Рішення

від 07.10.2024 по справі 904/3606/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3606/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОКОМЦЕНТР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЕЛТІ ЦЕНТР", м. Львів

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЕЛТІ ЦЕНТР" про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам у розмірі 7 322, 89 грн, з яких: заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.10.2023 по 30.06.2024 у сумі 7 076, 16 грн, 3% річних у розмірі 57, 48 грн, інфляційні втрати у розмірі 189, 25 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3606/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 19.08.2024 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 109, офіс 411.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

17.09.2024 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 19.08.2024, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати житлово-комунальних послуг.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

31.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (далі позивач, Управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку (власники квартир або нежитлових приміщень) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, буд. 21 (далі - Співвласник) в особі ОСОБА_1 , було укладено Договір б/н про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору Управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: вул. Дишинського, буд. 21 (далі - будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати Управителю послугу з управління у строк згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору.

Згідно з пункту 3 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Кожен із співвласників зобов`язаний оплачувати Управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим Договором (абзац 3 пункту 6 Договору).

Згідно з абз. 1 п. 7 Договору Управитель має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені Договором.

Управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього Договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (абзац 1 пункту 8 Договору).

Ціна послуги з управління становить 4, 4381 гривень (в тому числі податок на додану вартість, якщо Управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 3, 9381 гривень за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього Договору;

- винагороду Управителю в розмірі 0, 50 гривень за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (пункт 10 Договору).

Пунктом 11 Договору передбачено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим на рахунок Управителя, код ЄДРПОУ 37665038.

Відповідно до пунктом 14 Договору нарахування за послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюється щомісячно за фактично надані послуги за умови попередньої домовленості сторін щодо періодичності та переліку послуг, які фактично надаватимуться, і з урахуванням планів виконання поточних ремонтів житлового будинку. Складова винагорода Управителю нараховується щомісячно у розмірі, встановленому п. 10 Договору. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватись шляхом внесення авансових платежів.

Згідно з пункту 37 Договору цей Договір набирає чинності з 01.01.2019 та укладається строком на один рік.

За умовами пунктом 38 Договору якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, він вважається продовженим на один рік.

Відповідно до інформаційної довідки від 11.08.2023 № 342505438 щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЕЛТІ ЦЕНТР» з 15.011.2021 є власником житлового приміщення в житловому будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, буд. 21, приміщення 15 загальною площею 206, 4 кв. м.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.10.2023 по 30.06.2023 позивачем надано відповідачу послуги з управління багатоквартирним будинком, вартість яких становить 7 076, 16 грн та підтверджується Інформацією про ціну на послугу управління багатоквартирного будинку за адресою: вул. Дишинського, буд. 21.

Позивач зазначає, що направляв відповідачу претензію за № 407 від 02.05.2024 про сплату заборгованості у розмірі 4 730, 64 грн, яка залишена без відповіді та задоволення.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом.

Крім суми основного боргу в розмірі 7 076, 16 грн позивач просить суд стягнути 3 % річних у розмірі 57, 48 грн та інфляційні втрати 189, 25 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо суми основної заборгованості

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від № 2189-VІІІ від 09.11.2017, який відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень введено в дію з 1 травня 2019 року (далі - Закон України № 2189-VIІI).

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

- комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом частини 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Витрати на управління багатоквартирним будинком включають в себе витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку , витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати (п. 1 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Статтею 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Установлено, що на підставі договору від 31.12.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного між співвласниками будинку та ТОВ "Житлокомцентр", останнього було визначено управителем багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, буд. 21, з 01.01.2019 по сьогоднішній день.

Вказаний договір від 31.12.2018 щороку продовжується відповідно до пункту 38, оскільки сторонами за місяць до закінчення його дії не заявлено письмово про його відмову.

Відповідно до вказаного договору управитель зобов`язаний надавати своєчасно житлово-комунальні послуги багатоквартирному будинку для забезпечення потреб мешканців, вимагати своєчасно і в повному обсязі оплати наданих послуг і отримувати плату від споживачів за надані послуги (п. 1 договору).

Умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком передбачено, що споживачі зобов`язані щомісячно не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, проводити оплату послуг ТОВ "Житлокомцентр".

За приписами частини 1 статті 9 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Споруда де знаходиться нежитлове приміщення відповідача в буд. 21 по вулиці Дишинського, приміщення 15, м. Кривий Ріг, є багатоквартирний житловий будинок, якому надаються постійно послуги з прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, послугами з дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту конструктивних елементів та інших послуг, передбачених законом та умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 31.12.2018.

Відповідно до Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, наймачі, орендарі та власники житлових або нежитлових приміщень в житловому будинку зобов`язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно площі, яка їм належить на праві власності або праві користування .

Згідно ст. 29 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 встановлено, що плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління.

Статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач зобов`язаний здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Установлено, що між сторонами виникли правовідносини користування житлово-комунальними послугами, які надаються позивачем - управителем споживачу - відповідач, за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дишинського, буд. 21, де знаходиться нежитлове приміщення боржника № 15 загальною площею 206, 4 кв. м.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Докази надання послуг, витрат, переліку робіт, вартістю та складова тарифу надані в щомісячних документах "Інформація про витрати на утримання будинку 21 по вулиці Дишинського в м. Кривий Ріг", які є належними та допустимими доказами, що підтверджується позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц.

З огляду на положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (оплата за надані послуги проводиться щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором), ст. 29 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 712 від 05.09.2018 (якими встановлено, що плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління), строк оплати наданих послуг за період з 01.10.2023 по 30.06.2024 є таким, що настав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 7 076, 16 грн відповідачем відповідно до положень ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 7 076, 16 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо сум 3 % річних та інфляційних втрат

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 189, 25 грн розраховані за загальний період з січня по липень 2024 року та 3 % річних у розмірі 57, 48 грн за загальний період з 01.01.2024 по 30.06.2024.

Щодо стягнення 3 % річних, суд зазначає наступне.

Умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком передбачено обов`язок споживачів щомісячно не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, проводити оплату послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (пункт 1; 6; 10; 11).

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання з оплати наданих послуг до 20 числа місяця наступного за розрахунковим міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Тобто станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання з оплати послуг управління кожному місяці для його виконання до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний/святковий/неробочий день) відсутні.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЕЛТІ ЦЕНТР" повинне було щомісячно оплачувати послуги управління до 20 числа місяця наступного за місяцем споживання.

Дослідивши поданий розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що за рахунком № 73 від 31.12.2023 позивачем помилково визначено кінцеву дату виконання відповідачем грошового зобов`язання та початкову дату нарахування 3% річних на заборгованість за надані послуги. Оскільки за рахунком № 73 від 31.12.2023 останнім днем оплати є 20.01.2024, тобто нарахування починаються з 21.02.2024.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 55, 98 грн. У позовних вимогах про стягнення 3 % річних у розмірі 1, 50 грн слід відмовити.

Щодо інфляційних втрат.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що при нарахуванні інфляційних втрат позивачем допущені ідентичні помилки, як і при нарахуванні 3 % річних.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 185, 54 грн. У позовних вимогах про стягнення інфляційних втрат у розмірі 3, 71 грн слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3 025, 85 грн.

Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЕЛТІ ЦЕНТР» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 109, офіс 411; ідентифікаційний код 43995909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Руденка, 2, ідентифікаційний код 37665038) заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 7 076, 16 грн, 3% річних у розмірі 55, 98 грн, інфляційні втрати у розмірі 185, 54 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 025, 85 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко