Рішення

від 25.09.2024 по справі 906/293/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/293/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ляхов О.В., ордер серії АМ №1018498 від 01.12.2021;

від відповідачів: не з`явилися;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до 1. Фермерського господарства "АГРОДІМ+";

2. ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерства фінансів України

про стягнення 1634134,32 грн солідарно

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фермерського господарства "АГРОДІМ+" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 1634134,32 грн, з яких 467748,46 грн заборгованості за тілом кредиту, 74972,78 грн заборгованості за процентами та 1091413,08 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач-1 порушив свої зобов`язання зі сплати чергового платежу відповідно до графіку кредитного договору №42418997-КД-1 від 18.04.2022, а відповідач-2 несе солідарну відповідальність як поручитель відповідача-1 згідно з договором поруки №42418997-ДП-1/1 від 18.04.2022 за невиконання останнім своїх зобов`язань. Окрім того, зобов`язання відповідача-1 було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, яке здійснило виплату в розмірі, передбаченому гарантією, і реалізує своє право на стягнення за зворотною вимогою за сплаченою гарантією до боржника шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача-1 сплаченої відповідно до гарантії суми.

Ухвалою суду від 19.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

21.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 21.03.2024 з належними докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу-2 (а.с.116-122).

Ухвалою суду від 22.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство фінансів України, призначено підготовче засідання на 15.04.2024.

03.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову від 03.04.2024, у яких зазначено, що Міністерством фінансів України було перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією в розмірі 1226809,72 грн, проте, у зв`язку зі здійсненням відповідачем-1 часткового погашення заборгованості в період з 05.01.2024 по 05.02.2024, станом на дату перерахунку коштів від Міністерства фінансів України було виявлено надлишкову суму сплати гарантії за проблемними кредитами. У зв`язку з чим банком було проведено повернення гаранту суми коштів у розмірі 114396,64 грн, а також направлено відкориговану вимогу на сплату за гарантією. Таким чином заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 1091413,08 грн. Третя особа вважає, що позивачем доведено та обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі (а.с.127-135).

Ухвалою суду від 15.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено підготовче засідання на 27.05.2024.

27.05.2024 у підготовчому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії банківської виписки по рахункам ФГ «АГРОДІМ+» з 11.03.2024 по 23.05.2024 (а.с.146-147).

Ухвалою суду від 27.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/293/24 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 17.07.2024.

У зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Житомирської області 17.07.2024 судове засідання у справі №906/293/24 не відбулося (а.с.154). Ухвалою суду від 19.07.2024 призначено розгляд справи по суті на 25.09.2024.

Представники відповідача-1 і третьої особи, відповідач-2 та/або його представник у засідання не з`явилися, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин неявки, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без їх участі до суду не надіслали.

Відповідачі правом подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Встановлено, що копії ухвали суду від 19.07.2024 з повідомленням про дату, час та місце даного судового засідання, надіслані відповідачам, повернулися без вручення адресатам з відмітками відділення поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання» 04.09.2024 та «адресат відсутній за вказаною адресою» 08.08.2024, відповідно (а.с.157-162).

Третя особа отримала ухвалу про повідомлення від 19.07.2024 в електронній формі до електронного кабінету 19.07.2024 о 17:50 (а.с.156).

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Виходячи зі змісту ст.ст.120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечують адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення і, відповідно, ознайомлення із судовим рішенням.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 вказав, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі №923/441/17).

Суд також бере до уваги, що відповідачі мали об`єктивну можливість ознайомитися з ухвалами у справі №906/293/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", та з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет".

З підстав наведеного та відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, відповідачі і третя особа вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату час та місце цього судового засідання.

Згідно з ч.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).

Враховуючи викладене і те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представників відповідачів і третьої особи, неподання відповідачами відзивів на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останніх за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.202 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2024 подав клопотання про долучення до матеріалів справи копій банківських виписок по рахунках ФГ «АГРОДІМ+» на підтвердження здійснення останнім часткової оплати на загальну суму 968177,60 грн, з яких 290444,28 грн в погашення заборгованості за тілом кредиту, 677703,32 грн в погашення заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією (а.с.163-166), при цьому позов підтримав та просив його задовольнити.

25.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.04.2022 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - банк, позивач) та ФГ АГРОДІМ+ (далі - позичальник, відповідач-1) укладено кредитний договір №42418997-КД-1 (далі - кредитний договір) шляхом підписання сторонами з використанням кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколом перевірки кваліфікованих електронних підписів (а.с.18-24).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді строкового кредиту (п.А.1 договору), з лімітом - 2500000,00 грн, на наступні цілі - посівів сільськогосподарських культур, купівлі сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплати праці, оренди нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб`єктами господарювання - сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності (п.А.2 договору), не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

КУБ під заставу (далі - "кредит") надається банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Термін повернення кредиту 01.10.2022 (включно) (п.1.2 і п.А.3 кредитного договору). Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п.А.10, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.

За змістом п.2.1 кредитного договору, банк зобов`язується, зокрема: відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п.А.4 договору: 29095026412580 (у гривні), отримувач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код ЄДРПОУ 42418997 (IBAN НОМЕР_1 ); надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів у межах суми, обумовленої п.1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.п.2.2.1, 2.2.12 цього договору; здійснювати контроль за виконанням умов цього договору, своєчасним та повним погашенням кредиту у порядку, передбаченому умовами цього договору.

Позичальник, згідно з п.2.2 кредитного договору, зобов`язується, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.3.2 цього договору; виконувати інші обов`язки за цим договором.

Зобов`язання позичальника забезпечуються договором поруки, укладеним з ОСОБА_1 (п. А.5 кредитного договору).

Тип процентної ставки за цим договором - фіксована (п.А.6 договору).

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6.1, А.6.2 цього договору, а саме: у розмірі 14.13% річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом (п.А.6.1 договору). У випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17.13% річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п.А.6.1 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п.А.6.1 цього договору, та дати початку її нарахування. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Згідно з п.4.2 кредитного договору, в разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п.5.10 цього договору.

За умовами п.4.3 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.4.1 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів, зазначену у п.А.8 цього договору.

Пунктом А.8 кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п.7.2 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору).

Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (абз.2 п.4.3 кредитного договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту (п.4.9 кредитного договору).

Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п.4.10 кредитного договору).

Цим договором передбачається можливість сплати процентів у режимі 24/7/365, тобто погашення, що здійснюється у будь-яку годину, у будь-який календарний день, у тому числі у вихідні та святкові дні, починаючи з дати підписання цього договору (п.7.2 кредитного договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в п.А.3 цього договору, - 01.10.2022 або до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором, в залежності від того, яка подія настане раніше. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (п.п.6.1, 6.2 кредитного договору).

18.04.2022 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк) та ФГ АГРОДІМ+ (позичальник), керуючись приписами Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою КМУ від 24.01.2020 за №28, та Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою КМУ від 14.07.2021 №723 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок), враховуючи, що позичальник відповідає критеріям Порядку на отримання фінансової державної підтримки, уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору (далі - додаткова угода) (а.с.25-27), відповідно до п.1 якої сторони узгодили, зокрема:

а) протягом строку кредиту, зазначеного в п.А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва (далі - "Програма") та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні гроші позичальник витрачає з метою фінансування суб`єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування, а саме на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов`язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України". Умови та порядок надання фінансової державної підтримки позичальнику, визначені Порядком та цією додатковою угодою;

б) позичальник обізнаний про умови фінансової державної підтримки згідно Порядку, які йому повністю зрозумілі, й зобов`язується дотримуватися умов Порядку та нести відповідальність, передбачену умовами Порядку та договором;

в) позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 зі змінами (далі - "Порядок надання державних гарантій"). При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Згідно з п.2.1 додаткової угоди, за користування кредитом на умовах та в порядку, визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 14.13 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; але не більше Індекс UIRD (3міс) + 7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п.2.1 цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу, або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника/поручителя/заставодавця та інших зобов`язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків банка та інших засобів комунікації.

Відповідно до п.2.2 додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п.п.2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість, - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п.2.1-2.3 цієї додаткової угоди (п.2.4 додаткової угоди).

Відповідно до п.2.13 додаткової угоди, позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди).

За п.2.14 додаткової угоди, грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Також з матеріалів справи слідує, що між позивачем та відповідачем-1 укладалися договори про внесення змін до кредитного договору.

Так, у договорі про внесення змін до кредитного договору від 12.09.2022 (підписаний шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів 13.09.2022) сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування позичальника перед банком за договором на наступних умовах, зокрема: позичальник підтверджує свої зобов`язання перед банком щодо суми неповернутого кредиту за договором у розмірі: 2500000,00 грн, при цьому подальше надання банком кредиту (траншів кредиту) за договором позичальнику не здійснюється. Повернення позичальником кредиту за договором (погашення заборгованості за кредитом) здійснюється в строки/терміни, встановлені в графіку погашення заборгованості за кредитом, що наведений в додатку №1 до цього договору про внесення змін, а саме: сума кредиту до погашення 01.03.2023 - 1250000,00 грн, сума кредиту до погашення 01.04.2023 - 1250000,00 грн. Кінцевий термін повернення кредиту 01.04.2023 (включно). Цей договір про внесення змін набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (а.с.28-30).

У договорі про внесення змін до кредитного договору від 31.05.2023 (підписаний шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів 01.06.2023) сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування позичальника перед банком за договором на наступних умовах, зокрема: позичальник підтверджує свої зобов`язання перед банком щодо суми неповернутого кредиту за договором у розмірі: 2500000,00 грн, при цьому подальше надання банком кредиту (траншів кредиту) за договором позичальнику не здійснюється. Повернення позичальником кредиту за договором (погашення заборгованості за кредитом) здійснюється в строки/терміни, встановлені в графіку погашення заборгованості за кредитом, що наведений в додатку №1 до цього договору про внесення змін, а саме: сума кредиту до погашення 01.06.2023 - 50000,00 грн, 01.07.2023 - 100000,00 грн, 01.08.2023 - 250000,00, 01.10.2023 - 700000,00 грн, 01.11.2023 - 700000,00 грн, 01.12.2023 - 700000,00 грн. Кінцевий термін повернення кредиту 01.12.2023 (включно). Цей договір про внесення змін набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (а.с.31-33).

У договорі про внесення змін до кредитного договору від 01.08.2023 (підписаний шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів 01.08.2023) сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування позичальника перед банком за договором на наступних умовах, зокрема: п.А.5. Зобов`язання позичальника забезпечуються: договором поруки, укладеним з ОСОБА_1 ; договором застави. Цей договір про внесення змін набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (а.с.34-35).

18.04.2022 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) укладено і підписано з використанням кваліфікованих електронних підписів договір поруки №42418997-ДП-1/1 (далі - договір поруки) (а.с.36-40), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ФГ АГРОДІМ+ (далі - боржник) за кредитним договором №42418997-КД-1 від 18.04.2022 (п.1.1 договору поруки).

Згідно з п.1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п.1.3 договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5 договору поруки).

Відповідно до п.2.4 договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно пп.2.1.2 п.2.1 цього договору.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію. Зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін (п.п.4.1, 4.2 договору поруки).

12.09.2022 (підписано КЕП 13.09.2022), 31.05.2023 та 01.08.2023 між позивачем та відповідачем-2 укладено договори про внесення змін до договору поруки, якими поручитель надав свою згоду на внесення змін до кредитного договору та підтвердив надану поруку (солідарну в повному обсязі) згідно договору поруки, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором за кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, в тому числі згідно договорів про внесення змін від 12.09.2022, 31.05.2023, 01.08.2023. Поручитель засвідчив, що він ознайомлений з умовами та змістом кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, а також з усіма змінами та доповненнями до кредитного договору, в тому числі згідно договорів про внесення змін від 12.09.2022, 31.05.2023, 01.08.2023 до кредитного договору, і заперечень щодо них не має (а.с.41-47).

05.04.2022 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави за дорученням Кабінет у Міністрів України на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 №375, (далі - гарант) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - банк-кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 (далі - договір гарантії) (а.с.48-58).

Відповідно до п.6 договору гарантії, гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Посилання у цьому договорі на договір означає посилання як на умови договору, так і на додатки, зміни і доповнення до нього, що можуть бути внесені у разі потреби, якщо інше прямо не зазначене у тексті або не вимагається відповідно до контексту (п.2 договору гарантії).

Гарантія надається за кредитами, включеними до портфеля. Гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладення цього договору. Обов`язковою умовою надання гарантії є надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань позичальника за кредитним договором перед банком-кредитором та гарантом (п.п.7-9 договору гарантії).

Згідно з п.12 договору гарантії, у разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього договору.

Гарантійний випадок, за пп.7 п.1 договору гарантії, - це нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів.

Пунктом 31 договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - АТ «Укрексімбанк», якому гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, визначені цим договором та агентською угодою (пп.1 п.1 цього договору), - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п.35 договору гарантії, гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору; на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії; загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії; гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору; здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

За змістом п.38 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією з будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати сум сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України і вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується: застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язання позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору, за таким проблемним кредитом; здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підписувати заяви про відмову від заяви грошовими вимогами до боржника; підписувати заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п.39 договору гарантії).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності). Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.п.79, 80 договору гарантії).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2022 на поточний рахунок відповідача-1 позивач перерахував кредитні кошти у розмірі 2500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №DICO9BR1RU від 19.04.2022 (а.с.69).

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, припинивши здійснювати щомісячні платежі, передбачені графіком платежів, про що свідчать банківські виписки по рахунках ФГ АГРОДІМ+ (а.с.70-102)

08.01.2024 позивач направив Міністерству фінансів України (гарант) та АТ "УКРЕКСІМБАНК" (агент) вимогу на сплату за гарантією №206 від 05.01.2024 за договором про надання гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022 (вих.20418ZTSWS028 від 05.01.2024), у якій повідомив про настання гарантійного випадку за проблемним кредитом №42418997-КД-1 від 18.04.2022 та просив перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 1226809,72 грн на рахунок бенефіціара UА453052990000037399025002645 відповідно до п.35 договору (а.с.63-64).

Також 10.01.2024 позивач направив на адресу ФГ «АГРОДІМ+» повідомлення про надсилання вимоги гаранту вих.№20418ZTSWS028 від 08.01.2024 (а.с.59-62).

Міністерством фінансів України було перераховано суму сплати за гарантією у розмірі 1226809,72 грн (а.с.103). При цьому, як повідомлено позивачем і підтверджено третьою особою, у зв`язку зі здійсненням відповідачем-1 часткового погашення заборгованості в період з 05.01.2024 (дата направлення вимоги) по 05.02.2024 (дата перерахування суми сплати за гарантією), станом на дату перерахунку коштів від Міністерства фінансів України було виявлено надлишкову суму сплати гарантії за проблемними кредитами. Відтак, відповідно до п.36 договору гарантії, банком було проведено повернення гаранту суми коштів у розмірі 114396,64 грн, а також направлено відкориговану вимогу №206.1 від 05.02.2024 (на коригування вимоги №206 від 05.01.2024) про сплату за гарантією суми коштів у розмірі 1112413,08 грн (а.с.65-68).

Отже, за розрахунком позивача, за відповідачем-1 утворилась заборгованість на суму 467748,46 грн за тілом кредиту, 74972,78 грн за процентами та 1091413,08 грн перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією (а.с.104-105), яка ні позичальником, ні поручителем сплачена не була, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Після відкриття провадження у даній справі відповідач сплатив 968147,60 грн, з яких 290444,28 грн в погашення заборгованості за тілом кредиту, 677703,32 грн в погашення заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією, що підтверджується банківськими виписками по рахунках ФГ «АГРОДІМ+» (а.с.147, 164-166).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (норми щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст.193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Положеннями ч.1 ст.546 ЦК України унормовано, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частинами 1, 4 ст.559 ЦК України передбачено, зокрема, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Отже порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до ст.560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана (ч.1 ст.561 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ч.1 ст.569 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3, 9 ст.17 Бюджетного кодексу України, державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі: рішення Кабінету Міністрів України - для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (далі - державні гарантії на портфельній основі), що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку - кредитора, визначає Порядок надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №723 від 14.07.2021.

Матеріали справи підтверджують факт надання позивачем відповідачу-1 кредиту у розмірі 2500000,00 грн та перерахування Міністерством фінансів України на рахунок позивача суми сплати за гарантією у розмірі 1112413,08 грн.

З наявних у справі доказів судом встановлено, що відповідач-1 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі, внаслідок чого станом на дату звернення з цим позовом до суду за ним утворилась заборгованість у розмірі 467748,46 грн за тілом кредиту, 74972,78 грн за процентами та 1091413,08 грн перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією (а.с.104-105).

Як зазначалось вище, після відкриття провадження у даній справі відповідач-1 здійснив часткову оплату боргу за тілом кредиту на суму 290444,28 грн та перед КМУ згідно зі ст.17 БК України на суму 677703,32 грн.

На підтвердження викладених обставин до справи долучено банківські виписки по рахунках ФГ «АГРОДІМ+» (а.с.70-103, 147, 164-166).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові 04.05.2023 у справі №925/636/22 висновував, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц). З огляду на це виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (див. подібний висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі №712/4821/16-ц).

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п.2 ч.1 ст.231 ГПК України).

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене та сплату відповідачем після подання цього позову до суду частини заявленої до стягнення заборгованості в сумі 290444,28 грн за тілом кредиту та в сумі 677703,32 грн за зворотною вимогою за сплаченою гарантією, що підтверджується матеріалами справи і свідчить про відсутність станом на день розгляду справи вказаної суми боргу, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Доказів сплати відповідачем-1 залишку суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 177304,18 грн, за процентами у розмірі 74972,78 грн та перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 413709,76 грн суду не надано, як не надано і контррозрахунку чи доказів на спростування цих сум.

Доказів виконання відповідачем-2 (поручителем) взятих на себе зобов`язань за договором поруки та кредитним договором матеріали справи також не містять. На дату звернення позивача з цим позовом до суду обставин припинення поруки з підстав, визначених умовами договору поруки та чинним законодавством, судом не встановлено.

За таких обставин, оскільки між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, у позивача виникає право солідарного стягнення з відповідачів залишку суми заборгованості.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.73 ГПК України).

Згідно з положеннями ст.ст.76, 77, 79, 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги частково, закрити провадження у справі №906/293/24 в частині стягнення 290444,28 грн заборгованості за тілом кредиту та 677703,32 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 177304,18 грн заборгованості за тілом кредиту, 74972,78 грн заборгованості за процентами та 413709,76 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій; інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі №906/293/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Фермерського господарства "АГРОДІМ+" та ОСОБА_1 в частині стягнення 290444,28 грн заборгованості за тілом кредиту та 677703,32 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

3. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "АГРОДІМ+" (вул.Польова, буд.10, с.Хажин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13374, ідентифікаційний код 42418997) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 177304,18 грн заборгованості за тілом кредиту, 74972,78 грн заборгованості за процентами, 413709,76 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією та 19609,61 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.10.24

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

- позивачу та його представнику Гордієнко В.А. (до ел.каб.);

2 - відповідачу-1 (рек.) + на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу-2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (рек.) + на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- третій особі (до ел.каб.).