповідачем-1 додаткової угоди до кредитного договору у матеріалах справи наявний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Разом з тим, з матеріалів господарської справи вбачається, що 01.02.2022 року між фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель) та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (кредитор) було укладено договір поруки № № 23137888-ДП-1/1, за умовами п. 1.1. якого визначено, що предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань Фермерським господарством „ОБРІЙ" за кредитним договором № 23137888-КД-1 від 01.02.2022 року, невідновлювальної кредитної лінії на суму 1049582 грн. 78 коп. (один мільйон сорок дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят два грн 78 копійок) з терміном дії до 01.11.2026 року, в тому числі на наступні цілі: у розмірі 960716 грн. на придбання тягачу; у розмірі 88866 грн. 28 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У п. 1.3. договору вказано, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Згідно із п. 1.5. договору у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до пп. 2.1.2. п. 2.1. договору у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

За умовами п. 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та / або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до п. 4.2. договору поруки зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса кредитора: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса поручителя: АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно із п. 5.2. договору поруки його підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги», та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису його сторонами.

Також в матеріалах справи наявна згода фізичної особи ОСОБА_2 на укладення відповідачем-2 договору поруки з позивачем та довідка відповідача-2, якою останній підтвердив, що не проживає однією сім`єю з будь-якою іншою особою, крім тієї, яка надала згоду на укладення договору поруки.

На підтвердження обставини підписання представником банку, відповідачем-2 та фізичною особою ОСОБА_2 договору поруки у матеріалах справи наявний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

З наявного у матеріалах справи банківських виписок та розрахунку Банка вбачається, що відповідачем-1 після отримання кредитних коштів у розмірі 960716 грн. відповідно до умов кредитного договору не здійснювались щомісячні платежі в рахунок погашення боргу, внаслідок чого, позикодавцем нараховано позичальнику станом на 16.02.2023 року наступну заборгованість: 982933 грн. 04 коп. загального залишку заборгованості за наданим кредитом; 138476 грн. 49 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами. Всього заборгованість за кредитом складає 1121409 грн. 53 коп.

З виписки по рахунку за період з 01.02.2022 по 27.12.2023 вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» був проведений платіж з рахунку Фермерського господарство «Обрій» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» в сумі 960716 грн. з призначенням платежу "оплата за договором купівлі-продажу № 3647-0002252 від 08.11.2021 року".

На підтвердження факту неналежного виконання Фермерським господарством «Обрій» прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №23137888-КД-1 від 01.02.2022 в частині повернення кредитних коштів позивачем були надані суду виписки по рахунку Фермерського господарства "Обрій".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 року у справі №916/1275/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до Фермерського господарства «ОБРІЙ», ОСОБА_1 було задоволено частково, стягнуто солідарно з Фермерського господарства «ОБРІЙ», ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитом у розмірі 192143 грн. 30 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 138476 грн. 49 коп. Частково задовольняючи позов Банку, суд дійшов висновку, що ненадання Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» повідомлення про дострокове погашення кредитних коштів свідчить про ненастання строку повернення всієї суми кредиту.

11.01.2024 Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулось до Фермерського господарства «Обрій», та ОСОБА_1 із повідомленням про наявність боргу та необхідність дострокового погашення заборгованості за кредитним договором №23137888-КД-1 від 01.02.2022 у загальному розмірі 1 287 006 грн. 24 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 982 933 грн. 04 коп., заборгованість за процентами у розмірі 304 073 грн. 20 коп.

Інших письмових доказів щодо наявних між сторонами кредитних правовідносин, матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин щодо наявності або відсутності підстав для солідарного стягнення з Фермерського господарства „ОБРІЙ", Херсонська обл., Каховський р-н., с. Зелене та ОСОБА_1 , Херсонська обл., Каховський р-н., с. Зелене на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» кредитних коштів у розмірі 956 386 грн. 75 коп.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення доводів апеляційної скарги, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Оскільки у даному разі рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 року у справі №916/1072/23 Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» оскаржується лише в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з Фермерського господарства „ОБРІЙ", Херсонська обл., Каховський р-н., с. Зелене та ОСОБА_1 , Херсонська обл., Каховський р-н., с. Зелене суми заборгованості за процентами у розмірі 165 596 грн. 71 коп., правомірність стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту у розмірі 790 789 грн.74 коп. апеляційним господарським судом в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, визначено, що суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не переглядається в апеляційному порядку.

Відтак, переглянувши оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія зазначає таке.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як убачається зі змісту ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, вимогами ст. 610, 612 Цивільного кодексу України законодавцем встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, за нормами ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, з матеріалів господарської справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що факт укладення між сторонами кредитного договору з додатковою угодою та договору поруки не потребує доказування, є преюдиційним в силу закону, бо рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 року у справі №916/1275/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, такі обставини вже були встановлені. Також є встановленими обставини виконання позивачем його кредитних зобов`язань в частині перерахування грошових коштів в розмірі 960 716 грн. 50 коп. на рахунок іншої особи з рахунку відповідача - 1 03.02.2022 року та невиконання відповідачами їх договірних зобов`язань з погашення боргу.

Відтак, судами у вказаній справі було встановлено, що з урахуванням наявної домовленості між Банком та позичальником щодо графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, відповідачем - 1 неналежно виконувалися взяті на себе зобов`язання по повному та своєчасному поверненню отриманих у позикодавця кредитних коштів та сплати нарахованих процентів.

Водночас, судами було відмовлено у задоволенні частини позовних вимог з підстави відсутності повідомлення Банку про дострокове повернення кредитних коштів.

11.01.2024 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулось до Фермерського господарства «Обрій», та ОСОБА_1 із повідомленням про наявність боргу та необхідність дострокового погашення заборгованості за кредитним договором №23137888-КД-1 від 01.02.2022.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, частково задовольнив позовні вимоги Банку та солідарно стягнув з відповідачів на користь позивача 790 789 грн. 74 коп. заборгованості за тілом кредиту, в частині стягнення з відповідачів заборгованості з процентів в розмірі 165 596 грн.71 коп., судом першої інстанції відмовлено, з чим останній не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою, не погодившись з тим, що суд не прийняв до уваги його письмові пояснення щодо того, що, незважаючи на описку в позові, він зазначив, що заборгованість за договором складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 790 789 грн. 74 коп. та заборгованості про процентах у розмірі 165 596 грн.71 коп.

З приводу цього, судова колегія зазначає наступне.

Як було зазначено колегією суддів за текстом постанови раніше, нормами чинного законодавства України передбачена можливість нарахування за кредитним договором як процентів за його користування, так і як міри відповідальності за нормами ст.625 Цивільного кодексу України в зв`язку з простроченням виконання боржником його договірного грошового зобов`язання.

У даному випадку позивач в будь-якому випадку посилався на необхідності застосування до відповідачів стягнення нарахованих ним процентів, які були передбачені договором за прострочення виконання боржником його зобов`язання з повернення кредитних коштів, можливість чого встановлена нормами ст. 625 та 1050 Цивільного кодексу України.

Отже, як вбачається з матеріалів господарської справи 11.01.2024 Акціонерне товариства Комерційний Банк «Приватбанк» звернулось до Фермерського господарства «Обрій», ОСОБА_1 із повідомленням про наявність боргу та необхідність дострокового погашення заборгованості за кредитним договором №23137888-КД-1 від 01.02.2022 у загальному розмірі 1 287 006 грн. 24 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 982 933 грн. 04 коп., заборгованість за процентами у розмірі 304 073 грн. 20 коп.

Проте, розрахунок заборгованості за договором №23137888-КД-1 від 01.02.2022, з якого вбачається наявність нарахованої Банком суми процентів за прострочення виконання умов договору, був зроблений станом на 26.12.2023 року.

Оскільки право на звернення до суду з позовом про стягнення залишку суми основного боргу у Банку виникло тільки після направлення повідомлення та спливу встановленого законом місячного терміну (причому, повідомлення Банку містить суми, в тому числі, і ті, що вже були стягнуті судом), то заявляючи до суду новий позов, останній мав надати суду обгрунтований розрахунок для можливості вирішення судом питання щодо застосування до відповідачів відповідальності у вигляді стягнення таких процентів (з врахуванням ще й того, що на теперішній час існує воєнний стан).

Крім того, зміна предмету позову не передбачена процесуальним законом у вигляді надання письмових пояснень на стадії розгляду справи по суті, як вірно зазначено судом першої інстанції, а посилання апелянта на описку в даному випадку не можуть бути прийняті судом до уваги, бо правова природа заборгованості за тілом кредиту та процентів у вигляді договірної відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов`язань є різною, регулюється різними нормами права і доводиться різними доказами по справі.

Тобто, надані позивачем докази не можуть бути підставою для вирішення судом питання про можливість стягнення грошових коштів в сумі 165 596 грн. 71 коп. є недоведеними належними та вірогідними засобами доказування, бо нарахована на суми боргу за попередній період, про стягнення якої відповідно до норм законодавства, позивач звернувся тільки в січні 2024 року, про що вже було зазначено судовою колегією.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З норми ст. 76 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова колегія зазначає, що загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.

Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 року у справі № 916/469/19, а також у постанові від 18.02.2021 року у справі №916/376/19.

По даній справі позивач не довів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції правомірність своїх дій щодо звернення до суду з цією частиною позовних вимог, правильність наданого ним розрахунку процентів.

Тому суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у даній справі, а саме в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів за тілом кредиту у розмірі 790 789 грн. 74 коп. з відмовою в іншій частині позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Київ не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 року у справі № 916/1072/24 не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладається на скаржника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 року у справі № 916/1072/24 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 року у справі № 916/1072/24 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 03 жовтня 2024 року.

Повний текст постанови складено 07.10. 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

А.І. Ярош